Маневицька селищна рада не змогла оскаржити в суді вимогу прокуратури змінити статус 35 гектарів комунальної землі. Йдеться про ділянку сільськогосподарського призначення, на якій зафіксували самосійний ліс віком 45 років. Феміда в першій інстанції, а згодом і в апеляції вирішила, що місцева рада зобов’язана зареєструвати землю як самозаліснену і цим захистити дерева від вирубки.
Про це йдеться у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року.
Маневицька селищна рада намагалася оскаржили в апеляції рішення Волинського окружного адміністративного суду, який зобов’язав її зареєструвати в Держгеокадастрі понад 35 гектарів земель комунальної власності як самозаліснені замість сільськогосподарських.
Понад півтора року тому, в червні 2024 року, Північно-західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулося до Маневицької селищної ради з клопотанням віднести понад 380 га земель, що на її території, до самозаліснених. Це важливо для запобігання вирубці і збереження лісу.
Зокрема це стосується й ділянки площею близько 35,5 га біля села Комарове, зареєстрованій як земля сільськогосподарського призначення. У травні 2024 року лісівники обстежили масив, виявили вирубки, склали відповідний акт про наявнісність 45-річного лісу і передали його місцевій раді.
У серпні того ж року Маневицька селищна рада розглянула звернення і відмовилась визнати згадані 35 гектарів самозалісненими землями. Мовляв, має на них свої плани.
«Пунктом 1.1 даного рішення Маневицької селищної ради визначено, що земельна ділянка з кадастровим номером […] площею 35,478 га не може бути віднесена до самозалісених, так як відповідно до рішення органу місцевого самоврядування від 15 квітня 2021 року[…] вона включена до переліку інвестиційно-привабливих земельних ділянок, право оренди на які підлягають продажу на земельних торгах», – цитує рішення місцевої ради суд.
Після цього Ковельська окружна прокуратура звернулася із адміністративним позовом до Маневицької селищної ради у Волинський окружний адміністративний суд. Керівник прокуратури називав таке рішення селищної ради протиправною бездіяльністю і таким, що сприяє безгосподарському використанню лісових ресурсів, та вимагав зообов’язати змінити призначення угідь.
Тим часом у Маневицькій місцевій раді у суді аргументували свою позицію ще й тим, що законодавством України це питання не врегульовано: тобто не прийнято або не затверджено Правил, Порядку, Методики щодо виявлення самозаліснених земельних ділянок. Мовляв, лісівники вийшли за межі своїх повноважень.
Волинський окружний адміністративний суд, розглядаючи позов, зазначив, що орган місцевої влади приймає рішення про віднесення ділянки до самозалісненої, коли отримує відповідне подання від представників державної влади у сфері лісового господарства. У даному випадку було подання Північно-західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.
У підсумку адміністративний суд в лютому 2025 року задовольнив позов прокуратури і зобов’язав Маневицьку селищну раду вжити заходів щодо зміни призначення угідь із сільськогосподарських на самозаліснені.
Маневицька селищна рада спробувала оскаржити це рішення. Восьмий апеляційний адміністративний суд натомість зазначив:
«Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави».
Відтак позов Маневицької селищної ради суд залишив без задоволення. Тобто цей орган самоврядування має подати заяву до Державного земельного кадастру, щоб ділянку на понад 35 га зареєстрували як самозаліснену.
Раніше «Сила правди» писала, як волинська громада роздає ліс під виглядом пасовища зацікавленим бізнесменам.
