Посеред лісу у Любешівській громаді, на березі мальовничого озера Червище лісівники звели ошатний будиночок. Все по-багатому – як для відпочинку начальства. Державне підприємство «Ліси України» замовило до того ж лісу будівництво щебеневої дороги з двох напрямків на загальну суму понад 11 мільйонів гривень. І все це – вже після повномасштабного вторгнення Росії, в розпал війни, коли навіть мисливство, яким можна було б виправдати такі інвестиції, заборонене.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» спробував з’ясувати, хто та для кого побудував хатинку у лісі.
Лісові розкоші під час війни
Споруду звели на території Березичівського лісництва, орієнтовно за 12 кілометрів від найближчого населеного пункту.
Панорамні вікна виходять на водойму, яку місцеві називають озеро Шині. Про те, що там виріс маєток, у навколишніх селах начувані.
«У 2023 році він будувався, вже під час повномасштабного вторгнення. Казали, що це ніби мисливський будинок. Ну, ми в цьому сумніваємося», – розповіла жителька села Залізниця Ольга Мороз.
«Я не знаю, хто їм надавав дозвіл будувати. Це, мабуть, хтось особисто під себе. Я взагалі логіки не бачу. Туристи туди не їздять це точно. Озеро для купання брудне, комах багато. Хіба що для риболовлі. Заїзди до озера поробили з усіх сторін. Першу лісову дорогу побудували 2 роки тому, а другу в цьому році», – каже староста Залізницького округу Любешівської громади Любов Михальчук.
І дійсно. В системі державних закупівель «Сили правди» відшукала щонайменше два тендери щодо придбання послуг із будівництва автомобільних доріг лісогосподарського призначення в Березичівському та Залізницькому лісництвах. Одне замовлення отримала компанія «Волиньдорбуд», а інше – ТОВ «Вельт капітал». За майже 5,5 кілометрів дороги виклали понад 11 мільйонів гривень.
До лісового будинку підведені комунікації, на подвір’ї виклали бруківку, встановили ліхтарі, старлінк, змурували піч із мангалом та грубкою, висадили туї та засіяли газончик. Місцевий рибалка розповів, що за котеджем доглядає охоронець, який також годує сторожових псів на подвір’ї.
«Оці висаджені біля будинку дерева сьогодні о 5 ранку він поливав водою. Він доглядає це все. І йому за це не одна сума грошей в місяць приходить. І це в час війни, краще б ці гроші дали на військо», – на умовах анонімності сказав чоловік.
Споруда з усіх сторін загороджена парканом. Журналісти «Сили правди» намагалися поспілкуватися з охоронцем, але двері ніхто не відчинив. Неподалік від будинку був припаркований автомобіль, але водія теж не дочекалися.
«Правда не в моді тепер»
Неподалік від котеджу журналісти натрапили, як сказали місцеві, на лісничого. Сподівалися, що він прояснить ситуацію і більше розкаже про будівництво котеджу, але чоловік почав комусь телефонувати, а далі взагалі дав навтьоки.
– Ми ж вам ще питання не поставили, чому ви від нас утікаєте, – запитуємо лісничого.
– Не хочу спілкуватися. Правда не в моді тепер. Знаєте таке? – відповів чоловік і чкурнув у глибину лісу.
Утікачем виявився майстер лісу Любешівського надлісництва Володимир Жилко. Згодом поспілкуватися з ним вдалося телефоном.
«Чого я від вас тікав? Я не тікав від вас. Я ніколи не тікаю. Ліс горів і я побіг», – пояснив ситуацію Володимир Жилко.
Щодо котеджу, який збудували у лісі, Володимир Жилко розповів, що зводили його на замовлення лісгоспу, але хто ним користується він сказати не може.
– Попитайте людей других, але не мене. То будували великі люди.
– А які великі люди, – перепитуємо.
– Як вам правильно сказати?Там є сторож, там є все, але я туди не заходжу, я не маю права туди ходити. То не для людей простих, повірте, – прокоментував майстер лісу.
Не зміг нічого додати й лісничий Любешівського лісгоспу Сергій Карпук. Каже, що в тому котеджі ніколи не бував.
«А я звідки знаю для кого воно будувалося? Може для вас. По всіх питаннях звертайтесь в Поліський лісовий офіс», – сказав Сергій Карпук.
На інформаційний запит до «Поліського лісового офісу» про те, для яких потреб будували котедж у лісі, як його використовують та у скільки він обійшовся державному підприємству, отримали дуже коротку відповідь:
«Тимчасова споруда – альтанка-будиночок мисливця не підлягає державній реєстрації. Вказана споруда планується до використання у господарській діяльності Філії, наразі не обслуговується та не приносить прибутку»
За коментарем «Сила правди» також звернулася до керівника Любешівського надлісництва Олега Павляшика. Зачувши запитання, посадовець поклав слухавку. Але за пів години перетелефонував.
«Ну, дивіться, ви ж офіційно зверталися в Поліський лісовий офіс. Вам дали відповідь. Якщо інші питання у вас є, звертайтеся до них», – сказав Олег Павляшик і знову обірвав розмову.
