Земля під Києвом, чужа квартира в Луцьку та майже 400 тисяч гривень доходу задекларував виконувач обов’язків начальника головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.
Електронну декларацію про майно та доходи за 2022 рік головний податківець Волині подав у березні 2023 року. 10 грудня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції відновило публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.
Сергій Лисеюк очолив волинських податківців у складний час: повномасштабне вторгнення, зміна фіскальної політики держави, крах бізнесів і втрата надходжень. Виконувати обов’язки начальника Головного управління Державної податкової служби області його призначили у липні 2022 року. До того Лисеюк обіймав посаду заступника начальника Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Незадовго після призначення посадовець отримав шквал критики від місцевих бізнесменів і політиків. Вони навіть «штурмували» будівлю Головного управління ДПС в області і зверталися в ДБР, НАБУ та САП зі скаргами на, нібито, неправомірні дії нового керівника.
Згідно з декларацією за 2022 рік, у власності Сергія Лисеюка є лише одна земельна ділянка площею 12 соток у селі Козинці під Києвом. Право власності на неї податківець зареєстрував у 2021 році. А квартира у Луцьку площею 67,7 квадрата, де зареєстрований головний податківець області, належить громадянці Наталії Труш.
За 2022 рік податківець отримав 378,5 тисяч гривень доходу. З них 205,9 тисяч гривень – від Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та 166,4 тисяч гривень від Головного управління ДПС у Волинській області. Департамент соціальної політики Луцької міськради виплатив посадовцю 6019 гривень соціальної допомоги. Крім того, Лисеюк отримав 196 гривень банківських бонусів.
Ні готівкових заощаджень, ні коштів на банківських рахунках, яких в Сергія Лисеюка вісім, чиновник не декларує.
Були в головного податківця краю у воєнному 2022-ому і витрати, що потребують декларування. Інформацію про суми видатків у декларації не вказано, але відомо, що вони стосувалися оренди нерухомого майна і транспортного засобу 31 січня 2022 року.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» звернувся до головного податківця за коментарем. Проте замість відповісти, скільки витратив і чому не вказав суми цих видатків, Сергій Лисеюк надав розʼяснення НАЗК щодо правил заповнення декларацій.
– Щодо заповнення розділу 14 декларації «Видатки та правочини суб’єкта декларування», то відомості про правочини зазначаються у разі якщо вартість його предмета перевищує 50 прожиткових мінімумів. У 2022 році це 134 тисячі 200 гривень, – каже посадовець. – Відомості про розмір разового видатку, дати здійснення разового видатку та країну, у якій здійснено видаток, зазначають за наявності та в разі, якщо розмір такого разового видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, тобто 134,2 тисячі гривень. Закон «Про запобігання корупції» зазначає, що суб’єкт декларування повинен зазначити, якщо він здійснював разовий видаток, який перевищує 50 прожиткових мінімумів. На мій погляд, розмір їх перевищує 50 прожиткових мінімумів, тобто 134,2 тисячі гривень. Тому я їх зазначив. Стосовно того, чи здійснені якісь правочини, разові видатки, вони зазначаються лише, якщо такі видатки одноразові були понад 50 прожиткових мінімумів.
ОНОВЛЕНО 14.12.2023 об 11.26. На прохання Сергія Лисеюка додаємо доповнення до коментаря:
– Закон «Про запобігання корупції» зазначає, що суб’єкт декларування повинен зазначити, якщо він здійснював разовий видаток, який перевищує 50 прожиткових мінімумів, або розмір його предмету чи нерухомого майна перевищує 50 прожиткових мінімумів. В той же час проведення оцінки не вимагається. На мій погляд, розмір їх предмету перевищує 50 прожиткових мінімумів, тобто 134,2 тисячі гривень. Тому я їх зазначив. Стосовно того чи здійснені якісь правочини, разові видатки, вони зазначаються лише, якщо такі видатки одноразові були понад 50 прожиткових мінімумів.
Крім щорічної декларації, Сергій Лисеюк восени 2023 року подав два повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. У жовтні – про продаж нерухомості Олександру Гончарову і отримання 659,2 тисячі гривень доходу від цієї операції. А в грудні Гончаров доплатив Лисеюку ще 284 тисячі гривень.
До речі, у 2021-ому Сергій Лисеюк декларував орендовані квартиру площею 42,9 квадратних метрів і паркомісце площею 13,2 квадрата у Львові, право користування батьковим автомобілем «Volkswagen Passat» 2010 року випуску та понад 470 тисяч гривень доходу.
Нагадаємо, що 24 лютого 2022 року у зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації НАЗК обмежило доступ до публічної частини реєстру декларацій. Восени 2023 року Верховна Рада з другого разу підтримала відновлення обов’язкового декларування та повернення реєстру в публічний доступ з певними обмеженнями. Таким чином до 31 січня 2024 року особи, на яких покладається обов’язок з декларування доходів і майна, повинні подати свої декларації за 2021 та 2022 роки, а до 31 березня – за 2023 рік.
Напередодні «Сила правди» розповідала, що задекларував за 2021 рік нардеп з Луцька Ігор Палиця, директор Поліського лісового офісу Олександр Кватирко та керівник Головного управління Нацполіції у Волинській області Юрій Крошко.
