Вищий антикорупційний суд призначив покарання власнику й екскерівнику митно-брокерського підприємства «СІА-Брок» Андрію Радобенку. Він є одним з 13 фігурантів у гучній справі про контрабанду через Волинську митницю. Підприємця судили за участь у злочинній організації, яка ввозила з Євросоюзу товари за схемами так званого «чорного» та «сірого» імпорту через пункт пропуску «Ягодин». За даними слідства, лише за епізодами Радобенка держава недоотримала близько 245 мільйонів гривень, загальна сума збитків сягає майже півмільярда. Йому присудили п’ять років позбавлення волі з випробувальним терміном. Бізнесмен пішов на угоду з прокуратурою та зобов’язався відшкодувати державі значну суму коштів.
Про це відомо з вироку Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2026 року.
У 2018-му Національна антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну організацію, яка займалась контрабандою комп’ютерної техніки і телефонів та завдала збитків державі на майже пів мільярда гривень. За версією слідства, у схемі були задіяні щонайменше п’ять посадовців Волинської митниці, колишній правоохоронець і брокерська фірма «СІА-Брок».
Під час слідства власник й ексдиректор митно-брокерського підприємства «СІА-Брок» Андрій Радобенко зізнався, що був керівником однієї з ланок злочинного угруповання, яке займалося контрабандою комп’ютерної техніки і телефонів здебільшого виробництва торгової марки «Apple». За даними обвинувального акта, він підшукував замовників товарів, координував роботу польських митних агенцій, подавав недостовірні митні декларації, редагував у графічному редакторі знімки вантажівок і домовлявся про сприяння з інспекторами Волинської митниці.
У судових документах сказано, що Радобенко «отримував незаконну винагороду за вчинення злочинних дій у складі злочинної організації у відповідності до займаної ним ланки в ієрархічній структурі організації».
«Він координував та контролював дії частини учасників злочинної організації, які безпосередньо здійснювали незаконне ввезення комерційних товарів через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Ягодин» за допомогою вантажних фургонів та були в його підпорядкуванні», – йдеться у вироку.
Крім того, брокера обвинувачували у службовому підробленні. Однак в листопаді 2025 року ВАКС звільнив Радобенка від відповідальності за цією статтею через строки давності.
За матеріалами справи, контрабандисти організували дві схеми ввезення товарів.
В межах першої вони використовували чотири вантажні фургони Renault Master, які возили техніку Apple з логістичного складу в Чехії. На кожен автомобіль оформлювали по два комплекти номерних знаків і свідоцтв про реєстрацію: до сервісних центрів МВС подавали завідомо неправдиві заяви про втрату документів і отримували нові. Згодом при перебуванні вантажних фургонів на території ЄС використовували недійсні документи й комплекти номерних знаків, які на нейтральній смузі перед Ягодином водії міняли на дійсні. Отож, згідно з документами той автомобіль, який вивозив товар з Польщі, в Україну не в’їздив, відповідно вантаж на Волинській митниці не декларували. Водій, який в’їздив з Польщі, пересідав на інше авто, а його місце займав інший.
«З метою конспірації та унеможливлення викриття правоохоронними органами злочинної діяльності, при проходженні митного та прикордонного контролю на території Республіки Польща, керування вантажним фургоном, подання необхідних документів повинен був виконувати окремий член злочинної організації, який підлягав заміні на іншого члена злочинної організації після виїзду з території Республіки Польща на нейтральну смугу.
Злочинним планом передбачалося декларування та подання достовірних документів стосовно товарів, що вивозяться з території ЄС, при проходженні митного та прикордонного контролю на території Республіки Польща. Натомість при прибутті до зони митного контролю МАПП «Ягодин» та подальшому проходженні прикордонного та митного контролю учасник злочинної організації мав приховувати факт ввезення вказаних товарів, діючи в порушення вимог ст.ст. 75, 198, 374 Митного кодексу України, не здійснювати декларування їх ввезення на митну територію України з метою унеможливлення подальшого нарахування та сплати митних платежів», – йдеться в судових документах.
