Джинса, маніпулятивні заголовки, публікації без коментарів всіх сторін конфлікту, неналежне маркування реклами, прихований піар політиків у медіа — це приклади того, чим «грішили» деякі медіа Волині у період 28 червня — 2 липня.
У період моніторингу фактчекери проекту INFOCRIME виявили 63 матеріали, які містили маніпуляції. Цього моніторингового тижня фейків не виявили.
Такі дані отримали в результаті щотижневого моніторингу інформаційного простору командою проєкту Infocrime Lutsk за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.
Кількість маніпуляцій у волинських медіа вражає, бо фактчекери щотижня виявляють щонайменше від 60 маніпуляцій у різних матеріалах. І це попри відсутність виборчого періоду, коли кількість джинси та чорного піару зазвичай «зашкалює».
У період з 28 червня по 2 липня фактчекери INFOCRIME проаналізували 1703 матеріали на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та стрічку 8 акаунтів представників влади та політиків у Fасebook.
Знову добре себе показав сайт «Район.in.ua», де під час щотижневого моніторингу експерти не зафіксували жодних випадків маніпуляцій та джинси.
Маніпулятивні заголовки
Точність — один із головних професійних стандартів журналістики. Проте деякі волинські медіа «грішать» тим, що пишуть заголовки, які не тільки не відповідають змісту самої новини і так фактично вводять читачів в оману, а ще й містять мову ворожнечі.
Так, у заголовку «Сусідські війни: у Польщі українець на замовлення влаштував вибух у будинку» на сайті ІА «Волинські новини» зустрічаємо приклад мови ворожнечі та маніпуляцію. Читачі можуть цей заголовок сприйняти неоднозначно, адже редакція написала сама про «сусідські війни», а також на сайті акцентували увагу на національності.
У даному випадку ще ведеться слідство, а тому журналістам не варто забувати про презумпцію невинуватості. Це означає, що поки вина не доведена в суді, не можна писати, що хтось винен у злочині. Тим більше, коли видання посилається на «неофіційні джерела».
Новина побудована на польських джерелах інформації, але тут немає офіційної інформації з поліції. Також не можна стверджувати про вину, коли вона ще не визнана поряд із національністю, бо це приклад формування негативного образу національності. Тому ЗМІ мають обережніше висвітлювати такі справи, в яких задіяні українці, та використовувати різні джерела інформації. Крім того, уточнення про національність в заголовку може сприяти поширенню мови ворожнечі у інших медіа, якщо вони опублікують таку інформацію в себе.
У новині під заголовком «Народні депутати підтримали легалізацію медичного канабісу (відео)» на сайті «Конкурент» насправді розповідають, що депутати підтримали цей законопроект на засіданні парламентського комітету. Рішення комітету має рекомендаційний характер і не зобов’язує більшість депутатів у сесійній залі проголосувати за законопроект, аби він став законом.
На сайті «ВолиньUА» заголовок «Торговельні війни: Україна має намір заборонити імпорт молока з Білорусі» не відповідає тексту. Насправді у новині висвітлюється позиція представників українських молочних компаній про необхідність такої заборони.
Видання «Під прицілом» у заголовку новини «У волинян — важкий перебіг коронавірусної інфекції» є маніпулятивне узагальнення. Насправді не у всіх волинян важкі ускладнення від COVID-19, а у самій новині називаються лише окремі випадки.
Безпідставні узагальнення = маніпуляція
Прикладом маніпулятивного узагальнення відзначилося і видання «Конкурент». «Лучани не підтримали заборону проїзду і зупинки міжміських автобусів біля ТЦ «Промінь», — написали у одній із публікацій. При цьому, насправді у новині йдеться про те, що один лучанин зареєстрував петицію із вимогою дозволити міжміським автобусам зупинятись біля ТЦ «Промінь». На момент написання цього дайджесту її підтримали лише 25 людей.
В таких випадках неприпустимо узагальнювати, що «лучани» прийняли таке рішення, адже насправді у Луцьку більше 170 000 дорослих лучан за даними Державного реєстру виборців. Також з цього приводу не проводили соцопитування, яке могло би свідчити про ставлення лучан до цієї проблеми.
У матеріалі: «У Луцьку встановлять «позолочені» сміттєві баки» видання «Insider медіа» експерти INFOCRIME знайшли приклади маніпуляцій. Журналісти вирішили порівняти ціни, які Департамент житлово-комунального господарства Луцької міської ради планує витратити на купівлю сміттєвих контейнерів. Ціни на подібні контейнери журналісти знайшли в Інтернеті. Проте для коректного порівняння у таких матеріалах варто залучати експертів, які можуть знати середньоринкові ціни на товар, виставлений на тендер, врахувавши різні нюанси. Також для повноти інформації не вистачає коментарів з Луцької міської ради щодо доцільності цих витрат.
Активіст громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослав Клічук у коментарі для INFOCRIME зазначив, що коректно порівнювати однакові контейнери. Також очікувана вартість — це не вартість придбання, бо на аукціоні ціни, ймовірно, знизять.
Джинса і неналежне маркування
Минулого тижня експерти зафіксували під час моніторингу 25 матеріалів із ознаками замовності та 14 текстів з неналежним маркуванням.
Так, досить часто у місцевих медіа зустрічаємо матеріали про те, що якийсь політик виступив на певному заході чи привітав когось зі святом. Така інформація не є суспільно важливою, але деякі волинські медіа публікують подібні новини, щоб привернути увагу до діяльності певних політиків, які пов’язані із цим медіа.
Наприклад, новина на сайті «ВолиньUА» про вітання випускників медичного інституту від першого заступника голови обласної ради Юрія Поліщука має ознаки замовності. Головними на такому дійстві є самі випускники, а не політики, натомість, у новині роблять значний акцент на персоні політика.
Ще один приклад вітального матеріалу із ознаками замовності можна побачити на сайті «Волинь24» у новині «Андрій Покровський та «СВІДОМІ» вітають лучан з Днем Конституції».
Були матеріали із ознаками замовності й про інших політиків: Ігоря Палицю, Ірину Констанкевич, Ігоря Гузя, Тараса Шкітера.
Джинса буває не лише політичною, а й комерційною. Найчастіше зустрічались матеріали з маніпуляціями на тему бізнесу — 36% від усіх зафіксованих матеріалів. Тобто це були публікації або неналежно марковані, або взагалі не позначені, як реклама.
Наприклад, текст про новий житловий комплекс у Луцьку на сайті «Перший» мав би бути позначений як реклама, проте, її немає. Натомість на сайті ВолиньPost текст про цей житловий комплекс позначений зірочкою. Це приклад неналежного маркування. У частині 3 ст. 9 Закону України «Про рекламу» йдеться про те, що у рекламних текстах має бути позначка «реклама» чи «на правах реклами».
Приклади позначення тексту знаком «зірочки» є і у новинах про розваги для відвідувачів у гіпермаркеті «Там там» на 12 каналі та про заклади харчування у «Grand Central Food Terminal» на сайті Конкурент.
Неналежно маркували також і новини про ставки на спорт із посиланням на сайт, де це можна зробити. При цьому на сайті «Волинь24» чомусь з’явився російськомовний текст із познакою «зірочки», хоча інші новини та матеріали за тиждень на сайті україномовні.
Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк
До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, Під прицілом, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.
Період моніторингу – 28 червня — 2 липня 2021 року, наша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
