З кінця 2019-го до середини 2024 року у Луцькій територіальній громаді видали акти на видалення майже 20 тисяч дерев. Більшість – через аварійність. Решту – через будівництво, ремонти, реконструкції, продаж землі та інші причини. З місцевого бюджету на це спрямували майже 7 мільйонів гривень, втім це покрило лише чверть від потреби.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив як, чому і скільки зелених насаджень видаляють щороку у Луцьку.
Визнали аварійними 19 тисяч дерев
У Луцькій територіальній громаді за минулі роки видали акти на видалення майже 20 тисяч дерев. Таку статистику (з листопада 2019 до серпня 2024 – авт.) розмістив департамент житлово-комунального господарства Луцької міської ради на єдиному державному вебпорталі відкритих даних. Найбільше актів на видалення видали – у 2022 та 2023 роках. Тоді вирішили зрізати 6,7 та 5,7 тисячі дерев відповідно.
Найпоширенішою причиною видалення, згідно з оприлюдненими даними, стала аварійність – через це у громаді видали акти на видалення 19 тисяч дерев. Через будівництво – 134 дерева. Менше 50 дерев потрапили під видалення через капітальні та поточні ремонти, реконструкції, продаж землі та благоустрій.
Найбільше зелених насаджень потрапили під видалення на вулицях Набережній – 1790 дерев, Гордіюк та Ківерцівська – 1699, у водоохоронній зоні річки Стир по вулиці Глушець – 1157 дерев, у водоохоронній зоні річки Сапалаївка – 1404, а на проспекті Волі – 908 дерев. В інших районах кількість зелених насаджень під зріз сягає від 100 до понад 500 одиниць.
Стан дерев визначає спеціальна комісія
Пропозиції щодо видалення дерев до міської ради подають різні організації та приватні особи. Серед них – управління капітального будівництва, житлово-комунальні підприємства, ОСББ, депутати, приватні підприємства, комунальні заклади та інші суб’єкти господарювання.
Ці заяви розглядає комісія з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості Луцької міської ради. Робоча група обстежує об’єкти згідно з поданими заявами і обов’язково фотографує їх. Зазвичай на засіданнях комісії демонструють ці фото. Відтак приймають рішення щодо видалення або збереження.
«Коли говоримо, що дерево підлягає знесенню, – розповідає керівниця відділу екології Луцької міської ради, голова комісії з питань визначення стану зелених насаджень Оксана Лисак, – то ми собі уявляємо дерево 10-15 метрів висоти. Але це не зовсім так, тому що сюди підпадає дуже багато насаджень, які, швидше, можна назвати не деревами, а чагарниками. Згідно з нормативними документами пагін товщиною від 6 см і більше класифікується як дерево. А ми маємо в Луцьку багато таких хащів, де з пня росте пучок таких пагонів і згодом вони перетворюються у дерево, тому що їх товщина більше 6 сантиметрів. І, коли ми складаємо акти обстеження, то змушені обліковувати кожен той пагін. Виходить, що в кущі 15-30 тих пагонів, але це не дерево у нашому простому розумінні».
За словами головної екологині міста, є визначені критерії аварійності дерев: це стан гілок, зовнішній вигляд, морозобійні тріщини, механічні пошкодження, неправильно сформована крона, нахил більше 30 градусів та чимало інших ознак. Також чимало дерев стають аварійними через недогляд та хаотичну посадку. За кілька років вони перетворюються у хащі та несуть загрозу для інфраструктури та майна.
До слова, раніше у Луцьку часто виникали конфлікти щодо зрізання чи кронування дерев. Останній гучний скандал трапився 2016 року, коли комунальники хотіли зрізати дерева на вулиці Лесі Українки. Посадовці міськради пояснювали, що це потрібно для реконструкції вулиці, однак громадяни виступили проти. Активіст Михайло Бабенчук створив петицію з вимогою заборонити знищення зелених насаджень у Луцьку.
«Ініціативою для створення петиції було рішення Луцької міської ради про зрізання усіх дерев на вулиці Лесі Українки. Окрім петиції ми також зібрали підписи та підготували письмове звернення про заборону зрізання дерев. Завдяки суспільному розголосу і підтримці свідомих лучан дерева залишили і зрізали лише декілька тих, які були дійсно аварійні», – ділиться активіст.
