Луцька влада зробила черговий крок до перебудови Центрального ринку. Міськрада дала дозвіл на розробку нового детального плану території навколо замку. За Старе місто, кажуть чиновники, взялися після звернення директора фірми «Ритейл Луцьк», що господарює на Центральному ринку. Підприємство пов’язане з групою компаній волинського нардепа, члена парламентської групи «За майбутнє» та співвласника фінансово-промислової групи «Континіум» Степана Івахіва.
Розробку проєкту «Детальний план території в межах вулиць Замкова, Кафедральна, Братковського, Глушець та до межі Центрального парку культури та відпочинку імені Лесі Українки у м. Луцьку», на сесії міськради 24 вересня 2025 року підтримала більшість депутатів.
Детальний план цієї території (далі – ДПТ), як вважають в міськраді, «дасть змогу впорядкувати забудову та створити у Старому місті цілісний архітектурний ансамбль».
За цю ідею луцька влада взялася, як випливає зі слів директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Веніаміна Туза, після заяви про розробку плану території директора ТзОВ «Ритейл Луцьк» Олександра Юдіна. Відомо, що фірмі нині належить найбільша частина Центрального ринку, також вона має на цій комунальній землі у власності дві будівлі.
Веніамін Туз пояснив, що при розгляді звернення Юдіна було вирішено замовити ДПТ із ширшими межами, у які б входила і територія з нерухомістю «Ритейл Луцьк». За порівнянням Туза, на майбутньому плані вона займатиме орієнтовно близько третини або чверті площі. Посадовець пояснив: розробка саме такого проєкту допоможе владі зайнятися відродженням цієї території.
«Зона проєктування велика. Фактично, це територія Центрально ринку і територія навколо замку. Цікава в тому плані, що тут зосереджена велика кількість пам’яток культури місцевого і державного значення. Відповідно це буде складний проєкт в плані історичної частини. […] Треба буде поновити охоронні зони пам’яток, якщо вони були розроблені, і, фактично, поєднати Старе місто і частину, де розміщений Луцький ринок. Є попередня пропозиція, як це можна зробити.
Власне, це наша була ініціатива, коли обговорювали з власниками майна на Центральному ринку, – щоб не робити такий зажатий локальний проєкт, а зробити комплексний план відродження цієї частини міста загалом. З’єднати між собою важливі артерії по місту, зробити транспортну розв’язку до пам’яток історії, зробити парковки, комунікації пішохідні, які зв’язують замок, ринок і парк і, фактично, зв’язати це в єдиний вузол», – пояснив головний архітектор міста.
Депутат від Громадянського Руху «Свідомі» Михайло Наход цікавився, чому ж не розширили умовний проєкт до вулиці Данила Галицького, щоб охопити синагогу й інші пам’ятки. На це Туз відповів, що в такому разі проєкт буде надто великим і захопить половину Старого міста – мовляв, для цього треба розробити інший ДПТ.
На запитання депутатів, чи буде залучено до цього проєкту історико-культурний заповідник «Старий Луцьк», Туз відповів так:
«Я, думаю, що це буде правильне рішення. Очевидно, що в розробці плану буде основний акцент на збереженні пам’яток існуючих, розкриття їхнього потенціалу. Думаю, що розділ про культурну спадщину має бути найбільше представлений».
При цьому Веніамін Туз дав знати, що за розробкою такого складного ДПТ мають намір звернутися до якоїсь зі спеціалізованих проєктних організацій поза Луцьком.
Тим часом міський голова Луцька Ігор Поліщук, який на засіданні сесії ніяк не висловлювався щодо цього важливого для громади проєкту, оприлюднив свою думку наступного дня у соцмережі. Нагадав, зокрема, що працює над темою перенесення Центрального ринку в нинішньому вигляді та зміною концепції цієї площі з 2017 року.
«Вчора міською радою було підтримано рішення, яке започатковує фінальний етап розробки містобудівної документації щодо реалізації цього проекту, але в значно ширшому контексті. Для переосмислення функції цієї площі та її взаємодії з іншими локаціями в історичній частині, для запуску процесу відродження Старого міста як туристичного та культурного центру.
Переконаний, що там необхідно зберегти продуктовий ринок, але мають бути і кафе та ресторани, магазини й конференц-зали, сувенірні крамниці та готелі, громадські простори й місця для відпочинку та прогулянок лучан й гостей міста. Та про це згодом, адже ми ще неодноразово в широкому колі будемо обговорювати це», – написав Поліщук.
У цьому ж дописі Ігор Поліщук покритикував двох депутатів, які з різних причин не голосували за надважливе рішення. Мова про Андрія Разумовського та Олега Тарасюка. Тарасюк повідомив «Силі правди», що не бачить у своєму неголосуванні чогось надзвичайного й нагадав про демократію. Андрій Разумовський відповів Ігорю Поліщуку безпосередньо під його дописом у соцмережі:
«Я пішов задовго до розгляду цього питання. Можливо, я мав особисто бути присутній, але загрози в непідтримці депутатами не було, тому я не зважив, що це так важливо».
Загалом за проєкт розробки детального плану проголосувало 27 депутатів із 34 присутніх. Утрималися від голосування депутати Громадянського Руху «Свідомі».
Щодо замовника ДПТ лучанина Олександра Юдіна та компанії «Ритейл Луцьк», то їй нині належить найбільша частина Центрального ринку, що займає понад 2 гектари комунальної землі. А саме підприємство пов’язане з групою компаній волинського нардепа, члена парламентської групи «За майбутнє» та співвласника фінансово-промислової групи «Континіум» Степана Івахіва.
Як з’ясувала «Сила правди», влада Луцька після років баталій з підприємцями посприяла бізнесу цього обранця «поглинути» ринок під стінами замку. При цьому Юдіна, який також є власником фірми «Прем’єр кіно», що також контролюється «Континіумом», в одному з мобільних застосунків підписують «контролером» і «замом» Старого ринку.
До речі, восени 2024 року у Луцьку з презентацією проєкту щодо ринку приїздив італійський архітектор Франческо Фреза. Його концепція передбачає перетворення цієї інфраструктури на багатофункціональний комерційний хаб і ландшафтну призамкову зону. Проєкт італійських фахівців начебто замовляли нинішні управлінці Центрального ринку.
Щодо забудови в Старому місті, то для громади це давня болюча тема.
До прикладу, скандал навколо ділянки на вулиці Кафедральна, 13 у заповіднику «Старий Луцьк» триває понад десятиліття. За цією адресою археологи виявили підземелля ХVI-XVII століть, місцеві активісти вимагали його зберегти, однак вже друга компанія намагається спорудити на цьому місці житлово-офісний центр. Слідчі розслідують справу про незаконні пошукові роботи з жовтня 2024 року, а Феміда відмовилася накласти арешт на незавершене будівництво й зупинити забудову.
Також досі тривають суперечки через історичний будинок на вулиці Кафедральна, 4, – Гостинний двір Прайзлерів. Влада хоче відкрити там готельно-ресторанний комплекс, а громадська організація планувала облаштувати простір для громадських заходів. Нині триває досудове розслідування в рамках кримінального провадження щодо незаконних пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини.
Раніше «Сила правди» писала, як луцька влада витискала підприємців з Центрального ринку і хто насправді заробляє на парковках навколо нього.
