Волинське приватно-орендне сільськогосподарське підприємство імені Шевченка, що виготовляє молочні продукти під торговою маркою «УгринівМолоко» звернулося до правоохоронців зі скаргою на департамент освіти Луцької міської ради. Виробник нарікає, що луцькі чиновники під час закупівлі молочної продукції у навчальні заклади громади вимагали, окрім 4-х необхідних сертифікатів, ще один комерційний, начебто невиправдано. У підсумку перемагали не ті, хто пропонував меншу ціну, а посередники від молокозаводу, який має такий сертифікат. У департаменті освіти запевнили, що таким чином дбають про безпеку харчування дітей.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» поспілкувався з експертами у сфері закупівель. Вони вважають, що дії чиновників справді можна назвати антиконкурентними.
Про те, що керівництво ПОСП імені Шевченка зі скаргою на департамент освіти Луцької міськради звернулося у Державну аудиторську службу України та Бюро економічної безпеки «Центру журналістських розслідувань «Сила правди» повідомив виконавчий директор сільгосппідприємства Андрій Турак.
ПОСП, відоме на Волині, як виробник молочних продуктів із села Угринів Луцького району, що діє під торговою маркою «УгринівМолоко». З початку року воно безуспішно бере участь у закупівлях молока, сметани та сиру в дошкільні заклади Луцької територіальної громади, які проводить департамент освіти Луцької міськради. Андрій Турак пояснив, що його підприємство, яке має сертифіковану продукцію і пропонує вигіднішу ціну, аніж конкуренти, не може виграти, бо департамент освіти начебто невиправдано вимагає від учасників, окрім 4-х традиційних, ще й 5-й сертифікат якості.
«Департамент вимагає 5 сертифікатів, зокрема і сертифікат міжнародний. Його мають лічені виробники такі, як «Молокія», що продають свою продукцію за кордон. Ми ж маємо необхідні сертифікати внутрішні, які діють в Україні, а той нам і не потрібен, бо ми не експортуємо свою продукцію. А коштує той документ дорого. Тобто у департаменті освіти вимагають додаткові документи, які не передбачені чинним законодавством… Це цинічна корупційна схема! І ми звернулися у правоохоронні органи зі скаргою! Звернулися у Державну аудиторську службу України та Бюро економічної безпеки,» – наголосив виконавчий директор Андрій Турак.
Турак навіть порахував, що якби департамент освіти під час спрощених закупівель «молочки» не ставив, як він каже, додаткових умов й укладав договори із тими, хто запропонував через електронну систему найдешевший товар, то бюджет не втратив би понад 4 мільйони гривень. Про це ПОСП й повідомило Держаудитслужбі.
З документів про закупівлі департаменту освіти зрозуміло, що він як замовник вимагав надати як підтверджувальні документи 5 сертифікатів: ISO 22000:2007, 22000:2019, які підверджують, що система управління безпечністю харчових продуктів відповідає необхідним вимогам, а також ISO 9001:2015 щодо системи управління якістю та так званий «екологічний» ISO 14001:2015; п’ятий – сертифікат на систему менеджменту харчової безпеки, що відповідає вимогам FSSC 22000. Саме через цей останній сертифікат виробник Андрій Турак не зміг отримати замовлення, за яке боровся.
«Та ще й не сама «Молокія» бере участь у закупівлях як виробник, а обсіли ФОПи, посередники! Я пропоную своє молоко, за якість якого ручаюся, по 43,85 гривні за кілограм, а ФОПи, притім, що департамент закладає 53 гривні за кілограм, – від 52 гривень до 52 гривень 80 копійок. І при такій ціні ФОП перемагає, бо торгує продукцією «Молокії», яка має той сертифікат. А він важливий при торгівлі на закордон! Наші дитсадки в Україні ж, а не за кордоном», – обурюється Андрій Турак.
13 січня департамент освіти Луцької ради справді повідомляв, що хоче закупити 90 тонн молока за 4,7 мільйона гривень. Переможцем закупівлі електронна система визначила ПОСП імені Шевченка, яке запропонувало молоко на 700 тисяч гривень дешевше від очікуваної ціни. Але департамент розірвав договір через невиконання зобов’язань: угринівське підприємство ПОСП не надало «горезвісного» сертифіката. А точніше надало, однак його видала фірма, що не має на це ліцензії і його відхилили.
«Сила правди» звернулася за коментарем про те, як визначити «зайві» сертифікати при закупівлі з харчових продуктів, до експертки із закупівель, керівниці громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослави Примак. Експертка пояснила, що замовник закупівлі має право вимагати і сертифікат на кшталт FSSC 22000, однак при цьому важливо, які він вимагає інші сертифікати.
«Якщо серед інших сертифікатів ІSO є такий, що дублює ось цей міжнародного рівня, то можна говорити, що замовник штучно звужує коло учасників, тобто обмежує конкуренцію», – коментує Мирослава Примак.