За словами Михайла Бабенчука, така ініціатива дала результат – міський голова видав розпорядження, яким зобов’язав погоджувати видалення дерев з відповідною комісією.
Нині, за словами Оксани Лисак, таких конфліктів щодо видалення дерев немає. Засідання комісії завжди проводять відкрито і на них можуть бути присутніми громадяни.
А от щодо кронування дерев, то тут з 2021 року діють нові вимоги. Міська рада розробила Правила утримання та догляду за зеленими насадженнями, якими заборонили глибоку формувальну обрізку (кронування). Зокрема, дозволяється обрізати не більше 30 відсотків крони, щоб максимально зберегти дерево.
Дозволи на зрізання видають, а дерева – стоять
Комісія з питань визначення стану зелених насаджень приймає рішення щодо стану дерев та їх видалення і видає відповідні акти. Втім, прийняті рішення щодо знесення дерев не означають, що такі насадження відразу видалять.
«Ми за рік приймаємо рішення на видалення 2-3 тисяч дерев, а видаляється можливо 500-700, – пояснює Оксана Лисак. – На жаль, у бюджеті практично щороку не вистачає коштів для їх видалення. Нещодавно порахували, що потреба у коштах на видалення аварійних зелених насаджень – 7 мільйонів 700 тисяч. Дали ж на це 700 тисяч (на початку 2024 департамент ЖКГ уклав договір на надання послуг з видалення дерев вартістю 707,2 тисячі гривень – авт.). Тобто, з того, що надали дозвіл, 10-та частина зноситься: ті, що вже мають дуже небезпечні ознаки, можуть загрожувати життю чи майну. А величезна частина насаджень дуже довго чекає виконання тих рішень».
Для вирізання дерев потрібен спеціальний ордер, який видає департамент житлово-комунального господарства. Це технічний документ, який має певний термін дії. До прикладу, якщо аварійні дерева ростуть на приватній території чи на землі підприємств, то вони повинні отримати ордер на видалення у департаменті житлово-комунального господарства Луцької міської ради. Якщо ж такі насадження на комунальних землях – то їх видаленням займаються міські комунальники.
З 2019 року департамент житлово-комунального господарства веде перелік виданих ордерів – з грудня 2019-го до серпня 2024-го видали 1182 ордери на видалення дерев. Втім, видані ордери не означають, що дерево одразу видалили. Адже ордер має певний термін дії і, якщо за цей час не встигли цього зробити, то надалі потрібно отримати новий ордер.
«Багато дерев знаходиться на території різних організацій – садочків, шкіл, ОСББ, підприємств, – пояснює директор департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради Микола Осіюк. – Ми видаємо ордери офіційно тільки тим, хто звертається. Багато хто не звертається по ордери, бо, мовляв, чекає, щоб ми зносили ті дерева. Але ми це робимо тільки на комунальній території».
За інформацією департаменту житлово-комунального господарства, за 2019-2024 роки на видалення дерев витратили 6,9 мільйона гривень. За ці кошти видалили 4917 дерев.
| Рік | Сума використаних коштів (тис.грн) |
| 2019 | 347,24 |
| 2020 | 886,48 |
| 2021 | 981,58 |
| 2022 | 2236,64 |
| 2023 | 1592,75 |
| до серпня 2024р. | 895,21 |
Послуги з видалення насаджень надавали місцеві комунальні підприємства: «Парки та сквери м. Луцька», «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування», Житлово-комунальне підприємство №2, «Луцьке електротехнічне підприємство «Луцьксвітло».
За ці кошти комунальники проводили видалення аварійних дерев після буревіїв, на кладовищах, у прибережній смузі річки Стир (від мосту на Ковельській до вулиці Яровиця), у водоохоронних зонах річок та на інших територіях громади.
До слова, на 2025 рік департамент житлово-комунального господарства оголосив закупівлю на видалення дерев на території громади очікуваною вартістю 1,5 мільйона гривень та закупівлю послуг з обрізання гілок дерев такою ж вартістю.
Загалом, у Луцьку чекають видалення майже 15 тисяч аварійних дерев. Втім, комунальники кажуть, що на це не завжди вистачає коштів, адже є чимало нагальніших потреб. Це, до прикладу, косіння газонів, прибирання, утримання клумб та парків.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала, скільки земельних ділянок продали у Луцьку за останні два роки.
