Журналістка Ольга Юсковець виграла у Державної служби з безпеки на транспорті справу щодо доступу до інформації. Установа змушена буде надати інформацію про військовозобов’язаних, які виїхали з України за системою «Шлях» за поданням ліцензованих вантажоперевізників і не повернулися: суд визнав інформацію суспільно важливою. Щоправда, їхніх імен громада може не дізнатися.
Про це йдеться в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня.
Восьмий апеляційний адміністративний суд, який діє у Львові, вирішив, що Укртрансбезпека вчинила незаконно, коли відмовила колишній журналістці Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Ользі Юсковець в інформації про водіїв, які втекли за кордон через систему «Шлях», і що суспільству дійсно важливо це знати. Тож Феміда зобовʼязала Укртрансбезпеку знову розглянути журналістський запит й надати інформацію. При цьому попереднє рішення Рівненського окружного адміністративного суду у цій справі Восьмий апеляційний адмінсуд скасував.
У квітні 2024 року журналістка «Сили правди» Ольга Юсковець досліджувала зловживання із системою «Шлях» військовозобов’язаними чоловіками та підприємствами. Щоб зрозуміти, скільки і хто з чоловіків не повернувся до України після того, як виїхав через «Шлях» з 24.02.2022 по 31.03.2024, вона надіслала запит на цю інформацію до Державної служби з безпеки на транспорті. Просила:
- інформацію про кількість листів щодо перевищення громадянами України термінів перебування за межами України, які надійшли до Державної служби України з безпеки на транспорті від Державної прикордонної служби України, та
- копії листів прикордонників Укртрансбезпеці щодо перевищення водіями, які внесені до системи «Шлях» за поданням ліцензованих на різні види вантажних перевезень юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців, термінів перебування за кордоном.
Однак, Укртрансбезпека їй відмовила. Відтак Ольга Юсковець подала адмінстративний позов і 30 травня 2024 року його повністю задовольнив Рівненський окружний адміністративний суд, визнавши відмову Державної служби з безпеки на транспорті протиправною. Держслужбу суд зобов’язав надати копії листів прикордонників з іменами порушників та з прихованою іншою інформацією про персональні дані, такі як номери документів та ідентифікаційний код. Укртрансбезпека оскаржила це рішення в апеляційному суді.
Представники установи пояснювали Феміді що не нададуть запитувану інформацію, бо вона містить персональні дані і їхнє поширення може завдати шкоди в досудовому розслідуванні вже відкритих кримінальних проваджень. Мовляв, це вище за суспільний інтерес.
Втім Ольга Юсковець наполягала, що така інформація резонансна і становить неабиякий суспільний інтерес. Поки судовий спір тривав, «Сила правди» опублікувала розслідування, де розповіла, як сотні, якщо не тисячі українських чоловіків, впродовж двох років війни безповоротно покинули Україну як водії міжнародних перевезень. По суті, недобросовісні військовозобов’язані реєструвалися підприємцями-перевізниками, отримували ліцензію і виїздили безповоротно. Фіктивний бізнес із часом закривали і втікачі спокійно вливалися в закордонне життя. А єдине покарання за таку схему – відключення від системи «Шлях», яка їм тепер і не потрібна.
12 березня 2025 року головуюча суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Романа Хобор, ставлячи крапку у цій справі, у рішенні зауважує, що інформацію, яка цікавить журналістку, Укртрансбезпека мусить надати як суспільно важливу, але з певним обмеженням.
«…Обмеження надання відповідачем певної інформації щодо водіїв, що здійснили перевезення гуманітарних вантажів за період з 24 лютого 2022 року по 31 березня 2024 року,.., є допустимим. Відмова у задоволенні запиту не може бути такою, що перешкоджає доступу до усієї запитуваної публічної інформації незалежно від її змісту», – йдеться у рішенні суду.
У той же час Укртрансбезпека не муситиме надавати журналістці прізвища й імена водіїв-втікачів, як дозволив своїм рішенням Рівненський окружний адмінсуд і які б допомогли громаді дізнатися, які саме люди схитрували.
«На переконання апеляційного суду, зазначення прізвища, імені та по-батькові особи (без номера паспорта, адреси, дати народження, персонального ідентифікаційного номера) в сукупності із, наприклад, назвою громадської організації, маркою, чи (та) державним реєстраційним номерним знаком автомобіля, місцем праці, тощо, дозволяє ідентифікувати особу, і є розголошенням персональних даних, що підлягають захисту. Апеляційний суд вважає, що відображення в наданій інформації тільки прізвища, імені та по батькові водіїв не відповідатиме меті запиту», – йдеться у постанові суду.
Суддя також вважає, що оприлюднення такої інформації у звуженому вигляді може нашкодити однофамільцям втікачів за кордон. Тож, що саме повідомляти Ользі Юсковець, має вирішити згадана держслужба, опираючись на мотивацію Восьмого апеляційного адміністративного суду і готуючи чергову відповідь. Окрім того, суд вирішив, що Державна служба з безпеки на транспорті повинна буде компенсувати судовий збір у розмірі 1211 гривень.
Медіаюрист та адвокат громадської організації «Платформа прав людини» Євген Воробйов, який забезпечував юридичний супровід справи, проаналізувавши постанову апеляційного суду, підсумував, що Феміда таким рішенням звела нанівець майже рік оскаржень.
«Фактично, мета журналіста не буде досягнута, що, до речі, і суд апеляційної інстанції розуміє і згадує це в постанові, однак не йде далі: думка на цьому закінчується. Тобто судді у рішенні сказали, що можна надати прізвище, ім’я та по-батькові, проте не збалансували, що важливо додати назву організації, де працює військовозобов’язаний-утікач, або яка про нього клопотала. Закон України «Про захист персональних даних» дозволяє задля журналістів розширити обсяг обробки персональних даних. Тобто я вважаю, що апеляційна інстанція помилилась, чим фактично створила перешкоди журналістській діяльності», – прокоментував рішення суду медіаюрист та адвокат «Платформи прав людини» Євген Воробйов.
Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 12 березня. При тім сторони мають 30 днів на подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Раніше «Силі правди» писала, що у волинських бізнесменів, які господарювали в заказниках, прокурори відсудили ставки та сотні гектарів землі.
