Упродовж кількох місяців до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, чимало міжнародних інформаційних агентств попереджали світ та нас про таку небезпеку. Наводилися факти й дані іноземних розвідок, супутникові знімки, аналітичні звіти. Хтось вірив і готувався, хтось, навпаки, звинувачував закордонну пресу в нагнітанні негативу та даремного страху серед українського населення.
Вранці 24 лютого усе, врешті, стало очевидним. Тож нині, в розмовах і суперечках часто можна почути аргумент: «про це написали в …» і далі йдуть назви відомих світових газет, журналів чи вебсайтів. Дуже часто ці видання ми сміливо можемо віднести до надійних інформаційних джерел, проте й беззаперечним такий аргумент не назвеш.
Річ у тому, що точно так, як і українські газети, іноземні мають свою спеціалізацію. Одні розповідають про моду й особисте життя кінозірок, інші – занурені у військове й політичне життя світу.
Перед тим як цілковито довіряти інформації, отриманій із котрогось з іноземних джерел, варто перевірити:
- Чи справді така стаття була опублікована у виданні і коли?
- Якщо Ви не були знайомі раніше із цим журналом, газетою, або вебсайтом, придивіться уважніше до його історії, тематики публікацій та їх якості.
- Якщо Ви не володієте мовою публікації, перевірити наскільки якісним був її переклад і, звичайно, не довіряти системам автоматичного перекладу.
Також, варто пам’ятати, що за роки життя за залізною завісою, у багатьох людей, на жаль, сформувалася думка, що будь-який закордонний продукт, у тому числі й інформаційний, є якісним. Тому їм здається, що стаття опублікована іноземною мовою навіть на читацькому форумі є надійним джерелом, що, звичайно ж, не так. Такі повідомлення є суб’єктивними й висвітлюють виключно авторську думку.
Тож, перед тим як вірити іноземним виданням, варто уважніше вивчити їх роботу і лише тоді послуговуватися публікаціями та перекладами у своїй інформаційній та просвітницькій діяльності.
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію» за сприяння Європейського Союзу, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Волинська фундація» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
