Зараз не період виборів, але маніпуляції на тему політики у деяких медіа є. Політики активно стараються зробити собі позитивний імідж за рахунок публікацій та сюжетів про них у медіа.
У промоніторених волинських медіа стало більше маніпуляцій порівняно із минулим тижнем: 59 проти 47 у минулому дайджесті.
Знову медіа найбільше маніпулювали на тему місцевої влади – 32% від усіх промоніторених новин. Інші теми: бізнес – 26%, народні депутати – 12%, соціальна тематика – 8%, коронавірус та державна політика по 7%, кримінал – 4%, медицина та природа – по 2% у кожній темі. Фейків за цей час у промоніторених медіа не виявили.
Такий висновок моніторингу місцевих медіа, який провели експерти в рамках проекту INFOCRIME, що реалізується за підтримки британської фундації Thompson Reuters та в партнерстві з Інститутом масової інформації.*
У період з 31 травня по 4 червня фактчекери INFOCRIME проаналізували 1714 матеріалів на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та 8 акаунтів політиків у Fасebook. Досліджували всі публікації, що вийшли у період моніторингу.
Поширеними маніпуляціями стали перебільшення, коли заголовок не відповідав змісту тексту новини. Ще один вид маніпуляцій, які зустрічалися, – коли оцінка, судження подавались, як факт.
Матеріали з ознаками замовності публікували під виглядом звичайних текстів. В таких текстах або намагались показати лише позитивні сторони певного політика, або критикували тих, проти кого спрямована джинса. Часто на деяких сайтах зустрічалась неналежно маркована реклама. Деякі сайти використовують значок зірочки, щоб нібито позначити рекламу, не вказуючи цього далі в тексті.
У частині 3 статті 9 Закону України «Про рекламу» зазначено: «Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами». Також у цьому законі йдеться про те, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
У період моніторингу маніпулятивних заголовків та джинси ми не виявили на сайтах мережі Район.in.ua та ВолиньPost.
Перебільшення у маніпуляціях
У журналістиці важлива точність. Деякі сайти публікували маніпулятивні перебільшення в заголовках, ніби подана інформація відповідає дійсності.
Введення в оману читача неправдою у заголовку – це нечесний спосіб привернути увагу до новини.
Коли у заголовку одне, а в тексті зовсім інше – це приклад маніпуляції заради збільшення переглядів на сайті. Наприклад, у заголовку із назвою «Коли в Україні легалізують легкі наркотики» в тексті мова йде про медичний канабіс.
На тему коронавірусу також зустрічалися маніпуляції. Одні прогнозують закінчення пандемії, але подають це як факт. Інші ж пишуть про «повернення».
На сайті «Під прицілом» у новині з назвою «Комаровський розповів, коли коронавірус повернеться в Україну» є маніпуляція, бо вірус фактично нікуди не зникав.
Заголовок «На Україну чекає остання хвиля коронавірусу: лікар розповів, коли та куди зникне COVID-19» на цьому ж сайті теж маніпулятивний, адже експерт не може точно знати, коли коронавірус зникне.
На сайті «Волинь24» у новині з назвою «Українців масово дурять із роботою в Польщі: як уникнути шахрайства» є маніпулятивне узагальнення. Певні випадки шахрайства трапляються, проте це не означає, що це стається масово.
У новині із заголовком «Пиво за вакцину: як роблять щеплення американцям» міститься узагальнення загалом про американців, про те, що в США за вакцинацію даватимуть пиво. Насправді, мова йде лише про один штат Нью-Джерсі, а не про всю країну.
Незрозуміле порівняння луцького парку з містом у Бразилії у заголовку – «Майже Ріо: у Луцькому парку літають папуги. ВІДЕО». Крім того, новина побудована на публікації з групи у Фейсбуці.
Також зустрічалися заголовки в новинах із елементами «страшилок», які одразу «чіпляють» увагу, як, наприклад, – «Картки ПриватБанку негайно заблокують». Це – маніпулятивний заголовок, адже у тексті новині є пояснення, в яких випадках банк може заблокувати картки, і всі картки ніхто блокувати не збирається.
Видання «Конкурент» опублікувало новину із гучним заголовком «В Україні студентів каратимуть за академічну недоброчесність», який не зовсім відповідає змісту самої новини. Справа у тому, що подання законопроекту щодо посилення відповідальності за академічну недоброчесність ще не означає його прийняття та ефективне втілення. Тому журналістам не варто брати на себе відповідальність за такі прогнози.
Пост у Facebook – не завжди привід для публікації
Автором ще однієї маніпуляції, поширеної в медіа, став депутат Волинської облради Андрій Козюра. Він висловив стурбованість щодо перспективи закриття стаціонарних відділень «Укрпошти».
