Рівно рік тому восени 2024 набув чинності закон про заборону діяльності в Україні повʼязаних з Росією релігійних організацій. А в серпні 2025 року Державна служба України з етнополітики завершила своє дослідження і підтвердила, що Київська митрополія Української православної церкви афілійована з російською.
Однак, кількість парафій так званого Московського патріархату на Волині не поспішає скорочуватись. Ба більше – прихожани УПЦ МП зводять новий храм у селі Залізниця на Камінь-Каширщині.
За чиї гроші будують церкву та що про це каже закон, з’ясував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
«За перехід до ПЦУ проголосували одноголосно»
У серпні 2024 року Верховна Рада прийняла закон про заборону в Україні релігійних організацій, повʼязаних з Росією. Минуло більше року з моменту його ухвалення, але більшість громад пов’язаної з РПЦ Української православної церкви досі не перереєстрували статути.
Громада ж церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Залізниця Камінь-Каширського району офіційно перейшла у Православну церкву України наприкінці 2023-го року.
«Після початку великої війни люди почали гуртуватися і говорити про перехід у ПЦУ. Провели збори, потім голосування. Рішення про перехід прийняли одноголосно.
Наша церква – це архітектурна пам’ятка, там є дорогоцінні ікони, література. Тож ми звернулися до Луцького краєзнавчого музею, щоб провести оцінку майна, але прихильники Московського патріархату поставали на вході до храму з ломами і не допускали комісію», – розповідає староста Залізницького округу Любов Михальчук.
З другої спроби наприкінці 2023 року комісії таки вдалося провести інвентаризацію.
За словами завідувача сектору з питань релігії і національностей управління культури Волинської облдержадміністрації Василя Гайдука, для цього довелося викликати правоохоронців.
«Я був там, супроводжував комісію. Щоб потрапити в храм, довелося викликати поліцію. Правоохоронці відтіснили людей і тоді фахівці провели оцінку майна», – зазначив Василь Гайдук.
Одним із тих людей, які перешкоджали доступ до церкви, був місцевий житель Григорій Пасевич. Він – батько полеглого героя Івана Пасевича, який ціною власного життя врятував у 2014 році двох побратимів. Після загибелі сина його дружина Олена прийняла постриг і стала черницею. Подружжя категорично проти переходу у Православну церкву України.
«Я маю право не впустити в нашу церкву. Кажу, як зробите крок – плюну. Той поліцейський щось до мене дьоргнувся, але я відказав, що в «стойку» поставлю. Я був агресивний. Вони прийшли забирати в мене віру, топтати її. Я б за це загинув», – каже Григорій Пасевич.
Інвентаризація церкви відбулася у кінці 2023-го. Але лише у грудні 2024 року протоієрей Віталій Першута, який був категорично проти виходу церкви Покрови Пресвятої Богородиці із підпорядкування московського патріархату, мав передати ключі від храму священику ПЦУ. Але розпочалася штовханина, яку розбороняли правоохоронці.
«Рік ми не могли туди потрапити. Документи були в травні на руках, а зайшли тільки в кінці грудня. Після того, як ключі від церкви передали, прийшло до мене на роботу десь 40 людей. Кричали, що в усьому винна я, бо вони не мають де Богу молитися», – пригадує cтароста Залізницького округу Любов Михальчук.
Відтак частина селян, яка проголосувала за перехід, продовжила ходити на богослужіння у старий храм Покрови Пресвятої Богородиці, якому близько 280 років. Зараз настоятелем церкви є отець Михайло Федорчук.
Решта прихожан залишилися вірними переконанням і почали молитися в хаті, яка належить місцевій мешканці Любові Масюк.
«Зараз ми хату маємо, там молимось. Туди на богослужіння буває збирається 200 людей. Пожертвували на дзвони, десь 300 тисяч… Таких дзвонів у районі немає», – каже прихожанин УПЦ Григорій Пасевич.
Очолив церковну громаду, так би мовити, у вигнанні протоієрей Віталій Першута.
«Сила правди» намагалася поспілкуватися зі священиком, але він так і не наважився на розмову.
Прихожани Української православної церкви навідріз відмовляються визнавати Православну церкву України. За їхніми словами, церковні тексти, перекладені українською мовою втратять священний сенс.
«Я проти, поясню чому. От у вас є сім’я, діти. Найменший хлопчик хворий на синдром Дауна. Він трошки не говорить, як треба. А ще є середня дівчинка… І вона каже: мамо, давай будем говорити, як наш менший братик. Ви ж скажите: доню, так не можна. Ми не будемо говорити, як наш братик, бо він «Даун», – каже один із прихожан Української православної церкви.
Григорій Пасевич запевняє, що у їхній церковній спільності моляться не російською мовою, а старослов’янською. Водночас селяни, які підтримали перехід у ПЦУ, іншої думки.
«Розповсюджують думку, що то не Росія воює в Україні, а Америка. Коли привозять загиблого воїна, священник Московського патріархату руки тримає в кишенях, а його громада не хрестяться. Це дуже бридко», – розповідає прихожанка церкви Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ Ольга Мороз.
