В Україні полювати, будувати, гучно гуляти на території заказників і заповідників суворо заборонено. Принаймні, на папері. Волинські ж лісівники і екологи не такі категоричні. Ця історія про те, як охоронці природи зробили виняток і переступили заборони заради депутата.
Озеро Бережисте, загальнозоологічний заказник місцевого значення «Озерянський», Турійський район на Волині. Ця чудова місцина влітку вабить туристів зі всієї області. Тут і покупатися, і позасмагати, і лісом насолодитись можна. Попит породжує пропозицію.
І ось на березі Бережистого вже виросла нова рекреаційна база: бесідки, мангали, будинок з залом на кшталт кафе-ресторану, погріб, мисливські намети.
Поруч бачимо стенд про заказик з логотипом приватного підприємства «Аміла», а також табличку про зариблення озера фірмою «Веста М». Обидва підприємства пов’язані з місцевим бізнесменом, депутатом Волинської обласної ради, а в минулому начальником Волинської митниці Романом Микитюком.
Згідно з положенням про режим в заказнику Озерянський, розміщеному на сайті Волинської облдержадміністрації, будь яке будівництво на його території категорично заборонене, як і власне рибальство чи мисливство. Ось кілька положень:
«Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території заказника забороняється діяльність, що суперечить його цільовому призначенню і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі :
- передача у господарське використання, оренду;
- надання земельних ділянок під забудову;
- геолого-розвідувальні, підривні роботи, розробка родовищ корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву, за винятком заходів по обмеженню розповсюдження пожеж;
- будь-яке будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, не пов’язаних з охороною території Заказника;
- полювання, рибальство, інтродукція нових рослин і тварин;
- влаштування нічліжних таборів, встановлення наметів та розведення вогнищ поза межами місць, спеціально відведених для цього;
- полювання, рибальство, інтродукція нових рослин і тварин»
Екологи й лісівники дозволили порушувати?
Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Озерянський» (2736,0 га) створений 31 жовтня 1991-го року. З метою збереження цінного природного комплексу, що складається із сосново-дубових, березово-осикових лісів, де мешкають та розмножуються дикі тварини: борсук, видра річкова, лелека чорний, журавель сірий, що занесені до Червоної книги України.
У 2013 році Волинська обласна рада надала у користування на 25 років 3536 гектарів мисливських угідь ТОВ «Веста М». У тому числі і 401 гектар на території Радовичівського лісництва. До угідь потрапили землі зоологічного заказника «Озерянський».
Згідно лімітів на 2019-2020 роки на угіддях «Вести М» дозволено вполювати 8 козуль і 12 диких кабанів. Себто, саме на таку кількість тварин можуть видати ліцензії для відстрілу дичини.
«Веста М» – це родинне підприємство депутата Волиньради, колишнього керівника Волинської митниці Романа Микитюка. Створене підприємство на початку 2013 року. Сьогодні серед його засновників – матір Романа Микитюка, він сам, його дружина, доньки, зяті, свати. А тоді, у 2013-ому, засновників було лише троє: Купчик Михайло Олександрович, Микитюк Володимир Миколайович та Анцигін Валерій Олександрович. На момент голосування ще не був прийнятий закон про запобігання корупції. Тож, Роман Микитюк з чистою душею тиснув кнопку «ЗА», коли розглядався проєкт рішення про виділення мисливських угідь згаданій фірмі. Звісно, у безоплатне користування.
Раніше фірма «Веста М» уже засвітилася у скандалі з намірами побудувати велетенський вольєр на території двох заказників Радовичівського і Літинського у сусідньому Ковельському районі. Тоді управління екології Волинської ОДА було проти. Адже погоджений екологами ще у 2014 році перспективний план організації та розвитку мисливських угідь ТОВ «Веста М», нібито, не передбачав таких споруд.
Ми вирішили з’ясувати, чи передбачав він кафе, погріб, намети та мисливські вишки на озері Бережистого. В профільному управлінні кажуть, що будівництво поблизу озера не погоджували, а згадану територію використовує лісгосп для відпочинку туристів.
Разом з тим, в самій копії пояснювальної записки перспективного плану організації та розвитку мисливських угідь ТОВ «Веста М» будівництво споруд на території заказника таки прописане, щоправда, з позначкою «не капітальне». Більше того, у плані заявлено про потребу будувати більше для забезпечення рентабельності мисливського господарства.
Цей план розробила Львівська державна лісовпорядна експедиція «Укрдержліспроект» Державного агентства лісових ресурсів України. Погодили його одразу два управління Волинської ОДА: екології, лісового і мисливського господарства.
У грудні 2013-го року ТОВ «Веста М» та ВОУЛМГ уклали «Договір про умови ведення мисливського господарства». Власне, цей документ надав право приватній фірмі, за згодою власників та користувачів, будувати необхідні їй будівлі. У березні 2016-го ДП «Турійське ЛГ» погодило розміщення фірмою поблизу озера Бережисте в заказнику «Озерянський» наметового містечка, споруд рекреаційного призначення і бесідок з приміткою про дотримання вимог «Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення «Озерянський».
Аналітик Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов каже, побачив забудову під час одного з туристичних походів озерним краєм. Відтоді звертався до користувачів і контролерів з запитами і скаргами.
