У Луцьку відбулися громадські слухання щодо плану розвитку території в межах Центрального ринку та Старого міста. Йдеться про площу понад 18,6 гектара навколо Луцького замку. На ній запланували готелі, паркінги, торговельно-офісні центри, сквери та нову вулицю.
Проєкт детального плану цієї території розробили за зверненням директора компанії «Ритейл Луцьк», яка наразі господарює на Центральному ринку. Підприємство пов’язане з групою компаній волинського нардепа, члена парламентської групи «За майбутнє» та співвласника фінансово-промислової групи «Континіум» Степана Івахіва.
На громадських слуханнях 31 липня побував і журналіст «Сили правди».
Слухання щодо забудови території навколо Луцького замку почалося у приміщенні Центру надання адміністративних послуг на вулиці Лесі Українки о 14-й годині. Присутні – представники влади, фірми-розробника детального плану території, мешканці міста. Загалом близько пів сотні людей.
Проєкт презентував представник-розробника ДПТ, львівського товариства з обмеженою відповідальністю «Містоплан», яке виконало документ на замовлення міськради, – головний архітектор Іван Миронюк. Він запевнив, що у проєкті врахували низку містобудівних документів:
«Проєкт детального планування базувався на рішеннях плану організації державного історико-культурного заповідника у місті Луцьк, пропозиції щодо облаштування скверу біля дзвіниці, розробленої управлінням туризму, на комплексному урбаністичному дослідженні міста, розробленому Офісом міського розвитку та концепцією реконструкції ринку, розробленому компанією «Архіматика».
Заступник міського голови Валентин Хаймик запевнив, що усе, озвучене на слуханнях, записується для подальшого аналізу й можливого врахування.
З-поміж присутніх учасників слухань спочатку виступили кілька ветеранів війни. Вони були емоційними, однак конкретних зауважень щодо плану розвитку території біля Луцького замку не мали – говорили про те, що військовослужбовцям потрібно виділяти більше землі.
По тому слово взяв представник волинської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Віктор Мархалевський. Він заявив, що не побачив, чи у ДПТ, який обговорюють, враховано план організації заповідника:
«На цій схемі не побачили одного – території державного історико-культурного заповідника міста Луцька. Де, де його поділи? Куди його сховали?[…]. В 2010 році затвердили остаточно межі заповідника, це 41 гектар. Оця територія ДПТ частково накладається на територію історико-культурного заповідника […]. Нагадаю, що згідно 53-ї статті Земельного кодексу України, землі, які знаходяться в межах історико-культурних заповідників, є землями історико-культурного призначення. І там існують дуже серйозні планувальні архітектурні обмеження щодо забудови таких територій. Забудова території заповідника може бути виключно об’єктами, пов’язаними із забезпеченням існування самого заповідника. Тобто ніяких висоток, ніяких торгових центрів, ніяких триярусних парковок і так далі. Нам тут уже протягом приблизно місяця просувають тему, що начебто меж заповідника не існує».
Від підприємців ринку слово взяла представниця громадської організації Асоціація захисту малого і середнього бізнесу «Бізнес Волині» Тетяна Біскуп:
«Ми саме ті, з кого почали очистку Старого міста. Ми ті підприємці, по кому їздили бульдозери… Чи на сьогоднішній день відомо, скільки саме квадратних метрів нерухомості є у власності у замовника от цієї архітектурно-красивої картинки? Я знаю точно, що в приватній власності у теперішніх орендарів ринку досить мала частка нерухомого майна. Вся решта території – це є міська територія, яка знаходиться в оренді на 10 років.[…]. Але правильно сказали: «Це золота земля. Це від 18 га золотої землі в центрі міста, яка в майбутньому може дати поштовх, дуже великий поштовх для аукціонів. […]. Оренда колись закінчиться, де гарантія, що їм її продовжать? І далі ми говоримо про забудову. В них автоматично виникне право власності на цю землю. Тобто, якщо зараз погодиться детальний план, якщо зараз буде винесене позитивне рішення, якщо вони почнуть будувати, в них автоматично буде право на землю і золота земля фактично 18 га піде за безцінь…».
Заступник Луцького міського голови Валентин Хаймик, який головував на слуханнях, відповів так:
«Детальний план, це не означає, що воно там так буде. Це наміри. […]. Але ми розуміємо і маємо не відкидати той факт, що там майно приватних осіб – воно вже є зареєстроване на більшості території: ринок, будиночки приватні, які продаються за шалені кошти… І навіть якщо ми говоримо не про цього інвестора, який там був замовником, – будь-хто, хто має там власність, він, відповідно, має можливість використовувати цю земельну ділянку. Ми від цього не втечемо. Там насправді дуже мала кількість вільної землі».
