Працював комерційним директором на Державному підприємстві «Волиньвугілля», зареєстрував свою 80-річну маму підприємцем і продавав устаткування для шахт і вугілля у соціальні заклади, вчинив ДТП у нетверезому стані та уникнув відповідальності, нагороджений відзнакою Святої Великомучениці Варвари. Усе це про вугільника з Нововолинська Олександра Божка.
Герой цього розслідування уже фігурував у публікації «Сили правди» «Рейтинг волинських суддів, які карали і милували нетверезих водіїв у 2018-ому». Тоді Олександр Божко потрапив в поле зору журналістів через п’яне ДТП, за яке не поніс жодної відповідальності. З тексту судового рішення довідуємося, що їздив Божко на Тoyota Land Cruiser.
Непогано як для співробітника підприємства з мільйонними боргами і арештованими рахунками. За інформацією зі ЗМІ на кінець 2017-го, саме тоді, коли Олександр Божко вчинив ДТП, заборгованість перед волинськими шахтарями сягнула рекордної цифри – понад 33 мільйони. Їм не виплачували зарплату за 5 місяців.
Підприємлива мама – запорука успіху!
Звідки у вугільника кошти на дорогу автівку з’ясувалося після елементарного пошуку в Google. Його мама, 81-річна Євгенія Григорівна Божко, успішна підприємиця! Основний вид діяльності – оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва. Жінка також активно бере участь у тендерах, постачає вугілля в соціальні заклади: за два роки – 8 контрактів на загальну суму понад 1 мільйон 300 тисяч гривень. За інформацією Прозорро вона брала участь у 9 закупівлях
Щоправда у конкурентних торгах підприємиця перемогла лише один раз. Решта – прямі закупівлі. Контактною особою в Євгенії Божко є той самий вугільник і за сумісництвом син Олександр.
Де ж взяла вугілля мама-пенсіонерка, щоб обігрівати школи та інші держустанови? Відповідь на це питання знаходимо в тендерній документації.
Улітку 2017-го Євгенія Божко змагалася з ТОВ «Вуглеторфзбагачення» з Нововолинська та ТОВ «Чернігівекоресурс» за право постачати вугілля Спеціальному авіаційному загону Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій, що у місті Ніжин Чернігівської області. У результаті перемогла у тендері на майже півмільйона.
Згідно документів Євгенія Божко обіцяла забезпечити покупця 280-ма тоннами вугілля виробництва ДП «Волиньвугілля». На підтвердження цього надала відповідні гарантії та договір купівлі-продажу палива з ДП «Волиньвугілля».
В рамках цієї ж закупівлі підприємлива пенсіонерка також декларувала, що зможе продати спецзагону 70 тонн вугілля нижчої зольності виробництва свого ж конкурента у цьому тендері – ТОВ «Вуглеторфзбагачення». Але тут же чомусь надала гарантійний лист і договір зовсім з іншим нововолинським ТОВ «Західукрпостач».
Робота на держпідприємстві і бізнес в вугільній галузі нероздільні
Сам Олександр Божко у вугільній галузі з 1986-го року. Починав з шахти, а дослужився до комерційного директора ДП «Волиньвугілля». Разом з тим, поки працював на державу, займався і розвитком власного бізнесу. Спочатку, у 2006-му, зареєстрував підприємцем маму, а потім, у 2010-му, і сам пішов її стежками. Теж продавав гірниче обладнання і, звісно ж, вугілля.
У мережі вдалося натрапити на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому йдеться, що Сторожинецька райдержадміністрація Чернівецької області у 2014-му році придбала в підприємця Олександра Божка кам’яне вугілля одразу для 6 шкіл району без оголошення торгів. Міністри перевірили закупівлю і прийшли до висновку про відсутність порушення, адже надворі була зима і часу на тендери у замовників не було, – йдеться у документі.
На порталі «Prozorro» немає жодної інформації про участь, власне, підприємця Олександра Божка в закупівлях. Однак те, що він продає гірниче устаткування і вугілля нам підтвердив нинішній директор ДП «Волиньвугілля», донедавна керівник Олександра Божка, Андрій Пилипюк. Він зазначив, що підприємство купувало у Божків гірниче обладнання і про це є відповідні договори. Директор пообіцяв надати їх копії на інформаційний запит. Проте, згодом, не дотримав свого слова.
