Волинський підприємець з Рожища Віталій Куденчук за останні чотири роки близько трьохсот разів змагався за оренду комунальної землі на публічних аукціонах, і… майже всі програв. Зате виграли компанії його давніх знайомих, в руках яких таким чином опинилися майже три тисячі гектарів.
Як гра у піддавки на земельних аукціонах стала бізнесом однієї людини і скільки на цьому втрачають громади громади, з’ясував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Хто такий Віталій Куденчук?
Програвати і при цьому заробляти – цю навичку опанував волинський землевпорядник і підприємець Віталій Куденчук. За даними майданчика електронних торгів «Prozorro. Продажі», впродовж 2022-2025 років він зареєструвався на участь у 289 земельних аукціонах у різних громадах Волині. 24 з них не відбулися чи були скасовані. Виграв Куденчук лише двічі і… 263 рази програв.
«Prozorro. Продажі» – це державна онлайн-платформа для електронних аукціонів, через яку місцеві ради та інші державні установи продають або здають в оренду майно і землю.
Віталій Куденчук є власником і директором компанії «КФ Сервіс», яка зареєстрована у Луцьку й надає переважно юридичні консультації щодо земельних питань.
«Він акціони виставляє, – розповідає колега Віталія Куденчука. – Працює з сільськими радами, шукає фермерів. Віталік вам може знайти ділянку, поговорити з сільською радою, звести з сільською радою… Далі приймуть рішення, наприклад, виставити на аукціон. Віталій працює з різними фірмами, в залежності по якому району. По Велицьку це, звичайно, наша сторона. Велицьк, Колодяжне – це все наша робота».
Отож, зі слів спіробітниці фірми Куденчука зрозуміло, що він приводить на торги зацікавлений бізнес. Схоже, що найліпше складається співпраця цього аукціонного менеджера з Велицькою громадою на Ковельщині. Саме там відбулося найбільше аукціонів за його участі – 57.
– Чи знаєте ви особисто Віталія Куденчука? – запитуємо голову Велицької громади Віктора Ковальчука.
– Ну, знайомі. Знайомі по земельних питаннях… Хтось із землепорядників…
Мистецтво вигідно програвати
У 2024 році Віталій Куденчук змагався за право оренди 38 земельних ділянок у Самарівській та Колодяжненській громадах Волині. Його єдиним конкурентом було київське сільгосппідприємство «Стандарт Агро Ленд». Усі торги Куденчук програв.
Потім були аукціони з компанією «Стандарт Агро Світ». Схожа назва, чи не так? А ще – «Стандарт Агро Продукт», «Стандарт Агро Еко», «Агропростір», «Агростандарт-2022», «Агро Світанок»… І наостанок – «Стандарт Агро Волинь» й «Альянс Агро». І щоразу – той самий результат: Куденчук програє – компанії отримують землі. Дев’ять фірм зі схожими назвами зареєстровані у Києві, займаються вирощуванням зернових, на аукціонах змагаються переважно з Куденчуком. А ще – пов’язані з однією столичною родиною – Наталією та Віталієм Крамаренками. У різний час вони були їхніми засновниками або керівниками. Найцікавіше, що з 2022-го по 2024 рік одну з основних компаній Крамаренків очолював саме Куденчук.
«Це мій прямий конкурент, який у мене колись працював, від мене відділився, вирішив там свій агробізнес організувати. Десь там вийшло, десь не вийшло. Брав участь він в аукціонах, програвав, а десь вигравав, я не пам’ятаю. Але переважно програвав», – каже Віталій Крамаренко.
Утім, цифри кажуть про інше: цей експрацівник програв своєму колишньому шефу 81 аукціон поспіль. Поки він програвав, пов’язані з Крамаренками компанії отримали більше тисячі гектарів волинської землі в оренду.
Ба більше, документи обох сторін часто подавалися на торги в один день і навіть в ту саму годину. І це при тому, що реєструватися на участь у торгах і підвантажувати документи можна впродовж місяця з дня оголошення аукціону.
Наприклад, 29 грудня 2024-го впродовж години завантажені документи і Куденчука, і фірми «Стандарт Агро Ленд». Теж саме 4 вересня 2025-го – майже одночасно на «Прозоро.Продажі» з’являються папери Куденчука і компанії «Стандарт Агро Світ».
Можна було б списати це на дивовижний збіг, але «Сила правди» переглянула кожен аукціон і не знайшла жодного, де документи були подані бодай в різний час доби. Така магія збігів більше схожа на чітко відпрацьовану схему.
– Переважно всі документи на аукціони подані в один і той самий день і час. Поясніть це, – звертаємося до аграрія Віталія Крамаренка.
– Я вам нічого не збираюся пояснювати, – каже бізнесмен.
Крамаренки – далеко не єдині, кому Куденчук допоміг отримати землю в оренду. У 2024 році він програв 41 аукціон львівській компанії «Коршів-Агро», ще 22 – фірмі «Агро Бат», яка теж зареєстрована у Львові. А це – майже 700 гектарів землі.
І документи обох цих підприємств знову ж таки подавалися майже одночасно.
– Ви скрізь змагалися з Віталієм Куденчуком, який подавав і ваші документи. Вірно? – запитуємо у директора фірми «Агро Бат» Мирона Борошенка.
