Майже шість соток землі неподалік від центру Луцька незабаром може спіткати доля сумнозвісної льодової арени «Снігова королева». У Волинській обласній раді піднімають питання поділу ділянки під приміщенням державного архіву на вулиці Глушець, 37а – ту частину, на якій розміщений занедбаний фонтан, хочуть віддати під комерцію, аби розмістити торгові об’єкти або ж забудувати.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» спробував з’ясувати, хто ініціатор поділу і чи не повториться схема, яку провернули зі «Сніговою королевою».
Ділянка на вулиці Глушець, 37а у Луцьку перебуває у постійному користуванні обласного комунального підприємства з архівної справи.
До 2016 року територія під будівлею і навколо неї були власністю луцької громади. Спершу міські депутати на сесії погодили передати її в обласне підпорядкування. Через вісім років вже обласні депутати закріпили ділянку за комунальним підприємством.
На початку 2025-го підприємство з архівної справи звернулося до Волинської обласної ради з проханням поділити належні йому 17 соток. Увагу журналістів «Сили правди» привернуло те, що цю земельну ділянку депутати лише нещодавно передали на баланс установи.
Мікроклімат VS бажання заробити
Обласне комунальне підприємство з архівної справи заснувала Волинська обласна рада 2002 року. Ця установа на замовлення різних організацій впорядковує документи та особові справи, готує їх до архівування. На балансі підприємства перебуває будівля на сім поверхів, площею понад дві тисячі квадратних метрів.
«Усі ці площі використовуються. В нас лише два поверхи, як офісні, а решта – це сховища. Вони передані в оренду державному архіву. Наша частина приміщення – це один кабінет. У нас восьмеро працівників і вони працюють дистанційно, на виїзді», – розповіла директорка підприємства Наталія Апанович.
Зі слів директорки Наталії Апанович, їхнє комунальне підприємство – комерційна організація, яка повинна заробляти. У 2025 році дохід обласного підприємства з архівної справи склав півтора мільйона гривень.
Більшість коштів за надані послуги перерахували інші державні та комунальні установи. Власне, бажання заробити і підштовхнуло чи то керівницю підприємства чи то обласну раду до ідеї поділу землі, щоб у подальшому частину території, яка закріплена за комунальною установою, використати в комерційних цілях.
Директорка установи каже, що можна відділити ділянку, на якій розташований занедбаний фонтан.
«Цей фонтан будували ще в 70-ті роки, спеціально біля будівлі архіву. Він мав освіжати повітря, щоб навколо будівлі для зберігання архівних документів був свій мікроклімат. Але через те, що він багато років не працював, комунікації зіржавіли і зараз його відновити нереально», – говорить пані Апанович.
6 соток під фонтаном
Архівна установа розташована на ділянці площею трохи більше 17 соток. Сама будівля і її двір займають приблизно 11 соток, на решті шести розташований занедбаний фонтан.
Очевидно, для того, щоб змінити цільове призначення землі під цим фонтаном і заробити на шести сотках необхідно виділити їх в окрему ділянку.
Для цього власник або постійний користувач землі має звернутися до депутатів, щоб ті дозволили виготовити новий проєкт землеустрою і з однієї ділянки зробити дві. Відповідний проєкт рішення датований 8 травня 2025 року розглядали на погоджувальній раді Волинської обласної ради.
«Ви самі подумайте. Цей колодязь є небезпечний, аварійний, непрацюючий. Я думаю, що тут можна було б зробити щось корисне для громади. Будувати тут ніхто не буде, бо воно на схилі, його треба або накрити або засипати землею і зробити клумбу. Можна поставити легку конструкцію – кав’ярню якусь чи якийсь легкий магазинчик 23/7», – міркує директорка підприємства з архівної справи.
Різнобачення щодо фонтану
Але плани щодо подальшого використання землі у керівниці комунального підприємства і голови майнової комісії, через погодження якої проходять такі питання, дуже відрізняються.
