Депутати Волинської обласної ради передали в комунальну власність Луцької громади два навчальні корпуси університету імені Лесі Українки, комплекс обласного тубдиспансера, де планують облаштувати госпіталь для ветеранів, та ще низку споруд. Університет, який напередодні виступив проти такої ініціативи, зняв заперечення після того, як домовився про умови користування приміщеннями.
Рішення змінити власника низки споруд ухвалили під час сесії Волинської обласної ради 15 жовтня 2026 року.
Волинські депутати передали з обласної комунальної власності у власність Луцької громади навчальний корпус № 3 Волинського національного університету імені Лесі Українки на проспекті Волі, 13 та частину навчального корпусу № 4 на вулиці Шопена, 24, де факультети історії та політології. Також передали ще низку будівель, зокрема і земельну ділянку фтизіопульмонологічного центру на вулиці Львівській, 50.
Виш, який спершу був проти зміни власника, погодився з рішенням лише після того, як перед самим голосуванням сторони домовилися зберегти за університетом безстрокове й безоплатне користування приміщеннями та залишити їх на його балансі.
Це рішення зініціювала Луцька міська рада, надіславши листа в облраду, у якому просила передати громаді перелік об’єктів нерухомості. Серед них – і дві будівлі вишу. 12 жовтня постійна комісія облради з питань використання майна одноголосно рекомендувала віддати Луцьку 14 будівель та земельних ділянок. Секретар Луцької міськради Андрій Разумовський пояснював комісії, що місто планує відновлювати історичні будівлі й повертати до роботи музейні приміщення, а передача сприятиме розвитку центральної частини Луцька.
«Ми хочемо, щоб центр міста розвивався, а ці будівлі використовувалися ефективно. Вважаємо, що не можна розділяти обласну та міську ради, адже всі ми працюємо для громади», – запевняв Андрій Разумовський.
В університеті про рекомендацію комісії дізналися постфактум. 14 жовтня ректор Анатолій Цьось разом із представницею студентського самоврядування Софією Карпенко скликав пресконференцію й заявив, що думкою державного вишу депутати не поцікавилися.
Найбільше в університеті непокоїлися тим, що причин передачі ніхто не називав, а щодо корпусу на Шопена (історичний факультет), йшлося про «частину» без пояснення – яку саме. До сесії конфлікт встигли залагодити. Майнова комісія зібралася вдруге – безпосередньо перед сесійним засіданням.
«Ми обговорили із ректором, із міським головою, з депутатами, вийшли на єдину зважену позицію. Передача буде, яка всіх влаштовує», – сказав «Силі правди» голова обласної ради Григорій Недопад.
Сам ректор перед голосуванням пояснив, що для університету принципові дві речі – безстроковість і безоплатність користування приміщеннями. Мовляв, якщо вони зафіксовані, принципових зауважень у вишу немає. Після сесії Анатолій Цьось написав у фейсбуці, що досягнуто компромісу зі збереженням обох умов та перебування корпусів на балансі університету, і подякував депутатам за діалог.
Пояснюючи «Силі правди» доцільність такого рішення, ректор апелював до слів Андрія Разумовського, що Луцьк готується до з’їзду монархів і має впорядкувати ключові споруди.
За передачу корпусів університету депутати голосували окремо, а про решту майна – пакетом. За рішенням, місто отримало будівлю обласної філармонії на проспекті Волі, 46 із земельною ділянкою майже на пів гектара, приміщення аптеки-музею на вулиці Драгоманова, 11, два гаражі з ділянкою на вулиці Парковій та нежитлові приміщення в Старому місті – на вулицях Кафедральній і Сергія Тимошенка, а також – споруду фонтану на вулиці Глушець, про яку писала «Сила правди». Найбільший об’єкт пакета – комплекс приміщень на Кафедральній, 12 загальною площею понад 1,5 тисячі квадратних метрів, серед них фільмосховище, технічний переглядовий зал із котельнею та реставраційний цех. Цими приміщеннями користується фаховий коледж Національного університету харчових технологій.
Коледж, як і університет, намагався убезпечитися – просив облраду зафіксувати в документах, що йдеться про навчальний корпус, а не про гаражі й підсобні приміщення, як вони значаться в реєстрах. Цю пропозицію депутати не підтримали.
Ще кілька об’єктів, які просила міська рада, до проєкту рішення не включили зовсім – зокрема земельну ділянку на вулиці Січовій, де розташований Волинський медичний інститут.
Щодо тубдиспансера, то ще 30 вересня Луцька міська рада дала згоду прийняти у власність громади будівлі медзакладу та земельну ділянку на вулиці Львівській, 50, а 7 жовтня звернулася листом з цього приводу до обласної ради. Цікаво, що проєкт цього рішення з’явився на сайті Волиньради 14 жовтня, проте в документі датою публікації вказане 14 липня 2026 року, що не відповідає дійсності. Та й Разумовського, який ініціював передання, обрали секретарем Луцькради 29 липня.
На сесії Волиньради депутати безоплатно передали місту весь комплекс: будівлю лікарні понад 5,6 тисячі квадратних метрів, харчоблок, господарські споруди, три гаражі, котельню, два льохи та земельну ділянку близько трьох гектарів.
Рішення набирає чинності лише за умови, що Регіональному медичному фтизіопульмонологічному центру КП «Волинська обласна інфекційна лікарня» нададуть приміщення, які відповідають вимогам законодавства у сфері охорони здоров’я та інфекційного контролю й придатні для безперервного надання медичної допомоги такого спрямування. Ні строків, ні конкретного приміщення рішення не визначає, а контроль за його виконанням поклали на ту саму майнову комісію.
Мотив передачі цього комплексу, на відміну від університетської, Григорій Недопад назвав прямо: дев’ять тисяч квадратних метрів тубдиспансера не використовуються повною мірою, хворих там небагато, при цьому розширення нагально потребує військовий госпіталь. Передати будівлі військовим напряму обласна рада не може, бо замовником проєкту, за словами голови ради, може бути лише орган місцевого самоврядування.
«Міська рада підшукає приміщення разом з військовою адміністрацією, аби переселити тубдиспансер, зробити ремонт для тубдиспансера. Переїде тубдиспансер, тоді буде передача цього об’єкта», – пояснив Недопад.
Де саме розмістять фтизіопульмонологічну службу, поки невідомо.
Раніше «Сила правди» писала, що Волиньрада після розслідування «Сили правди» вирішила перевірити, як працює Руденський інтернат.
