Більшість позитивних змін в сучасній історії України є генерованими її громадянським суспільством. Пригадаймо хоча б революції 2004 та 2014 років, захищений курс до Європейського Союзу та НАТО, унікальний волонтерський та добровольчий рухи в часи українсько-російської війни. Усе це було б неможливим без активних людей, здатних критично аналізувати інформацію, самоорганізовуватися та діяти. І серед класичного набору умінь та навичок активного громадянина обов’язково є медіаграмотність.
Так як на початку двадцятого століття письмова грамотність була запорукою успішного життя і кар’єри, так у сучасному інформаційному суспільстві неможливо бути ефективним без доступу до медіа, вміння розуміти й критично оцінювати їхній вміст і самостійно створювати комунікацію в різних контекстах. Важливо також пам’ятати, що медіаграмотність – це фундаментальна навичка не лише для молодого покоління, а й для дорослих (людей похилого віку, батьків, вчителів та працівників засобів масової інформації, лікарів та бізнесменів). Адже, технологічні зміни дозволяють практично всім людям стати не лише споживачами, але й творцями медіаконтенту.
Війна з росією, що ведеться також в інформаційному полі, змусила багатьох усвідомити необхідність базової підготовки з медіаграмотності абсолютно у всіх сферах професійної діяльності українців. Тож плануючи тренінги чи семінари навіть із садівництва чи охорони культурної спадщини, спробуйте приділити кілька годин знайомству з ключовими елементами медіаграмотності. До яких варто віднести:
1) вміння забезпечити собі та іншим доступ до ЗМІ та медіаконтенту;
2) критичний підхід, уміння розшифровувати медійні повідомлення, обізнаність про те, як працюють засоби масової інформації;
3) творчі, комунікативні та виробничі здібності кожного користувача та відповідальне ставлення до продукування медійного контенту.
Медіаграмотність також стосується навичок та знань, які дозволяють громадянам ефективно використовувати медіа. Медіаграмотність розширює їхні можливості через критичне мислення та творчі «навички розв’язання проблем», робить їх поінформованими споживачами та виробниками інформації. Це також допомагає протистояти наслідкам кампаній з дезінформації та фейкових новин, які особливо часто поширюються через цифрові ЗМІ у воєнний час і є небезпечними.
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію» за сприяння Європейського Союзу, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Волинська фундація” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
