Волинська область подала до системи управління публічними інвестиціями понад 650 проєктів загальною вартістю майже 24 мільярди гривень. Із них впродовж трьох наступних років профінансують 43 проєкти на 2,5 мільярда гривень – це менше ніж 7 відсотків від загальної кількості.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив, які волинські проєкти отримають фінансову підтримку з державного бюджету та за рахунок грантів.
З вересня 2025 року до кінця жовтня 2026-го Волинська область подала до системи DREAM 651 проєкт загальною орієнтовною вартістю 23,8 мільярда гривень.
Систему DREAM (цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням) створили у 2022–2023 роках для ефективного управління відновленням та відбудовою і там розміщували відповідні проєкти. У 2025-му вона трансформувалася в державну екосистему управління публічними коштами та інвестиціями. Законодавчого статусу система набула за законом, який набрав чинності у березні 2025 року і яким внесли зміни до Бюджетного кодексу. Відтоді усі проєкти регіонів та громад повинні обов’язково розміщуватись у цій системі. Це дозволяє бачити сам проєкт, його цілі, експертизу, вартість і ефективно залучати фінансування як бюджетне, так і грантове.
Які проєкти профінансують на Волині впродовж трьох наступних років
Волинь подала у систему 651 заявку на реалізацію проєктів. Вони спрямовані на розвиток освіти, охорони здоров’я, муніципальної інфраструктури, культури та соціальної сфери. Зокрема, йдеться про термомодернізацію закладів, створення освітніх просторів, облаштування укриттів тощо. В охороні здоров’я – це реконструкція систем теплопостачання, модернізація та придбання обладнання для відділень, встановлення сонячних електростанцій. Для розвитку муніципальної інфраструктури громади подають проєкти з будівництва та реконструкції водопровідних та електричних мереж, створення безбар’єрних маршрутів. Проєкти соціальної сфери спрямовані на розвиток ветеранських просторів, будівництво соціального житла, ремонти соціальних закладів тощо.
Абсолютним лідером за кількістю заявок стала сфера освіти і науки – це 345 проєктів, або понад 50% усіх заявок області. На другому місці – напрям муніципальної інфраструктури: у цій сфері громади подали 106 заявок. На третій позиції – сфера охорони здоров’я, яка нараховує 79 проєктів. Ще 121 заявку подано в інших напрямах: 27 – у транспорті, 25 – у соціальній сфері, 24 – у культурі, 22 – у громадській безпеці, решту – у цифровізації, спорті, житлі, довкіллі та енергетиці.
Щоб отримати фінансування проєкт повинен пройти експертизу та бути включеним до єдиного проєктного портфелю регіону чи громади – над цим працюють спеціальні комісії та інвестиційна рада, які відбирають заявки та розраховують обсяг фінансування.
– Ті проєкти, які пройшли експертну оцінку, включаються в єдиний проєктний портфель області, – пояснює директорка департаменту економіки, інвестиційної діяльності та регіональної політики Волинської ОДА Вероніка Бальбуза. – Наразі в нас 43 проєкти, які увійшли до єдиного портфелю області, і для них розписано фінансування на три наступних роки. Тобто, умовно кажучи, не обов’язково, що фінансування передбачено на 27-й рік. Можливо, буде таке, що в 27-му стоїть нуль, 28-й, 29-й є фінансування. Поки проєкти не включені в єдиний портфель, вони на фінансування не можуть претендувати. Якщо проєкт претендує на фінансування з державного бюджету, то він має бути також включений до єдиного проєктного портфелю держави.
– Дуже велика кількість готових проєктів і малий відсоток отриманого фінансування – як воно розподіляється? – цікавимось у посадовиці.
– Розподіляється комісією з розподілу коштів. Тобто, по кожній громаді і, відповідно, по області доводиться граничний обсяг публічних інвестицій для фінансування. Виходячи з цієї суми, комісія розподіляє кошти на проєкти відповідно до пріоритетності. В кожній громаді і в області створені такі комісії і порядок розподілу коштів теж прописаний відповідно до чинного законодавства. Пріоритет визначають галузеві структурні підрозділи. В них є певний алгоритм оцінки проєктів – це прописано в наказах Міністерства фінансів, Міністерства економіки, є відповідні порядки на рівні області та громад. Тобто, це не якась хаотична дія, це все прописано відповідно до чинного законодавства.
