Поки в уряді звітують про роботу зручного державного інтернет-магазину «ДроваЄ» та суцільну цифровізацію, для тисяч волинських родин підготовка до опалювального сезону залишається складним і дорогим квестом. Онлайн-сервіс, на розробку якого спрямували сотні тисяч гривень, не користується попитом. За дев’ять місяців 2026 року Поліський лісовий офіс ДП «Ліси України» отримав через «ДроваЄ» лише 56 замовлень. І це на дві області.
З якими проблемами користувачі зіштовхуються під час оформлення замовлень, чи відповідає онлайн-ціна ринковій та чому люди досі часто замовляють дрова «з рук» – з’ясував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
«ДроваЄ»: скільки волинян користуються магазином
Маневицька громада – одна з тих на Волині, де природного газу немає взагалі. Переважна більшість людей опалює будинки дровами. Щоб їх можна було придбати просто і прозоро напряму у державних лісгоспів, уряд України ще у 2022 році розробив інтернет-магазин. У цей проєкт вклали щонайменше пів мільйона гривень.
«Це додатковий інструмент на якому ви можете подивитись асортимент продукції, ціни, знайти найближчий від вас лісгосп та зробити замовлення онлайн», – зазначав на початку роботи сервісу тодішній заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» вирішив перевірити чи купують в інтернет-магазині тверде паливо волиняни.
«На бігбордах наші лісівники популяризували ту інформацію, але я зацікавився лише вчора нею і сьогодні. Люди в нас, я вам скажу відверто, користуються цією програмою не сильно, крім того там пільг ніяких не передбачено», – каже секретар Маневицької селищної ради Володимир Черчик.
На початку роботи сервісу замовлень було більше, усе через те, що магазин запустили у жовтні 2022 року і це був період пікового страху перед першою воєнною зимою та блекаутами.
Та вже наступного року попит спав, а упродовж січня-вересня 2026-го Поліський лісовий офіс, якому підвідомче лісове господарство Рівненської та Волинської областей, прийняв лише 56 замовлень через магазин «ДроваЄ» на 499 кубометрів дров.
Загалом у 2026 році до Поліського лісового офісу надійшло понад 26,5 тисяч звернень на майже 300 тисяч кубічних метрів дров. Тобто за обсягом деревини онлайн-замовлення становлять менше 0,2%.
На Маневиччині «Сила правди» поспілкувалась з людьми про те, чи ті коли-небудь замовляли дрова через державний інтернет-магазин. Лиш декілька з них намагались це зробити, але не вдалось. Усе через незрозумілу для багатьох авторизацію через BankID або «Дія.Підпис», якого у багатьох людей просто немає.
Експеримент: як замовити дрова онлайн
Журналісти «Сили правди» спробували замовити дрова онлайн. Авторизація відбувається через цифровий підпис. Є два варіанти для замовлення: по 1440 гривень та по 1182 гривні за кубометр. В обох випадках йдеться про колоди довжиною майже два метри породи «сосна». На сайті вказаний номер телефону, за яким можна інформацію уточнити і дізнатись чому ціна на такі ж дрова різниться.
«1440 гривень – це стільки потрібно заплатити, якщо ми вивозимо на тверде покриття, де стає ваша машина і хлопці вантажать, а 1182 гривні – це з лісу, тобто ваше завантаження на вашу машину на ділянці вирубки», – каже представниця філії «Поліський лісовий офіс».
Обираємо дорожчий варіант – 1440 гривень, аби не довелося самостійно вантажити важкі колоди. До того ж, не всі машини, які можна замовити для перевезення дров, зможуть доїхати до місця рубки, а доставки немає взагалі.
«У нас немає чим везти, ми не можемо забезпечити садочки і школи одною машиною і плюс хлопцям із ЗСУ потрібна техніка, тобто ваша машина має бути», – пояснює представниця філії «Поліський лісовий офіс».
Варіанту купити колоті дрова на сайті немає, але зателефонувавши можна довідатись, що така опція все ж доступна. Вартують вони вдвічі дорожче – 2300 гривень за кубічний метр. Але замовити онлайн таке дерево чомусь не можна.
Виходить, що сервіс ніби і онлайн, але багато інформації доводиться уточнювати телефоном, а рубані дрова замовляти безпосередньо у надлісництві.
«Люди звикли, їм зручніше звертатись, але ми забезпечили те, щоб люди мали можливість і в надлісництві купити, і через магазин «ДроваЄ», як кому зручно. Напевне, громадянам зручніше приїхати у надлісництво і придбати там безпосередньо», – пояснює низький попит замовлень онлайн завідувач сектору взаємодії з органами влади, громадськістю та пресою філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України» Олександр Олішевський.
Замовлення дров у надлісництвах: ціна, доставка та асортимент
Прийти у лісництво і на місці домовитись про дрова – це найпопулярніший спосіб отримати тверде паливо у Маневицькому надлісництві.
«Щоб отримати дрова, потрібно написати заяву та надати копію ідентифікаційного коду та копію паспорта», – роз’яснює керівник Маневицького надлісництва ДП «Ліси України» Володимир Радіон.
Чому ж люди віддають перевагу, так би мовити, офлайн-шопінгу? Зокрема, й тому, що в лісництві їм пропонують значно ширший асортимент. До прикладу, у Маневичах, крім сосни, можна купити ялину та осику, кубічний метр яких коштує 1308 гривень, а також дуб за 1668 гривень. Щоправда, дрова твердих порід – у дефіциті. Доставлення замовлення займає до п’яти днів.
