У 2025 році з Волинської області експортували за кордон майже 340 тисяч кубічних метрів деревини, а у 2024-му – більше 380 тисяч. Найчастіше її купували компанії в Польщі, Естонії та Нідерландах, а найменше – у Греції та Данії.
Скільки деревини офіційно експортували у 2024-2025 роках і в які країни, – досліджував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Як працює ринок експорту деревини
На ринку продажу лісопродукції за кордон працюють як державні, так і приватні підприємства. Зокрема це лісові господарства, що підпорядковані державному підприємству «Ліси України». Вони реалізують деревину через відкриті аукціони. Приватні підприємці та компанії, які працюють у сфері обробки та експорту деревини, купують сировину на тих же відкритих аукціонах.
Щоб продати деревину за кордон, потрібно її підготувати, тобто виготовити продукцію, придатну для продажу. Це пов’язано з тим, що в Україні з 2015 року діє мораторій на експорт «лісу-кругляка». Відтак за кордон продають вже оброблену сировину – її класифікують як пиломатеріали, дров’яна деревина, подрібнена деревина, тріска тощо.
Приватні компанії та підприємці купують деревину на аукціонах, де її реалізують підприємства ДП «Ліси України», військові та агро- лісгоспи, а також спеціалізовані лісогосподарські підприємства.
«Ми, як приватне підприємство, купуємо деревину на аукціонах, укладаємо договори і відповідно до цих договорів лісові господарства відвантажують придбану сировину, – розповідає волинянин, підприємець у сфері деревообробки Олександр Місюра (ТОВ «Верба-ВВ»). – Деревина продається необробленою як лісоматеріали круглі, а далі обробляємо і експортуємо. Ми маємо контракти з іноземними компаніями».
За словами співрозмовника, для експорту деревини потрібно мати сертифікат про походження лісоматеріалів. Сьогодні його можна отримати в електронному варіанті і це набагато спростило процедуру – такий документ нині можна отримати через платформу «ЕкоСистема» або портал «Дія».
Водночас іноземні компанії можуть і самі придбати таку деревину на відкритих аукціонах.
Попри мораторій на експорт лісу-кругляку, досі трапляються спроби продати його за кордон обманом. На Волині судять підприємця, якого Бюро економічної безпеки підозрює в організації незаконного експорту лісоматеріалів до Польщі. За даними слідства, деревину закуповували за готівку у фізичних осіб та ФОПів, а для її вивезення за кордон подавали на митницю документи з неправдивими відомостями. Під час обшуків правоохоронці вилучили документи, техніку, печатки, транспорт і понад 43 кубометри деревини вартістю близько 7 тисяч євро.
Найбільше волинської деревини – в Польщу та Естонію, найменше – в Грецію і Данію
Загалом у 2024 році з Волині експортували 384,6 тисячі кубічних метрів лісопродукції, для виготовлення якої використали 693,8 кубічних метрів сировини. У 2025 на експорт пішло майже на 14% менше продукції – 339,2 тис. кубометрів, для цього використали 638,2 кубометрів сировини.
Такі дані розміщені на порталі Державного лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру, які проаналізував Центр журналістських розслідувань «Сила правди». Інформацію про експорт лісопродукції система інноваційно-аналітичного центру формує на основі виданих сертифікатів про походження деревини, демонструючи кількість використаної сировини та кількість виготовленої з неї продукції для експорту.
Серед порід, продукцію з яких експортували за кордон, найбільшою популярністю користувалась сосна. І у 2024 році, і у 2025 її частка у загальній кількості становила понад 96%. Менш популярними були дуб (1,5%), граб (1,05%) та інші породи.
Лісопродукцію продавали у понад 20 країн, серед яких країни Європи, Гонконг, Сполучене Королівство Великої Британії, Сполучені Штати Америки та інші.
Першість за кількістю імпортованої продукції з деревини в останні два роки утримували три країни – Польща, Естонія та Нідерланди. У 2025 році найбільша частка експорту припала на Польщу – сюди надійшло 33,1% від усього експорту. На другій і третій позиції були Естонія (17,6%) та Нідерланди (15,4%).
У 2024 році на першому місці була Естонія, яка імпортувала 22,2% від усього експорту з Волині. Другу позицію утримувала Польща з 16,7%, а третю – Нідерланди з 15,2% відповідно.
