Територіальний центр соціального обслуговування Турійської селищної ради за 2025-й і вісім місяців 2026 року уклав із місцевою підприємицею 84 прямі договори на понад 2,3 мільйона гривень без конкурентних торгів. Заклад взяв за практику розділяти однотипні річні потреби на дрібні прямі замовлення, що дозволяє не проводити конкурентні процедури у системі «Prozorro».
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував закупівлі територіального центру соціального обслуговування Турійської селищної ради за 2025–2026 роки за даними системи Prozorro і виявив суперечності з законодавством.
Безконкурентні договори і розділені закупівлі
Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Турійської селищної ради впродовж 2025–2026 років уклав 292 прямі договори з постачальниками, майже третину з них — з місцевою підприємицею Наталією Іванюк. Тобто без проведення відкритих торгів і без жодної конкуренції. Для стаціонарного відділення терцентру, яке знаходиться у селищі Луків, підприємиця постачає широкий обсяг товарів — від продуктів харчування до одягу: хліб, рибу, миючі та гігієнічні засоби, постільну білизну тощо.
У 2025 році сума угод, укладених з підприємицею Наталією Іванюк, сягнула 1,2 мільйона гривень, за вісім місяців 2026-го — ще 1,07 мільйона. Загалом від початку співпраці, з 2017 року, з постачальницею підписали контрактів на понад 7 мільйонів гривень. Втім, тут привертають увагу не лише договори з однією підприємицею, а й спосіб закупівлі, адже центр соціального обслуговування розділив закупівлі деяких товарів, уникнувши конкурентних торгів.
Зокрема, у 2026 році соціальний заклад купив у Наталії Іванюк хліб за двома договорами: на 87,2 тисячі гривень та на 56 тисяч гривень. Сума обох замовлень перевищила 100 тисяч, а відтак замовник мав би провести конкурентні закупівлі.
У такий же спосіб у 2025 році придбали м’ясо. Повна вартість м’яса, придбаного за одним кодом закупівлі, склала 107,2 тисячі гривень, однак на його придбання уклали п’ять різних договорів.
Так само вийшло і з хлібом у 2025 році: шість окремих договорів на 165,7 тисячі гривень — це найбільше перевищення порогу закупівлі з усіх. А в 2026-му за двома договорами придбали одноразові підгузники на 143,8 тисячі гривень: перший — на 99 тисяч, тобто на тисячу менше за поріг.
Це підтверджує і експертка у сфері закупівель.
«Всі договори укладені без використання електронної системи, тобто напряму, — коментує фахівчиня з моніторингу публічних закупівель проєкту «Dozorro» Transparency International Ukraine Альона Ящук. — Вартість закупівлі хліба за 2026 рік склала 143 тисячі: один договір на 87 тисяч, а інший на 56 тисяч. Тобто, потреба на рік перевищує порогове значення, 100 тисяч гривень, встановлене для застосування прямого договору. Можемо бачити, що тут є поділ саме на два прямих договори. Це вважається як порушення, тому що він не мав права укладати два прямих договори. Тобто, замовник, знаючи потребу, міг на початку року оголосити, наприклад, запит пропозицій постачальників.
Така ж ситуація і за 2025 рік: у закупівлі м’яса сума перевищила 100 тисяч і з одноразовими підгузками теж. І знову ж таки аналогічна ситуація з хлібом. Тобто така ситуація з хлібом була і минулого року – там було 165 тисяч гривень».
«Відповідно до законодавства першим і визначальним етапом розрахунку очікуваної вартості є визначення потреби замовника в товарах — на підставі аналізу використання в минулих періодах та з урахуванням запланованих завдань, — пояснює фахівчиня. — Тому річна потреба повинна бути оцінена до початку закупівель, а не постфактум, лот за лотом».
Втім, варто зазначити, що замовник в інших процедурах закупівлі електроенергії чи пального використовує форму запиту пропозицій постачальників, а при закупівлі продуктів – ні.
