Волинська облдержадміністрація допомагає впливовим особам легалізувати користування державним лісом. Згодом на цих ділянках виростають приватні турбази, ресторани, вольєри та інше «добро». І таку схему використовують не лише на Волині.
Голови Волинської обласної державної адміністрації за майже 10 років підписали 20 розпоряджень щодо виділення лісових ділянок у довгострокове платне користування приватним фірмам і просто хорошим людям. Роздали майже три десятки лісоділянок загальною площею понад 269 гектарів. Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував хто, скільки і кому вділив та що з того вийшло.
Щедрі голови ОДА: хто, коли і скільки?
Найщедрішим був нині вже покійний Борис Клімчук. Він підписав половину усіх розпоряджень, де йшлося про 16 ділянок і відповідно найбільші площі для «використання корисних властивостей лісів» і «дослідницької роботи».
На другому місці – Володимир Гунчик. За час свого керівництва на Волині він підписав 7 розпоряджень, але стосувалися вони 14 об’єктів. На рахунку Олександра Савченка – 2 розпорядження і 2 лісоділянки. З червня до грудня 2019-го, поки на Волині не було призначено голови ОДА, на цю схему спокусився тимчасовий виконувач обов’язків очільника виконавчої влади області Олександр Киричук, виділивши у довготривале користування мисливській фірмі «Веста М» лісову ділянку в загальнозоологічному заказнику «Озерянський» на Турійщині. «Сила правди» вже писала про те, що таким чином власник підприємства волинський депутат і відомий бізнесмен Роман Микитюк намагається легалізувати будівництво рекреаційної бази біля озера «Бережисте».
Згідно Реєстру розпоряджень Волинської ОДА, жодної ділянки не віддавалося таким чином протягом 2011-го та 2014-го років. Водночас найщедрішим був 2012-й: 5 розпоряджень і 8 лісових ділянок відійшли в користування приватників. Майже всі на 49 років.
Що ж до лісових господарств, то найбільш привабливими для бізнесу були: ліси ДП «Ківерцівське лісове господарство», ДП «Турійське лісове господарство» та ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство». Три ділянки віддали під рекреацію в Шацькому національному природному парку і одну, як вже згадувалося, у заказнику «Озерянський».
Виділення таким чином шматочків лісу погоджувалося з Державним агентством лісових ресурсів України, профільним управлінням і самими лісгоспами. Найголовніша з умов – не вилучати у постійних користувачів. Та чи завадить це привласнити ліси?
Щасливчики: депутати, лісівники і просто номінальні власники
У 2010-му нині покійний Борис Клімчук, а на той час голова Волинської облдержадміністрації, підписав розпорядження про виділення на 20 років ділянки площею 0,9 гектара в лісах Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» колезі з Партії Регіонів Борису Горбатюку. Через три місяці після цього Борис Горбатюк став головою Піддубцівської сільської ради і досі обіймає цю посаду. Ділянка знаходиться над трасою між Ківерцями та селом Жабка.
Того ж року свої 1,15 гектара на території ДП «Турійське лісове господарство» отримало підприємство депутата Волинської обласної ради Романа Микитюка «АМіЛА». Фірма має досить широкий спектр діяльності: деревообробка, організація відпочинку, будівництво, ремонт доріг та інше. Наступного року та сама «АМіЛА» отримала ще 1,82 га на 49 років.
Рекордну ділянку за всю історію роздачі лісів розчерком пера голови ОДА отримало ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Явір плюс» ЛТД. Це підприємство на той час начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Богдана Колісника. Серед його бенефіціарів у різні роки фігурував і сам екс-очільник галузі і його дружина Ольга Колісник. І лише наприкінці цього року ТОВ «Явір плюс» ЛТД отримало нових власників Віктора Максимчука та Ігоря Ріска з Рівненщини.
Серед напрямів діяльності товариства: лісозаготівлі, розведення тварин, мисливство. На понад 208 гектарах Звірівського та Муравищенського лісництв «Явір плюс» мав намір проводити науково-дослідні роботи. Але і цього, вочевидь, виявилось замало. Того ж 2012-го року фірмі виділили ще 3,4 гектара у Муравищенському лісництві ДП «Ківерцівське ЛГ».
Примітка: рожевим виділено інформацію про ділянки, умови виділення яких уточнювалися повторним розпорядженням
ТОВ «Павлівське лісомисливське господарство» тричі отримувало лісові ділянки розпорядженням. Вперше – пів гектара у 2012-ому, наступного року ще 4,3 га двома розпорядженнями Бориса Клімчука. Засновниками ТОВ «Павлівське мисливське господарство» є волиняни Аркадій Трошин, Андрій Цісар та Віктор Ярема, який нещодавно загинув у ДТП. У 2014-му році ЗМІ повідомляли, що на мисливських угіддях, які отримало підприємство, будуються елітні котеджі. Згодом проти свавілля підприємства протестували мисливці Іваничівщини. Наступного року прокуратура почала оскаржувати будівництво у суді. Остаточної крапки в цій історії не поставили досі.