Це все наробили попередники
А що ж скаже про будівництво котеджу сам керівник Філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України»? На момент підготовки цього матеріалу директором відомства був Сергій Чуприна. Щоб зустрітися із ним тет-а-тет, а не спілкуватися через запити, довелося записатися до нього на прийом громадян, який за графіком він мав би проводити двічі на місяць.
Очільник лісової галузі не зміг сказати, у скільки грошей державному підприємству обійшлася ця «альтанка» і її утримання, хто це все замовляв і для чого.
«Це питання потребує вивчення. Зараз я не готовий вам відповісти. Це вже перетворюється на інтерв’ю, а не на прийом громадян», – сказав Сергій Чуприна.
Зауважимо, що Сергій Чуприна мав час для вивчення цього питання. Перед прийомом громадян «Сила правди» письмово подавала свої запитання головному лісівнику, на прохання його ж пресслужби. Єдине, що додав посадовець, що «альтанку» будували його попередники для мисливців. Зауважимо, що на момент виходу цієї публікації Сергій Чуприна вже не виконує обов’язки керівника Поліського лісового офісу.
– Не розвалювати ж її, правильно? Просто використовувати за призначенням. От і все.
– Але ж полювання заборонене з початку повномасштабної війни, а котедж будували у 2023 році, – зауважуємо.
– Ну, я з першого січня 2025 року займаю цю посаду, – відповів тодішній очільник Поліського лісового офісу.
До першого січня цього року Поліський лісовий офіс очолював Олександр Кватирко. Його ж ім’я «Силі правди» кілька разів довелося почути від місцевих, коли розпитували про будівництво котеджу.
«Отой Кватирко Олександр, ото він все зробив. Він вирішує, кого директором поставити, кого не поставити. Отої вирубки не повинно було бути, де той котедж поставили. Бо вік лісу не підлягає вирубці, він занадто молодий», – розповів рибалка, якого журналісти зустріли біля озера.
Зі слів чоловіка, влітку на вихідних відпочивати до лісового котеджу приїздили великі компанії. За добу перебування платили нібито 6 тисяч гривень.
«То Кватирко, більше всього давав завдання будувати. Він тут був колись лісничим в Нових Червищах, можна сказати, що він починав звідси свою кар’єру. Друзі в нього тут живуть неподалік, власники пилорами», – каже місцева мешканка Тетяна.
Куди подівся Кватирко?
Після низки скандалів багаторічного очільника лісової галузі Волині Олександра Кватирка перевели працювати до Києва на посаду операційного директора ДП «Ліси України». Щодо нього нині «висить» кримінальна справа за статтею про незаконне збагачення.
Журналісти «Сили правди» намагалися отримати коментар в Олександра Кватирка стосовно будівництва лісового котеджу, але відомі редакції мобільні номери не відповідають. В офісі ДП «Ліси України» відповіли, що не можуть з’єднати нас з операційним директором і прямого стаціонарного номера до нього немає.
«Все, що вас цікавить напишіть у запиті, ми надамо вам письмову відповідь», – відповіла секретарка ДП «Ліси України».
На момент виходу цього матеріалу журналістам «Сили правди» стало відомо, що Олександра Кватирка звільнили з державного підприємства «Ліси України». Тож ми залишаємо за ним право прокоментувати цю ситуацію.
Нагадаємо, що будувати ошатні маєтки для відпочинку лісового начальства – це дійсно традиція для Олександра Кватирка. Зокрема, у заказнику «Воротнів» у 2017 році лісівники спорудили лісівничий молодіжний центр. Вечорами у його замаскованій під пресцентр лазні відпочивав сам тодішній головний лісівник Волині з друзями-бізнесменами. Згодом саме ці люди отримали привілеї селитися у заказниках.
До речі, вартість такого будиночка чи то альтанки за найскромнішими підрахунками – орієнтовно 36 тисяч доларів США, тобто близько 1,5 мільйона гривень. Для яких мисливців її замовляли, якщо полювання заборонені із початку повномасштабної війни – це питання могло б виникнути не лише у місцевих мешканців, а й у правоохоронців.
Як показує досвід, попри те, що мисливський будиночок стоїть на землях Держлісфонду, які за законом відчужувати заборонено, вже завтра його можуть надати під приватизацію комусь із рядових працівників лісництва, а умовно післязавтра він раптом стане дачею когось із високопосадовців ДП «Ліси України» або їхніх друзів.
Нагадаємо, нещодавно «Сила правди» повідомляла про те, що ДБР розслідує ще одне кримінальне провадження про тіньові схеми торгівлі необробленою деревиною, в якому фігурує колишній керівник Поліського лісового офісу Олександр Кватирко.
Цей матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту «Посилення громадського контролю в Україні», що реалізується Інститутом висвітлення війти та миру (IWPR) за підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва (Norad). Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Центру журналістських розслідувань «Сила правди» i не відображає погляди Норвезького агентства з розвитку та співробітництва чи Інституту висвітлення війти та миру.