Наприклад, умовно кажучи, із соціального захисту є декілька проєктів. То структурний підрозділ, який відповідає за соціальний захист, перед тим певні питання заводить в систему. І якщо проєкт відповідає цим питанням, вони це відмічають і таким чином виставляють пріоритетизацію.
За словами співрозмовниці, якщо проєкт не отримав фінансування, то ініціатори можуть подати його на фінансування у наступних періодах. Також якщо у проєкті виявили недоліки чи інші сумнівні моменти, то ініціатори його можуть допрацювати, подати на експертну оцінку і знову претендувати на фінансування. Відповідно до законодавства, проєкти громад, які претендують на фінансування з місцевого бюджету, проходять експертизу на рівні громад, а ті, які претендують на фінансування з обласного чи державного бюджетів – проходять таку оцінку у відповідних комісіях. Тобто, структурні підрозділи громади, які відповідають за певні напрями, спочатку секторально оцінку проводять, а експертизу потім проводить департамент фінансів чи управління економіки області.
Простіше кажучи, рішення ухвалюють не за принципом «хто подав кращий проєкт», а за принципом «скільки грошей довели області цього року». Саме тому частка відібраних заявок тримається коло шести відсотків незалежно від того, скільки проєктів подали громади.
Тож загалом на Волині у єдиному проєктному портфелі станом на 16 листопада 2026 року перебуває 43 проєкти загальною вартістю 2,5 мільярда гривень. Вони претендують на фінансування як з обласного, так і з державного бюджету. Зокрема, у сфері освіти – 19 проєктів, охорони здоров’я – 14, транспорту – 4, соціальної сфери – 4, культури – 1 та муніципальної інфраструктури – 1 проєкт.
Варто зауважити, що портфель – це ще не будівництво: 38 із 43 проєктів мають статус «Інвестиційне ТЕО», решта п’ять – «Попереднє інвестиційне ТЕО». Тобто це стадія обґрунтування, а не робіт на майданчику.
Наприклад, до єдиного портфелю увійшов проєкт освітньої сфери – закупівлі шкільних автобусів для громад Волині. Він передбачає придбання 18 шкільних автобусів – на це з державного бюджету виділили 70,6 мільйона гривень. Управління освіти і науки Волинської ОДА вже провело закупівлі і придбало 15 звичайних автобусів та три з місцями для дітей з обмеженою здатністю до пересування.
Також реалізований соціальний проєкт Луцької міської ради «Нове будівництво ветеранського простору на вулиці Конякіна у Луцьку» вартістю 119,7 мільйона гривень. Щоправда, до єдиного проєктного портфелю області цей об’єкт не входить – його фінансують за окремою програмою Міністерства у справах ветеранів. Луцьк став одним із семи міст, де запрацювала державна програма зі створення ветеранських просторів – кожна з семи громад отримала по 63,74 мільйона гривень державного співфінансування, а решту мали додати місцеві бюджети.
Будівництво хабу розпочали восени 2025 року і планували завершити в рекордні строки – уряд ставив вимогу аби ветеранські центри запрацювали не пізніше 1 грудня 2025 року. За результатами тендеру договір на понад 80 мільйонів гривень уклали з компанією «Волиньекобуд», яка була єдиним учасником торгів і знизила ціну лише на 150 тисяч гривень від очікуваної. Із передбачених 81,8 мільйона гривень 63,74 мільйона становило державне співфінансування. Втім, підрядник не встиг завершити будівництво у передбачений термін, тож його продовжили на наступний рік: за новим договором строк виконання додаткових робіт — до 31 січня 2027 року.

На початку серпня 2026 року Луцька міська рада повідомила про фінішну готовність простору, а повноцінно він запрацював із листопада.
Щоправда, в процесі будівництва проєкт подорожчав ще на кілька мільйонів гривень. За проєктом коригування ці кошти передбачені для «влаштування укриття (модульного типу); встановлення сонячних панелей на покрівлі; влаштування зовнішньої дощової каналізації тощо». Такі зміни до проєкту погодило Міністерство у справах ветеранів. Таким чином договірна вартість будівництва зросла до 115 мільйонів гривень. До слова, фінансування простору моніторять аналітики антикорупційної організації Transparency International Ukraine, які виявили ймовірне завищення цін на покрівельні панелі та пісок — на 7,3 мільйона гривень.

У сфері охорони здоров’я на Волині реалізують проєкт із будівництва лікувально-реабілітаційного корпусу Волинської обласної психіатричної лікарні, яке ведеться у межах державного інвестиційного проєкту. Вартість проєкту – 472,6 мільйона гривень. Це найдорожчий об’єкт охорони здоров’я в портфелі області. Будівництво фінансують коштом програми Європейського Союзу Ukraine Facility.
