Минулого тижня у промоніторених волинських медіа було чимало прихованої реклами, маніпулятивні заголовки, зайві емоції, випадки недотримання балансу та принципу об’єктивності у новинах.
Фактчекери проекту INFOCRIME виявили 84 матеріали з маніпуляціями у період з 18 по 22 жовтня. Цього моніторингового тижня виявили один фейк. У попередньому дайджесті було 61 маніпуляція у проаналізованих матеріалах.
Експерти проаналізували 2032 матеріали на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та 8 акаунтів представників влади та політиків у Fасebook.
Такі дані отримала команда проєкту Infocrime Lutsk в результаті щотижневого моніторингу інформаційного простору за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.
Фейк про напад на ромів
Видання «Волинь UA» поширило повідомлення із Telegram-каналу про те, що у Торчині невідомі розгромили будинок ромів. Наступного дня сайт поширив спростування від поліції, яке полягало у тому, що будівля, зафіксована на фото, знаходиться у занедбаному стані вже тривалий час. Жодних погромів там останнім часом не було. Тим не менш, неправдиве повідомлення журналісти так і не прибрали із сайту, а також не оновили його спростуванням.
Цей інцидент є продовженням попередніх конфліктів, які виникали у минулі тижні. Низка медіа тоді поширювали неправдиві новини про бійки, у яких звинувачували ромів. Як виявилося, у одному із інцидентів не вони були зачинателями бійки, а в іншому повідомлення про напад на дівчину, інформація взагалі виявилася неправдивою.
Окрім належної перевірки інформації, у таких ситуаціях медіа варто утриматися від протиставлення різних національностей. По-перше, не національність людини визначає її схильність конфліктувати. По-друге, подібні маніпулятивні узагальнення можуть призводити до розпалювання ворожнечі і провокувати насильство щодо національних меншин.
«Експерти» з коронавірусу і карантину
Видання «Конкурент» поширило новину на основі ефіру телеканалу «Конкурент ТВ» із заступником голови Волинської облради Григорієм Пустовітом. Заголовок новини: «Чи перейде Волинь до «червоної» зони, розповів Пустовіт (відео)». Заступник голови облради за посадою не є відповідальним за карантинні заходи в області. Також Пустовіт не є фахівцем у медицині і тому він не є компетентним спікером у питаннях щодо пандемії.
Інший приклад подібного підходу: ефір телеканалу «Аверс» із політологом Русланом Синельниковим. Ведуча чомусь запитує політолога про те, як держава повинна боротися із коронавірусом. Він же у відповідь пробує давати юридичну оцінку постановам Кабміну щодо коронавірусу, а також поширює думку про те, що всі маски, антисептики та тести на коронавірус для громадян повинні бути безкоштовними, не враховуючи при цьому реальну вартість всіх засобів захисту та процедур для бюджету. Подібні речі мають коментувати фахові спеціалісти.
Загалом, пандемія коронавірусу спричинила появу багатьох міфів, маніпуляцій, фейків, тому для медіа важливо в усіх випадках звертатися за коментарями до фахівців та людей, які уповноважені приймати рішення щодо профілактичних заходів та обмежень.
Недотримання балансу думок та чутки
Одразу кілька волинських медіа минулого тижня не дотрималися принципів об’єктивності та балансу думок у матеріалах. Так, телеканал «Аверс» у сюжеті про судовий розгляд за позовом Луцької міськради до Держгеокадастру наводить як доконаний факт те, що місцеві ради завжди розпоряджаються землею краще, ніж держава. Таким чином, факт надання Держгеокадастром землі в оренду замість передання міській раді називають завідомо неправомірним, хоча суд вирішив інакше.
У іншому сюжеті телеканалу «Аверс» озвучують одразу кілька звинувачень на адресу колишнього першого заступника міського голови Нововолинська Андрія Сторонського. Зокрема, йдеться про звинувачення у корупції, з приводу яких ще триває судовий розгляд. При цьому самому Сторонському не надають можливість відповісти на звинувачення в сюжеті.
Видання «Волинь UA» не дотрималося балансу думок у новині про релігійний конфлікт між Православною церквою України та Українською православною церквою (Московського патріархату). Так, вони висвітлюють як завідомо правильну позицію священика ПЦУ щодо переходу храму в селі Навіз Волинської області до їх конфесії. Навіть слова критики з боку УПЦ (МП) подають через слова самого священика ПЦУ, який мав очевидні причини їх викривити або подати у негативному контексті.
Інтернет-видання «Буг» цього разу також допустило поширення чуток у рубриці «Новини». Йдеться про звинувачення на адресу голови Іваничівської селищної ради Лідії Томашевської у просуванні кадидатки на виборах у раду Катерини Будь на посаду керівниці медзакладу. В такій новині немає коментарів жодної із героїнь, хоча їх звинувачують у тіньовому лобізмі. Розділ «Чутки над БУГом» не виправдовує поширення таких публікацій, адже їх також можна знайти у рубриці «Новини».
