У перший тиждень листопада фактчекери Infocrime виявили маніпуляції у телевізійних сюжетах та на сайтах, підміну фактів судженнями, маніпулятивні заголовки, джинсу та неналежно марковану рекламу.
Серед промоніторених медіа експерти не виявили маніпуляцій та джинси на сайті «Район.in.ua».
Загалом фактчекери проекту INFOCRIME виявили 65 матеріалів з маніпуляціями у період з 1-5 листопада. Фейків у моніторинговий тиждень не було.
Експерти проаналізували 2099 матеріалів на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та 8 акаунтів представників влади та політиків у Fасebook.
Найбільше маніпулятивних матеріалів стосувалося місцевої влади — 39%, бізнесу — 23%, народних депутатів — 17%, на соціальну тематику — 10%, політичні партії — 5%, інше — 6%.
Такі дані отримала команда проєкту Infocrime Lutsk в результаті щотижневого моніторингу інформаційного простору за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.
Судження замість фактів та маніпуляції про транспорт
Минулого тижня у промоніторених медіа було кілька випадків підміни фактів. У матеріалах були або судження однієї зі сторін, або здогадки журналістів. Наприклад, у сюжеті телеканалу «Аверс» подають як факт, що Луцька міська рада повинна контролювати і встановлювати свої правила на всіх приміських маршрутах, які включають Луцьку громаду. Цю думку нав’язують на прикладі маршруту №150, який з’єднує Луцьку та Підгайцівську громаду. Тим не менш, існує й інше бачення ситуації, проте журналісти телеканалу відверто стають на бік Луцької міськради. За рух та організацію приміських маршрутів відповідає Волинська ОДА.
Також авторка сюжету неправильно озвучила коментар директорки підприємства «Санрайз» Олени Голєвої. У коментарі «Аверсу» директор зазначила, що валідатори у маршрутах № 150 встановлені. А для того, щоб оплата здійснювалась через валідатори, має бути встановлений договір з компанією «Сіті кард». Про це вона написала на своїй сторінці у фейсбук. Натомість, у сюжеті озвучили: «Десь колись валідатори поставлять. А сьогодні їздитимуть за готівку. Мовляв, вони ж приміський маршрут. Їм можна». Телеканал «Аверс» у сюжеті опублікував приватну переписку журналістки з директоркою, однак неточно подав її відповідь.
На тему транспорту був також маніпулявний заголовок на сайті «Волинь#Інфа». У ЗМІ писали, що у Луцьку невакциновані від COVID-19 зможуть користуватися громадським транспортом, Проте у виданні «Волинь#Інфа» з’явився такий заголовок «У міську маршрутку лише з вакцинацією: вводять нові правила перевезень». Натомість, у тексті йдеться, що такі правила будуть у Рівненській області, починаючи з 2 листопада.
Також «Аверс» відзначився сюжетом із ознаками замовності проти заступника голови Володимир-Волинської РДА Андрія Сторонського. У одному сюжеті зібрали одразу три звинувачення щодо роботи його на попередніх посадах у лікарні та міській раді. І якщо одне із них щодо преміювання сестри можна підкріпити рішенням суду першої інстанції, то два інші щодо зловживань у медзакладі не базуються на якихось конкретних фактах, наведених у сюжеті.
Видання «Волинь UA» заявило про «бездіяльність влади» лише на підставі посту у соцмережах одного із мешканців Любомльської громади. Йдеться про проблему із підтопленням, яка, на думку дописувача виникла через бобрів та бездіяльність комунальників. При цьому жодних інших фактів, крім допису у соцмережах медіа не подає, а також не звертається за коментарем до міської влади.
Копіювання із соцмереж = маніпуляція
Журналісти мають інформувати про важливе з дотриманням професійних стандартів. Публікація у соцмережах може стати причиною, щоб докопатися до того, як все є насправді. При цьому не варто забувати про баланс думок та точок зору. Не можна записати чи скопіювати один коментар без точної інформації когось з соцмережі та вже вважати це новиною. У новині мають бути факти, щоб читачу було зрозуміло, про що йдеться. Перебільшенням чи здогадкам не місце в новинах.
На сайті «Волинь UА» подають як факт думку одного користувача Facebook у заголовку «Мешканці міста на Волині потерпають від бобрів та бездіяльності влади (ФОТО)». Таке копіювання публікації з соцмережі не можна назвати повноцінною новиною, адже журналісти не розібралися в ситуації, немає достатньо коментарів фахівців, екологів та представників влади. Тим більше, не можна подавати думку однієї людини за думку всіх мешканців Любомля.
У новині за 5 листопада на сайті «Волинь24» йдеться, що чоловік у одному з районів Луцька на своїй машині побачив якийсь порошок. Далі у тексті є здогадки користувачів соцмережі про те, що це може бути. Видання просто скопіювало у новину коментарі, що були під дописом. Люди пишуть, що у районі ДПЗ раніше спостерігалась така ж ситуація, мовляв, що таким чином розкидають літаками вакцину. На думку інших коментаторів — це наслідки звичайного дощу. У новині так і немає відповіді на питання, що то за порошок був на машині й про яку вакцину, розкидану з літака йде мова.
Мова ворожнечі
Не обійшлося без мови ворожнечі на сайті «Конкурент». Зокрема, у заголовку «У Луцьку роми влаштували бійку на автостанції: поліція відкрила кримінал (відео)». Неетично акцентувати на тому, що представники ромської національності були учасниками бійки. При цьому, у тексті новини зазначили: «Що стало причиною конфлікту – невідомо». Подібні новини можуть формувати негативне сприйняття та стереотипи щодо всіх ромів. Конфлікти можуть виникати незалежно від того, якої національності є людина.
Піар у медіа
Публікації та відео у медіа не повинні слугувати політикам та нагадувати партійні звіти чи політичну рекламу без позначок.
На телеканалі «Аверс» у моніторинговий тиждень експерти зафіксували кілька сюжетів з ознаками замовності про лідера партії «За майбутнє» Ігоря Палицю. Його дописи з соціальної мережі Facebook фактично розбирають на цитати у сюжетах, щоб створити позитивне враження про політика. Також були сюжети, де у позитивному світлі показували Луцького міського голову Ігоря Поліщука.
На сайті «Конкурент» були матеріали з ознаками замовності про Громадянський рух «Свідомі» та їх представників.
На сайті «Волинь UA» була джинса про політиків із партії ВО «Свобода».
Видання «Буг» поширювало матеріали з ознаками замовності про нардепа Ігоря Гузя, міського голову Нововолинська Бориса Карпуса.
Не обійшлося і без неналежно маркованої реклами у медіа. Зараз такі прийоми на сайтах переважно використовують про представників бізнесу, або ж про різні фірми та послуги. У виборчий період зазвичай значком зірочки (*) неналежно маркують тексти про політиків, однак зараз таких порушень поки немає. Хоча українське законодавство вимагає про те, щоб рекламні тексти позначати правильно словами «Реклама» чи «На правах реклами», однак деякі ЗМІ цим правилом нехтують і ставлять невеличку крапочку, що нагадує зірку (*).
Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк
До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, ВолиньІнфа, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.
Період моніторингу – 1-5 листопада 2021 року, наша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.