Про підприємства, що займаються вирощуванням лохини у Шацькому районі, згадують, коли говорять про обміління Світязя. Науковці кажуть, що ягода забирає багато води. А волинські депутати заявляють, що це тиск на бізнес. «Сила правди» зібрала думки і факти щодо впливу сільгосппідприємств на рівень води в волинських озерах.
Влітку 2019-го озеро Світязь стрімко обміліло. Туристи почали викладати в соцмережі шокуючі фото. Влада забила на сполох. Їздили оглядати гідроспоруди, Хотиславський кар’єр в сусідній Білорусі і розводили руками. Причин, що могли б вплинути на водний баланс, називали до двох десятків. Врешті вирішили не займатись здогадками і залучили до справи науку.
Наприкінці 2019-го співробітники Інституту водних проблем та меліорації Національної академії аграрних наук на замовлення Волинської облдержадміністрації провели грунтовні дослідження і підготували наукове обґрунтування концепції збереження Шацького поозер’я. Документ обсягом 78 сторінок складається з шести розділів, вступу та висновків. На нього часто посилаються волинські посадовці, коли говорять про зміни клімату, загрозу розробки Хотиславського кар’єру в Білорусі і гроші на відновлення меліоративної мережі.
Чомусь повністю документ не оприлюднили на офіційних сайтах органів влади. До слова, за роботу науковців управління екології і природних ресурсів Волинської ОДА заплатило 150 тисяч гривень.
«Сила правди» звернулася до облдержадміністрації і отримала копію повного звіту, зробленого співробітниками Інституту водних проблем та меліорації Національної академії аграрних наук. Але про це пізніше. Спершу варто пригадати, що кажуть офіційні особи, які бачили цей документ, або ж яким нічого не заважало з ним ознайомитись.
«Лохинові» підприємства не тільки не шкодять, вони очищають воду для всього Шацька, – голова екологічної комісії Волиньради
У грудні 2019-го Центр журналістських розслідувань «Сила правди» опублікував матеріал про те, як підприємство «Волинська ягідка» побудувало велетенські ставки без дозволів, щоб поливати плантації лохини. Інформація про несанкціоноване водокористування у всіх на виду викликала суспільний резонанс.
3 січня 2020-го поліція відкрила кримінальне провадження на посадовців екоінспекції через обміління Світязя. В ухвалах про доступ до документів фігурувало одразу кілька ягідних підприємств.
Згодом депутати Волинської обласної ради, родини яких є співвласниками ягідного підприємства, Володимир Бондар і Вячеслав Богдан, взялися доводити, що це тиск на бізнес і жодного впливу на водність озер. Вони запропонували створити ще одну комісію, яка розбереться, чи впливає лохина на екологію. Їх підтримали колеги з депутатського корпусу Олександр Омельчук та Ігор Лех. Видання «Перший» пише, що на думку цих обранців громади, метою прискіпливої уваги до підприємства можуть бути не стільки екологічні, як політичні та інші аспекти. А обласна рада повинна ретельно розібратися в цьому питанні та при потребі захищати місцевий бізнес як джерело доходів до бюджету та робочих місць.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «ВОЛИНСЬКА ЯГІДКА» ПОБУДУВАЛА ВЕЛЕТЕНСЬКІ СТАВКИ БЕЗ ДОЗВОЛІВ
Член робочої групи, яка розбирається в причинах обміління Світязя, депутат Юрій Ройко зауважив, що в нього склалося таке враження, ніби знайшли цапа-відбувайла, — повідомляє видання.
«Це ж маразм! Звинуватити в обмілінні Шацьких озер ягідників! І чому вибірково? Чому з усіх підприємств, які там займаються вирощуванням ягід, крайніми зробили підприємства, пов’язані з Богданом і Бондарем?» — цитують Юрія Ройка волинські ЗМІ.
Подібна позиція і в голови постійної комісії Волиньради з питань екології і природних ресурсів Василя Столяра. 3 червня в ефірі телеканалу «Аверс» у програмі «Відкрита влада» колишній співвласник приватного підприємства «Флора», яке одним з перших взялося вирощувати лохину в Шацькому районі, заявив, що індивідуальні приватні свердловини у туристичному Шацьку шкодять, а ті, що їх зробили ягідники, навпаки корисні.
«Та плантація, яку посадили люди, вона не тільки не шкодить, вона допомагає, бо воно фільтрує воду всього Шацька, воду для Світязя і всього району. На свердловини вони (підприємство «Волинська ягідка», — авт.) мають необхідні дозволи. Та ягода 700 грам води на добу бере в пік і лише 20 відсотків вона бере на себе, а решту — назад. Причина в тому, що нема напору води. В Шацьку не облікована ні одна свердловина. Всі мешканці повикопували собі ставки. Це наше містечкове відношення таке: пройшов десять, пройду і 20 метрів до води», — сказав Василь Столяр.