У червні 2026 на місці будівництва урочисто заклали символічну капсулу за участю міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка.

Навесні 2026 комунальне підприємство провело тендер і в результаті уклало договір на виконання робіт з компанією «Вельт Капітал» вартістю 459,6 мільйона гривень. Очікувана вартість робіт становила 466,7 мільйона, а пропозицію подала лише одна компанія. Новий корпус зводитимуть у селі Липини під Луцьком: п’ять поверхів, укриття на 250 людей, заклад розрахований на 66 пацієнтів.
У сфері муніципальної інфраструктури підтримають проєкт «Стале управління водними ресурсами: шлях до відродження Західної України та Східної Польщі». Його вартість – 109 мільйонів гривень: 90% покриє грантове фінансування, а 10% – з місцевого бюджету.
У рамках проєкту передбачено: будівництво мереж водопостачання та каналізації у селі Пульмо Ковельського району, реконструкція каналізаційної мережі селища Шацьк, створення вебпорталу для поширення інформації щодо моніторингу якості води на території проєкту тощо.
До слова, на каналізування населених пунктів навколо озера Світязь і раніше виділяли грантові кошти. Зокрема, європейські донори підтримали будівництво центральної каналізації для Шацька, Світязя, Мельників, Гаївки та Пульмо – це на 80% мало скоротити обсяг неочищених стоків. На це використали 239 мільйонів гривень грантових коштів та 6,3 мільйона з місцевих бюджетів. Однак проєкт повністю не завершили через початок адмінреформи та повномасштабного вторгнення.
У сфері транспорту передбачена підтримка проєкту із ремонту дороги місцевого значення Пустомити–Мирне Горохівського району загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень. Фінансування передбачає по 50% коштів із державного та обласного бюджетів.
Найдорожчий проєкт портфелю взагалі належить до сфери культури: у вересні до нього увійшли ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятці історії та архітектури національного значення «Луцький Замок» вартістю 678,4 мільйона гривень. Ініціатор – адміністрація державного історико-культурного заповідника у Луцьку.
Проєкт планують профінансувати за кошти з державного бюджету та завершити до 2029 року – 600 річниці з’їзду європейських монархів. Він передбачає заміну галерей та накриття В’їзної вежі, реставрацію верхніх зубців, оновлення накриття над церквою Івана Богослова. Також пропонується створити легку конструкцію на місці палацу Вітовта, де можна буде проводити заходи, облаштувати інклюзивний доступ, завершити роботи на мурі, укріпити місточок перед замком і виконати загальний благоустрій території.
Також частина проєктів отримує грантове фінансування, хоча їх не так і багато.
Які проєкти на Волині фінансують міжнародні донори
Станом на 16 листопада 2026 року грантову складову мають 34 волинські проєкти загальною вартістю майже 2 мільярди гривень. Детальніше «Сила правди» розглянула шість із них – ті, що реалізують в обласному центрі, Нововолинську, Володимирі та селі Світязь.
Зокрема, два проєкти – у Нововолинську: це будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб та екомодернізація спортивно-оздоровчого комплексу «Шахтар».
Проєкт із будівництва багатоквартирних будинків для ВПО передбачає зведення двох багатоквартирних житлових будинків на 104 квартири а також будівництво стадіону. Житловий фонд включатиме 64 однокімнатні, 38 двокімнатних та 2 трикімнатні квартири загальною площею понад чотири тисячі квадратних метрів. В результаті реалізації планують забезпечити доступним житлом 188 переміщених осіб, які перебувають на квартирному обліку. Проєкт реалізують за кошти Євросоюзу під керівництвом Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO), з якою Нововолинська міська рада підписала грантовий договір у 2023 році. Загальна вартість проєкту становить 335,8 мільйона гривень. Будує багатоповерхівки луцька компанія «Житлобуд-2».
Екомодернізація спортивно-оздоровчого комплексу «Шахтар» спрямована на оновлення об’єкта, який надає місту 90% спортивних послуг. Комплекс збудований у 1965 році і має високе споживання енергії та застарілі інженерні мережі, що призводить до значних викидів CO2, дискомфорту для відвідувачів та проблем зі станом будівлі. У проєкті передбачена тепломодернізація приміщення, встановлення сонячної електростанції потужністю 20 кВт та еко-облаштування прилеглої території. Крім цього, планують також розробити концепцію енергетичного переходу на екологічні стандарти і для 150 інших муніципальних будівель.