«Згідно з «Пояснювальною запискою перспективного плану організації та розвитку мисливського господарства ТОВ «Веста М», яка була погоджена в 2014-му управлінням екології Волинської ОДА та управлінням лісового і мисливського господарства, заплановано будувати в кварталі 37 виділі 33 (нині 23 квартал) Радовичівського лісництва Турійського лісгоспу 7 бесідок, 5 мисливських будинків, дві господарські споруди, будинок рятівника та кормосховище. Мета будівництва цих споруд, згідно вищезгаданого проекту, – «покращення ведення мисливського господарства та культурно-побутове обслуговування мисливців». У той-же час, заказник тут створено зовсім не для цього, а з метою охорони біорізноманіття. Мене дивує, що в 2014-му році екологи й лісівники дали на це згоду, переступивши закон. Крім того, ми бачимо, що лісгосп, на якого покладено охоронні зобов’язання, всіляко сприяє приватній мисливській фірмі. Мала б відреагувати Держекоінспекція, але за результатами планових перевірок жодних приписів щодо даного об’єкту не було», — розповідає Тєстов.
Тож, у липні цього року активіст звернувся до волинського управління Держекоінспекції з проханням про позапланову перевірку ДП «Турійське ЛГ». Однак вона так і не відбулась. За словами інспекторів, лісівники їх просто не допустили.
Від мисливців – до дітей. Еволюція однієї «легенди» про рекреаційний пункт
Про те, що лісівники намагаються щось приховати, свідчить розмаїття версій про походження і призначення будиночків на Бережистому. З відповідей на запити надіслані держпідприємством Петру Тєстову і журналістам «Сили правди» можна відстежити «еволюцію легенди» про рекреаційний пункт.
У жовтні 2018 року ДП «Турійське лісове господарство» пише, що ТОВ «Веста М» встановило на березі озера 11 бесідок і три намети для перебування спеціалістів єгерської служби, мисливців, рекреаційних, культурно-оздоровчих та навчально-виховних потреб
У серпні 2019-го акценти дещо змінилися. «На прохання ТОВ «Веста М» для культурно-побутового обслуговування мисливців та рекреаційного обслуговування місцевого населення були влаштовані бесідки, намети, та обслуговуючі споруди», — пишуть лісівники.
Ми також намагалися з’ясувати, кому ж все-таки належать споруди і яке їхнє призначення. Директора держпідприємства «Турійське лісове господарство» Дмитра Войтюка застати в конторі непросто. «Здебільшого працює в лісі», – кажуть колеги. На низку телефонних дзвінків були різні відмовки – то дуже зайнятий, то нараду саме проводить, то «сам вам передзвонить». Але цього так і не сталося.
Врешті звернулися до прес-служби Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства. Там одразу поставили умову – лише письмово. Через два тижні стало зрозуміло чому. Бесідки і тимчасові споруди – для дітей зі шкільних лісництв та сушки насіння. А про «Весту М» – ні слова. Папір все стерпить…
До речі, з листопада 2017-го року до травня 2018-го ТОВ «Веста М» очолював колишній співробітник управління екології і природних ресурсів Волинської ОДА Сергій Рудик. У декларації за 2018-й рік він вказав заробітну плату отриману за роботу чиновником і доходи від «Вести М». Нині Сергій Рудик претендує на посаду начальника відділу заповідної справи, екологічної мережі, моніторингу та природоохоронних заходів департаменту екології Рівненської ОДА. А «Весту М» після Рудика очолив співвласник товариства Василь Кравчук.
Волинська ОДА «узаконила» заднім числом
Роман Микитюк, на відміну від чиновників лісової галузі, надає перевагу особистому спілкуванню, а не перепискам. Він запропонував зустрітися і поговорити «по-чесному».
«Ось пояснювальна записка організації мисливського господарства «Веста М». Ми там закладали, що ми все це маємо будувати. Таке було бажання від початку. Ви там пишете, що там ресторан. То не ресторан. Там стояло дві палатки, така собі офіцерська столова була. Там незручно було в тих палатках, то я їх зняв і побудував там таке місце, де туристи, чи туристи-мисливці могли б нормально поїсти, приготувати собі їжу. Льох там вже був до нас. Щодо вишки, то вона не мисливська. Там зараз бочка на воду. Дозвіл на постановку палаток я брав у директора лісгоспа і маю на це офіційний лист ще з 2016-го року. Ми поробили туристичні маршрути, всі вони марковані, стенди поробили про ліс. І містки я поробив, і прибираємо ми чистенько, і море людей там відпочиває безплатно. В мене на руках вже є розпорядження голови ОДА щодо виділення мені цієї ділянки під рекреацію», – каже власник ТОВ «Веста М» Роман Микитюк.
Справді, на сайті Волинської ОДА ми відшукали підтвердження сказаному. 4-го листопада цього року тимчасовий очільник Волинської облдержадміністрації Олександр Киричук підписав розпорядження про виділення ТОВ «Веста М» у довгострокове платне користування лісової ділянки в заказнику «Озерянський», де фірма фактично вже й так господарює.
Такий досвід легалізації будівництва «рекреаційних баз» в заповідній зоні волинські чиновники вже апробували у Гушівському хуторі Шацького національного природного парку. От тільки тоді в розпорядженні фігурували підставні особи, а не самі депутати чи їхні підприємства.
Схоже, робота чиновників полягає в продукуванні заборон, порушити які згодом дозволяють окремим персонам, а надто тоді, коли ці персони є одночасним втіленням влади і бізнесу.
Матеріал виготовлено в рамках проекту підтриманого Міжнародним фондом «Відродження»
