• Про нас
  • Звіти
  • Медіакіт
  • Контакти
  • Поскаржитися на публікацію
Субота, 8 Серпня, 2026
Увійти
Спільнота
Центр журналістських розслідувань «Сила правди»
No Result
View All Result
  • Новини
  • Розслідування
  • Аналітика
  • Ми вплинули
  • Лайфхак
  • Спецтема
  • Блоги
  • Досьє
  • Комунальна нерухомість
  • Новини
  • Розслідування
  • Аналітика
  • Ми вплинули
  • Лайфхак
  • Спецтема
  • Блоги
  • Досьє
  • Комунальна нерухомість
No Result
View All Result
Центр журналістських розслідувань «Сила правди»
No Result
View All Result

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» > Новини > Скільки доплатили за наукові ступені суддям Верховного Суду, які родом з Волині

Скільки доплатили за наукові ступені суддям Верховного Суду, які родом з Волині

Автор: Костянтин Яворський
22 Листопада 2023 в 09:00
У категорії: Новини

Четверо вихідців з Волині, які нині є суддями Верховного Суду, щороку отримують приблизно від 250 до 400 тисяч гривень доплат за наукові ступені. З грудня 2017 до жовтня 2023 року їм загалом нарахували 6 мільйонів 700 тисяч гривень.

Про це на своїй сторінці у Facebook інформує громадська ініціатива «Офіс очищення судової системи» з посиланням на офіційну відповідь Верховного Суду.

105 суддів Верховного Суд є кандидатами чи докторами наук. Серед них – четверо волинян. Згідно із законом, їм за це передбачена доплата – 15 і 20% від окладу відповідно. Щомісяця судді-науковці отримують від 20,5 до 31,5 тис грн. такої доплати. З грудня 2017-го до жовтня 2023-го вихідці з Волині у Верховному Суді отримали 6 мільйонів 700 тисяч гривень таких нарахувань.

Доплати за науковий ступінь суддям Верховного суду
Інфорграфіка «Офісу очищення судової системи»

Найбільше доплатили голові Касаційного адміністративного суду Михайлу Смоковичу – 2,3 мільйона гривень. Він має ступінь доктора наук, викладає в Національному університеті «Острозька академія» та Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Михайло Смокович народився в с. Великий Курінь на Любешівщині в багатодітній селянській родині колгоспників. Трудовий шлях починав слідчим прокуратури у Луцьку, з 1996 до 2001 працював суддею Луцького міського суду, згодом до 2004 – суддею Апеляційного суду Волинської області. У грудні 2003 року обраний суддею Вищого адміністративного суду. Указом президента від 10 листопада 2017 року призначений суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а 6 грудня очолив цей суд.

Михайло Смокович. Фото зі сторінки Судова влада України у Facebook

Суддя Верховного Суду Василь Крат родом з селища Любешів. У 2004 році закінчив магістратуру за спеціальністю «Правознавство» Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. Працював юристом, навчався в аспірантурі тієї ж академії. З 2007-го — асистент, доцент кафедри цивільного права Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. У 2017-му указом Президента України призначений суддею Верховного Суду.

Він захистив ступінь кандидата юридичних наук, входить до редакційної ради юридичного журналу «Право України» та редакційної колегії журналу «Вісник Верховного Суду». З грудня 2017-го по жовтень 2023-го йому нарахували один мільйон 635 тисяч гривень доплати.

Василь Крат. Фото зі сторінки Судова влада України у Facebook

Суддя Касаційного цивільного суду Алла Олійник родом з Володимира, де закінчила місцеву школу №4. Згодом вступила і закінчила Луцьке державне музичне училище. У 1992 році закінчила Львівський державний університет імені Івана Франка за спеціальністю «Правознавство». Згодом працювала у володимирському суді, облдержадміністрації та Волинському державному університеті імені Лесі Українки. Опісля переїхала навчатися та працювати до Києва.

Вперше суддею стала у 2003 році у Шевченківському районному суді, згодом до 2011 року працювала в Апеляційному суді м. Києва. У грудні 2010 року обрана на посаду судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. У 2014 році призначена членкинею Вищої ради юстиції, яку згодом перейменували у Вищу раду правосуддя. У 2017 році указом Президента України призначена суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Науковий ступінь кандидата юридичних наук Алла Олійник здобула ще у 1998 році. Із 2017 року їй загалом нарахували один мільйон 486 тисяч гривень доплати.

Алла Олійник. Фото зі сторінки Судова влада України у Facebook

Суддя Касаційного цивільного суду Андрій Грушицький, який приєднався до Верховного Суду найпізніше серед перерахованих волинян, отримав впродовж останніх кількох років один мільйон 287 тисяч гривень доплати за науковий ступінь. Він теж є кандидатом юридичних наук. Із 2007-го до 2013-го року він працював суддею Луцького міськрайонного суду. З 2013-го до 2019-го був суддею в Апеляційному суді Волинської області. У 2019-му в результаті конкурсу став суддею Верховного Суду.

Андрій Грушицький. Фото зі сторінки Судова влада України у Facebook

В ініціативі «Офіс очищення судової системи» будуть ініціювати питання перевірки наукових робіт суддів Верховного Суду на плагіат з метою притягнення плагіаторів до відповідальності та закликає суддів, які не самі писали свої роботи, відмовитися від наукового ступеня та повернути одержані за це доплати в Державний бюджет України.

Нагадаємо, напередодні «Сила правди» писала скільки помічників мають волинські судді, а також аналізувала, чому волинські прокурори відсуджують в держави мільйони гривень компенсацій навіть під час війни.

