У часи війни важливо уважно ставитися до свого емоційного стану та психічного здоров’я. Не варто ігнорувати сигнали власного організму і в разі потреби звертатися до лікаря.
Авторка тексту поспілкувалася із психологинею Оленою Звєрєвою, щоб дізнатися, як виявити посттравматичний стресовий розлад і як з цим боротися. Цей текст підготовлений в рамках проєкту «Медіаграмотність у регіонах України».
Посттравматичний стресовий розлад може з’явитися після пережитого травматичного випадку. Наприклад, коли людина стала свідком воєнних дій, терактів, потерпіла від насильства, булінгу, пережила ДТП, сексуальне насильство та інше.
Через ПТСР у людини можуть бути постійні думки про те, що сталося, пережите може також і снитися. Також серед ознак ПТСР є надмірна втомлюваність, тривожність, головні болі, гірша концентрація уваги, втрата інтересу до того, що раніше приносило задоволення, небажання спілкуватись з іншими про свій травматичний досвід та інше.
ПТСР може спричинити депресію
Психологиня Олена Зверєва розповіла, що ПТСР може спричиняти депресію, вже як наслідок не отриманої вчасної допомоги.
«Депресії бувають різного генезу (походження ), а саме спричинені зовнішніми важкими психотравмами (екзогенні), або внутрішніми проблемами обміну речовин (ендогенні). Причиною є завжди нестача серотоніну, що і викликає емоційні і фізіологічні порушення в організмі, а ПТСР не має інші прояви, це адреналінові атаки і вироблення шкідливого норадреналіну, котрі руйнують людину зсередини, особливо серцево- судинну систему», – прокоментувала вона.
Психологиня Олена Звєрєва зазначила, що можна визначити чи є ПТСР з допомогою гарного тесту Місісіпської шкали діагностики ПТСР. Однак, краще це робити фахівцеві, тоді зникає суб’єктивне уявлення.
Олена Звєрєва не виключає можливості, що ПТСР може пройти сам по собі при сприятливих комфортних умовах, але більшість людей все ж потребують допомоги фахівця.
Експертка пояснила, що «зникнення» ПТСР залежить від здатності психіки до самовідновлення, від ресурсів, пластичності і адаптивності.
«Найкраще справляються з цим люди філософського і аналітичного складу розуму. Вони поступово вчаться розуміти власні прояви і не робити з цього трагедію, так виникає потреба в когнітивно-поведінковій терапії», – сказала вона.
Коли немає страху від звуку сирен
Психологиня Олена Звєрєва пояснила, що немає відчуття страху, коли лунають сирени, то реакція організму цілком нормальна.
«Перестати боятись сирени є цілком нормально, сирена не вбиває, вона попереджає про можливу небезпеку. Тому має бути не страх, а нормальна готовність уникнути загрози, отже це добряче псує якість життя, але має виникнути напрацьована поведінкова реакція до автоматизму, що під час повітряної тривоги ви змінюєте своє місце перебування в більш безпечне і продовжуєте робити свої справи».
Також психотерапевт пояснила, що завжди можна перевірити чи є сирена встановивши додаток на телефон, тоді точно будете чути початок і відбій.
А якщо сирени чи вибухи сняться, то не варто зациклюватись на цьому та перейматись.
«Сни є продовженням наших думок і дій протягом дня, отже важливо контролювати власні думки і фантазії, мати чіткий алгоритм дій при реальній небезпеці. Не потрібно лякатись жахливих сновидінь, це підсвідоме саме себе зцілює відреагуванням в свідомість, а саме, те що потрапило в свідомість вже перестає бути проблемою, а є обставиною, котру або можна змінити, або змінити ставлення до неї», — зауважила Олена Звєрєва.
Чи допоможе переїзд подолати ПТСР
Деякі люди із ПТСР на кілька днів чи тижнів виїжджають за кордон, аби відпочити від звуків сирен та не переживати чи прилетить ракета у їх місто чи ні.
«Часто чую від клієнтів, що на певний час їм стає краще, але потім приєднується туга і смуток за домом і рідними, тож проблема не вирішується, а лише відкладається», — зазначила експертка.
Психологиня Олена Звєрєва радить, якщо проходити психотерапію, то обов’язково у фахівця. Тому треба розраховувати, щоб було від 5 до 20 сеансів, а потім можна мати підтримуючу терапію за потреби.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала про те, як подолати стереотипи стосовно внутрішньо переселених людей.