8,2 га у Боголюбському лісництві поблизу Луцька на 49 років передали Юрію Щирбі. Це засновник і голова адвокатської приватної компанії «Конфідент» у Луцьку.
Три гектари на території ДП «Маневицьке лісове господарство» отримало ТОВ «Арзу». Після Революції Гідності у ЗМІ писали, що підприємство – це одна з низки тіньових фірм тоді ще очільника ВОУЛМГ Богдана Колісника. Офіційно нею керує Зоряна Мельничук.
11,5 гектара лісу Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» на 49 років відійшло фермерському господарству «Білинська бджілка». Власник – Петро Шворак – депутат Білинської сільської ради Ковельського району.
Підприємиці Ользі Куц (співвласниця ПП «ЛВ-Ресурс», що займається лісозаготівлею і фігурувало у кримінальних провадженнях про заволодіння державними коштами) надали лісову ділянку площею 1,5 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Горохівське лісомисливське господарство».
Пів гектара у Нуйнівському лісництві на Камінь-Каширщині на 25 років отримало ТОВ «Л. М. Палетс» (основний квед — лісозаготівлі). Керівник і засновник Володимир Мільковський. 0,6 га на території підвідомчій ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» голова ОДА Володимир Гунчик розпорядився надати у користування приватному підприємству «Універсам».
0,9 га поблизу відомого готельно-ресторанного комплексу «Зелений гай» у лісі понад міжнародною трасою «Київ-Ковель-Ягодин» отримав підприємець з Рожища Віталій Чмирук.
Споживчому товариству «Тайфун» передали у користування лісову ділянку площею 3 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Ківерцівське лісове господарство». Це колишнє кафе «Дубок» при в’їзді в місто Ківерці зі сторони Луцька, а нині — черговий ресторан мережі «Чевермето». Власниками товариства є Олег, Ігор та Степан Антонюки з Луцька. Товариство надає послуги пов’язані з громадським харчуванням.
У 2017-ому з метою використання в культурно-оздоровчих та рекреаційних цілях у користування терміном на 49 років 1,6 га у Карасинському лісництві на Маневиччині передали Івану Шумицькому. Він водночас є керівником і засновником ТОВ «Вулф-К», яке у 2013-му році безплатно отримало 13 тисяч 217 гектарів мисливських угідь у Маневицькому та Любешівському районах.
Того ж року 3,3 гектара у Мощаницькому лісництві ДП «Цуманське лісове господарство» перейшли у користування приватному підприємству «Техноклас плюс». Це ділянка на межі Волинської та Рівненської областей, де нині знаходиться лісовий ресторан «Явір», який зараз позиціонують, як господарську одиницю ДП «Лісомисливське господарство «Звірівське».
Засновниками товариства «Техноклас плюс» є Тарас Ковальчук з Луцька та мешканець Любомля Гліб Тагіров, а директором — Олеся Жовнірук. Фірма зареєстрована за тією ж адресою, що й мисливські підприємства «Мисливство Волині» та «Поліський Єгер», які на початку жовтня 2019-го отримали у безплатне користування тисячі гектарів мисливських угідь на території Маневицького району.
Окрім того, адреса Гліба Тагірова, яку він вказав як засновник, збігається з адресою іншої людини — Віри Шеремети, якій у 2018-ому голова Волинської ОДА Володимир Гунчик також надавав лісову ділянку площею 1,1 га на території Шацького національного природного парку.
«Сила правди» вже писала про наслідки цього розпорядження. Зокрема, журналісти зафіксували сумнівну вирубку дерев в рекреаційній зоні «Гушівський хутір» на самісінькому березі озера Світязь. Потім на цій ділянці почалося будівництво відпочинкового комплексу. Інспекції, екологічна і архітектурно-будівельна склали протоколи про порушення. Однак суди так нікого і не притягнули до відповідальності. Згодом будівництво законсервували. Аби отримати копію договору про користування ділянкою між підприємцем і Шацьким нацпарком довелося подавати судовий позов до останнього.
Натомість, ЗМІ з посиланням на місцевих мешканців писали про причетність до будівництва в Гушівському хуторі зовсім інших людей — сім’ї колишнього генпрокурора Юрія Луценка. Як відомо, ШНПП на пряму підпорядковується Держлісагентству, яке на той час фактично очолював давній товариш Луценка, волинянин Володимир Бондар.
На 25 років 3,5 гектара у Боголюбському лісництві Володимир Гунчик розпорядився передати співзасновниці футбольного клубу «СК-Орбіта», приватній нотаріусці з Луцька Аллі Гаврилюк.