«Ми вже дійшли до того, що маркували деталі, щоб потім не купляти їх самим у себе. Коли мені місцевий підприємець пропонує якусь деталь, я розумію, що вона крадена, або тут, або в Червонограді. Тому, що це специфічне обладнання і воно не може коштувати дешевше, ніж на заводах, де ми його купуємо», – скаржиться Андрій Пилипюк.
Директор також каже, що держпідприємство продавало Божкам вагони твердого палива. Але це було давно. Нині ж, стверджує Андрій Пилипюк, все йде на енергетику.
«З того часу, як я став директором, ми не продаємо вугілля на руки. З грудня 2017 року продали лише три вагони вугілля підприємцям. За останній рік точно ми вугілля нікому не продавали. Єдиний момент, де ці підприємці можуть брати вугілля – це пільговики. Згідно гірничого закону ми зобов’язані шахтарям, які мають грубки, двічі в рік давати вугілля до 4 тонн. Таких людей з кожної шахти… плюс-мінус до 150 тонн йде вугілля з кожної шахти. Це і працівники, і пенсіонери. Вони шо роблять – просто купують в людей талони на це вугілля. В більшості людей є газ і є грубка. Насправді, їм те вугілля не потрібне. Беруть вугілля з 9-ї шахти. Там гарна зольність – до 30. Беруть будь яке болото з терикону, домішують, роблять 45-у золу і везуть на школи-садочки. Це дуже болюча тема для мене», – каже Андрій Пилипюк.
На запитання про заробітну плату Олександра Божка на посадах комерційного директора, заступника начальника, начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, тендерних процедур, збуту продукції та транспорту Андрій Пилипюк сказав: «Десь від 7 до 10 тисяч отримував, коли працював начальником відділу. Я точно вам не можу сказати»
Однак офіційної відповіді від ДП «Волиньвугілля» про виплати Олександру Божку, як, власне, і обіцяних копій договорів з вищезгаданими підприємцями, «Сила правди» не отримала.
З листа ДП «Волиньвугілля» довідуємося лише про те, що у 2018-му році керівництво підприємства нагородило Олександра Божка за багаторічну сумлінну працю відзнакою «Святої Великомучениці Варвари».
До речі, формально Олександр Божко звільнився за власним бажанням з ДП «Волиньвугілля» 14 листопада 2018-го року. А цьогоріч відсудив у держпідприємства понад 25 тисяч гривень за невчасно виплачені нарахування при звільненні.
«Це не суперечить закону», – Олександр Божко про вугільний бізнес
Поки ми готували цей матеріал, Олександр Божко зателефонував сам. Тож нам вдалося спочатку поставити йому кілька запитань телефоном, а згодом і зустрітися у Нововолинську.
Про причини звільнення з ДП «Волиньвугілля» Олександр Божко каже, що він просто вийшов на пенсію. Але потім додає, що його попросили так вчинити. Нове керівництво. За його словами, на ключові посади натомість призначили «луганських».
«Я працював з 2014 і до травня 2015 року комерційним директором. Потім пішов. А вже в 2016 знову прийшов вже на посаду начальника відділу. Я там в основному відповідав за залізницю»
– Ви самі є підприємцем і маму свою зареєстрували підприємцем. Документи, що є у відкритому доступі, свідчать, що ви торгували вугіллям, яке брали на підприємстві, де ви займали посади.
– Я на шахти нічого не поставляю, з шахти нічого не забираю, то чому це має суперечити законодавству. Ми брали останній раз вугілля на ДП «Волиньвугілля», мама брала у 2010-му чи 2011-му році. Я тоді всього-на-всього працював на шахті. Я підприємництвом вже не займаюся сам. До 14 року був, а далі пішов комерційним директором на ДП «Волиньвугіля». По закону так не можна було.
– Ваша мама, Євгенія Григорівна, має якісь активи? Вона сама підприємництвом займається? Бо скрізь у документах ви вказані як контактна особа.
