У 2024 році на Волині відкрили понад 770 проваджень за фактом самовільного залишення військових частин. Когось звільнили від кримінальної відповідальності, однак в деяких випадках призначили реальне покарання – позбавлення волі. Нещодавно в Україні вступив в дію закон, згідно з яким тим, хто повернеться до війська добровільно до визначеного терміну, обіцяють поновлення на службі без жодних покарань.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» спробував з’ясувати, що змушує військових тікати зі служби та як працюють нові покарання і заохочення.
«Везли у ремонтники – привезли в піхоту»
Степану (ім’я змінене з етичних міркувань – авт.) – 57 років. Він служить у війську за контрактом. Чоловік розповідає, що повинен був звільнитися ще восени 2022 року. Втім через воєнний стан дію контракту автоматично продовжили.
Військову службу Степан проходив у тилу, в одній із частин Сил логістики ЗСУ. Втім неодноразово мав відрядження в зону бойових дій.
Восени 2024-го Степан потрапив у списки військових, яких із його тилової частини переводили в бойову. Батальйон, в якому довелось служити нашому співрозмовнику, дислокувався на Сумщині. Саме звідти військовий і вирішив тікати…
«Хлопці брали участь в боях у Курській області. Це – один із найважчих напрямків фронту. Втрати в них значні, забезпечення не дуже… Та й навчання, як такого не було – кілька днів, і – в окоп. Я потрапив у піхоту. Що я навчуся за той час, якщо до цього робив геть іншу роботу? До того ж нас, везучи на «передок», обманули: запевняли, що там формують ремонтні групи, ми будемо гайки крутити. Привезли ж в піхоту, штурмовики та розвідку. Здоров’я в мене теж уже не те. Я речі в руки, і назад…», – розповідає Степан.
У Волинській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони кажуть, що причини, які штовхають людей на СЗЧ – різні. Проте найбільше доводиться мати справу з проблемами, пов’язаними зі станом здоров’я, віком, сімейними обставинами. Наприклад, хворі батьки, за якими потрібно доглядати, відсутність ротації, тривалий час без відпусток. В деяких випадках – незгода з рішеннями командирів.
Щоправда, кажуть правоохоронці, офіційних скарг в їх відомство поки що не надходило. Якщо ж такі будуть, прокурори проводитимуть перевірку за кожним фактом.
Втім, Степан каже, що, попри «поблажки» в законодавстві й можливість повернутися до війська без кримінальних наслідків, він не готовий знову брати до рук зброю. Аргументує: життя – важливіше!
Упродовж 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань правоохоронці внесли відомості про вчинення 771 кримінального правопорушення за фактами самовільного залишення військовослужбовцями військової частини або місця служби та 21 кримінального правопорушення за фактами дезертирства.
Як карають порушників
Упродовж минулого року суди Волині винесли 39 обвинувальних вироків за фактами СЗЧ та один – за фактом дезертирства. Трьох людей позбавили волі. Ці правопорушення, зазначають у прокуратурі, були вчинені до 27 січня 2023 року – в період, коли суди мали можливість призначати фігурантам іспитовий термін як покарання. Наразі ж цієї можливості вже немає.
Водночас торік суди області розглянули 59 клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців, які під час дії воєнного стану вперше самовільно залишили частину чи стали дезертирами.
Наприкінці листопада 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу для тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військову частину або дезертували. Тоді військовим давали термін для цього до 1 січня 2025 року. Однак у середині січня цього року глава держави підписав новий закон, яким подовжив термін добровільного повернення на службу. Військовослужбовцям обіцяють поновити усі соціальні гарантії, а також звільнити від кримінальної відповідальності. Повернутися у стрій на таких умовах можна до 1 березня 2025 року.
Керівник Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Віталій Горпинич розповідає, що жодних змін в частині покарань для військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину, в законодавство не вносили. Разом із тим, прийняли закон, яким надали можливість військових, що вперше вчинили СЗЧ чи дезертирство під час дії воєнного стану, звільнити від кримінальної відповідальності.
«Суд приймає рішення про звільнення людини від кримінальної відповідальності й кримінальне провадження закривається. Тобто кримінальна відповідальність не настає й особа не вважається такою, що притягувалася. Знову ж таки, 29 листопада 2024 року набув чинності закон, яким військовослужбовцям, які вчинили СЗЧ або дезертирство вперше за час дії воєнного стану, надано можливість добровільно повернутися до військових частин без будь-яких правових наслідків. Цей період діяв до 1 січня 2025 року, а 9 січня Верховна Рада підтримала законопроєкт, яким цей термін продовжили до 1 березня. Закон вже підписаний Президентом», – розповідає головний військовий прокурор Волині.