У тому ж таки Боголюбському лісництві вже при іншому голові ОДА Олександру Савченку 3 гектари надали Богданові Верещаку. Це один зі співзасновників скандального кооперативу «Заозерне», якому «пощастило» придбати з аукціону майже 4 гектари землі на березі озера Мале Згоранське Любомльського району.
Право оренди на згадану земельну ділянку кооператив «Заозерне» здобув на аукціоні в серпні 2016-го року. Громаді представники кооперативу обіцяли, що використовуватимуть землю за рекреаційним призначенням і люди підтримали цю ідею. За її оренду було сплачено 54 тисячі гривень до сільського бюджету. Згодом ЗМІ написал, що землю збираються перепродати, так би мовити, в роздріб. 57 маленьких ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків. Нові власники оцінювали сотку землі вже у 500 умовних одиниць.
Цікаво, що крім Богдана Верещака в засновниках ОК «Заозерний» є екс-лісничий Цуманського лісгоспу Дмитро Форманюк. Він фігурував у матеріалі «Сили правди» «Піщані схеми депутатів Волиньради».
Закриває «хіт-парад» розпоряджень про виділення лісових ділянок документ, підписаний не головою, а виконувачем обов’язків очільника ОДА Олександром Киричуком. Він погодив передати у користування мисливській фірмі «Веста М» лісову ділянку на березі озера Бережисте в зоологічному заказнику «Озерянський» на Турійщині. Не зупинило посадовця і те, що рекреаційну базу там побудували раніше, чим порушили одразу кілька пунктів «Положення про режим заказника «Озерянський». Як відомо, ТОВ «Веста М» як і ТОВ «АМіЛА» — це власність депутата Волинської обласної ради Романа Микитюка та його родини.
А як у сусідів?
Журналісти «Сили правди» поцікавилися практикою роздавання лісів розпорядженнями облдержадміністрації в інших регіонах.
Виявляється, що, наприклад, в сусідній Рівненській області з 2015-го по 2018-й рік виділили 10 лісових ділянок загальною площею 18,8 гектара, у Івано-Франківській за цей же період — 22 ділянки площею приблизно 39,47 га, в Житомирській ОДА кажуть, що протягом цього періоду не виділили жодної.
А тим часом у Львівській ОДА такі ділянки видають не одноособовим розпорядженням голови, а колегіально. Там ще 10 років тому напрацювали спеціальний порядок. Згідно цього порядку надання ділянки можливе лише після отримання погодження від органів місцевого самоврядування та розгляду спеціальної комісії при ОДА, куди входять депутати обласної ради, чиновники різних підрозділів ОДА та територіальних органів виконавчої влади тощо.
Чи піде нова влада на ліквідацію схеми?
Згідно Лісового Кодексу України, лісові ділянки можуть надаватись в довгострокове тимчасове користування лісами для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт на термін від одного до 50-и років. Детально порядок надання таких ділянок прописаний в наказі Міністерства аграрної політики «Про затвердження Правил використання корисних властивостей лісів».
Аналітик МБО «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов каже, що в теорії використання лісових ділянок для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей включає в себе організацію:
- дозвілля на існуючих туристичних базах, кемпінгах, базах відпочинку, дитячих та спортивних таборах, стаціонарних та пересувних (наметових) оздоровчих таборах, інших аналогічних об’єктах, що використовуються для відпочинку;
- проведення культурно-оздоровчих заходів (оглядів, конкурсів, вистав, гулянь);
- прогулянок у лісі, відпочинку біля води;
- прогулянок верхи на конях, на велосипедах;
- проведення екскурсій;
- профілактики захворювань і лікування громадян.
На практиці ж ця схема просто перетворюється в можливість отримання ділянки в лісі «потрібним людям», в тому числі й в природно-заповідному фонді.
«Крім описаних вище ситуацій на Волині мені відомі аналогічні випадки на Івано-Франківщині, коли Надвірнянський лісгосп роздавав ділянки в Буковелі, та на Хмельниччині, де місцевий депутат отримав собі ділянку під базу відпочинку на березі Дністровського водосховища. І хоча формально під час користування лісовою ділянкою власники повинні виконувати низку обмежень, по факту їх переважно ігнорують», — зауважує еколог.
У 2016-ому цю проблему планували вирішити, — каже Тєстов. Тодішній нардеп Остап Єднак разом з експертами проекту FLEG та Світового Банку розробив відповідний законопроект «Щодо забезпечення гарантій прав громадян на загальне використання лісових ресурсів». Він повинен був обмежити термін користування до 10-и років і забезпечити вільний доступ громадян до лісу. Однак, депутати минулого скликання його так і не розглянули.
«Зараз ведемо перемовини з низкою народних депутатів чинного скликання ВРУ, які готові вносити відповідні законопроекти на ліквідацією цієї «схеми», — додає Петро Тєстов.
Матеріал виготовлено в рамках проекту підтриманого Міжнародним фондом «Відродження»