Костянтин Яворський

Журналіст Центру журналістських розслідувань "Сила правди"
Теги матеріалу: Алла ОлійникАндрій ГрушицькийВасиль КратВерховний СудЗарплатиМихайло СмоковичСуд
ПоділитисяПоділитисяВідправитиВідправити
Попередня новина

Після розголосу волинське комунальне підприємство передумало купувати мінівен за 2,5 мільйона

Наступна новина

Два волинські підприємства потрапили в «чорний список» АМКУ за змову на військових тендерах

Схожі Публікації

Інвестиційна авантюра: як на Волині приміщення на 1300 квадратів в центрі міста «подарували» львівській компанії

Автор: Дар'я Тимошкова
7 Серпня 2026 в 18:10
0

Ківерцівська міська рада уклала сумнівну угоду із львівською компанією «Самбір-шпон». Під приводом залучення інвестицій місто...

Детальніше

Голову сільради на Волині підозрюють у пособництві в незаконній рубці лісу

Автор: Оксана Коваленко
7 Серпня 2026 в 16:33
0
самозаліснена земля

Волинська обласна прокуратура повідомила про підозру у зловживанні службовим становищем та пособництві в незаконній порубці...

Детальніше

ДБР розслідує можливі зловживання з вирубкою лісу в нацпарку на Волині

Автор: Антон Філіппов
7 Серпня 2026 в 10:53
0
Шацький національний природний парк автомобіль закупівля

Працівники Теруправління Державного бюро розслідувань у місті Львові розслідують можливі зловживання в Шацькому національному природному...

Детальніше
Наступна новина
АМКУ оштрафував змовників

Два волинські підприємства потрапили в «чорний список» АМКУ за змову на військових тендерах

  • 7 Серпня 18:10 Інвестиційна авантюра: як на Волині приміщення на 1300 квадратів в центрі міста «подарували» львівській компанії
  • 7 Серпня 16:33 Голову сільради на Волині підозрюють у пособництві в незаконній рубці лісу
  • 7 Серпня 10:53 ДБР розслідує можливі зловживання з вирубкою лісу в нацпарку на Волині
  • 7 Серпня 10:00 На Волині громаді намагаються повернути 70 гектарів земель, на яких господарює агрокомпанія Тігіпка 
  • 6 Серпня 18:50 Ківерцівський міський голова передумав визнавати вину в кримінальній справі
  • 6 Серпня 11:11 На Волині директорку транспортної компанії звільнили від кримінальної відповідальності
  • 5 Серпня 16:50 Суд арештував рахунки фермерського господарства волинського депутата, який вигнав податкових ревізорів
  • 5 Серпня 12:43 З Міноборони та луцького забудовника стягують майже мільйон гривень пайового внеску за будівництво ЖК
  • 5 Серпня 9:56 Фірмі на Волині, попри змову на тендері, залишили понад два мільйони гривень за підряд
  • 4 Серпня 18:01 На Волині оголосили підозру депутату, який відправляв підлеглих будувати хату посадовцю Укрзалізниці
  • 4 Серпня 16:40 Що відомо про нового керівника Бюро економічної безпеки на Волині 
  • 4 Серпня 11:01 ВАКС виніс вирок фігуранту справи про контрабанду через Волинську митницю на пів мільярда гривень
  • 3 Серпня 18:12 На Волині орендар лісових угідь програв позов щодо земель у нацпарку
  • 31 Липня 18:05 У Луцьку провели громадські слухання щодо забудови Центрального ринку і Старого міста
  • 31 Липня 12:50 Син волинського лісівника купив конюшню «Поліського лісового офісу» майже за мільйон
  • 31 Липня 10:00 З держпідприємства «Ліси України» стягують сотні тисяч гривень через незаконну вирубку в нацпарку Волині
  • 30 Липня 17:37 Луцькрада призначила нових заступниць міського голови
  • 30 Липня 15:24 На Волині планують добувати пісок на Крижівському родовищі 
  • 30 Липня 12:23 Справу про 123 мільйони збитків луцького «Західінкомбанку» повернули на новий розгляд
  • 30 Липня 11:35 S3, S4 чи S5 High Performance: що насправді означають маркування BOSCH і чому переплата не завжди має сенс
Усі новини розділу

Контактні дані

  •  Волинська область, місто Луцьк
  •  (+38) 095 15 97 813
  •  [email protected]
  • Підтримати проект


Підтримати проект

Розділи сайту

  • Новини
  • #Розслідування
  • #Аналітика
  • #Ми вплинули
  • #Спецтема
  • #Лайфхак

Інформація

  • Про нас
  • Звіти
  • Медіакіт
  • Контакти
  • Поскаржитися на публікацію

Про нас

«Сила правди» – це об’єднання журналістів, які прагнуть справедливості та демократичного суспільства без корупції.

Розробка та підтримка сайту Massimo Agency | massimo.in.ua

Copyright 2018-2026 © Центр журналістських розслідувань "Сила правди".
Матеріали Центру журналістських розслідувань «Сила правди» можна використовувати згідно ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства, CC BY (переклад ліцензії українською). Прохання ставити гіперпосилання на «Силу правди» в першому чи другому абзаці вашого матеріалу.

No Result
View All Result
  • Новини
  • Розслідування
  • Аналітика
  • Ми вплинули
  • Лайфхак
  • Спецтема
  • Блоги
  • Досьє
  • Комунальна нерухомість
Спільнота Увійти

Copyright 2018-2026 © Центр журналістських розслідувань "Сила правди".
Матеріали Центру журналістських розслідувань «Сила правди» можна використовувати згідно ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства, CC BY (переклад ліцензії українською). Прохання ставити гіперпосилання на «Силу правди» в першому чи другому абзаці вашого матеріалу.