Із появою епідемії коронавірусу до переліку різноманітних довідок українцям додалася іще одна – довідка на наявність/відсутність антитіл до коронавірусу, або ж, як в народі називають, «довідка на коронавірус». Сьогодні такий документ вимагають не лише при перетині кордону, а і в деяких школах, дитячих садках чи на роботі. Тож робити тести та видавати такі довідки розпочали як державні, так і приватні медичні заклади.
«Сила правди» спробувала розібратись як надають таку послугу у волинських медичних закладах і скільки вона коштує. А приводом для цього дослідження стало звернення читачів щодо непорозумінь в оплаті за надану послугу.
Благодійний внесок чи оплата за послугу?
– Сімейний лікар в рамках медичного обстеження направив пройти тест на коронавірус. – розповідає «Силі правди» читач. – Звернувся у Центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД, здав кров на аналізи і повідомили, що потрібно сплатити 300 гривень. Кошти передав одній із працівниць і попросив чек, щоб страхова компанія могла повернути кошти за надані медичні послуги. Працівниця принесла чек і в ньому було вказано – спонсорська допомога 300 гривень. Але такий чек жодна страхова компанія не відшкодує! Коли ж запитав чому не прописали конкретні медичні послуги, у відповідь почув «Нам тоже нужно на что-то жить. Так все делают». Згодом жінка сказала, що їхня медична установа не уповноважена видавати такі довідки, однак ще жоден не скаржився на таке. Мовляв, ціну таких довідок визначає сам персонал.
Пацієнту видали рахунок від членського благодійного об’єднання «Муніципальна лікарняна каса», у якому було зазначено спрямування коштів – для Волинського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІД, а призначення платежу – благодійний внесок.
Таких пацієнтів як наш читач до Центру профілактики та боротьби зі СНІД звертається немало. Ще влітку тут впродовж дня нараховували до 100 бажаючих здати аналізи.
Нині ж кількість бажаючих здати аналізи помітно менша. Під будівлею зібралась невелика черга, людей із десять. Всі стоять на значній дистанції, або ж чекають біля своїх автівок.
Всередину приміщення заходять по черзі. Говорять неохоче – хтось хоче отримати довідку про коронавірус, а комусь потрібно здати аналізи на інші хвороби.
Чому ж кошти отримує не сама установа, а членська благодійна організація «Муніципальна лікарняна каса», та чому пацієнти сплачують благодійний внесок, а не за послугу, ми запитали у директорки Центру профілактики та боротьби зі СНІД Олени Макаренко.
– Читач здавав аналіз і отримав рахунок на оплату благодійного внеску для Муніципальної лікарняної каси. Чому оплата саме для Муніципальної каси? – запитуємо.
– Ми даємо такий папірець на якому реквізити написані куди сплачувати. Іншого механізму оплати наразі ще немає, оскільки ми знаходимось у стадії реорганізації, – пояснює Олена Макаренко. – Незабаром ми маємо зареєструватись як юридична особа, яка належить до обласної інфекційної лікарні. Але у нас раніше був договір із Муніципальною касою, куди давались послуги, які вартують. Ні держава, ніхто інший не дав нам ні копійки для того, щоб ми купляли тест-системи для дослідження на Covid-19. Це може бути тільки на платній основі і тому ми робимо все тільки через муніципальну касу. За ці гроші ми купуємо нові набори тестів і те, що відноситься до цієї діагностичної процедури, яка вкрай необхідна населенню. Ми зранку проводимо із 9 до 12 забір крові, орієнтовно біля 13-ої ми здійснюємо постановку реакції, що закінчується близько 15-ої і потім ми видаємо результати. Довідка дійсна три дні. Отака процедура і такий механізм оплати. Іншого у нас поки немає.
– А який відсоток від цієї суми отримує ваш заклад, а який Муніципальна каса?
– Десять відсотків із тих коштів, які ми даємо, йде на їхні послуги (Муніципальної каси – авт.). У нас потужна лабораторія ІФА і коли вийшов наказ МОЗу про те, що лабораторії ІФА можуть проводити дослідження, то ми відразу почали проводити такі дослідження для населення: для виїзду за кордон, для військових, для тих, які поступають на роботу і т.д.
– Яка орієнтовно кількість людей протестована і яка оплата за це?
– Оплата – 150 гривень один аналіз. Це найдешевша ціна у Луцьку. Ми підрахували скільки коштують тести і орієнтовно отака ціна. Ви самі розумієте, що це найдешевша ціна в Луцьку. Якщо людей не влаштовує платити благодійний внесок, за який ми купимо ті ж тести, то…
– Із початку періоду тестування яку кількість людей вже протестували?
– Я пам’ятаю цифру за червень, бо тоді робила детальний аналіз, – це було 1617 осіб. Але тоді ще ціна була 100 грн. Потім ми підняли.
– Тобто сьогодні ціна цього аналізу 150 гривень?
– Так. Імуноглобулін М – 150 гривень та імуноглобулін G – 150 гривень. Людям як правило потрібно М, бо це здоровий контингент, – додає Олена Макаренко.
Тобто, виходячи з такої кількості аналізів, лише у червні 2020-го ЧБО «Муніципальна лікарняна каса» мала б отримати від пацієнтів щонайменше 161 700 гривень внесків, десять відсотків яких – 16 170 грн. – мала забрати собі, а 145,5 тисяч – повернути Центру профілактики СНІДу.
– Сьогодні ціна цього аналізу 150 гривень?
– Так. Імуноглобулін М – 150 гривень та імуноглобулін G – 150 гривень. Людям як правило потрібно М, бо це здоровий контингент, – додає Олена Макаренко.
Таку послугу надають і в інших медичних установах. Зокрема, у Волинському обласному лабораторному центрі МОЗ вартість таких досліджень майже аналогічна із Центром профілактики СНІДу, а кошти за аналізи зараховують на рахунок самого лабораторного центру:
А от у приватних медичних закладах вартість таких послуг суттєво вища. До прикладу, у центрі «Благомед» вартість дослідження на імуноглобулін М та імуноглобулін G – по 580 гривень. Ще 30 гривень вартує забір крові. У приватному «Діагностичному центрі» такі аналізи коштують по 350 гривень.
До слова, із Муніципальною лікарняною касою працює чимало луцьких медичних закладів, серед яких і Луцька міська клінічна лікарня. Як писала «Сила правди», за допомогою Муніципальної лікарняної каси лікарня у 2016 році отримала понад шість мільйонів гривень, а у 2017 – більше семи мільйонів гривень.
Кілька років тому керівництво Муніципальної лікарняної каси звинувачували у приховуванні коштів – тоді про це заявляла громадська організація «П’ята влада». А голова благодійного фонду «Рідна Волинь» Дмитро Глазунов заявляв у ЗМІ, що надходжень до цієї каси належним чином ніхто не контролює.
Через такі звинувачення у ЗМІ було відкрите судове провадження за позовом очільника Муніципальної лікарняної каси Федора Кошеля. В результаті суд визнав недостовірною інформацію, яку поширювали у ЗМІ та стягнув із пана Глазунова судовий збір у цій справі. Згодом Дмитро Глазунов повідомив, що апеляцію у цій справі не подавали, щоб не витрачати кошти та час.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