Найнижчі позиції в рейтингу імпортерів займали Греція та Данія, до яких надійшло 0,01% експортованої продукції.
Серед найбільших волинських реалізаторів сировини – філія «Поліський лісовий офіс» державного підприємства «Ліси України». За даними інноваційно-аналітичного центру у 2024-2025 роках вона реалізувала через біржові торги понад 368 тисяч кубічних метрів деревини, продукція з якої пішла на експорт.
Найбільшу частку експортованої лісопродукції становлять пиломатеріали – 289,9 тисячі кубічних метрів. Сюди увійшли дошки, заготовки для європіддонів, заготовки під паркет та інша продукція. Менші частки склали: подрібнена деревина у вигляді тріски – 41,9 тисячі кубометрів, паливні дрова – 9,8 тисячі кубічних метрів та кілки – 26,2 тисячі кубометрів.
Також до числа найбільших продавців деревини, продукцію з якої експортували за кордон, увійшли кілька волинських філій. До прикладу, за сертифікатами, отриманими Любомльським лісовим господарством експортували 82,3 тисячі кубічних метрів продукції, Ківерцівським лісовим господарством – 78,9 тисячі кубічних метрів, Володимир-Волинським лісовим господарством – 73,5 тисячі кубічних метрів.
Згідно з даними державного підприємства «Ліси України», у 2024 році волинські лісові підприємства експортували дров’яну деревину промислового використання (це колоди, очищені від сучків, як правило, з корою, призначені для промислового використання у виробництві теплової та електричної енергії, тріски, стружки, піролізу, гідролізу тощо. Також вона може бути використана як сировина для виготовлення деревних плит – ДП «Ліси України»). Цю продукцію продавали лише до Румунії через відкриті аукціони: десять волинських лісових господарств продали за кордон 12,8 тисячі кубічних метрів таких дров.
Втім, у 2024-му «Поліський лісовий офіс» втрапив у скандал з експортом лісової продукції за кордон. Як з’ясували слідчі Головного управління НПУ, підприємство брало участь у корупційній схемі щодо продажу деревини за кордон. Зокрема, службові особи державного підприємства лісової галузі у змові з посадовцями Поліського лісового офісу та представниками підприємств-експортерів суттєво занижували вартість деревини при експорті. У рамках кримінального провадження правоохоронці виявили понад 40 тисяч кубів деревини.
Проте, у філії «Поліський лісовий офіс» це заперечили, посилаючись на заборону експорту ділової деревини. Зокрема, лісівники стверджують, що самостійно не експортують лісопродукцію, а лише реалізовують її на біржових аукціонах. Також вони вказують, що надають нерезидентам послуги із завантаження та замитнення, тож експортер за ринковою ціною купує продукцію та додатково за ринковими розцінками сплачує підприємству за надані послуги.
Варто зазначити, що «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України» тримає першість серед лісокористувачів, продукція із сировини яких їде на експорт. Зокрема, за 2024-2025 роки за кордон поїхало понад 368 тисяч кубічних метрів такої продукції, а з січня по травень 2026 року – понад 217 тисяч кубічних метрів. До прикладу, другу і третю позицію після Поліського лісового офісу посідають філії «Столичний лісовий офіс» та «Карпатський лісовий офіс», із лісосировини яких за кордон у 2024-2025 роках поїхало 446,4 та 333 тисячі кубометрів продукції відповідно, а за п’ять місяців 2026-го – 193 та 177,5 тисячі кубометрів відповідно.
До слова, на 2026 рік постановою Кабінету Міністрів України встановлено нульові квоти на експорт як необробленої, так і паливної деревини. Це означає фактичну заборону на вивезення цієї сировини за межі країни протягом усього року. Це рішення спрямоване на забезпечення сировиною внутрішніх деревообробних підприємств, потреби оборони та опалення в умовах війни.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала, хто доглядатиме ліси Волині та Рівненщини за майже 40 мільйонів гривень.
Цей матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту «Посилення громадського контролю в Україні», що реалізується Інститутом висвітлення війти та миру (IWPR) за підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва (Norad). Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Центру журналістських розслідувань «Сила правди» i не відображає погляди Норвезького агентства з розвитку та співробітництва чи Інституту висвітлення війти та миру.
