У селі Бубнів на Волині люди потерпають від тваринницької ферми. Влітку гноївка з комплексу текла у двори і городи. Підприємство не обладнало належних відстійників, а відходи зливало просто в землю. Екологи встановили перевищення нітратів, сульфатів і хлоридів у грунті. Поліція відкрила дві кримінальні справи. Однак ферма й далі працює по-старому.
Як реагують на ці порушення влада, правоохоронці і, власне, бізнес, – дивіться у черговому випуску програми «Червона лінія».
У селі Бубнів Володимир-Волинського району на Волині розташувалася тваринницька ферма. На пагорбі. Біля помешкання Галини Мелечко. Тут тримають півтисячі корів.
«Думаєте, що то жарти? Отак в гноївці купалася. Діти вийдуть на подвір’я – сморід. Бабо, вже нема чим дихати. То що ж я, дітоньки, зроблю? Вікна ми не мали права відкрити», – бідкається жінка.
Сусідка пані Галини, Олена Загрева, уже кілька місяців «воює» із власниками ферми. Влітку відходи з корівника текли у двори, городи, отруювали повітря.
«По коліна було гноївки в селі після дощу, в червні місяці. І все це сталося через те, що просто на комунальній власності, яка була захоплена оцими господарями, була викопана яма, так званий відстійник, в яку просто зливалися нечистоти з ферми. І коли пішов дощ, яма переповнилась і все це ломанулося на вулиці села», – каже Олена Загрева.
З того часу пані Олена оббиває пороги правоохоронних і контрольних органів.
«Держекоінспекція у Волинській області проводила перевірку Локачинської селищної ради. Встановлено факт витоку нечистот тваринного походження із ферми, яка знаходиться поруч. Але ми не змогли відразу перевірити цю ферму, тому що в них відбувалося переоформлення договорів. Ми не змогли вказати, що це суто з цієї ферми, і почали це вже з’ясовувати саме зараз, у листопаді», – повідомили екологи.
Тваринницький комплекс у Бубнові – це «нащадок» колишнього колгоспу «Україна». Згодом майно перейшло приватно-орендному сільськогосподарському підприємству «Русь». Це – офіційно. Мешканка села Бубнів Олена Загрева пов’язує ферму з впливовим волинським бізнесменом, засновником і власником групи компаній «Вілія» Євгеном Дудкою.
Шляхом елементарного пошуку в мережі Інтернет вдалося знайти докази підставності цих чуток. На сайті Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Ґжицького опублікований лист від Волинського управління агропромислового розвитку. Аграрні чиновники надсилають закладу освіти перелік підприємств області, що займаються тваринництвом. Навпроти сільськогосподарського підприємства «Русь», у графі «керівник підприємства», вказано прізвище Євгена Дудки. Хоча в офіційних реєстрах директором фірми значиться Валентин Вавринович.
«І тут вони собі поробили такі відстійники. З яких вся ця гноївка потрапляє просто в русло річки Чорногузки. Вона тут бере початок і знаходиться ось нижче, бачите, де очерет. Після того, як екологічна інспекція поробила приписи, гноївку почали звідси відкачувати. Стало набагато краще і чистіше. Але, як ми можемо бачити, екскременти з ферми далі стікають у рів і звідти потрапляють просто до річки», – розповідає Олена Загрева.
За результатами взятих проб ґрунту екологи виявили перевищення сульфатів у 1,18 раза, фосфору в 1,21 раза, нітратів більше, ніж удвічі, хлоридів – утричі. Це може призвести до забруднення підземних водоносних горизонтів, що своєю чергою негативно вплине не тільки на навколишнє природне середовище, а й на життя і здоров’`я громадян, які проживають на цій території. Зазначають в екоінспекції. Результати перевірки службовці скерували у правоохоронні органи.
«Коли ми перевіряли Локачинську селищну раду і встановили оці витоки нечистот, зливи, то ми також розрахували суму збитків. Вона була, приблизно, 106 тисяч гривень. І справи були передані до Головного управління нацполіції у Волинській області. Ми бачили ознаки кримінального провадження і просили, щоб розпочалась кримінальна справа», – розповідає прес-секретарка Держекоінспекції у Волинській області Мар’яна Самойлюк.
