Очищення питної води – стратегічно важливе питання як для для країни, так і для кожного міста. Для цього водоканали використовують гіпохлорит натрію, який замінив використання хлору в очищенні води. Водоканали купують засіб для очищення води через тендери.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» виявив, що тендер на постачання гіпохлориту натрію луцькому водоканалу розіграли фірми зі спільними помилками у документації.
Гіпохлорит натрію на «Луцькводоканалі» використовують більше 10 років. Він потрібен і для очищення питної води, і для очищення стічних вод. Необхідну кількість речовини для очищення питної води установки подають дозовано, а в лабораторії постійно контролюють її якість.
Для очищення стічних вод гіпохлорит натрію на підприємстві почали використовувати близько року тому. Він забезпечує усунення бактерій, що впливають на виникнення неприємних запахів і додатково знезаражує стоки перед потраплянням на очисні споруди у селі Липляни. Із таких резервуарів гіпохлорит потрапляє у каналізаційні стоки.
Перемагає найдорожчий
У квітні цього року комунальне підприємство «Луцькводоканал» провело закупівлю необхідних 216 тонн гіпохлориту натрію. На тендер очікуваною вартістю 3,24 мільйона гривень прийшли три фірми: кременчуцьке ТОВ «Марілайф», київське ТОВ «Екстрагруп» та волинське ТОВ «Волиньхімконтроль». Їхні ціни суттєво не відрізнялись від вартості, встановленої замовником. Але в аукціоні конкуренти активно торгувались, дехто знизив ціну аж на півмільйона:
| Учасник тендеру | Первинна пропозиція (грн.) | Остаточна пропозиція (грн.) |
| ТОВ «Екстрагруп» | 3 240 000,00 | 2 699 999,00 |
| ТОВ «Волиньхімконтроль» | 3 240 000,00 | 2 700 000,00 |
| ТзОВ «Марілайф» | 3 218 400,00 | 3 149 280,00 |
За результатами аукціону переможцем мало б стати ТОВ «Екстрагруп» із найнижчою ціною – 2 мільйони 699 тисяч 999 гривень. Але замовник відхилив їхню пропозицію через невідповідність вимогам тендерної документації: не подали документа, що підтверджує забезпечення тендерної пропозиції; копії довідки із кодом для перегляду електронної версії статуту та копії відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до закону переможцем замовник мав би обрати наступну дешевшу пропозицію – ТОВ «Волиньхімконтроль» з ціною 2 мільйони 700 тисяч гривень. Однак і цю пропозицію відхилили через невідповідність документації. Тут теж виявили відсутність деяких документів: відсутня копія довідки про незастосування санкцій, копія паспорту уповноваженої особи, копія статуту, копія відомостей з Єдиного державного реєстру, копія витягу з Єдиного державного реєстру, гарантійний лист та інші документи.
Зрештою, переможцем обрали ТОВ «Марілайф» із найвищою ціною – 3 мільйони 149 тисяч 280 гривень. Вона дорожча від попередніх пропозицій майже на 500 тисяч.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «НЕ ФОНТАН»: ДЛЯ РЕМОНТУ ЦЕНТРАЛЬНОГО ФОНТАНУ ЛУЦЬКА НА ТЕНДЕРІ ОБРАЛИ ДОРОЖЧУ ПРОПОЗИЦІЮ
Такий результат тендеру викликає чимало запитань. Зокрема, «підозрілою» виглядає невідповідність тендерній документації ТОВ «Екстрагруп» – попри те, що не подана значна кількість документів в аукціоні подає найнижчу пропозицію. Така ж ситуація з «Волиньхімконтролем».
І зовсім не дивною виглядає ситуація із переможцем тендеру – коли подані всі потрібні документи, пропозиція не отримала жодних зауважень, а ціна у тендері не знижується.
Спільні тендери – спільні помилки
Втім такі «логічні» дії учасників мають цікаве пояснення. Адже цей тендер для ТОВ «Екстрагруп» і ТОВ «Марілайф» не перший. За подібним сценарієм ці фірми розіграли тендер і «Рівнеоблводоканалу» наприкінці 2019-го року. Тоді пропозицію ТОВ «Екстрагруп» відхилили за такими ж підставами – учасник не надав забезпечення тендерної пропозиції, хоча в аукціоні знизив ціну більше, ніж на 300 тисяч. Як не дивно, тоді переможцем тендеру стало ТОВ «Марілайф» із найдорожчою пропозицією.
Така поведінка на тендерах викликає не тільки чимало запитань, але й має ознаки спільних зв’язків. До прикладу, обидва конкуренти у поданій на тендер «Луцькводоканалу» документації зазначили, що постачатимуть гіпохлорит натрію виробництва молдовської фірми «Aden-Transexim» і надали договори із цим підприємством, які дійсні до однакової дати – 31.12.2020 року.
Вказані договори містять і деякі подібні елементи:
- зроблені в однаковому форматі з розділенням сторінки на 2 частини;
- однакова помилка у слові «растаможивание»:
- і переплутані міста, де замість Київ, у якому зареєстровано ТОВ «Екстрагруп», вказано Кременчук – місце реєстрації ТОВ «Марілайф»:
Компанія-переможець «Марілайф» зареєстрована 21.11.2018 році у місті Кременчук зі статутним капіталом 1000 гривень. Її керівником є Гнойова Марина Михайлівна.