Коли емоції зайві
У кількох публікаціях минулого тижня журналісти вдавалися до зайвих емоційних оцінок, які неприпустимі у новинах та новинних сюжетах. Так, телеканал «Аверс» оприлюднив сюжет із ознаками замовності проти патрульної поліції. Тут, зокрема, можливе порушення з боку одного патрульного знову подають як типову річ для всієї силової структури. При цьому використовують маніпулятивні емоційні порівняння: «Кажуть якщо на початку п’єси на стіні висить рушниця, наприкінці вона має вистрілити. Схоже те саме і з поліцейськими наручниками. Якщо вони у копів є, когось обов’язково закують у ці кайданки».
Також емоційні оцінки використало видання «Волинь UA». У публікації про візит керівництва Нововолинської міськради вони використали кілька емоційних висловлювань: «Карпус зі свитою заступників з’їздив до Польщі», «Цікаво, за чий кошт їзда до Польщі нововолинська влада? І чи не занадто велика делегація на гуляння дня міста?». Такі пасажі неприпустимі у новинах, де потрібно чітко відділяти факти від оціночних суджень та уникати емоційної лексики від імені редакції.
Коли заголовки не відповідають змісту
Доволі часто промоніторені медіа «грішили» тим, що заголовки їх новин не відповідали змісту самої новини. Так, видання «Волинь#infa» опублікувало новину із багатообіцяючим заголовком: «Показали, як виглядатиме набережна Сапалаївки у Луцьку. ФОТО». Насправді, це лише проєкт, замовлений однією із політичних сил, який тільки планують передати на обговорення лучан. Тому наразі немає причин писати, що саме так виглядатиме набережна, і що цей проєкт взагалі будуть втілювати в життя.
Також перебільшення у заголовку використало видання «Район.in.ua». «На Луцькому залізничному вокзалі не продають квитків невакцинованим: як реагують пасажири», — йдеться у їх публікації. Насправді ж квитки продають невакцинованим за наявності негативного результату тесту на коронавірус, про що йдеться у самій публікації. «У Зеленського хочуть підвищити мінімальні ціни на алкоголь», — заголовок новини на сайті «Волинь UA». Насправді ж йдеться про те, що підвищити мінімальні ціни на деякі алкогольні напої хоче Міністерство економіки України. Президент Володимир Зеленський не очолює Міністерство та не має прямого стосунку до призначення його очільника. Саме тому не коректно заявляти, що таку ініціативу пропонують «у Зеленського».
Прихована реклама та матеріали із ознаками замовності
Прихована реклама та піар політиків під виглядом новин лишаються найбільш поширеними порушеннями у промоніторених волинських медіа. Не було таких порушень лише на сайті «Район.in.ua».
Так, видання «Волинь24» приховано просувало політиків із партій «Батьківщина» та «Громадянський рух «Свідомі», а також онлайн-казино.
Видання «ВолиньPost» поширювало рекламні публікації про забудовників, онлайн-казино та напівфабрикати.
Інформаційне агентство «Волинські новини» приховано «піарило» партію «За Майбутнє», нардепів Ігоря Палицю, Ірину Констанкевич та Ірину Суслову, забудовників, магазин одягу та медичні препарати.
На сайті «Волинь#infa» приховано рекламували приватні школи та нардепку Ірину Констанкевич.
«12 канал» оприлюднив сюжети із прихованою рекламою магазину напівфабрикатів, а також бренду курятини.
Видання «Перший» приховано «піарило» місцевих депутатів Миколу Васагу та Володимира Бондаря.
Інтернет-видання «Конкурент» минулого тижня розмістило приховану рекламу низки політиків із «Громадянського руху «Свідомі», а також депутатів Юлії Вусенко і Григорія Пустовіта, торгово-розважального центру, пральних машин, а також місцевого заводу.
На сайті «Інсайдер медіа» за цей час оприлюднили матеріали із ознаками замовності на користь Підгайцівської сільради та Волинської ОДА.
Телеканал «Аверс» минулого тижня «піарив» нардепів Ігоря Палицю, та його фонд, нардепа Вячеслава Рубльова, міського голову Луцька Ігоря Поліщука, місцевих депутатів Юрія Харченка, Юрія Ройка, Катерину Шкльоду та Андрія Бокоча, голову Луцької райради Олександра Омельчука.
Видання «Волинь UA» під виглядом новин «піарило» Православну церкву України, програму «Велике будівництво», політиків із партії ВО «Свобода».
На сайті «Буг» розміщували матеріали із ознаками замовності на користь нардепа Ігоря Гузя, міських голів Нововолинська та Володимира-Волинського, місцевих депутатів Юрія Сиротюка, Андрія Бокоча, а також про місцеву птахофабрику.
Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк
До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, ВолиньІнфа, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.
Період моніторингу – 18-22 жовтня 2021 року, наша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