Процедура повернення на службу після СЗЧ або дезертирства уже відпрацьована та налагоджена. В цьому випадку законодавець визначив такі терміни, як «висловити намір повернутися і продовжити службу». Це може бути рапорт, заява – будь-який письмовий документ, у якому він вказує про свій намір несення служби.
Військові, повернувшись із СЗЧ, не можуть самостійно обирати підрозділ, в якому хотіли б продовжити службу. Перелік військових частин, у які скерують порушників, обмежений. Він визначений центральним органом виконавчої влади. Це – 17 так званих батальйонів резерву в Збройних силах України та 14 резервних рот у Національній гвардії України.
«У першу чергу, такі люди повинні з’явитися до територіальних підрозділів військової служби правопорядку. В нас – Луцький зональний відділ військової служби правопорядку. При добровільному намірі продовжити службу, військовослужбовців доставлять до військових частин і надалі ці особи будуть призначені на наявні там посади», – наголошує Віталій Горпинич.
Втім, існують винятки.
«Для того, щоб бути призначеним у військову частину, де він має намір продовжити службу, військовий має отримати від командира цієї структури відношення про наявність вакантної посади і що він не заперечує, що ця людина надалі нестиме службу саме під його керівництвом», – відповідає прокурор.
Також, згідно з новим законодавством, якщо військовослужбовці у визначені терміни добровільно не повернуться у стрій, досудове розслідування щодо них буде проводитися за загальним порядком.
«Це кримінальні правопорушення, передбачені статтями 407,408 Кримінального кодексу України, за вчинення яких наразі передбачене безальтернативне покарання – виключно у вигляді позбавлення волі терміном від 5 до 15 років. Тобто це є особливо тяжкий злочин!
З 27 січня 2023 року в Україні посилена відповідальність за вчинення цих злочинів і виключена можливість іспитового терміну та призначення міри покарання, меншої від нижчої межі. Тобто раніше, якщо військовослужбовці вчиняли самовільне залишення частини, судам надавали можливість застосовувати до них іспитовий термін. Суди цим користувалися й призначали міру покарання у вигляді саме іспитового терміну. Тепер такої можливості немає», – наголошує Віталій Горпинич.
За словами очільника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, станом на середину січня 2025 року у провадженні відомства перебуває понад тисячу проваджень з категорії самовільного залишення військових частин. Розслідує ці правопорушення Державне бюро розслідувань. Разом з тим, на час дії воєнного стану надали можливість керівництву військової прокуратури змінювати орган досудового розслідування й передавати справи слідчим органам поліції. Наразі у Волинській області також існує така практика. Розшуком військовослужбовців займається військова служба правопорядку.
«Якщо порівнювати навіть 2023 та 2024 роки, то минулого року суттєво збільшилася кількість скерованих нами до суду як обвинувальних актів, так і клопотань про звільнення. Це пов’язано як і зі збільшенням фактів самовільного залишення частини, так і з тим, що законодавець надав можливість звільняти військовослужбовців від кримінальної відповідальності. За два місяці ми скерували близько 90 таких клопотань. Таким чином особа, яка вчинила СЗЧ, розкаялася, виявила бажання повернутися до частини, ми сприяємо максимально – скеровуємо до суду ці клопотання й людина, як я вже говорив, не несе жодної відповідальності, їй поновлюють усі соціальні пільги та гарантії», – розповідає співрозмовник.
Також військовослужбовець, який відбуває покарання за вчинення СЗЧ чи дезертирства, може знову стати на захист країни. Для цього установа, де людина відбуває покарання, подає відповідне клопотання на розгляд суду, суд звільняє ув’язненого й він протягом 24 годин зобов’язаний з’явитися до центру територіального комплектування та соціальної підтримки для укладення контракту. Служба по мобілізації за таких умов більше не доступна. У разі втечі ж для військовозобов’язаного передбачена інша кримінальна відповідальність.
Військовослужбовцям, які вчинили СЗЧ й з часом досягли 60-річного віку, законодавство передбачає звільнення зі служби, кримінальної відповідальності в такому випадку людина не понесе.
«Людина, яка досягла граничного віку перебування на службі, має подати рапорт на звільнення й командування військової частини зобов’язане її звільнити», – резюмує Віталій Горпинич.
Як бачимо, в контексті тривалої війни та значних викликів для обороноздатності країни, в законодавство внесли зміни, які мали б підтримати тих військовослужбовців, які опинилися в складних обставинах. Скільки з них скористаються цією можливістю – покаже час. Наразі ж важливо знайти баланс між дисципліною у війську, підтримкою військових, збереженням бойової готовності та мотивацією.
Нагадаємо, що раніше «Сила правди» писала про те, що на Волині суди зупинили сотні справ через мобілізацію фігурантів.