Друга схема працювала з фурами й так званими «товарами прикриття». Її використовували здебільшого при ввезенні на митну територію України більш об`ємних комерційних партій. Реальні товари – автозапчастини, одяг, взуття, комп’ютерну та електронну техніку, косметику – оформляли як будівельні матеріали й деревостружкові плити, митна вартість яких у рази менша. Товар вивантажували на складах у Любомлі, після чого фотографували напівпорожній причіп із заздалегідь виготовленими муляжами. Ці знімки обробляли у графічному редакторі так, щоб не можна було встановити місце зйомки, і подавали митникам як результат огляду.
Обидві схеми були б неможливі без посадовців митниці. У судовій справі описані конкретні епізоди співпраці. Наприклад, коли у лютому 2019 року головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області видало доручення оглядати всі вантажі одного з підставних товариств, про цей документ організатор і Радобенко дізналися заздалегідь і завчасно домовилися з конкретними інспекторами. Ті склали акти огляду із неправдивими відомостями й пропустили фури далі.
Збитки через ці оборудки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оцінили в понад 475 мільйонів гривень, близько 245 мільйонів з цієї суми обвинувачення інкримінувало особисто Радобенку.
Екскерівник брокерської компанії визнав вину в участі у злочинній організації, ухиленні від сплати податків в особливо великому розмірі і зловживанні службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки. У травні цього року він уклав угоду про визнання винуватості, яку затвердив керівник САП.
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості й призначив Андрію Радобенку п’ять років позбавлення волі й одразу звільнив його від відбування покарання з іспитовим строком – три роки. У строк покарання суд зарахував місяць, який Радобенко провів під вартою наприкінці 2023 року.
Упродовж трьох років засуджений має періодично з’являтися на реєстрацію до органу пробації та повідомляти його про зміну місця проживання чи роботи. Також йому заборонено протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. У бізнесмена конфіскували Audi A7 2011 року випуску та оштрафували його на 17 тисяч гривень. Крім того, згідно з угодою, він має переказати до бюджету 755 тисяч гривень – це приблизно 0,3% від інкримінованої йому суми.
У судовій справі, яку розглядає ВАКС, загалом 13 обвинувачених. Організатором схеми слідство називає колишнього співробітника СБУ Олександра Громика. Провадження щодо нього суд зупинив: з квітня 2025 року він служить у Збройних силах. Розгляд відновлять після демобілізації.
Перший вирок у цій справі отримав уродженець Любомля Андрій Хавхун, який теж пішов на угоду зі слідством: 2024 року йому призначили два роки умовного терміну та штраф – 255 тисяч гривень. Щодо решти дванадцятьох обвинувачених розгляд у ВАКС триває.
Андрій Радобенко і далі є власником приватного підприємства «СІА-Брок», зареєстрованого в селі Струмівка Луцького району. На посаді директора фірми у березні 2021 року його замінила Лілія Кондратюк.
Торік підприємство задекларувало 8,9 мільйона гривень доходу і 4,7 мільйона чистого прибутку. У штаті – 11 працівників. Радобенку належить також мале приватне підприємство «Статус-КВО», зареєстроване за тією ж адресою і з тим самим основним видом діяльності – «у сфері транспорту».
Саме «СІА-Брок» у грудні 2023 року внесло за свого власника заставу в понад 8 мільйонів гривень, під яку його звільнили з-під варти. Після набрання вироком законної сили ці гроші повернуть.
Разом із вироком суд зняв арешт із квартири Радобенка площею майже 36 квадратних метрів, автомобіля Renault Megane та з корпоративних прав обох його підприємств.
Раніше «Сила правди» писала, що Офіс Генпрокурора оскаржує виправдувальний вирок екскерівнику патанатомічного бюро на Волині.