Його думку, схоже, поділяє і депутат Волиньради Сергій Леонтьєв. В обговоренні впливу агропідприємств на водність Шацьких озер у соціальних мережах він написав таке: «Так, може, більше винні місцеві селюки, адже їх у 1000 разів більше!»
Депутат Юрій Ройко повідомив, що завдяки залученню до процесу практичних науковців, вдалося конкретизувати можливі причини обміління Шацького поозер’я.
«Якщо раніше їх називали 14, то тепер стало 5. 80% — це кліматичний фактор, решта все антропогенні: застарілі осушувальні системи, друге — розробка Хотиславського кар’єру, використання води для поливу ягідних культур, несанкціоноване використання води приватниками в туристичний сезон», — зазначив Юрій Ройко.
На початку червня начальник Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області Назарій Поліщук заявив у ЗМІ, що вплив сільськогосподарських підприємств на рівень води в озерах незначний і становить 1 до 10.
«Якщо б взагалі зупинити будь-яку діяльність на території Шацького поозер’я, то рівень Світязю піднявся би максимум на три сантиметри», — цитує Назарія Поліщука ІА «Конкурент».
Серед розмаїття думок про безпідставність звинувачень аграрників, звучала теза про те, що вода з Прип’яті не має жодного стосунку до озера Світязь, бо останнє живиться в басейні Західного Бугу. Зокрема, бізнесмен і депутат облради Володимир Бондар зазначає, що підприємство, до якого має відношення його родина, лежить зовсім в іншій водній площині, ніж озеро Світязь. За його словами, на озері є серйозний водорозділ, і тим, хто розуміється в цій темі, про це відомо.
«Безпосередньо до Світязя ми не маємо жодного відношення. Відповідно, ця тема досить серйозно мусується. Мусується, бо це комусь вигідно. Але я повинен сказати, що росте у волинському регіоні не тільки ягода, а й інші культури, і вони потребують просто води. І якщо би там не було ягоди, а ріс ліс, то для споживання води це не мало би жодного вирішального значення», – додає Володимир Бондар.
Сільське господарство виснажує Шацьке поозер’я, – науковці НААН
У розпорядження «Сили правди» потрапив повний звіт співробітників Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України. Заради уникнення в подальшому будь-яких маніпуляцій щодо причин обміління Світязя просимо ознайомитись з повною версією документа.
Шацьке поозер’я розташоване на вододільній території басейнів річок Західний Буг та Прип’ять і включає 23 озера. Наповнюються вони за рахунок опадів, напірного живлення та притоком води з прилеглих територій. Втрачають через випаровування води з поверхонь та просочування її у розташовані нижче горизонти.
Сучасний процес обміління озер Шацької групи обумовлений дією комплексу факторів і не може бути охарактеризований дією одного чи декількох чинників. Хоч і найбільш вагомим чинником негативного впливу є зміни клімату.
Середня річна сума опадів за 2019-ий рік становить 561,3 міліметра, що на 24,4 мм менше середньої багаторічної кількості за 1985-2018 роки. Протягом цього періоду найвища середня температура спостерігалась у 2002-ому році, найнижча в 1985-ому. Середньорічна температура повітря підвищилася на 1,4°С.
Хотиславський кар’єр, де видобуватимуть глину і пісок, поки що не має визначального впливу на наші озера, але згодом може залишити прикордонні території без води і змінити природу Волині.
Розробка родовища нині проводиться лише з видобутком піску. Площа ділянки становить 4,5 га, а глибина видобутку близько 10-12 метрів. Відкритий шар крейди поки що не освоюється. За проєктом максимальна глибина видобутку крейдяних відкладів становитиме 45 метрів, а площа 50 га. Тривалість видобутку крейди і піску — понад 30 років. За цей час експлуатації кар’єру планується викачати мільйони кубометрів води, що співмірно з третиною водних запасів Волинського регіону.
Окремий розділ відведено у звіті науковців НААН водокористуванню у Шацькому районі. Експерти підрахували приблизні обсяги води, що витрачається в індивідуальних садибах, туристичному і аграрному секторах.
Водокористування сільським населенням Шацького району завдяки інтенсивному розвитку туризму має сезонний характер. Сумарна кількість точок водопостачання на 5779 дворів становить 7208 одиниць, що пояснюється наявністю декількох на території одного подвір’я. При нормі водоспоживання близько 130 л/добу на одну особу, або 4,0 м3/місяць, в місяць водоспоживання населенням становить близько 66,7 тис. м3. Якщо врахувати, що кількість населення у літні місяці за рахунок туристів збільшується втричі, водоспоживання на рік у Шацькому районі становить більше 1 млн. м3.
На території Шацького району дозволами на спеціальне водокористування охоплено 77 суб’єктів господарювання. Переважна більшість з яких – бази відпочинку, розташовані в урочищі Гряда, селах Світязь та Мельники. Саме тому рекреаційні можливості району з однієї сторони є джерелом покращення матеріального стану місцевого населення, а з іншої створюють величезне навантаження на водоресурсний потенціал району сезонного характеру і максимальне саме у літні місяці.
