Суддя Ківерцівського районного суду Іван Підгорний, якого за хабарництво Вища рада правосуддя позбавила належного суддям пожиттєвого утримання, безуспішно намагався знайти «справедливість» в Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. Однак це обернулося тим, що Підгорний подав на нього до суду. Тож Феміда вкотре мусила ставити на місце невгамовного ексколегу, який не цурався брати хабарі сіном, полуницею, побутовою технікою.
Про те, що суддя Ківерцівського районного суду Іван Підгорний намагався оскаржити рішення Феміди, стало відомо з рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року та із постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду, що у Львові, від 17 квітня 2025 року.
З документів зрозуміло, що Підгорний у червні 2024 року звернувся до Дмитра Лубінця як до Уповноваженого з прав людини із заявою: просив, щоб той ініціював перегляд постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11 травня 2023 року, а також описував, як він натерпівся під час судової тяганини.
«В заяві обґрунтував свою позицію з посиланням на те, що по його справі слідство та судовий розгляд велись майже 13 років. Він проїхав приблизно п`ятдесят тисяч кілометрів трьох областей України у зв`язку з розглядом даної справи судами першої і другої інстанції. Двічі справа була відправлена на додаткове розслідування. Також вказує, що його двічі суди виправдовували, а його справа розглядалась п`ятьма Касаційними судами», – йдеться в документах суду.
Лубінець у відповідь написав засудженому за хабарництво судді, що ця справа не в його компетенції. Підгорний обурився й подав у суд на самого Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Розглянувши справу суддя Волинського окружного адміністративного суду Наталія Плахтій постановила відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову Підгорного. Тоді той подав скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. І в цьому суді представники Феміди, зокрема Лариса Іщук, зауважили, що Лубінець ніяк не може ініціювати перегляд справи Підгорного.
«Перегляд судового рішення у справі… можливий за нововиявленими або виключними обставинами… Статтею 460 КПК України чітко визначено, що право звернутись із заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами суду будь-якої інстанції мають тільки учасники судового провадження, до яких Уповноважений не входить», – йдеться в судових документах.
Постанова апеляційного суду, якою Підгорному відмовили у задоволенні його позову, набрала чинності 17 квітня й касаційному оскарженню не підлягає.
Редакція Центру журналістських розслідувань «Сила правди» збирає кошти на інверторний генератор для Сил спеціальних операцій, в яких служать волиняни, в тому числі і наші колеги по професії.
Ще на початку 2023 року Вища рада правосуддя припинила почесну відставку Івана Підгорного разом з суддею Ковельського міськрайонного суду Олегом Василюком і цим рішенням позбавила обох пожиттєвого утримання, що орієнтовно становить 100 тисяч гривень щомісяця, тобто «прирекла» недоброчесних представників Феміди на звичайну українську пенсію.
Самого Івана Підгорного засудив Млинівський районний суд за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України. Як писала «Сила правди», Іван Підгорний працював суддею Ківерцівського районного суду з 1984 року. З 1997 понад десять років був його головою. Він не цурався брати хабарі сіном, полуницею, побутовою технікою. Вперше суддю засудили умовно у 2012-му році, вдруге – до реального терміну з конфіскацією частини майна у 2017-му. Однак, вирок так і не виконали. У жовтні 2019 року Іван Підгорний поновився на посаді. Волиняни влаштували протест під Ківерцівським районним судом. Тоді вони завадили судді-хабарнику потрапити на робоче місце. Загалом Іван Підгорний пройшов чотири кола судів. Щоправда не провів ні дня в закладах позбавлення волі через нібито важкі недуги.
Нагадаємо, напередодні «Сила правди» повідомляла, що суд залишив у «чорному списку» антимонопольників пов’язані з волинськими політиками компанії, які будують сухий порт на «Ягодині».
