За 100 днів війни ринок праці на Волині відновився на третину. Однак, кількість шукачів роботи в рази перевищує кількість вакансій. Серед найбільш затребуваних професій – медики. Експерти кажуть, що можливість знайти зараз крутих спеціалістів — найкраща ніж будь–коли.
Детальніше про ринок праці Волині і воєнний вплив на нього дослідила «Сила правди».
«Загрозлива ситуація була у всіх»
Від початку повномасштабного ворожого вторгнення зазнали змін чи не всі сфери української економіки. Для багатьох бізнесів війна означала зупинку виробництва, звільнення працівників, втрату підприємств та ще чимало інших складних рішень. У такі форс-мажорні обставини потрапили чи не всі підприємства країни. В такій ситуації опинились і роботодавці, і наймані працівники. Тож, фактично, у перші дні війни ринок праці зупинився.
– У нас була загрозлива ситуація, мабуть, як і у всіх, – розповідає заступник генерального директора з управління персоналом Луцької картонно-паперової фабрики Віталій Смузь. – Ми 24 лютого зупинили виробництво, тому що не було відомо що нас чекає, а люди фактично були вдома і в той день не вийшли на роботу. Орієнтовно місяць у нас не було замовлень, була порушена логістика, були значні проблеми.
Така сумна тенденція торкнулась практично всього ринку праці Волині – у перші дні повномасштабного вторгнення він завмер.
– Якщо говорити про 23 лютого як про останній мирний робочий день, то в базі вакансій було 2700 вакансій, – розповідає директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк. – А майже за 100 днів війни ми маємо понад 800 актуальних вакансій. Ось така різниця від тієї потреби, яка була і яка є зараз. Це пояснюється тим, що бізнес зупинив свою діяльність, десь перебуває в очікуванні і нерозумінні завтрашнього дня. Знову ж таки, зовнішньоекономічна діяльність суттєво обмежена і нові контракти не такі масштабні, як це було раніше. Також можна сказати, що велика частина бізнесу «пішла в тінь», тобто, збільшилась частка неофіційно працевлаштованих людей.
Про тривожну тенденцію на ринку праці від початку війни кажуть і на найбільшому порталі з пошуку роботи та працівників Work.ua.
– На сайті Work.ua до війни стабільно було близько 100-120 тисяч вакансій, в березні картина суттєво змінилась — кількість актуальних вакансій зменшилась до 6 000, – розповідає PR-менеджер Work.ua Вікторія Білякова. – Загалом вакансій в Україні все ще в кілька разів менше, ніж до війни. Станом на 15 червня на Work.ua розміщено понад 27 тисяч актуальних вакансій. Тренд на зростання продовжується.
Щодо шукачів роботи, то тривожна тенденція, за даними сайту, зберігається – їх значно більше, ніж вакансій.
– Зараз у нашій базі 3,2 мільйона кандидатів з 3,7 мільйона резюме, – продовжує Вікторія Білякова. – Загальна кількість розміщених резюме свідчить більше про активність шукачів, а саме стан ринку праці показує відношення кількості відгуків на одну вакансію. Це відношення зросло в 5-6 разів. Це показує те, що зараз шукачі «голодні» — вакансій мало, відгуків багато. Також, важливо зазначити, що кількість відгуків продовжує бити всі рекорди: щоденно шукачі надсилають до 100 тисяч відгуків. А вакансій все ще вчетверо менше, ніж до війни; кількість відгуків, що отримує кожна вакансія, зараз в 4-5 разів вища, ніж будь-коли за всю історію Work.ua. Тобто це найкращий час, щоб ефективно та швидко наймати працівників. Додатково варто сказати, що на ринку зараз багато кваліфікованих працівників, які були звільнені не за своїми результатами, а через закриття низки компаній або сильні скорочення. Можливість знайти зараз крутих спеціалістів — найкраща, ніж будь-коли.
ТОП-10 найбільш затребуваних професій на Волині
Пауза на волинському ринку праці тривала недовго. За словами Романа Романюка, вже на початку березня на Волині знову почали з’являтися перші вакансії.
– Станом на 1 березня, за кілька днів війни, у нас в базі було 50 вакансій по області, бо була потреба, – провадить Роман Романюк. – Працювали АЗС, аптеки, логістика, була потреба і в укомплектуванні батальйону ТрО. Тому динаміка позитивна: з перших днів війни – 50 вакансій, сьогодні – 850 (на 15 червня – авт.). І ця динаміка набирає обертів, а це свідчить про те, що у нас економіка активізується.