«Городок і Прилісне – це одне Городоцьке лісництво, то там була невеличка черга, десь 30 людей, але намагаємося доставити за тиждень», – каже Володимир Радіон.
Цьогоріч у Маневицькому надлісництві купили дров удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року – понад 20 тисяч кубічних метрів. Маневицьке надлісництво на другому місці за кількістю проданих дров, випереджає його лише Ківерцівське надлісництво, де замовили майже 29 тисяч метрів кубічних дров’яної деревини. Часто купують саме рубані дрова.
«Де чоловіки воюють, а жінки вдома, то беруть рубані», – розповідає лісничий Маневицького надлісництва ДП «Ліси України» Олександр Швець.
Якщо прийти у Маневицьке надлісництво, а не замовляти онлайн, то можна домовитись і про доставку. Це коштуватиме 600 гривень незалежно від відстані.
Одне домогосподарство може замовити на сезон максимум 15 кубометрів дров.
15 кубометрів нерубаних соснових дров із доставкою додому коштуватимуть 22 200 гривень, рубана сосна у такому ж об’ємі – 35 100 гривень. Але брати весь обсяг одразу не обов’язково: лісництва виписують дрова й меншими партіями, від 1-2 кубів.
Що піде на дрова, а що використають у промислових та будівельних цілях вирішують одразу на місці рубки.
«Бригада за день рубає орієнтовно 60 кубів, з них 50 – ділової деревини, а 10-ть – дров’яної», – каже лісничий Маневицького надлісництва Олександр Швець.
Лісівники оцінюють якість дерева одразу після зрізання: усе, що має вади або пошкодження, одразу відправляють на дрова.
«Дерево із сучками, кривизною, то це йде в дрова, верхня частина дерева – теж дрова», – роз’яснює лісничий.
Але деревина сира, тому на цю зиму запасались дровами у лісівників ще минулоріч.
Так робив і пан Володимир з села Довжиця. Каже, минулого року придбав близько 10-ти кубів нерубаних дров. Заплатив за них 16 тисяч гривень і цієї зими грітиметься саме ними.
«Беру колодами, то біля дров треба трохи чуба погріти, порізати, побабахкати їх», – каже чоловік.
Від брикету чоловік відмовився. Каже, що найлегше взагалі було б опалювати газом і нібито раніше були спроби його провести.
«Брикету ніхто не хоче, бо скільки його положиш у піч, то стільки треба буде витягнути. А щодо газу, то нема його. Де по гриби ходжу є місце «біля газової», бо нібито були спроби той газ провести, але діло заглохло», – додає чоловік.
Зважаючи на те, що блакитне паливо так і не дійшло до значної частини Полісся, то тисячі родин у негазифікованих селах – це гарантовані й довгострокові клієнти для місцевих лісництв.
Як село Череваха на Маневиччині запасається дровами на зиму
У лісівників купують деревину на тендерах і соціальні заклади Маневицької громади.
«Нас безпосередньо забезпечує дровами наше керівництво – Маневицька селищна рада. Ми вже самі думаємо як їх занести і порубати», – розповідає діловодка Черевахівського старостинського округу Людмила Зінич.
У місцевій гімназії кажуть, що поки отримали лише брикети для опалення, на дрова ще чекають.
«Паливо поки що не завезли, але я знаю, що завозять по школах. Ми на «Ч» – Череваха. Буква «Ч» вкінці, то я знаю, що ще нам по алфавіту завезуть», – каже директорка Черевахівської гімназії Світлана Слупачик.
У селі Череваха люди рідко купують дрова в лісгоспі. Віддають перевагу підприємцям. У них можна придбати одразу сухі дрова, якими можна обігрівати хату вже цьогоріч.
«Є люди спеціальні, що продають і займаються цим, та й купляємо в них», – каже жителька села Череваха.
Ще один популярний у селі канал постачання дров – це самі працівники лісової галузі. За умовами колективного договору, лісівникам виплачують грошову компенсацію або виділяють дрова для опалення. Частину пільгової деревини вони перепродають односельцям.
«Розраховуються з ними дровами, а ми в них купуємо, та й всьо. Зараз в ліс поїдеш, то не зрозуміло, чи ти їх привезеш чи заплатиш штраф», – розповідає один із мешканців Черевахи.
Ціна дров, так би мовити, з рук співробітників лісгоспу на Маневиччині практично така ж як і у самого підприємства.
Купівля дров «з рук»
Журналісти «Сили правди» знайшли чимало приватних оголошень, де дрова пропонують дешевше, ніж у лісгоспах. Щоправда ціни виявились неактуальними.
«1300 гривень – це старе оголошення. Машина, а це 7 складометрів, коштує 18 тисяч гривень. Йдеться про м’яку породу. Тверда порода – 23 тисячі», – телефоном розповідає продавець дров Петро.
«Може бути якась сосна з березою чи з осикою, якщо щось дешевше. Шість складометрів з доставкою будуть коштувати 18 тисяч гривень», – каже інший продавець Микола.
Тобто один кубічний метр дров коштуватиме 3,6 тис грн, а це на 1,3 тис грн дорожче, ніж у лісгоспах. Попри це, попит купити дрова за оголошенням з року в рік не зменшується, бо за один телефонний дзвінок можна домовитись про все, тоді як у лісгосп потрібно йти з документами та очікувати на доставку.
Онлайн-магазин, який нібито мав спростити придбання для всіх українців, на ділі вийшов складним і відірваним від потреб пересічних людей, а проблема в користуванні ним виникає для багатьох ще на етапі авторизації.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала про те куди і скільки експортували деревини з Волині у 2024-2025 роках.