Проєкт реалізують у межах ініціативи GIZ «Декарбонізація та кліматична стійкість у країнах Східного партнерства (EU4ClimateResilience)», що фінансується Європейським Союзом та Федеральним міністерством навколишнього середовища, боротьби зі зміною клімату, охорони природи та ядерної безпеки Австрії. Виконавцем є Нововолинська міська рада у співпраці з громадською організацією Центр екологічних ініціатив «Екодія». Вартість реалізації передбачає 7% фінансування від міської ради та 93% – грантове. Нещодавно міська рада оголосила про початок закупівель у рамках цього проєкту, його загальна вартість – 24,7 мільйона гривень.
У Володимирі реконструюють інфекційне відділення лікарні під реабілітаційний центр. Проєкт спрямований на якісне надання послуг військовим та внутрішньо переміщеним особам. Загальна вартість – 207,5 мільйона гривень. Фінансування передбачено із трьох джерел: 49% – грантові кошти, 16% – субвенція з державного бюджету та 35% . – місцевого. Як повідомили у медичному об’єднанні, у січні 2026-го проєкт відібрали для фінансування за кошти Європейського інвестиційного банку на понад 33 мільйони гривень.
Міжнародні партнери також інвестували у будівництво сонячної електростанції на території каналізаційно-очисних споруд у селі Світязь. Орієнтовна вартість проєкту – 2,3 мільйона гривень. За інформацією Шацької селищної ради, проєкт профінансувала чеська громадська організація NESEHNUTÍ.

Луцька міська рада реалізує проєкт «Дике життя у великому місті: захист і промоція дикої природи й біорізноманіття в Луцьку та Жешуві».
Заходи передбачають створення природного парку на березі річки Стир, розробку концепції збереження природних об’єктів Смарагдової мережі у Луцьку, проведення транскордонних освітніх кампаній для дітей та молоді обох міст.
Планували, що проєкт завершать до вересня 2026 року. Втім, будівництво на березі річки Стир призупинили. Заступниця міського голови Ірина Чебелюк пояснювала у медіа, що у проєкті не передбачили можливі підтоплення і лише коли почали виконувати роботу, то виявили такі ризики.
Наразі Луцька міська рада продовжила термін на 2027 рік і буде коригувати проєктну документацію. Згодом секретар Луцької міської ради Андрій Разумовський повідомив, що документи скоригували на 95 % і будуть продовжувати реалізацію.
До слова, раніше «Сила правди» писала про сумнівні ціни у кошторисі будівництва лугопарку.
Волинська обласна лікарня реалізує проєкт «Мости здоров’я: створення транскордонної платформи телемедичної діагностики та терапії для лікарів та пацієнтів» у межах програми «Interreg NEXT Польща – Україна». Орієнтовна вартість – 4,5 мільйона гривень: 83% – грантове фінансування, 9% з місцевого бюджету та 8% – власні кошти підприємства. Це єдиний із шести описаних проєктів, який входить і до єдиного проєктного портфелю області.
У рамках програми заплановано: інтеграція ВОКЛ у транскордонну електронну платформу «Health Bridges», закупівля нового діагностичного обладнання, та навчання медичного персоналу на спеціалізованих тренінгах у Любліні.

Згідно з даними екосистеми DREAM, загальна вартість цих шести проєктів становить 643,9 мільйона гривень. А всього грантову складову мають 34 волинські проєкти на 1 мільярд 992 мільйони гривень.
Додамо, що реальні гроші вже надійшли далеко не всім. Станом на 16 листопада 2026 року фінансування отримали 63 проєкти з 651 — на 452,2 мільйона гривень. Для порівняння: загальна заявлена потреба області – 23,8 мільярда.
Отже, з понад шести сотень проєктів, поданих від Волинської області до системи DREAM, схвалення отримали лише 43 – це 6,6%. Дещо більшим є відсоток фінансування: 2,5 мільярда профінансованих проєктів становлять 10,5% від загальних 23,8 мільярда гривень.
Водночас, ключові напрями бюджетного інвестування здебільшого пов’язані із розвитком освіти та охорони здоров’я. Тоді як грантову підтримку отримують проєкти з різних сфер: соціальної, енергетичної, розвитку муніципальної інфраструктури тощо.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала, хто створює індустріальні парки на Волині.
/*php the_content(); */?>













