Після публікації «Сили правди» Національне агентство з питань запобігання корупції перевірило декларацію заступника начальника Регіонального сервісного центру МВС у Рівненській, Волинській та Житомирській областях Павла Ковальчука і встановило в ній недостовірні відомості майже на 8 мільйонів гривень. Йдеться про задекларовану криптовалюту, наявність якої посадовець не зміг підтвердити жодним документом. В агентстві побачили в цьому ознаки кримінального правопорушення і пояснили ризики.
Про це відомо з довідки НАЗК від 9 жовтня 2026 року про результати повної перевірки декларації.
У квітні 2025-го «Сила правди» розповіла, що заступник начальника Регіонального сервісного центру МВС у Рівненській, Волинській та Житомирській областях Павло Ковальчук задекларував найбільшу серед волинських чиновників інвестицію у криптовалюту – 19 тисяч монет WhiteBIT Coin за понад 4,1 мільйона гривень.
У декларації за 2025 рік його криптовалютний портфель змінився: монет WhiteBIT Coin лишилося понад 14 тисяч. Натомість у середині грудня 2025 року у Павла Ковальчука додалися ще два активи: понад 103 тисячі Tether і понад 71 тисяча Sleepless AI Token. Посадовець оцінив усю крипту у майже 7,9 мільйона гривень. Це не ринкова ціна, бо, наприклад, він вказав вартість WhiteBIT Coin 220 гривень станом наі 2023 рік, хоч за наступні роки вона суттєво зросла.
Саме декларацію за 2025 рік, виправлений варіант якої заступник начальника Регіонального сервісного центру подав 21 квітня 2026-го, майже чотири місяці перевіряло НАЗК. Висновок агентства: задекларовані криптоактиви не підтверджені належними доказами. Тобто, за висновком агентства, не йдеться про незаконно здобуті криптоактиви, а про те, що вони можуть не існувати взагалі.
Як зафіксовано в довідці НАЗК, під час перевірки Ковальчук пояснив, що криптовалютою зацікавився у 2021 році, коли дізнався про можливість вкластися у WhiteBIT Coin на етапі приватного продажу. Потрібних для самостійної участі 500 тисяч доларів він не мав, тож, за його словами, разом із дев’ятьма іншими особами уклав договір із представником трастового фонду, зареєстрованого в Гонконзі. Той профінансував купівлю, а монети зарахували на обліковий запис посадовця. Примірник того договору, за словами Павла Ковальчука, не зберігся, а гроші на інвестицію він виручив від продажу комерційної нерухомості в Києві та Дніпрі, квартири в Луцьку й земельних ділянок.
Окрім пояснень посадовця, інших доказів того, що він дійсно має криптовалюту, НАЗК не отримало. Презентаційні матеріали про WhiteBIT Coin, які надав Павло Ковальчук, не містять ні його імені, ні кількості монет, ні залишків на кінець 2025 року. А криптовалютна біржа під час перевірки на запит агентства не відповіла.
В НАЗК пояснили, чому ставляться до непідтвердженої документами крипти так прискіпливо. Адже людина може задекларувати неіснуючу криптовалюту, а як з’являться реальні гроші невідомого походження пояснити це продажем крипти.
«Актив у вигляді криптовалюти, наявність якого не підтверджена, може слугувати інструментом для уникнення відповідальності у разі набуття особою у власність необґрунтованих активів або її незаконного збагачення та для штучного нарощування таких активів шляхом умисного внесення завідомо недостовірних відомостей», – йдеться в довідці агентства.
Крім криптовалюти, перевірка виявила дрібніші розбіжності в декларації. На двох банківських рахунках Ковальчука насправді лежало на кілька тисяч гривень більше, ніж він вказав. Ще кілька рахунків – дружини й доньки – у декларацію не потрапили, але тут агентство не встановило, що посадовець про них знав, тож ці епізоди записали як неточності. Неточністю визнали й вартість будинку в Луцьку, частка в якому належить дружині: вона дісталася їй у спадок ще у 1998 році, вартості всього будинку в документах немає, а Павло Ковальчук вирахував її самостійно.
Загалом недостовірні відомості в декларації відрізняються від дійсних майже на 7,9 мільйона гривень. Це більше за 750 прожиткових мінімумів – поріг, з якого починається кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації. Саме ознаки такого правопорушення НАЗК і зафіксувало в діях посадовця. Водночас ознак незаконного збагачення, необґрунтованості активів чи конфлікту інтересів агентство не виявило. НАЗК згідно з законом має передати матеріали про недостовірне декларування правоохоронцям.
Коли «Сила правди» спілкувалася з посадовцем у 2025 році, його криптовалютний портфель коштував більш ніж 23 мільйони гривень. Павло Ковальчук розповідав, що придбав 19 тисяч WhiteBIT Coin у березні 2023-го за понад 4,1 мільйона гривень. Тоді ж він казав, що інвестував поступово, а переговори вів ще з 2021 року і жодних проблем із декларуванням віртуальних активів не бачить.
Павло Ковальчук прийшов на держслужбу з бізнесу влітку 2024 року – головним спеціалістом сектору з питань запобігання корупції сервісного центру МВС, у народі відомого як колишнє МРЕО. Невдовзі, протягом 2025-го, його підвищили до заступника начальника, а зарплата зросла з понад 226 тисяч гривень до понад 777 тисяч.
Напередодні призначення посадовець вийшов з усіх своїх підприємств і продав частину нерухомості; фірму «Прімум», що здає в оренду нерухомість, тоді переоформили на дружину, а торік продали за тисячу гривень.
Родина Ковальчуків живе в Липинах під Луцьком, має будинок на майже 179 квадратів, землю в кількох селах Луцького району, нежитлові приміщення в Луцьку й Любомлі, гараж в Іваничах і три автомобілі – дві Audi та електрокросовер Hyundai.
Раніше «Сила правди» розповідала, що депутат з Волині не вказав у річній декларації спадку на майже 5 мільйонів гривень.