«Є навіть такі, які чекають Путіна. Кажуть: прийдуть і з вами розрахуються. А церква знову буде наша», – каже староста церкви Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ Сергій Жилко.
Будують храм УПЦ під виглядом приватного будинку з гаражем
Зараз прихожани Української православної церкви будують новий храм. Ділянка, де тривають будівельні роботи, належить уродженці цього ж села Валентині Кисель.
Згідно з реєстром будівельної діяльності, будується там не церква, а приватне житло з господарськими спорудами. Принаймні, саме на такі роботи дала дозвіл держава.
«Люди звернулися до нас з проханням… Багато людей. Та хата нікому не потрібна, а ми живемо в іншому районі. І я кажу, будь ласка, хочете, хай Бог приймає вашу молитву. Тільки документально ця ділянка на мене записана, нею займаються мої діти», – поділилася Валентина Кисель.
На будівництві нового храму ми зустріли сина власниці ділянки Геннадія Киселя.
За словами місцевих жителів, він один з ініціаторів будівництва. На запитання «Сили правди» чоловік відповідати не хотів і просто втік у стару хату, яка розташована на території будівництва.
За словами мешканців Залізниці, зводити храм почали всього кілька місяців тому на пожертви прихожан. Левова інвестиція – це кошти місцевих підприємців Василя Дудка та Андрія Швайка.
«Там є ініціатори. Підприємець Андрій Швайко. Він із дружиною – фанати Московської церкви, вони організовували і хресні походи, і різні релігійні поїздки. Керує ж будівництвом безпосередньо Дудко Василь Григорович», – зазначила прихожанка церкви Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ Ольга Мороз.
Це підтвердив і прихожанин УПЦ Григорій Пасевич.
– Чи залучений Дудко?
– Не єдиний.
– Але він допомагає? – запитуємо.
– Дуже допомагає, файно. 10 штук євро, то це ж гарна сума для такого села… Але ми вирішили казати, що будуємо гаража, бо держава нам не дасть. Я теж кожен місяць даю певну суму. Ну так, в православ’ї заведено, що треба частину жертвувати, – каже Григорій Пасевич.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» спробував поспілкуватися з підприємцями, які, за словами селян, щедро інвестують у будівництво культової споруди пов’язаної з РПЦ церкви.
Василь Дудко зареєстрований підприємцем у селі Залізниця. Основний вид діяльності – лісопильне виробництво. Ми запитали у чоловіка, чому вирішив інвестувати у будівництво, проте він переконує, що не знає нічого про зведення нового храму:
«Я не знаю, про який ви храм говорите? Яке будівництво церкви у Залізниці? Я щось не можу зрозуміти».
Натомість його дружина про будівництво церкви знає, але запевнила, що її родина до нього не причетна:
«Будують, то хай собі будують, але ми до цього непричетні. У нас була московська церква, моя позиція нічого не міняти. Це теж саме, що сказати: в тебе погана мати, не така. Треба красиву, фігурову. Ця тема глибока. Мені здається зараз такий час, що людям треба об’єднатися. А релігією нас просто відволікають від війни».
Ще один підприємець, який за словами місцевих жителів, фінансує будівництво, взагалі запевнив, що не знає такого села як Залізниця:
«Ірина Кравчук, ви щось помиляєтесь, не туди дзвоните. Яка Залізниця? Де це взагалі?»
Андрій Швайко зареєстрований підприємцем у селі Міжгайці Камінь-Каширського району, що, до речі, неподалік Залізниці. Його основна діяльність – вантажний автомобільний транспорт.
Скільки релігійних громад залишаються в УПЦ на Волині?
Станом на вересень 2025 року на Волині діє 644 парафії Православної церкви України і 503 – Української православної церкви так званого Московського патріархату.
Процес переходу громад УПЦ в ПЦУ почався після отримання останньою Томосу у 2019 році. Цей процес помітно активізувався після повномасштабного вторгнення – близько 80 церковних громад приєдналися до Православної церкви України.
Однак тепер – знову затишшя, – кажуть в управлінні культури, з питань релігій та національностей Волинської облдержадміністрації.
«За аналогічний період минулого року кількість змін підлеглості зменшилася. Якщо за минулий рік перейшло 10 громад, то цього року лише три».
«У законі чітко прописано, що культова споруда залишається за громадою, яка перейшла до ПЦУ, інші віряни мають право зареєструвати нову релігійну громаду. Але вже без частки «УПЦ». У 2019 році були правки до закону, тож вони так не зможуть називатися», – розповів завідувач сектору із питань релігії і національностей управління культури, молоді та спорту Волинської ОДА Василь Гайдук.
Всупереч законодавству України і незважаючи на те, що патріарх Російської православної церкви Кирилл схвалює загарбницьку війну, чимало парафій на Волині не поспішають виходити з УПЦ – афілійованої з РПЦ церкви.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала про те, що кажуть про церковне питання волинські священики Української православної церкви.
