Ніколайчук Олександр Петрович

Народився 17 липня 1976 року у селі Вовничі, що на Рівненщині.

З 1983 до 1987 навчався у середній школі №17 в Луцьку.

З 1987 по 1993 навчався у школі-гімназії №14.

У 1993-1998 навчався у Волинському державному університеті імені Лесі Українки на спеціальності «Правознавство».

Більше двадцяти років займається продажем та виготовленням годинників.

– Підприємницькою діяльністю я почав займатися ще у ті часи, коли не було навіть реєстрації. У нас були смішні зошити, в яких ми робили певні записи. Найактуальнішою справою у ті часи було «купи-продай»…

Ще зі шкільних років, у старших класах, ми з товаришем торгували штанами. Перші гроші я заробляв на чоловічих брюках – продавали їх на Варшавському, Старому ринках, базарах Волинської області, їздили в Червоноград… Було і цікаво, і весело, і «стрьомненько»…

Це ж були 90-ті – всяке доводилося пережити. Але насправді часи були цікаві тим, що я за день міг заробити стільки, як моя мама в місяць, працюючи вчителькою. Вкладаєш долар – отримуєш десять.

Торгівля мені не заважала навчатися, тому школу я закінчив із золотою медаллю.

Потім ми почали їздити на закупи в Москву, доводилося часом і на третій полиці у потязі спати.

Наступним етапом мого бізнесу були ігрові приставки. Поступово я займався іншими групами товарів, але так склалося, щоб «запав» на годинники.

Десь вже на другому курсі університету паралельно з ігровими приставками я продав годинники в магазині «Троянда». Саме в цей час мені вдалося придбати власну квартиру, – розповідає в інтерв’ю «Першому».

[…]

– Майже двадцять років Ви займаєтесь годинниками. Чому саме вони стали справою Вашого життя?

– Вони запали мені в душу… Крім того, я така людина – якщо вже берусь за якусь справу, то в будь-якому випадку мушу бачити результат.

Продавати – це прибутково, але настає певна межа, коли хочеться займатися ще чимось.

Тому вже станом на сьогодні я займаюся не лише продажем годинників, а й їх виготовленням. Роздрібна мережа є тільки в Луцьку, а оптом інтер’єрні, настінні годинники продаються по всій Україні.

З 2014-го року є учасником Громадського формування з охорони громадського порядку «Самооборона Волині». А з липня 2019-го – керівник організації.

Був помічником на громадських засадах народного депутата України 8-го скликання Ігоря Лапіна.

На місцевих виборах 2015 року балотувався до Луцької міської ради 7-го скликання від Блоку Петра Порошенка «Солідарність» у 32-му виборчому окрузі. За результатами голосування отримав підтримку 19,77% виборців, але депутатом міської ради не став.

На місцевих виборах 2020 року балотувався у депутати Луцької міської ради 8-го скликання у списку політичної партії «Європейська Солідарність» (6-й номер у єдиному виборчому списку та 1-й номер у списку кандидатів у територіальному виборчому окрузі №6). В результаті його підтримали 469 виборців, обраний депутатом Луцької міської ради.

Одружений, має двох дітей.