Через місяць «простою» почала відновлювати роботу і картонно-паперова фабрика, розширюючи виробництво і набираючи нових працівників. Цьому підприємству допомогла державна програма з працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.
– Ми відновили виробництво через місяць і почали працювати у дві зміни, – ділиться Віталій Смузь. – Після того як розпочали роботу наш відділ збуту зайнявся пошуком клієнтів і старих, і нових. Ми запрацювали і за трохи вже почали набирати третю зміну, тому що замовлень було достатньо і дві зміни їх не змогли зробити. Ми звернулись до Луцького міського центру зайнятості і нам повідомили, що є можливість залучити внутрішньо переміщених осіб та скористатися програмою відшкодування витрат на заробітну плату таких працівників. Ми бачимо, що спеціалісти прийшли хороші з таких підприємств як Рубіжанський картонно-тарний комбінат, з Азовсталі були, з Мелітополя, тобто досить хороші спеціалісти, які є цінними на ринку праці нашої області. Загалом вже в нас працює 25 внутрішньо переміщених осіб.
До речі, до центру зайнятості станом на 15 червня звернулося 1538 внутрішньо переміщених осіб, з них довідку ВПО мають трохи більше половини. На обліку зараз перебуває 836 переміщених осіб, а статус безробітних мають 702. За період від початку повномасштабного вторгнення на Волині працевлаштували 229 внутрішньо переміщених осіб.
Після такої вимушеної тимчасової паузи ринок праці зазнав змін і в своїй структурі – найбільш затребуваними сьогодні на Волині стали медики. У центрі зайнятості це пов’язують із тим, що здебільшого на цих посадах працювали жінки, які з початку війни виїхали за кордон. Разом із медиками Волинь також потребує водіїв та інших працівників сфери обслуговування.
ТОП-10 найбільш затребуваних професій на Волині у червні 2022 року:
| №п/п | Назва посади | Кількість вакансій |
| 1 | Працівники в галузі медицини | 51 |
| 2 | Водій автотранспортних засобів | 50 |
| 3 | Продавець | 43 |
| 4 | Кухар | 37 |
| 5 | Слюсарі різних сфер діяльності | 34 |
| 6 | Бухгалтер | 23 |
| 7 | Підсобний робітник | 22 |
| 8 | Працівники закладів у сфері громадського харчування (бармен, бариста, офіціант) | 21 |
| 9 | Працівники в швейній галузі | 21 |
| 10 | Працівники у сфері надання краси (манікюрник, перукар) | 17 |
– У цьому переліку більш новою стала медицина, а загалом зі всієї кількості вакансій приблизно 70–75 відсотків – це робітничі вакансії, – пояснює директор центру зайнятості. – Тобто, це продавці, офіціанти, фармацевти, працівники АЗС, працівники сфери надання послуг (перукарні, б’юті сфера). Точно так само скажу про професії умовно чоловічі. Велика кількість чоловіків призвана або добровільно пішла до лав ЗСУ або Територіальної оборони. Відповідно, десь звільнились посади токарів, слюсарів, будівельників, водіїв і їх потрібно замістити. Також тут є і сезонний фактор, адже весна і почались сільськогосподарські роботи, тож і аграрії шукають трактористів, механізаторів. Тут з року в рік зберігається дисбаланс – велика потреба у робітничих професіях і мала пропозиція таких спеціалістів.
Загалом, за даними центру зайнятості, ринок праці Волині починає відновлюватися, хоча і невеликими темпами. Про це свідчить статистика працевлаштувань: з 24 лютого до центрів зайнятості Волині звернулося 9469 осіб, а працевлаштували – 2934. Поки лише трохи менше третини шукачів роботи. Тоді як за аналогічний період минулого року працевлаштували понад половину.
До слова, Центр журналістських розслідувань «Сила правди» також шукає фахівців у свою команду. Редакція потребує менеджерів з продажу реклами, тож запрошує заповнити анкету осіб, які відповідають зазначеним в оголошенні критеріям.
Нагадаємо, напередодні «Сила правди» розповідала про компанії, які переїхали з Харкова та Краматорська на Волинь та вже розгортають свою роботу на новому місці.
Ця стаття підготовлена ГО «Центр журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках програми «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст статті є винятковою відповідальністю ГО «Центр журналістських розслідувань «Сила правди» i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.