«Сила правди» звернулася до однієї з українських комерційних фірм, що акредитована видавати сертифікати FSSC 22000, із запитанням, чи є до нього відповідник. У компанії пояснили, що FSSC 22000 за суттю такий же, як ISO 22000. Мовляв, система управління безпечністю харчових продуктів, як характеризують ІSO, та система менеджменту харчової безпеки, а це вже про FSSC 22000, перегукуються і в назвах. Однак останній набагато дорожчий, бо комерційний: залежно від готовності підприємства, яке прагне його отримати (при цьому важливо, щоб воно мало ISO 22000), той сертифікат вартує від 2 тисяч євро і видається протягом 2–3 місяців.
Підтвердив «Силі правди», що сертифікат ISO 22000 дублює FSSC 22000 і представник державного підприємства «Укрметртестстандарт» Ігор Денисенко. І перший, і другий, зауважує він, стосується управління безпечністю харчових продуктів, тобто про стандарти виробництва включно з пакуванням. За словами представника держпідприємства, що працює з сертифікацією, ISO 22000 теж є міжнародним стандартом в агробізнесі. Його розробила міждержавна організація зі стандартизації, а FSSC 22000 – приватна.
«FSSC 22000 – це приватна схема, власником якої є голландський фонд. І ми спостерігаємо зараз тенденцію, особливо в роздрібних торговельних мережах, що у виробників почали вимагати саме FSSC 22000. Однак ISO 22000 не гірший і дешевший», – прокоментував Денисенко.
Директор Департаменту освіти Віталій Бондар коментував, чому департамент вимагає сертифікат FSSC 22000. З того, що він сказав, видається, що посадовець чомусь вважає, що сертифікати ISO 22000 – не про міжнародний стандарт і мало чого варті, а важливий лише FSSC 22000.
«Повідомляємо: цей документ є єдиним, що підтверджує якість продукції на міжнародному рівні та дає Замовнику впевненість у тому, що продукцію можна споживати у садочках… Щодо економії…Чомусь, коли більшість обирає в магазині молочну продукцію для себе та своєї сім’ї, то, перш за все, звертає увагу на її якість. Однак під час закупівлі в заклади дошкільної освіти ми маємо економити, обираючи дешевший продукт сумнівної якості? Діти повинні харчуватися якісною продукцією!» – наголошував Бондар.
Отой 5-й сертифікат, за словами Андрія Турака, не єдина вимога, яку він як учасник закупівель оскаржує як неправомірну. Керівник підприємства нарікає й на те, що було ще одне обмеження в умовах: начебто департамент освіти, заповнюючи форму в електронній системі при запиті цінових пропозицій, задекларував, що хоче купити молочні продукти, розфасовані конкретною вагою. Через це ПОСП імені Шевченка вдалося до хитрощів, які однак провалилися.
«У шаблоні про запит пропозицій можна вказувати конкретний грамаж, а можна інакше: «від і до». То департамент вказав обсяг пакетів для сметани 370 грамів, а для кефіру 900 грамів. Відповідно, якщо я пакую і кефір, і сметану по 400 грамів, то електронна система і не зареєструє мене як учасника. Тому ми подавали, що начебто пропонуємо продукцію «Добряни» або «Білої лінії», бо в них саме така вага, яку приймає система. А коли вже з нами були готові підписати договір, повідомляли по-людськи, що ми маємо свою продукцію тільки іншого грамажу. Але цей номер не пройшов і намір укласти з нами договір, після того як електронна система запропонувала нас як переможця, скасували», – прокоментував виконавчий директор ПОСП імені Шевченка.
Підтвердження його слів є у повідомленнях на Prozorro про закупівлі молочних продуктів департаментом освіти Луцької ради. До прикладу, 9 січня департамент оголосив запит цінових пропозицій на понад 17 тонн кефіру в упакуванні по 900 грамів. Конкурували на тендері ПОСП та ФОП Цюрик Микола Васильович. Підприємець опустив ціну від очікуваної на три тисячі, а угринівський виробник – на 47 тисяч. Урешті переможцем визнано Цюрика, який постачатиме кефір «Молокії». Пропозицію ПОСП електронна система визнала переможною, однак замовник відхилив пропозицію переможця, оскільки, за документами, виробник спершу пропонував постачати кефір «Біла лінія», а безпосередньо під час укладання договору звернувся з проханням замінити його на кефір від «УгринівМолока».
«У проекті договору передбачено, що постачальник повинен надати підтверджуючі документи на виробника кефіру БІЛА ЛІНІЯ, запропонованого переможцем у Технічній документації тендерної пропозиції. З огляду на це ненадання Постачальником належних документів розглядається як письмова відмова від підписання договору», – йдеться у протоколі відхилення переможця.
Схожа ситуація відбулася і під час запиту цінових пропозицій наприкінці лютого. Департамент оголосив, що має купити «молочку» (8,2 тонн сметани) на 1,4 мільйона гривень. Свої пропозиції йому запропонували ФОП Цюрик Микола Васильович (1,35 мільйона гривень) та ПОСП імені Шевченка (1,04 мільйона гривень). У підсумку саме підприємець постачатиме у луцькі дитсадки сметану «Молокія», розфасовану по 370 грамів.
Як писала раніше «Сила правди», котельню у Луцьку попри завищені ціни реконструюватимуть за 32 мільйони гривень.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Розширення можливостей місцевих громад для реалізації антикорупційної політики», що реалізовується ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство», за фінансової підтримки фонду National Endowment for Democracy.