Недовгу історію цієї фірми пояснює той факт, що вона з’явилася як «клон» фірми ТОВ «Компанія «Хлортехвод», яку Антимонопольний комітет оштрафував за змову на тендері чернівецького водоканалу – про це повідомляли «Наші гроші».
Після того, як оштрафованій фірмі АМКУ заборонив брати участь у тендерах, у них почала брати участь «Марілайф». Обидві фірми пов’язував спільний номер телефону, який вказали контактним. Згодом, наприкінці 2019-го, ТОВ «Марілайф» змінило номер.
За даними аналітичної системи Clarity project, ТОВ «Марілайф» із початку 2019-го до квітня 2020 року стало переможцем у 50 закупівлях та уклало 45 договорів вартістю понад 120 мільйонів гривень.
Інший учасник тендеру, ТОВ «Екстрагруп», зареєстроване через 9 днів після ТОВ «Марілайф» у Києві теж зі статутним капіталом в 1000 гривень. Його керівник – Кузьменко Анна Сергіївна.
За аналогічний період (2019-2020 р.) «Екстрагруп» стало переможцем у 20 закупівлях, уклало 17 договорів вартістю понад 2 мільйони гривень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КИЇВСЬКІ ФІРМИ «РОЗІГРАЛИ» У КОВЕЛІ МЕДИЧНИХ ТЕНДЕРІВ НА ПОНАД 4 МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ
Втім, ці товариства не обмежились виграними тендерами на Волині та Рівненщині. За подібним сценарієм ТОВ «Марілайф» нещодавно виграло кілька тендерів на Київщині.
Спільні помилки та поведінка на тендері, на думку юристів, можуть свідчити про узгоджені дії конкурентів.
– Законодавство України забороняє в торгах узгоджувати свою поведінку суб’єктам господарювання, адже це спотворює результати таких торгів і вважається антиконкурентними діями, – пояснює юристка Громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак. – В наведеному випадку простежуються ознаки змови або антиконкурентних узгоджених дій.
Зокрема, якщо учасники публічних закупівель не торгуються в аукціоні (або ж лише хтось один з них), мають спільні ознаки в оформленні документів пропозиції (особливо, якщо допускають однакові помилки, документи отримуються в одній установі (наприклад, в одному банку і їх номери є «сусідніми», чи в одного виробника тощо), якщо їх дії є синхронними (одночасно завантажуються документи), учасників поєднують спільні цивільно-господарські відносини, спільні номери телефонів, адреси, контрагенти і так далі, то це дає підстави антимонопольному комітету розпочати розслідування. У випадку встановлення змови суб’єктів господарювання штрафують і забороняють їм три роки брати участь у закупівлях.
Перевірка аудиторів і мовчанка учасників
Допоки матеріал готувався до друку ця закупівля потрапила у поле зору аудиторів і управління Західного офісу Держаудитслужби розпочало моніторинг цього тендеру. Аудитори проаналізували відповідність тендеру нормам закону «Про публічні закупівлі». Зокрема, річний план закупівель, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, реєстр отриманих тендерних пропозицій, пропозиції учасників, протокол розкриття тендерних пропозицій, повідомлення про намір укласти договір, договір про закупівлю. Втім, порушень не виявили.
«Сила правди» звернулась до замовника та учасників тендеру, аби отримати відповіді на запитання щодо відхилення пропозицій, однакових помилок та перемоги у тендері.
Замовник торгів каже, що дешевші пропозиції відхилені через невідповідність тендерній документації, а можливі узгоджені дії має контролювати Антимонопольний комітет.
– Пропозиції учасників були відхилені у зв’язку з тим, що їхні документи не відповідали вимогам тендерної документації, – пояснює голова тендерного комітету КП «Луцькводоканал» Святослав Дмитроца. – В першого учасника не було підтвердження тендерного забезпечення згідно вимог, а щодо другого учасника, то було дуже багато зауважень до кількості документів, які вимагали. Все відображено у протоколах.
– У ТОВ «Екстрагруп» і ТОВ «Марілайф» у наданих договорах із виробником є однакові помилки. Це наштовхує на думку про можливі узгоджені дії.
– Я тут не можу сказати наскільки ці дії узгоджені. Я дивлюся на відповідність тендерній документації. І перевірка документів відбувається в міру того, як той чи інший учасник підходить на аукціон. Могло статися і так – якби перший учасник виконав всі вимоги, то дві наступні пропозиції навіть не передивлялися б. Можливо, ці схожі помилки і були підставою для того, що аудиторська служба вирішила провести перевірку. Будь які речі, що стосуються узгоджених дій – це компетенція Антимонопольного комітету. Тут вони приймають певні заходи до учасників тендерів, я як замовник не можу прийняти.
Учасники тендеру відмовились спілкуватись телефоном і попросили надіслати письмові запити. Втім, відповіді на ці запити так і не надійшли. На телефонні нагадування спочатку обіцяли обов’язково надіслати відповіді, а потім взагалі не брали слухавку. «Сила правди» обов’язково оприлюднить відповіді учасників тендеру, якщо вони надійдуть.
Оскільки такі дії учасників, на думку юриста, мають ознаки узгоджених, то «Сила правди» спільно із Громадською ініціативою «За чесний тендер» готує звернення до Антимонопольного комітету з проханням перевірити вказану закупівлю. Адже саме цей орган забезпечує державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
