У Волинській області станом на початок 2025 року діє 503 релігійні організації Української православної церкви так званого московського патріархату (МП), тоді як офіційно зареєстрованих парафій Православної церкви України на понад сотню більше – 640. З моменту отримання митрополитом Епіфанієм Томосу у 2019 році десятки парафій УПЦ змінили своє церковне підпорядкування на ПЦУ. Пік цього процесу на Волині відбувався у 2019 та у 2022 роках. Нині ж він значно уповільнився.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» отримав від управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації інформацію про зміну конфесійного підпорядкування релігійними організаціями Української православної церкви у 2023-2024 роках.
Отож, у 2023-2024 роках до ПЦУ долучилися 33 парафії УПЦ МП. У 2023-му з конфесійного підпорядкування Української православної церкви (МП) вийшли 22 релігійні організації Волині, а в 2024 році ще 11 парафій УПЦ завершили усі юридичні процедури і стали частиною Православної церкви України.
Прессекретар Волинської єпархії ПЦУ Віктор Пушко пояснив, що релігійні громади активніше переходять під крило української церкви, коли відбуваються значимі або надзвичайні події.
«Це природній процес. Найбільше переходів у нас було лише в двох моментах: коли був дарований Томос і у 2022 році, коли почалась повномасштабна війна. Відбувалися події, коли це питання актуалізовувалося. Тому, ті громади, які точно хотіли перейти, вже зробили це. Але й досі є такі моменти, коли громади не можуть визначитися, вагаються. Отож, ми не очікуємо, що щороку кількість переходів буде однакова… Також у нас постійно відбувається неофіційна комунікація із прихожанами і священиками УПЦ, ми розʼяснюємо усі питання. Ми проінформовані про ті громади, які справді хочуть і планують переходити», – пояснює Віктор Пушко.
Раніше «Сила правди» повідомляла, що у 2019 році, коли ПЦУ отримала Томос про автокефалію, до неї приєдналася рекордна кількість волинських парафій – 86. Уже наступного року таких релігійних громад було лише 6, а у 2021 – 4. У 2022 році 41 парафія Української православної церкви (МП) перейшла до Православної церкви України.
З тих 22 громад, що змінили конфесійне підпорядкування у 2023 році, найбільше – в Ковельському та Луцькому районах – по 9-ть. Одна з них – у Луцьку. Ще по дві парафії змінили підпорядкування у Володимирському та Камінь-Каширському районах.
У 2024 році картина, попри удвічі меншу кількість переходів, схожа. Найбільше релігійних громад перейшло у Луцькому та Ковельському районах – по 4; у Володимирському районі своє підпорядкування змінило лише 2 церкви, а в Камінь-Каширському – одна.
«Найбільше парафій московського патріархату у нас лишається на півночі області, бо якось південні райони вже майже попереходили. У селах, де була одна церква, то теж майже усюди громади перейшли до Православної церкви України», – додає прессекретар Волинської єпархії ПЦУ Віктор Пушко.
Як і в попередні роки, окремі переходи парафій з УПЦ до ПЦУ на Волині не минулися без скандалів. Наприклад, у Луцькому районі жителі сіл Метельне та Личани Олицької громади мусили двічі збиратися щоб підтвердити своє бажання ходити до церкви Покрови Пресвятої Богородиці, але в конфесійному підпорядкуванні ПЦУ, бо після першого голосування списки просто зникли. Віряни зверталися до поліції.
А от у селі Дарівка Ковельського району священник і прихильники церкви у підпорядкуванні УПЦ після того, як більшість проголосувала за перехід парафії до ПЦУ, забрали з місцевого Свято-Миколаївського храму із собою ікони й церковне начиння та навіть – калорифери, залишивши голі стіни.
Також триває історія з опором громади УПЦ (МП) у Володимирі рішенню суду, за яким вона має звільнити храм. Як відомо, Волинська облдержадміністрація відсудила в УПЦ Успенський собор, але парафія і досі там. Свого часу місцеві активісти біля собору влаштовували навіть протести проти перебування у ньому представників проросійської церкви. 11 березня суд ухвалив рішення, яким релігійну громаду УПЦ (МП) зобов’язали покинути територію духовної споруди, адже Свято-Успенський кафедральний собор у Володимирі – об`єкт культурної спадщини національного значення і є державною власністю. Тепер же депутат Волинської обласної ради Андрій Бокоч повідомив про ще одне рішення суду, яким парафії дали час на виселення до 29 травня 2025 року.
Нагадаємо, 19 жовтня 2023 року Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних з державою-агресором, що напряму стосується УПЦ (МП).
За півроку до цього, у квітні 2023-го, депутати Волинської обласної ради проголосували за заборону діяльності Української православної церкви московського патріархату на території області і рекомендували обласній адміністрації розірвати договори оренди з УПЦ.
До слова, за даними системи «Опендатабот», від початку повномасштабного вторгнення і станом на 2024 рік проти священнослужителів УПЦ СБУ відкрила 7 кримінальних проваджень. Зокрема, справи були відкриті через колабораційну діяльність, посягання на територіальну цілісність України та пропаганду війни.
Нагадаємо, «Сила правди» досліджувала, хто заважає процесу переходу парафій УПЦ до ПЦУ, а також з’ясовувала позицію священників Української православної церкви московського патріархату щодо об’єднання.