Договори з однією підприємицею: бо зручно
У терцентрі кажуть, що з підприємицею Наталією Іванюк працюють вже давно, бо, мовляв, знайти інших постачальників складно.
— У 2026 ви закупили хліб, у 2025 м’ясо та інші товари — вони мають один код, але вийшла розділена закупівля. Чому в цих випадках не застосували конкурентну процедуру чи запит пропозицій постачальників? — адресуємо запитання уповноваженому із закупівель терцентру Олександру Полячуку.
«Так, у нас пішло у цьому році по хлібові, — пояснює співрозмовник. — По факту, ми вже бачимо, що в нас пішло воно так… У нас в Лукові є підприємець, який має так само магазини, але він не хоче з бюджетниками мати справу. А з довезенням, я навіть не знаю, чи хтось погодиться довозити. Але більшість тих, що проживають (у стаціонарному відділенні догляду — авт.), вони різний хліб беруть — ковельський, турійський, луківський. Бо там частина, більшість цих коштів йдуть з їхньої пенсії. Тобто, не все там погашається з нашого бюджету, в більшості це за їхні кошти йде».
Втім, річну потребу заклад повинен рахувати наперед, тобто на початку року. До прикладу, у січні 2026-го (29-31 січня) законтрактували 87,4% річної суми. А у 2025 на січень припало 64,5 % усієї річної суми.
«Справа в тому, що нам не дають річного фінансування одночасно, нам дають частинами, — коментує головна бухгалтерка терцентру Лєна Божик. — До того ж це у Лукові єдиний універсальний магазин, в якому можна взяти все і не вимагається оплата в першу чергу. Тому що інші підприємці можуть сказати «виписую накладну і впродовж семи днів вона має бути оплачена». Тому тут такий нюанс. Транспорту немає, у нас є автомобіль ВАЗ, але він не буде кожного дня їздити і забирати оці накладні, щоб проплатити».
Підприємиця каже, що теж вже давно співпрацює з соціальною установою.
— В основному вони беруть небагато товару, кожного дня, можна сказати, і записують на забірну накладну, а в кінці місяця ми виписуємо накладну і перераховують гроші, — пояснює Наталія Іванюк. — Вони не мають транспорту, то я їм підвожу. Їм зручно, що я підвезу і все, що потрібно, у нас є.
— За 2025–2026 роки з вами уклали договорів на понад мільйон гривень, — зауважуємо.
— Можливо… Ми завжди стараємося щоб для них було найсвіжіше, вони ніколи не мали претензій. Їм тут зручно, я не проти, якщо вони хочуть з іншими, то хай ідуть до інших.
В Особливостях здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року, та в роз’ясненнях Мінекономіки передбачено: якщо річна потреба в товарах за одним предметом закупівлі перевищує поріг у 100 тисяч гривень, замовник має провести запит пропозицій постачальників. Із 1 вересня 2026 року цей поріг підвищили до 200 тисяч гривень — договори, про які йдеться, укладали ще за попередньої норми. Договори на хліб мають один спільний код закупівлі, як і договори на м’ясо. Проте замовник розділив річну потребу на дрібніші договори — і таким чином уникнув конкуренції.
Втім, визначити, чи допустив територіальний центр порушення законодавства, уповноважена Державна аудиторська служба України — до її управління у Волинській області і звернеться Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Загалом за 2025–2026 роки терцентр витратив за прямими договорами 4,5 мільйона гривень. Понад половину цієї суми — 2,3 мільйона — отримала одна підприємиця. Жоден з її договорів за останні шість років не перетнув чинного на той час порога: у 2021–2022 роках найбільший становив 49 990 гривень при порозі в 50 тисяч, а в 2023–2026-му — від 84,5 до 99 тисяч при порозі в 100 тисяч.
Нагадаємо, раніше Центр журналістських розслідувань «Сила правди» писав, як на Волині фірми депутата отримали в оренду майже 70 гектарів землі, конкуруючи зі своєю юристкою.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «Центр журналістських розслідувань «Сила правди» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.