Землю, яку ферма у Бубнові забруднює відходами, як виявилось, підприємство використовує незаконно. Загалом під комплексом – дві ділянки. Одну з них колись орендувало нині ліквідоване підприємство «Україна». Однак термін дії договору збіг, а нового ще не уклали. На іншу право користування офіційно не оформили. Земля – комунальна. А тому відповідальність за забруднення несе Локачинська селищна рада.
«Надійшло до нас звернення від громадян села Бубнів. Є в них підозра, що суб’єкт господарювання, який працює на даній земельній ділянці, не має відповідних прав. Виїхала комісія Локачинської селищної ради з метою обстеження, вказаних в даній заяві фактів. Всі органи, які відповідають за даний напрямок, були Локачинською селищною радою повідомлені. Почалася відповідно вже робота, яка залежить від них. За нашими даними господарює там ПОСП «Русь». Хто кінцевий бенефіціарний власник, нам по великому рахунку не цікаво», – каже заступник Локачинського селищного голови Тарас Хом’як
«Так, ми бачили викиди, скиди з ферми гною, гноївки. Технологічний процес такий, якщо є тварини, відповідно є і гній», – так пояснює ситуацію заступник Локачинського селищного голови Микола Багнюк.
З тим, що на фермі неправильно поводяться з відходами, погоджуються і в Держпродспоживслужбі. Щоправда там ніяких планових перевірок не робили, бо – карантин.
«Це не новітня ферма, яка зараз побудована. Вона давно збудована. Років, мабуть, 50 тому. Вона раніше була розміщена за межами населеного пункту. А потім вони розпочали індивідуально забудовуватися. Не ферма йшла до індивідуального забудовника, а індивідуальний забудовник вже розмістився близько до ферми. І вона, так би мовити, не відповідає своїм 300 метрам, які є відповідні норми до індивідуального житла. Мав особисту розмову з керівником, Валентином Вавриновичем. Він мені сказав, що на даний час не зможуть вони очистити. Хоча це – катастрофічно. Це – неправильно», – каже начальник локачинського управління Держпродспоживслужби Микола Костючко.
Поки йшли перевірки, пенсіонерці Галині Малечко, яка, до слова, колись працювала на цій фермі, відрізали водопостачання. Водонапірна башта знаходиться на території підприємства. Жінка вважає, що так фермери помстилися їй за те, що скаржилася.
– Була біда. Гноївка текла сюди. Затоплювало тут. Ось там була баюра. То все та гноївка. Люди йшли і носи закручували. Подивіться. Фотографуйте. А він каже, що я його паскуджу.
– Він – це хто?
– Вавринович.
– А хто це? Керівник ферми?
– Так. Скільки літ ми мовчали, то він ще подякував. Бач, воду обрізав бабі.
За злив нечистот директора підприємства «Русь» Валентина Вавриновича притягнули до адміністративної відповідальності – оштрафували. Сам представник підприємства визнає, що ферма забруднює середовище, але поки що, каже, нічого вдіяти не може.
«Стояла 40 років, а тепер всім муляє очі. Не я її будував, не я її проектував, не приймав в експлуатацію. Така вона була, так і розвивається. Тим більше, що в нас вже початок нового комплексу і ми її закриємо. Це ж не те, що ми плануємо її експлуатувати на шкоду людям. Добре, і куди 500 корів ви скажете подіти? Вирізати? А потім закупити? Наростити поголів’я таке, виростити, виховати – це так, як дітей», – обурюється директор ферми Валентин Вавринович.
А зараз – важливий момент. Ферма, яка зливає нечистоти, розміщена поблизу гідрологічного заказника «Чорногузівський».
«Це притока Чорногузки. У червні цього року просто в цьому місці була зроблена загата з метою перегородити повністю русло. Там русло було розкопане. Зараз, як ви бачите, ширина його максимальна була десь 2 метри. Оце воно зараз розкопано до таких меж. Тут видно гусениці бульдозера. Викликали поліцію, екологічну інспекцію, зібралося кілька десятків людей з громади і це зробити не дозволили», – розповідають селяни.