– Які там активи. Їй вже 82. Я займаюсь. То такий бізнес… Ми в цьому році не продали ще жодної тонни вугілля. І то не тільки в нас так. На Прозоро там такі умови ставлять. В минулому році брали участь в одному тендері, але програли його. Вони хотіли вугілля по ціні 1700 гривень вже з доставкою в Ніжин. Але на шахті вугілля коштує так само – 1700. А там сама тільки доставка буде 500 гривень. То ви їх запитайте, де беруть вони вугілля за такими цінами.
– А де ж ваша мама бере вугілля, щоб продавати його у соціальні заклади?
– В Червонограді берем. В підприємців купляємо.
– Але ж серед тендерної документації є договори між Євгенією Божко і ДП «Волиньвугілля», де вказано, що вона купувала 1000 тонн вугілля на держпідприємстві
– Договір то є! Він і в цьому році є! То не значить що надають вугілля. Цей договір ні до чого не зобов’язує. Ми договір робимо на початку року зі всіма підприємствами, але то не значить що те вугілля надається.
– То ви подали на торги липові документи?
– Чого липові? У нас був договір з «Волиньвугілля», але вони його не дали. Тож ми брали в іншому місці вугілля меншої зольності, розбавляли його і продавали.
Прокоментувати закупівлі, в яких брала участь матір експосадовця «Волиньвугілля», ми попросили у юристів громадської ініціативи «За чесний тендер».
«У тендері учасник, окрім як перемогти в аукціоні по ціні, повинен ще відповідати вимогам замовника щодо визначених замовником кваліфікаційних критеріїв (може бути або все, або щось одне: досвід, працівники, матеріально-технічна база) та іншим вимогам. Для підтвердження учасники надають скановані копії документів, за достовірність яких несуть відповідальність. У тендері ФОП Божко показує договір з «Волиньвугілля» від 04.05.2016 року з терміном дії до 31.12.2017 року, відповідно до умов якого підприємиця купує вугілля партіями. Крім того, міститься гарантійний лист від постачальника за підписом Петріна О.В. про відвантаження необхідної кількості вугілля для потреб конкретного Замовника, а також лист про можливість використання Сертифікату генетичних, технологічних та якісних характеристик на вугілля за підписом того ж Петріна. Цим ФОП Божко підтверджує наявність у неї договірних відносин з виробником вугілля/іншим продавцем вугілля, і належну якість цього товару. Фактично ж, якщо вірити словам сина ФОП Божко, продаватися після тендеру може і не те вугілля, на яке завантажувався в систему сертифікат.
Якщо Замовника влаштовувало це (тобто «інше» вугілля при поставці мало необхідні сертифікати та відповідало технічним, якісним характеристикам), то порушень як таких не бачу. Якщо ж мало місце введення в оману чи замовника, чи платників податку щодо походження та/чи якості вугілля, то при наявності збитків це вже повинно викликати запитання в правоохоронних органів», – зазначає юристка Мирослава Примак.
Активи вугільника-пенсіонера
На зустріч герой нашого матеріалу приїхав вже не на Тoyota Land Cruiser, а на Nissan Patrol, орієнтовно 2011-го року випуску. Його приблизна вартість на вторинному ринку 50 000 доларів, або ж понад 1 мільйон 200 тисяч гривень. На питання про новий транспортний засіб Олександр Божко каже: «Тойоту я тоді побив, то потім продав її, доклав кілька гривень і купив цю».
Олександр Божко є президентом місцевого спортивного клубу греко-римської боротьби, спонсорує його. Разом з мамою володіє кількома квартирами в гірничому Нововолинську. Будує готель на території автошколи у селі Нова Лішня Іваничівського району. Місцеві кажуть, що він привласнив приміщення, де раніше були навчальні класи. Тож автошкола «переїхала» в Нововолинськ, а в Новій Лішні залишились лише гаражі. Вугільник зізнається, що і це майно оформив на маму, хоч нібито і придбав його власним коштом ще у 2005-му. Будівництво дещо затягнулося. Сам Божко каже, що через брак коштів. Чекає кращих часів…
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