Далі слово надали засновнику і очільнику архітектурного бюро «Архіматика» Дмитру Васильєву, який детальніше розповів про план розвитку території поблизу Луцького замку. А почав зі згадки, що взявся з командою за роботу після італійських колег, які працювали над проєктом ринку в 2023 році. Він розповів, що підтримали ідею італійців про штучну водойму внизу пагорба біля Луцького замку як фортеці. Її задумали як натяк на старовинний оборонний рів, який колись проходив у цьому місці та впадав у Стир.
«Найголовніше – відкрити фортецю, дати можливість від вулиці Глушець направити майбутні потоки туристів, гостей міста і мешканців через отакі пішохідні вулички, – зробити якісний міський європейський простір, який би відповідав стандартам гуманістичної архітектури. І, відповідно, зробити горизонталь, яка би пов’язувала основну вісь, яка зв’язує фортецю з центром міста, з вулицею Лесі Українки. […].
Щодо підстанції, […] на жаль, моя думка, засмучу вас: наступні 50 років я би на її перенесення не розраховував. Це економічна правда. Ну, тобто це не не так легко зробити. […].
Ринок. Ми пропонуємо його зберегти, але переформатувати для того, щоб він був сучасним, європейським, щоб там в цивілізованій формі могли торгувати і городиною, і зеленню, і фермери приїжджати. […].
На головну водойму ми хочемо запропонувати вивести можливість ресторанів, кав’ярень, будь-якого громадського харчування для того, щоби в майбутньому туристи, які приїжджають, могли тут посидіти на терасах цих будівель, на березі цього водяного рову і подивитися на фортецю… Поверховість там в основному – два поверхи, ринок – один поверх, готель – три поверхи. Висота будівель обмежена 11 м.
Пропонується, щоб вся забудова ринку зі скатними дахами була сучасна, але з алюзією, з такими анотаціями, на історичну забудову… Так пропонується зробити його всередині для того, щоби можна було отримати не той безлад, який, на жаль, ми бачимо сьогодні, а нову якість…
Будуть двоповерхові бутіки, кожен з них буде мати окремі приміщення, офіси, магазини. Чого би я не рекомендував тут робити? Точно я би не рекомендував тут робити житла. Тут має бути громадська забудова», – розповів Дмитро Васильєв.
Павло Мазилюк, керівник громадської організації «Просторовий рух», зокрема, нарікав, на заплановану автодорогу. Мовляв, вона направить у цей простір ще більше машин, особливо з найближчих сіл. Також запропонував перевести вулицю Братковського у пішохідну із спеціальним доступом для тамтешніх мешканців. Ще одна пропозиція – передбачити місце для ЦНАПу, оскільки біля нинішнього, в центрі міста, немає можливості припаркуватися.
Один з учасників слухань звернув увагу на кількість готелів в Старому місті.
«Якщо Кафедральна, 4 раптом завершиться і там буде готель, і в ДПТ закладені ще два готелі, тобто – три готелі в Старому місті! […]. І навіщо нам стільки готелів?», – запитав Богдан Сімонов, який назвався міським активістом.
Висловив свої пропозиції і начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міськради Владислав Троць. Передусім він порадив розробникам ДПТ удвічі збільшити кількість запроєктованих місць на парковках, зважаючи, що чинні державно-будівельні норми не відповідають сучасним потребам. А також – передбачити в детальному плані території граничний відсоток забудови та ще більше обмежити поверховість.
«Пізніше забудовники будуть користуватися оцією нашою нашою прогалиною. Мій особистий досвід і практика: відсоток забудови гіпотетично нормальний мав би бути від 50 до 60%… Третій момент: я все-таки радив би передбачити там ще більш понижену поверховість. Я б рекомендував там, де запроєктовано два поверхи, робити один поверх, а там, де готель на три поверхи, передбачити два поверхи. Тому що, якщо подивитися наш готель, він знаходиться безпосередньо близько до замку Любарта. І мені хотілося б трошки більше там площ. Для вас, для розробників такі побажання», – зауважив представник луцької влади Владислав Троць.
Після двохгодинного обговорення організатори й учасники слухань узгодили ще одну зустріч, ймовірно, на вересень.
Загалом же громадське обговорення проєкту триває до 10 серпня. Письмові пропозиції та зауваження до цієї дати приймає Управління капітального будівництва Луцькради на вулиці Лесі Українки, 35, або на електронну пошту [email protected].
Щодо ініціатора розробки ДПТ лучанина Олександра Юдіна та компанії «Ритейл Луцьк», то їй нині належить найбільша частина Центрального ринку, що займає понад два гектари комунальної землі. А саме підприємство пов’язане з групою компаній волинського нардепа, члена парламентської групи «За майбутнє» та співвласника фінансово-промислової групи «Континіум» Степана Івахіва. Як з’ясувала «Сила правди», влада Луцька після років баталій з підприємцями посприяла бізнесу цього обранця «поглинути» ринок під стінами замку.
Раніше «Сила правди» писала, що громаді показали план розвитку території в межах Центрального ринку та Старого міста.
