На Волині відкрили новий комплекс відпочинку, який самі ж власники називають місцевими Мальдівами. І поки всі захоплюються масштабом цього проєкту, «Сила правди» з’ясувала, що землю зі ставками розіграли на аукціоні ймовірно імітуючи конкуренцію, а сільрада порушила закон, заборонивши людям безкоштовне купання у водоймах.
Що ховається за красивою картинкою «Волинських Мальдів» – читайте в цьому матеріалі, або ж дивіться відеоверсію нижче.
Як відкривали комплекс відпочинку
Наприкінці червня 2026-го на Ковельщині офіційно відкрили зону відпочинку «Svitle». Це масштабний рекреаційний комплекс, який часто називають «Волинські Мальдіви». Навіть воду навмисне пофарбували у насичений блакитний колір.
Розташований комплекс у Поворській громаді поблизу Варшавської траси. На території площею 62 гектари – 10 ставків: 8 з них призначені для риболовлі. Тут пропонують послуги любительського та професійного рибальства.
Два стави відвели для купання. Поблизу них – вбиральні, встелені бруківкою площі під магазини та літні майданчики. Уже в червні тут були перші відвідувачі.
Чи можна відкривати пляж на території «Svitle»?
Тільки є одне але: комплекс може і рекреаційний, але цільове призначення ділянки тут виключно для рибогосподарських потреб.
За словами юристки Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Марти Панькевич, для того, аби відкривати пляжний сезон, цільове призначення землі потрібно було б змінити на «для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей» або на «земельні ділянки під пляжами». Спочатку – зміна цільового призначення, а вже потім – облаштування відпочинкового комплексу. Інакше, власник землі, Поворська сільська рада, може оштрафувати орендаря і навіть розірвати договір оренди.
«Орендодавець може звернутись до орендаря з вимогою або використовувати за цільовим призначенням ділянку, або розірвати договір оренди», – стверджує юристка МБО «Екологія-Право-Людина» Марта Панькевич.
Щоправда розмір штрафу за таке порушення є мізерним: від 85 до 425 гривень.
Про те, що з документами «є нюанси», у сільраді знають.
«Привели це в порядок і приводять в порядок документи. Це все внормується, ви ж розумієте, що нічого за один день не робиться», – каже начальник відділу архітектури, комунального майна, земельних відносин та житлово-комунального господарства Поворської сільської ради Андрій Олексюк.
Та Поворська сільрада не лише не слідкує за дотриманням вимог закону, а й сама готова його переступити на догоду бізнесу. Цьогоріч на сесії погодили умови водокористування на ставках. Окремим пунктом прописали, що купання у них може бути виключно платним.
Станом на липень 2026-го актуальна ціна – 200 гривень з дорослої людини. Дітям до 12 років вхід безкоштовний.
Для підприємців брати гроші за купання – вигідно, та дозволяти це їм та ще й додатково прописувати у договорі як одну із умов – це не просто йти назустріч бізнесу, а – суперечити закону.
Водний кодекс України дозволяє орендареві встановлювати свої умови користування водоймою, але обов’язково передбачати місця, де купатися можна безоплатно.
Поворська сільрада ж погодила виключно платний доступ. І саме слово «виключно» й робить це рішення суперечливим.
«В контексті Водного кодексу –це є порушення права на загальне водокористування, на купання», – зазначає експертка Української природоохоронної групи Катерина Філюта.
Брати гроші можна за додаткові послуги, наприклад, лежаки чи парасолі, але не за вхід. А от у сільраді кажуть, що мешканці згодні з цим.
«Це все було погоджено громадою, погоджено сесією депутатів. Це колегіальне рішення, якби депутатом щось не подобалось, то вони готуються до сесії, читають проєкти-рішень і вони б за це не голосували», – запевняє начальник відділу архітектури, комунального майна, земельних відносин та ЖКГ Поворської сільської ради Андрій Олексюк.
Представники ДСНС у соцмережах побачили, що у відпочинковому комплексі анонсують відкриття пляжного сезону і самі звернулись до адміністрації, аби там організували рятувальний пункт та виконали усі вимоги з облаштування зони для купання. За словами представників «Svitle», усі приписи були виконані.
«Безхазяйні» гідроспоруди
На території відпочинкового комплексу «Svitle» розташовано 28 водоскидів, відвідний канал завдовжки майже три кілометри, дамба – понад сім з половиною кілометрів.
«Вони мають бути зі ставами єдиним цілим, тому що діяльність з вирощування риби, коли треба буде спускати воду, або десь там регулювати воду, має відбуватись за допомогою цих споруд», – каже експертка Української природоохоронної групи Катерина Філюта.