«Можливих причин обміління озера Світязь озвучено декілька, але не можна також виключати і збільшення останніми роками площ під вирощуванням вологолюбних культур, які вимагають інтенсивного використання водних ресурсів на цій території. На даний час, як показує практика, поверхневі, ґрунтові і підземні води, що формують водообмін на меліорованих і прилеглих до них територіях Волинського Полісся, тісно взаємопов’язані і вплив на них будь-яких природних та антропогенних чинників призводить до змін у водоносній системі в цілому», — пишуть науковці.
Нині у Шацькому районі використовують в сім разів більше сільськогосподарських земель, ніж, наприклад, у 2014-ому. В основному сільськогосподарські підприємства займаються вирощуванням лохини кущової та зернових культур.
За даними Екологічного паспорту Шацького району, потужними зареєстрованими підприємствами, які вирощують лохину на території району, є приватне підприємство «Флора» (Ростанська сільська рада) – 207,6 га, ТОВ «Волинська ягідка» (Світязька сільська рада) – 231,8 га, фермерське господарство «Агродрайв» (Піщанська сільська рада) – 29,5 га, ТВП «Агропромторг» (Пулемецька сільська рада) – 30 га.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВОДУ З ПРИП’ЯТІ БРАТИМУТЬ ЩЕ ТРИ ЯГІДНІ ПІДПРИЄМСТВА
«Усі господарюючі суб’єкти Шацького району у зв’язку з державною охороною земель та водних ресурсів Волинської області не мають права на отримання дозволу на використання наявних водних ресурсів, лише на забудову споруд для збору дощової води та подальшого її застосування для зрошення», — йдеться у звіті.
Тому вони будують водні споруди для забору дощової води, але фактично врізаються в існуючі меліоративні водні канали та за допомогою свердловин використовують підґрунтові води, самовільно використовуючи водні ресурси району.
Саме тому ігнорувати вплив ведення інтенсивного сільського господарства району на зменшення водності в Шацькому поозер’ї не варто, адже близькість розташування деяких господарств вказує на загальне використання водоносного горизонту. Наприклад, відстань від ТОВ «Волинська ягідка» до озера Люцимер становить 3,5 км, до Світязя – близько 6 км; приватне підприємство «Флора» розміщується на відстані близько 7,0 км від найближчого озера Острів’янка; «Агропромторг» розташоване на відстані 2,6 км від озера Пулемецьке та 8,6 км від Світязя.
Враховуючи те, що Шацький район має протяжність всього з півночі на південь та з заходу на схід близько 30 кілометрів, і на цій території між напірними та ґрунтовими водами немає роздільного водоупору, вони утворюють один водоносний горизонт і мають тісний взаємозв’язок між собою.
Отже, маємо близько 500 га офіційно зареєстрованих земель у Шацькому районі під вирощування вологолюбних культур, які щорічно використовують на зрошення в залежності від річної вологозабезпеченості до 300-450 тис. кубічних метрів води. При чому найбільше навантаження на водоносний горизонт припадає саме у спекотні місяці, коли озера потребують значного підживлення, адже випаровуваність з водного дзеркала максимальна. Максимальний водозабір з поливами у цей період становить близько 100 тис. кубічних метрів щомісяця. У зв’язку з тим, що площі насаджень під цією вологолюбною культурою планують збільшити втричі, то перспективи водозабору також збільшуються до 1,35 млн. кубічних метрів за сезон.
Тому інтенсивне споживання вологи сільськогосподарськими об’єктами значно виснажує водоносний горизонт Шацького поозер’я, стаючи його конкурентами у споживанні водних ресурсів регіону, а неконтрольоване водокористування сприяє непоправній екологічній шкоді усього Волинського Полісся. Активна господарська діяльність у цьому регіоні у зв’язку з недостатньою природною захищеністю від зовнішнього впливу на навколишнє середовище може призвести до непередбачуваних та незворотних негативних наслідків. Виходячи з цього, існує нагальна необхідність комплексної охорони території та використання її природних об’єктів згідно встановлених міжнародних правових норм з охорони навколишнього природного середовища.
«Необхідно переглянути традиційне ставлення до обсягу водних запасів Шацького поозер’я, відновити осушувальні системи, створити накопичувальні басейни для поновлення водності регіону, підвищити рівень обізнаності населення щодо можливості повної втрати зони з лісовою, лучною і болотною рослинністю, та статусу міжнародного рекреаційного значення»», — підсумовують науковці.
Однак схоже, депутати і чиновники радше готові боротися з кліматом, ніж переглянути водоспоживання. Нині вони просять гроші в Києві на ремонт меліоративної мережі, бо ж, кажуть, проблема обміління Шацького поозер’я стосується всієї держави. Заявлена потреба в коштах на ці цілі — понад 10 мільйонів гривень.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
