Лось Європейський занесений до Червоної книги України з грудня 2017-го. Полювання на тварину заборонили ще раніше через перебування виду на межі зникнення. Але хіба зарадять закони волинським лосям, якщо вони гинуть від стресів?
Лось помер від шоку. Винних немає
17 грудня 2019-го у рожищенському лісі на Волині виявили труп лося. Новина про те, що тварина, занесена до Червоної книги України, померла не своєю смертю, облетіла більшість місцевих видань і теленовин. У цих публікаціях посилалися на інформацію від Держекоінспекції Волині. Окрім того, завершувалось повідомлення-блискавка фразою: «Наразі тривають слідчо-оперативні дії по виявленню винних осіб».
Наступного дня ЗМІ написали, що винних немає. Експертиза, нібито, встановила, що лось поліг від «гіповолемічного шоку викликаного різкою втратою великої кількості крові при розриві аорти. У тілі тварини не виявили жодних сторонніх предметів, зокрема, куль, шроту, чи дробу», — повідомляли ЗМІ.
То вмер чи вбили? Співробітник Держекоінспекції у Волинській області Сергій Михальчук, який власне і здійснював рейд, під час якого ніби то виявили тварину без ознак життя, відмовився коментувати ситуацію.
Тож, довелося звернутися до паперів. Складений ним акт на місці знахідки і протокол розтину трупа тварини, здійсненого завідувачем Носачевичівської державної дільниці ветеринарної медицини Олександром Оніщуком, хоч і описують ту саму подію, та все ж суттєво різняться.
Наприклад, в акті вказано, що в рамках рейдової перевірки, здійсненої держекоінспектором спільно з представниками користувача угідь і поліції, виявлено труп самця лося орієнтовною вагою 300 кілограмів. Після цього викликали ветеринарів. У їхній присутності в тілі тварини виявили проникаючий отвір діаметром приблизно 2 сантиметри.
Натомість в протоколі розтину зазначено, що на тілі тварини травматичних пошкоджень чи кулевих отворів не було.
Та найбільш вражає заключення ветеринарів. «Тварина захворіла внаслідок можливого стресового фактору», — пишуть експерти. У цьому ж документі вони одразу дають відповідь на питання, хто в цьому винен: «Ніхто».
Цікава деталь — підпису ветеринара під актом еколога нема і навпаки, результати розтину не підписані держекоінспектором. Однак, обидва документи, що до слова датовані 15 грудня, засвідчив старший єгер районного осередку ГО УТМР Іван Лукасевич.
«А може це була корова», — головний мисливствознавець Волині щодо заяви селян про вбивство лося
Раніше «Сила правди» розповідала про те, як поблизу села Словатичі Ківерцівського району чоловік знайшов на своєму паї рештки лося. Спочатку він звернувся до сільського голови і зателефонував головному мисливствознавцеві області Василеві Сухопору. Той пообіцяв розібратися в ситуації. Час минав, але ніхто навіть не приїхав подивитися на загиблу тварину. Тож викликали поліцію. Слідчі задокументували факт, але справу вирішили не заводити.
На прохання прокоментувати ситуацію завідувач сектору мисливства Волинського облуправління лісового і мисливського господарства Василь Сухопор каже, що такі випадки мають бути на контролі в екологів, а його відомство відповідає лише за мисливських тварин.
— Ну, і що там знайшли? Дві кістки? Я тоді зразу передзвонив голові Ківерцівської ради УТМР. Кажу, Льоня, візьми інспектора екології, їдьте туди. В підсумку він сказав, що вони туди приїхали, йому показали якісь дві кістки, не повезли навіть на місце, де ця подія відбулась. З тої фотографії, що я подивився, то невідомо коли це було. Треба робити експертизу. А хто за неї заплатив би? А так уточнити по кістці чи це лось, чи це корова на сьогоднішній день нереально. Лось це червонокнижна тварина, відповідальність за неї несуть екологи, ми відповідаємо за мисливських тварин.
Злочин і кара. За двох вбитих лосів браконьєр заплатить УТМРу
Наприкінці 2019-го завершився суд в резонансній справі над п’ятьма браконьєрами, які вполювали двох лосів на території Національного природного парку «Прип’ять-Стохід». Здавалося, це той чи не єдиний випадок, коли відповідальність таки наступить…
Сам злочин трапився ще у вересні 2017-го на День лісівника. Юрія Матюка, Івана Будька, Юрія, Віктора та Анатолія Демихів зловили співробітники лісової охорони, коли ті намагалися вивезти розчленоване тіло тварини. М’ясо, шкіру та нутрощі розклали у 12 поліетиленових пакетів і туристичні сумки. Голову поклали просто в авто.
Жоден з мисливців на суді не визнав своєї вини. Феміда постановила, що досудове розслідування було проведено недбало, тож позов задовольнили частково.
Вироком Любешівського районного суду винним визнано лише одного з компанії. Йому присудили 200 годин громадських робіт і відшкодувати збитки. У разі набуття вироком законної сили, за двох вбитих лосів він повинен буде сплатити 80 тисяч гривень… громадській організації — Любешівському районному товариству мисливців та рибалок, як користувачеві мисливських угідь, які входять до НПП «Припять-Стохід». Нонсенс, адже саме єгері цієї організації повинні були б стежити, щоб такого взагалі не трапилось.
До речі, послуги експерта у цій справі компенсували не з кишені винного, а з державного бюджету. А вилучені транспортні засоби, мисливську зброю та інші речові докази повернули обвинуваченим.
У чиїх руках на Волині доля виду, що зникає?
Як бачимо, правоохоронні органи не дуже охочі розслідувати подібні справи. Довідатись, яке відомство на Волині систематизує інформацію про випадки загибелі рідкісних тварин, теж не вдалося. В обласному управлінні лісового і мисливського господарства підтвердили, що не ведуть облік червонокнижних тварин. Їх цікавлять лише мисливські види.
А Держекоінспекція в області за два роки зафіксували один-єдиний випадок смерті лося.
Натомість у волинських ЗМІ вдалося відшукати щонайменше чотири згадки про різні випадки смерті лося: від вищезгаданого, де тварина померла через стрес, до того, коли її збили автівкою і приховали в придорожній канаві.
Чому ж це не потрапило до офіційної статистики?