Депутат облради про це написав на своїй сторінці у Facebook.
«Значить тепер, для зняття пенсій людям поважного віку доведеться їхати до міст, де встановлені банкомати або є стаціонарні банківські відділення, значна частина яких у Приватбанку і Ощадбанку, також закриваються. Як вважаєте, зможуть пенсіонери отримувати свої пенсії? Як вам така ініціатива уряду», – запитав Козюра у Facebook.
Проте згадана «ініціатива уряду», а саме постанова Кабміну № 277 передбачає як мінімум кілька інших варіантів отримання пенсії, крім перспективи «людям поважного віку їхати до міст, де встановлені банкомати і стаціонарні банківські відділення». Це зокрема проведення конкурсу на вибір організації для поставки пенсії за місцем проживання замість «Укрпошти». Також отримувати пенсії можуть помічники пенсіонерів. А ще до доставки пенсії згаданою постановою пропонують «залучити соціальних робітників/працівників комунальних установ/закладів надання соціальних послуг».
Отже, навіть згадані депутатом документи не підтверджують фаталістичний сценарій щодо цього рішення Кабміну, який він намагається нав’язати. Тому медіа варто уникати транслювання такий маніпуляцій чи свідомого нагнітання заради досягнення політичних цілей. Або ж поряд із таким баченням щодо рішення проблеми варто давати й інші і чітко відділяти факти від суджень.
Як пише сайт Hromadske.ua, Кабінет міністрів України відмовився від примусової виплати пенсій на банківські картки з 1 вересня цього року. «Укрпошта» буде доставляти пенсії готівкою й надалі.
Матеріали із ознаками замовності
За минулий тиждень у промоніторених медіа приховано рекламували нардепів Ігоря Палицю, Ірину Констанкевич, Ірину Суслову, Ігоря Гузя, голову Волинської облради Григорія Недопада, міських голів Луцька Ігоря Поліщука, Володимира-Волинського — Ігоря Пальонку та Нововолинська — Бориса Карпуса, депутатів місцевих рад Анатолія Вітіва, Андрія Козюру, Олексадра Бика, а також Президентський університет і керівництво Підгайцівської сільради.
Матеріалами із ознаками замовності можуть бути не лише новини, в яких когось хвалять, але й коли критикують. Буває, що медіа беруть участь у «війнах» політиків. Це можна побачити в тексті про політика Андрія Покровського на сайті «Під прицілом» та ІА «Волинські новини». На їх сайтах пишуть про придбання земельної ділянки «шахрайським» чином бізнесменом під забудівлю 17-поверхівки. Однак оцінка «шахрайські» — це маніпуляція, адже тільки після рішення суду певні дії можна визнати шахрайством. Однак журналісти самі дали таку оцінку діям політика без рішення суду.
Крім того, у цих текстах не було коментаря самого Покровського, який міг би забезпечити баланс у публікації.
На сайті ІА «Волинські новини» не забули про політика Ігоря Палицю. У новині про відкриття відділення променевої діагностики у луцькій лікарні згадали про фонд, заснований політиком. У тексті йдеться: «Тож відкриття цього відділення для нас – справжнє свято. Адже тепер ми маємо сучасний комп’ютерний томограф і цифровий рентген-апарат, які вдалося придбати завдяки сприянню Ігоря Палиці та Фонду «Тільки разом». Такі згадки в публікаціях мають на меті створювати й надалі позитивний образ про політика.
Класичний сюжет про «перерізання стрічок» опублікував телеканал «Аверс». Компліментарний сюжет яскраво акцентує не тільки на факті відкриття амбулаторії, але і на персоні народної депутатки Ірини Констанкевич, яка, по суті, виступає перед виборцями свого округу, а її діяльність висвітлена виключно із позитивного боку.
Подібний приклад – передрук публікації із сайту міста Володимира-Волинського на інтернет-видання «Буг». Матеріал присвячений тому, як міський голова Ігор Пальонка роздає подарунки дітям. Подібні дії політики використовують з метою створення позитивного іміджу кандидата. Транслювання подібних компліментарних сюжетів просто не відповідає журналістським стандартам.
Висновок: Варто пам’ятати тим, хто пише про політиків, що благодійність – це безкорислива допомога, без піару, або інших цілей у політиці. Якщо політик хизується допомогою іншим, або ж вручає подарунки перед телекамерами – це привід задуматись й поставити питання: «Кому це може бути вигідно? ».
Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк
*До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, Під прицілом, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.
Період моніторингу – 31 травня – 1 червня 2021 року. Наша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