– Так, було таке. Це по дорученню, це все нормально. Жодних протизаконних дій, – запевняє керівник.
– Тобто ви просто домовилися з Віталієм Куденчуком перед аукціоном?
– Так.
– А вам порадили його, бо він часто допомагає компаніям отримати землю на аукціонах?
– Звичайно. Інакше б не працював…
– Тобто порадили його як технічного учасника на аукціон?
– Так, – вкотре підтвердив Мирон Борошенко.
Ще 11 аукціонів у 2025-му Віталій Куденчук програв на користь свого сусіда у Рожищі – підприємця Сергія Шинкарука, який таким чином зумів взяти в оренду більше 46 гектарів у Велицькій громаді. До того ж, під виглядом пасовища бізнесмен отримав ліс, який згодом просто почав вирубувати.
«Ліс корчується, ділянка засівається тою самою травичкою, на ній проводиться випас», – пояснював журналістам інтерес до залісненої землі Віталій Куденчук.
Із майже трьохсот аукціонів, у яких брав участь Куденчук, «пощастило» йому лише двічі. Один з аукціонів він виграв у Рожищенській громаді, інший – у тій же Велицькій, імітуючи конкуренцію з власною дружиною Тетяною Куденчук.
«Я не змагаюся на аукціонах. Якщо немає конкуренції, я ділянку беру. Якщо конкуренція є, і вона мої фінансові можливості не влаштовує, то я там просто беру участь і все», – пояснює Віталій Куденчук.
Не дуже в це віриться, бо участь в аукціонах не безкоштовна. За кожну реєстрацію треба платити внесок – від 600 до понад 800 гривень. Тож просто програти 263 аукціони мало б обійтися Куденчуку у більше 190 тисяч гривень!
– Мені здається, ви є технічним учасником на торгах, щоб виграв конкретний бізнес. Ви заробляєте на життя тим, що імітуєте конкуренцію на аукціонах? – запитуємо.
– Я не хочу відповідати, дякую, – каже співрозмовник.
Скільки втратили громади Волині?
Упродовж 2022-2025 років близько двохсот аукціонів, в яких брав участь Віталій Куденчук, відбулися, так би мовити, за планом. Адже на всі ці торги реєструвалися лише сам підприємець та дружні йому компанії. Ціни, які вони пропонували за оренду, зростали мінімально. Таким чином оренда одного гектара для переможців липових торгів в середньому становила всього 1,7 тисячі гривень на рік.
Але ось решта аукціонів пішли не по плану, бо на торги зареєструвались реальні конкуренти. Ціна оренди за гектар на таких від початкової подекуди виростала в п’ять, шість чи навіть десять разів. В середньому ж становила до 3 300 гривень за гектар.
Розберемо конкретний приклад. У березні 2025 року Куденчук та пов’язана з ним фірма «Агро Бат» брали участь в аукціоні з оренди 20 гектарів землі в Колодяжненській громаді. Коли на аукціон зайшли реальні конкуренти, ціна оренди зросла майже в 9 разів! У підсумку вартість за гектар склала 22 тисячі 500 гривень на рік.
А тепер порівняймо з іншим аукціоном у тій же громаді, який відбувся того ж місяця. Також 20 гектарів землі, та сама фірма «Агро Бат». Але цього разу реальних конкурентів не було. Ціна майже не зросла. У результаті оренда склала всього 1700 гривень за гектар на рік. Це в 13 разів дешевше, ніж на чесних торгах.
Отож, через такі липові аукціони громада щороку втрачає понад 400 тисяч гривень тільки на цих 20 гектарах. А за 10 років – це більше 4 мільйонів гривень!
Система державних аукціонів потребує змін?
Схоже, схема із залученням технічного учасника влаштовує всіх: сільські ради, які віддають землі зацікавленим підприємцям без реальної конкуренції, бізнес, який отримує бажане дешевше, і самого Куденчука, який навчився заробляти на публічному майданчику «Прозоро. Продажі», в ідею якого розробники закладали забезпечення чесної конкуренції.
«Чим більша конкуренція – тим більша буде ціна, тобто вдасться залучити максимальні кошти у громаду. Але головне, щоб громади були в цьому зацікавлені. Потрібно робити все можливе, аби поінформувати бізнес про аукціони. Але можуть бути також певні корупційні дії, тобто коли голова громади має домовленість з певним бізнесменом. Часто на чесний бізнес навіть тиснуть, аби на торги зайшли лише «свої», – каже голова правління Громадської організації «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик.
Заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан каже, що подібні схеми мають зацікавити антимонопольників і правоохоронців.
«Антимонопольний комітет України має мало ресурсу, недостатньо людей, аби розслідувати подібні схеми. Тому потрібні зміни на законодавчому рівні. У цій ситуації можна навіть говорити про ознаки злочину, а саме – шахрайства, визначеного Кримінальним кодексом. І переважно цим би мали займатися правоохоронні органи, в тому числі поліція», – зазначила заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан.
Сподіваємося, що правоохоронні органи звернуть на це увагу. Бо поки так звані «технічні учасники» не несуть жодного покарання, про чесну конкуренцію на державних торгах і релевантну вигоду для громад не може йти й мови.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала, як волинська громада роздає ліс під виглядом пасовища зацікавленим бізнесменам.
