За моніторинговий тиждень у проаналізованих медіа фіксували мову ворожнечі про ромів, джинсу, неналежне маркування реклами, емоційні оцінки з соцмереж та маніпулятивні заголовки.
Фактчекери проекту INFOCRIME виявили 61 матеріал з маніпуляціями у період 11-15 жовтня. Цього моніторингового тижня фейків не було.
Експерти проаналізували 1825 матеріалів на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та 8 акаунтів представників влади та політиків у Fасebook.
Такі дані отримала команда проєкту Infocrime Lutsk в результаті щотижневого моніторингу інформаційного простору за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.
Мова ворожнечі
Як ми зазначали у дайджесті минулого тижня, низка волинських медіа відзначилися мовою ворожнечі у новинах. Цього разу журналісти, посилаючись на свідчення місцевого активіста з Торчина Василя Пристайчука, повідомили про конфлікт між дівчиною та групою представників ромської національності. Видання «Буг», «Волинь UA», «Волинські новини», «Волинь24» зробили винною стороною саме ромів, підкреслюючи національність як фактор, який впливає на схильність конфліктувати.
Таке подання інформації неприпустиме. По-перше, приписування негативних рис людям за ознакою національності є порушенням журналістських стандартів та норм моралі. По-друге, некоректно називати людей злочинцями лише за словами активіста, який міг і не бути свідком інциденту. З допису цього не зрозуміло. По-третє, потрібно враховувати шкоду, яку може нанести поширення неперевіреної інформації в рамках хвилі дискредитації ромів. Так, за тиждень до того медіа активно поширювали некоректну інформацію щодо іншого конфлікту у Торчині між військовим та групою чоловіків, яких теж назвали ромами. У цьому випадку всю вину медіа переклали саме на ромів, хоча, за даними поліції, почав бійку саме військовий.
Щодо інциденту з дівчиною, то речниця ГУ Національної поліції У Волинській області Ольга Бузулук повідомила, що за їх інформацією дівчина перша почала конфлікт. Була викликана поліція, яка врегулювала ситуацію на місці, а автор допису про «побиття дівчини» відредагував допис після розмови з керівником поліції.
«Дівчина, на яку він посилається в дописі, з ним навіть не спілкувалася. Дала пояснення, що він виклав опис подій, бо так йому заманулося, і те, що він описав, не відповідає дійсності. Одним словом, чоловік щось побачив, швидко написав, а ЗМІ на щось підхопили», — зазначила речниця поліції.
Коли емоції у медіа зайві
У заголовках та у текстах журналісти не можуть подавати неточну інформацію, щось перебільшувати, використовувати маніпулятивні узагальнення.
Так, видання «Волинь UA» неодноразово використовують емоційні оцінки із соцмереж як джерело інформації та представляють такі публікації у новинах як перевірений факт. Наприклад, на сайті опублікували новину про те, що лучани начебто скаржаться на маршрутне таксі через брак місць та високі сходинки. При цьому джерелом тут виступає пост з Facebook однієї людини, який не можна представляти як думку усіх мешканців міста. Відсутня у такій новині і думка інших пасажирів, самого перевізника, який має право відповісти на критику.
В іншому випадку на цьому ж сайті роблять новину з жартівливого посту журналіста Михайла Ткача — «Кінець епохи бідності: стодоларові купюри валяються під ногами «слуг» (ФОТО)», в якому фігурувала тільки одна купюра, а не у множині. Також і здогадки про «кінець епохи бідності» — всього-на-всього іронія автора, яка немає жодної новинної цінності.
Маніпулятивні заголовки
У медіа зустрічалися і маніпуляції на теми коронавірусу, постачання газу, видобування бурштину, конфлікти у Польщі.
Наприклад, на сайті «Волинь.Інфа» у новині «У Польщі через прохання одягнути маску українка розбила автобус» є маніпуляція, адже жінка лише копнула автобус, а не розбила його.
Інший приклад маніпулятивного заголовку — на сайті «Волинь24»: «Без гарячої води та денного опалення: на Волині не вистачає запасів газу». Насправді йдеться про місто Нововолинськ, а не про всю Волинь взагалі.
У новині «Бурштин в Україні видобуватимуть законно» на сайті «Волинь.UA» йдеться про те, що уряд схвалив законопроєкти, які врегулюють питання видобутку бурштину. Насправді і до цього можна було видобувати бурштин законним шляхом. Тому і цей заголовок є маніпулятивним. Як раніше зазначали на сайті «Сила правди», серед тих, хто не просто має дозвіл на розробку родовища, а й справді видобуває бурштин, є підприємства: ДП «Бурштин України», КП «Волиньприродресурс», ТОВ «Центр «Сонячне ремесло» з групи Concorde Capital Ігоря Мазепи. Відповідно, їхні документи про походження бурштину і є гарантією, що каміння видобуто законно.
Джинса і неналежно маркована реклама
Як і попередні моніторинги, і на цьому тижні на сайтах публікували джинсу та неналежно марковану рекламу.
Наприклад, замість допустимого позначення «На правах реклами», сайти хитрують та додають просто знак зірочки (*), або пишуть «Promo». Однак, не всі люди можуть зрозуміти, що означають ці позначки. Крім того, такі позначення не відповідають тим, які мають бути відповідно українського законодавства.
Прикладами матеріалів з ознаками замовлення на цьому тижні була новина про нову послугу в додатку від «Приватбанк» на сайті «Волинь24». Новин про інші банки та їх послуги на сайті немає, як і уточнення, що текст опублікований на комерційне замовлення.
Інший приклад — новина на сайті «Район.in.ua» — «Великі мережі все частіше заходять у малі населені пункти», – власник супермаркету «Наш Край» Юрій Зелінський», коли використовується неправильна позначка. Неналежно маркована реклама є і на сайті 12 каналу — у новині про розіграш призів у одному з гіпермаркетів Луцька.
Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк
До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, ВолиньІнфа, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.
Період моніторингу – 11-15 жовтня 2021 року, наша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
