Робота в журналістиці вимагає дотримання високих професійних стандартів. Однак з’являються у волинському інфопросторі порушення на тему, що стосується життя під час російсько-української війни. Деякі онлайн-медіа поширюють маніпуляції заради збільшення кількості переглядів на їх сайтах. Проте таке «заманювання» на сайт шляхом обману може спрацювати навпаки, наприклад, читач перестане відвідувати ці медіа взагалі.
Цей текст підготовлений в рамках проєкту «Медіаграмотність у регіонах України», щоб показати, як відрізняти маніпуляції в онлайн-медіа.
Як показує аналіз медіапростору, посилання на інше джерело інформації – це ще не показник, що в іншому медіа опублікували текст правильно. Наприклад, на сайті «Волинь#infa» пишуть про те, що «У Білорусі біля кордону з Рівненщиною з вертольота Мі-8 висадився десант». Хоча на цьому сайті посилаються на «Білорускі Гаюн» та rivne.media, мова йде про навчання у Білорусі, про що у назві не сказано.
Перебільшення – одна з поширених маніпуляцій в медіа. Наприклад, на сайті «Волинь24» є новина із заголовком «Ракети, від яких не буде часу сховатися». Чомусь у тексті не згадали, що українські ППО збивають такі ракети. Звісно, поки не всі. Ракета – може попасти в ціль, а може й не попаде. Однак стверджувати, що точно не вдасться врятуватись – неправильно. Видання посилається на Телеграмну Службу Новин та неназваних рятувальників.
У тексті «Експерт назвав можливу дату нападу білорусів» насправді немає конкретної дати. Згаданий експерт у тексті лише називає відсотки чи є можливість нападу зі сторони Білорусі, чи ні.
У назві «У прикордонній області зафіксували 8 прильотів» не згадується про те, де ж це сталося. На волинському сайті читачі можуть спочатку подумати, що це стосується Волині. Проте в тексті йдеться про «прильоти» на Сумщину. Також у новині «На території області заблокували «Вайбер»» насправді йдеться про Херсонську область. В новині «У Рівному немає світла» є маніпуляція, адже йде мова лише про кілька вулиць, де не було світла 8 липня. Аналогічна маніпуляція є у новині із назвою «У Рівному заборонили їздити на автомобілях». Мова йде про їзду на автомобілях, що не оснащені глушниками.
Як не вестись на маніпуляції
Інформацію у медіа варто аналізувати та не вірити всьому одразу, що є в медіа. Варто читати сайти з незаплямованою маніпуляціями та фейками інформацією.
Важливо читати далі заголовків, адже у деяких сайтів назва може не відповідати змісту тексту.
Треба вірити конкретним фактам. Добре, якщо це можна перевірити в інших медіа чи офіційних джерелах.
Завжди треба звертати увагу на першоджерело інформації. Так простіше зрозуміти, хто раніше говорив чи писав про те, що йдеться в тексті.
Якщо у медіа пишуть про експертів й не називають їх, то оприлюднена інформація вже має викликати сумніви. Анонімні джерела інформації можуть бути в журналістських розслідуваннях, а також у аналітиці, якщо інформатору журналіста щось загрожує. А якщо у звичайній новині немає імені та прізвища експерта, який щось коментує, тоді є питання до якості оприлюдненого тексту. Після прочитання якісних новин немає виникати ще більше нез’ясованих питань, або ж сумнівів із думками: «А що я тільки що прочитав? Що це взагалі було?».
Кожен журналіст має писати доступно і з дотриманням всіх професійних журналістських стандартів: оперативність, повнота, точність, достовірність інформації, баланс думок та точок зору, відокремлення фактів від коментарів.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» вже писала про те, які маніпулятивні заголовки використовують медіа Волині про війну та її наслідки.
