Луцький міськрайонний суд відмовив у поверненні Боратинській громаді гектара землі в заказнику «Гнідавське болото». Феміда погодилася, що заповідну ділянку не мали права передавати у приватні руки, однак залишила її нинішньому власнику. Мовляв, державні органи самі створили цю проблему.
У 2025-му «Сила правди» повідомляла, як посадовці Держгеокадастру Волині, використавши учасників АТО, віддали землі в заказнику «Гнідавське болото» наближеним людям.
Про долю однієї з ділянок стало відомо з рішення Луцького міськрайонного суду від 10 липня 2026 року.
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Сергій Мацюк у суді вимагав визнати незаконною передачу гектара заповідної землі в заказнику «Гнідавське болото» в межах Боратинської сільради в приватну власність і повернути її громаді. Позивач доводив, що ділянка належить до природно-заповідного фонду і приватизації не підлягає. Тож прокурор просив суд скасувати відповідний наказ Держгеокадастру, визнати недійсним договір купівлі-продажу, скасувати реєстрацію права власності та зобов’язати нинішнього власника повернути землю громаді.
Спірний гектар Головне управління Держгеокадастру в області передало приватній особі для ведення особистого селянського господарства у жовтні 2020 року. Майже через чотири роки, у липні 2024-го, перший власник продав землю нинішньому.
Розташування ділянки на території заказника підтвердили земельно-технічні експертизи.
Суд погодився з прокурором, що спірна ділянка належить до природно-заповідного фонду. Попри це нинішнього власника Феміда визнала добросовісним набувачем. Йшлося про те, що чоловік купив ділянку як звичайну: в документації із землеустрою не було жодної згадки про «Гнідавське болото». Понад те, суд звернув увагу, що межі заказника досі не виділені в натурі й не внесені до Державного земельного кадастру, хоча він створений ще у 1995 році. Суд вирішив, що за таких обставин не має страждати новий господар землі.
«Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються», – йдеться в рішенні.
Крім того, в судових документах вказано, що власникові ніхто не запропонував грошової компенсації, тож Феміда вирішила, що втручання в його право було б непропорційним, – і в позові відмовив. Себто гектар заповідної землі залишиться в приватній власності.
Прокуратура може скористатися правом на апеляцію.
Історію приватизації земель у заказнику «Гнідавське болото» раніше досліджувала «Сила правди». Журналісти з’ясували, що у 2017 році посадовці Держгеокадастру Волині виділили перші дві ділянки на території заказника учасникам АТО. Це була популярна на той час схема привласнення землі. Документи щодо гектара на території Боратинської сільради підписала заступниця керівника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Олена Ланевич.
2020 року інші дві ділянки у заповідному «Гнідавському болоті» посадовці Держгеокадастру Волині безплатно віддали під приватизацію мешканцям Львівщини. Накази про виділення землі підписував перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Анатолій Поляков.
Два гектари заповідного поля в селі Рованці де-юре отримав військовослужбовець із Нововолинська Олександр Волохатий. Щоправда, він дізнався це випадково від податківців. З’ясувалося, що він вже начебто навіть встиг її продати за кругленьку суму.
Ділянку в Олександра Волохатого нібито викупив підприємець із Рава-Руської громади Михайло Говорін. Землю в іншого учасника АТО придбав земляк Говоріна, землевпорядник та колишній депутат Рава-Руської міської ради Андрій Кольбух. 1,26 гектара отримала також підприємиця Оксана Колодій. А її рідному брату, лісопатологу Рава-Руського лісгоспу Миколі Гринчуку виділили гектар, який він перепродав згаданому Михайлу Говоріну. Саме цей наділ суд відмовився повертати державі.
Справу розслідували аж чотири роки і тільки після матеріалу «Сили правди» у червні 2025 року оголосили підозри двом чиновникам Олені Ланевич та Анатолію Полякову. Дії посадовців слідство кваліфікувало як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, а збитки державі оцінило в понад відповідно 0,6 млн та 6,3 мільйона гривень. Полякова відстороняли від посади, однак під час судового слідства у травні 2026 року суд скасував відсторонення.
Раніше «Сила правди» повідомляла, що нажив посадовець Поляков, якого підозрюють у земельних махінаціях біля Світязя і у заказнику.
