Луцький міськрайонний суд виправдав директора і майстра філії «Старовижівський автодор» ДП «Волинський облавтодор», яких звинувачували у незаконному заволодінні майже 400 тисячами гривень бюджетних коштів. Компанія на замовлення Департаменту інфраструктури Волинської облдержадміністрації ремонтувала дорогу Кримне-Залюття-Поліське у 2018-2019 роках. Слідство доводило, що підрядники зекономили на асфальтобетонній суміші, а директор ще й вніс у документи неправдиві відомості.
Про це йдеться у вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 листопада 2025 року.
Департамент інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації замовив наприкінці 2018 року капітальний ремонт автодороги місцевого значення «Кримне-Залюття-Поліське» тоді ще Старовижівського, а нині Ковельського району у дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Ремонт, за договором, вартував 4,1 млн гривень включно з податком на додану вартість та завершився наприкінці 2019 року. Виконала його філія Волиньоблавтодору – Старовижівський автодор.
Майже через рік, у листопаді 2020 року, правоохоронці запідозрили, що посадовці організації-виконавця привласнили під час робіт близько 400 тисяч гривень державних коштів. Кримінальну справу відкрили щодо Олександра Оліферука, на той час керівника Старовижівської філії автодору, та майстра цієї філії Володимира Тишика.
Зокрема, посадовців запідозрили, що вони незаконно заробили на асфальтобетоні. Начебто шар цієї дорожньої суміші після ремонту був тоншим, аніж передбачав проєкт.
«Обвинувачені, діючи за попередньою змовою, незаконно заволоділи бюджетними коштами на суму 390 557,04 грн. Це було здійснено шляхом внесення неправдивих відомостей до актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість за жовтень 2018 року та серпень 2019 року щодо обсягів використаної асфальтобетонної суміші. Встановлено, що фактично було використано на 186,5 т асфальтобетонної суміші менше, ніж зазначено в актах», – йдеться в документах суду.
Акт ревізії засвідчив, що середній шар асфальтобетону був тонший на 7 міліметрів і становив 4,3 см порівняно з проєктною товщиною 5 см. Судова економічна експертиза, стверджували правоохоронці, виявила, що через цю невідповідність підряднику переказали зайвих 390,6 тисячі гривень.
Підсудні вини не визнали. Захист апелював до того, що обвинувачення ґрунтується на запізнілих експертизах, що є грубим порушенням.
«Зробили через, фактично, 23 місяці після прийняття робіт. Також, норма ДБН вимагає проводити відбір протягом 6 місяців, оскільки асфальтобетонне покриття зазнає змін під впливом різних факторів. За ті 23 місяці відбулось кілька десятків циклів заморожування та відтавання, інтенсивний рух вантажного транспорту, вплив сонця та опадів. Всі ці фактори неминуче впливають на щільність та товщину покриття», – зауважив адвокат.
Суддя Олеся Калькова визнала докази обвинувачення, які ґрунтувалися на відборі зразків майже через два роки, недопустимими. Окрім того, що це робили запізно, представниця Феміди відзначила, що слідчі їх зібрали з порушеннями. Наприклад, відбір зразків асфальту відбувався в ході огляду місцевості. Калькова підкреслила, що мала б бути ухвала слідчого судді, яка б надавала дозвіл на відібрання. Також спеціалістів для цього залучили без відповідного доручення слідчого.
Суд звернув увагу, що правоохоронці вилучали зразки асфальтобетону двічі, однак вилучене під час першого огляду чомусь на лабораторний аналіз не відправляли. Крім того, Олеся Калькова взяла до уваги, що департамент Волинської обладміністрації як замовник не мав претензій до того, як виконав договір підрядник.
«Вказані роботи прийняті Замовником згідно укладених актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року та за серпень 2019 року. Жодних зауважень, претензій до обсягів, якості чи вартості виконаних робіт з боку замовника чи підрядника до виконавця не було», – йдеться у вироку суду.
Олександра Оліферука обвинувачували ще й в службовому підробленні. Суддя, аналізуючи зібрані докази й покази свідків, підсумувала, що вони не доводять ні власне вини керівника, ні наявності в нього умислу. Тим більше, філія автодору як виконавець не мала доступу до коштів – замовник переказував їх на рахунок підрядника, тобто підприємству «Волинський облавтодор». Суд також взяв до уваги, що у підсумку ремонту зекономили 476 тисяч гривень.
Врешті керівника Старовижівської філії автодору Олександра Оліферука та майстра філії Володимира Тишика суд визнав невинуватими.
Вирок ще не набрав чинності і може бути оскаржений в апеляції.
Раніше «Сила правди» писала, як РФ вербує волинських підлітків для диверсій.