Та ось у Поворській сільській раді протилежної думки. Там навіть не взяли на баланс ці споруди і здали, чи, більше пасує, віддали, їх орендарю як безхазяйне майно.
«Знаєте, село дуже далеко і контролю нема ніякого, а майно безхазяйне… його розікрали. Що взять на баланс?» – запевняє начальник відділу архітектури, комунального майна, земельних відносин та ЖКГ Поворської сільської ради Андрій Олексюк.
Навесні 2026 року прокуратура через суд зобов’язала сільраду взяти на баланс ці споруди, адже за їхнє використання орендар мав би доплачувати у бюджет громади окремо.
Крім того, саме прокуратура, а не сільрада, звернула увагу на те, що фактично ними вже користуються і через те, що ті – «нічиї», орендарі змогли б заявити на них власні права. А чиє майно, того може бути й земля.
До того ж, самі підприємці підтверджують, що усім користуються і готові взяти собі на баланс, та ніхто раніше не пропонував.
«Те, що вони мали, те вони нам і надали. Звідки ж ми мали знати, що вони можуть ще й окремо ті споруди здавати в оренду», – каже заступник директора ТОВ «Волиньбудтех» Денис Агапов.
Денис Агапов запевняє, що як тільки з’явиться можливість орендувати гідроспоруди, вони укладуть договір із Поворською сільською радою та будуть сплачувати ренту.
Аукціон між «своїми»
Поворська сільська рада виставила цю землю на аукціон у 2022 році. Претендентів на її оренду було двоє – компанія «Волиньбудтех», яка і перемогла, та такий собі Олександр Марчук.
Та підозріло виглядає, що подавали документи на конкурс претенденти в той самий день і майже одночасно, реєстраційний внесок сплачували теж так.
Про цей збіг ми запитали в аутсайдера, а той виявився працівником фірми-конкурента – «Волиньбудтех».
– Ми у «Волиньбудтесі» взяли цю землю в оренду, – каже учасник аукціону Олександр Марчук.
– Ви там працюєте у «Волиньбудтесі» ?
– Так. Працюю десь до року тільки.
– Як дізнались, що земля продається в оренду?
– Я вже не пам’ятаю, це було вже скільки років тому.
Згідно з даними застосунку, який ідентифікує номери, Олександра Марчука у 90% випадків користувачі записують у телефонній книзі як будівельника та прораба, часто пов’язують його з «Волиньбудтехом».
Нинішні орендарі землі підтверджують, що нині Олександр Марчук є їхнім працівником.
«Ця людина була суперником, тепер працює на нашу компанію. Навіть якби тоді працював, то що ви вбачаєте в цьому? Це хіба був якийсь привабливий об’єкт?» – каже заступник директора ТОВ «Волиньбудтех» Денис Агапов.
Нині компанія сплачує Поворській громаді 130 тисяч гривень оренди на рік за користування землею. Чи могла б ця сума бути більшою, якби аукціон провели без «своїх» людей серед конкурентів, ми вже не дізнаємось.
До речі, будь-яка конкуренція не є обов’язковою для того, аби отримати землю в оренду, адже аукціон цілком можливо провести і з одним учасником – якщо і на перший, і на повторний зареєструється один і той самий бажаючий. Про це йдеться у 138 статті Земельного кодексу України.
Плани у підприємців – грандіозні: йдеться і про зведення будинків для проживання і про облаштування чанів, саун та ресторанів.
«Це в нас тільки в планах, ми б так хотіли. Кожна людина, яка тут працює, яка щось робить, то щось собі уявляє, от і ми так уявляємо», – каже заступник директора ТОВ «Волиньбудтех» Денис Агапов.
Та наскільки ці плани реалістичні? І чи справді вони лише уявні з такою лояльною сільрадою?
«Треба дивитись на те, які будуть масштаби і контролювати, щоб це не перетворилась у створення якогось мегакурорту, який знищить ліси, зате будуть надаватись рекреаційні послуги», – каже експертка Української природоохоронної групи Катерина Філюта.
Чим відома компанія «Волиньбудтех»?
Ковельську фірму «Волиньбудтех», яка нині орендує ділянку, очолює Руслан Демчук. Він водночас є і співвласником разом із колишнім депутатом двох скликань від «Батьківщини» у Ковельській міськраді Юрієм Оксенюком.
До слова, фірму підозрюють у розтраті понад двох мільйонів гривень на будівництві оборонних споруд. Слідство вважає, що «Волиньбудтех» завищувало вартість матеріалів та вказувало роботи, яких насправді не виконували. Справу наразі розглядають у Луцькому міськрайонному суді.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала про те, що на Волині сільрада здала в оренду ставки на 41 гектарі київському юристу.