Аграрій Євген Дудка не заперечує своєї причетності до управління фермою. А пошкодження русла річки називає «помилкою під час будівництва» його маєтку, що знаходиться біля річки.
«Я не до кінця орієнтуюся в тому, як відбувалося будівництво. Знаю, що під час будівництва були порушення. Які були нами ліквідовані», – запевняє аграрій.
У поліції кажуть, що розслідують два кримінальні провадження. Одне з них відкрите за фактом забруднення земель, інше – через пошкодження заказника.
«За умисне знищення або пошкодження території, що знаходяться під охороною держави, загрожує штраф від 1700 до 3400 гривень або обмеження волі до 3 років», – коментує завідувачка сектору комунікації ГУНП у Волинській області Ольга Бузулук.
Заказник «Чорногузівський» створений ще у 1994 році, але досі його межі і форми різняться на різних мапах і схемах. В управлінні екології кажуть, це через те, що межі, так би мовити, умовні.
Коли будуть встановлені межі заказника, у Локачинській селищній раді не кажуть. І не поспішають брати на себе охоронні зобов’язання за цей об’єкт природно-заповідного фонду, аргументуючи це тим, що заказник знаходиться на території ще двох територіальних громад.
«На нашу думку, все це робиться для того, щоб знищити заказник. Тому що в центрі заказника стоїть помістя пана Дудки. І якось це все треба зробити так, щоб його тут не стало. Зрозуміло, для того, щоб громада не піднімала всі ці питання», – вважає місцева мешканка.
«Я знаю, що є такий запит. Я знаю, що компанія робить все по закону. Все, що буде треба, ми виправимо. Якщо, наприклад, суд якийсь винесе припис, ми – законослухняні громадяни, ми законослухняна фірма. Виконаємо всі приписи, які поставлені законом», – запевняє бізнесмен Євген Дудка.
«Гній, насправді, з 2015-2016 року, приблизно, вийшов із категорії відходів, – каже фахівчиня відділу екологізації промисловості ГО «Екодія» Анна Даниляк. – Це стало побічними продуктами тваринництва. Окремий закон був прийнятий з цього питання. Такий рамковий. І до нього мали би бути прийняті нормативно-правові акти, підзаконні акти, які надавали б специфікацію, як саме мають ось ці побічні продукти тваринництва бути перероблені, утилізовані. І цього за останні 5 чи 6 років не зроблено.
Штрафи, які є зараз, вони просто настільки смішні, що реально в десятки-сотні разів дешевше заплатити штраф, аніж зробити якусь людську ізоляцію для тих відходів, щоб вони справді не стали змиватися, просочуватися в ґрунт, у води і так далі.
Все це, насправді, створює такі небезпечні випадки, коли відходи, які можна переробити і використати повторно як ресурс, просто ганебним чином зливають у воду. Це створює цілий ланцюг проблем і для громади, і для довкілля, і для самих людей».
Зберігання та утилізація усіх відходів та побічних продуктів подібних ферм, за словами експертки, мали б відбуватися у повній ізоляції від будь-яких водойм, ґрунтів і навіть повітря, аби захистити головне – людей. Важливим документом у цьому питанні є, так звана, нітратна директива ЄС, стандарти якої Україна впроваджує ще з 2018 року. Але віз і нині там.
Тож, поки закони діють лише напівсили, фермерські господарства ведуть свою діяльність по-різному, а Галині Мелечко залишається сподіватися, що законотворці поспішать, а правоохоронці запрацюють, аби їй знову не довелося споглядати затоплений гноєм город.
Нагадаємо, в рамках проєкту «Червона лінія» на телеканалі UA:Суспільне протягом 2021 року вже вийшло 6 програм. Журналісти зокрема дослідили, як шпарина в законодавстві створила передумови для незаконних рубок лісу, міський парк у Луцьку зменшився вдвічі через роздачу зелених зон під приватну забудову, а в Ківерцях через чиновницьку халатність не здали в експлуатацію сміттєвий полігон. На сайті «Сили правди» ви також знайдете відео і текстові версії розслідувань про те, хто і як «приватизував» десятки гектарів лісу під Луцьком, обмежив доступ до волинських водойм і нелегально використовує воду для поливу плантацій лохини.