Якщо Наталія Апанович вважає, що комунікації фонтану заіржавіли і не підлягають відновленню, то голова постійної комісії Волиньради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області Роман Микитюк впевнений, що його можна і треба відремонтувати.
«Які ж там комунікації? Вода і каналізація. Можемо відновити цей фонтанчик, поставити там якісь малі архітектурні форми. Заставимо, щоб воно працювало», – коментує подальше використання ділянки Роман Микитюк.
«Це дуже великі затрати, щоб його відновити і я не бачу сенсу в роботі цього фонтану», – озвучила протилежну думку директорка Наталія Апанович.
Схоже, не узгодили сторони і те, хто був ініціатором цього поділу. Волинська обласна рада чи керівниця комунального підприємства.
«Це комісія запропонувала поділити ділянку, бо ж вони її не використовують, щоб зрозуміти, що з нею робити. Бо ми кожен день маємо думати, де додатково брати кошти», – каже Микитюк.
«Це була моя ідея і я на пряму звернулась до обласної ради листом. Я з депутатами з цього приводу не говорила і з головою теж», – заперечила слова Микитюка Наталія Апанович.
Єдине у чому сходяться позиції сторін, то це у тому, що ділянку після можливого поділу треба здати в оренду, а майбутнього орендаря шукати через аукціон.
«Це нагадує ситуацію із ділянкою під Сніговою королевою»
Як колеги по депутатському корпусу зібралися здавати в оренду ділянку, якщо на ній розміщене комунальне майно, не розуміє юрист і депутат Волинської обласної ради Андрій Козюра.
«Скоріш за все буде продаж частини майнового комплексу, зокрема, фонтану на відкритому аукціоні з продажу майна. І в подальшому вже буде оформлятися земля. Але, щоб чітко зрозуміти, скільки під цим майном буде землі, напевно ділять земельну ділянку. Не хочеться, щоб повторилася така сама ситуація, як зі «Сніговою королевою», тому будемо чекати адекватних пояснень», – говорить Андрій Козюра.
Нагадаємо, депутати Луцької міської та Волинської обласної рад нещодавно стали фігурантами корупційного скандалу. Детективи Національного антикорупційного бюро і прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявили, що обранці обох рад за хабарі погодили будівництво житлового комплексу у Луцьку, на вулиці В’ячеслава Чорновола, 3, на території під льодовою ареною «Снігова королева».
Механізм освоєння землі там був схожий. До обласної ради спершу звернувся центр науково-технічної творчості, щоб поділити ділянку. Тоді відділені 65 соток депутати здали в оренду на 49 років під ковзанку. А за кілька років власники льодової арени передумали і вирішили звести там житловий комплекс. Обласні та міські депутати підсобили. Але в НАБУ впевнені, що не за безплатно і повз казну.
«Я розумію, що люди спішать, бо каденція може завершитися і вони можуть не встигнути, але, як показує досвід з тією ж «Сніговою королевою», де до абсолютно тверезих думок ніхто не прислухався. Позиція нашої фракції була така, що якщо орендар не хотів користуватися землею відповідно до цільового призначення, то треба було розірвати з ним договір в односторонньому порядку і провести аукціон і дати можливість тому, хто захоче», – прокоментувала ситуацію із ділянкою депутатка Волинської обласної ради від опозиції Юлія Вусенко.
У відповідь на закиди про те, що ситуація із поділом цієї землі у центрі нагадує корупційний скандал довкола «Снігової королеви», голова майнової комісії Роман Микитюк відповів, що усі ухвалені колегами рішення про забудову території льодової арени він вважає правильними. А хвиля обшуків, затримання депутатів, оприлюднення їх прослуховувань та оголошення підозр головам фракцій – це вже інше питання.
«Обшуки і всі ці слідчі дії це не я маю оцінювати. Розумієте, так? Це зовсім інше», – каже Роман Микитюк.
Директорка підприємства з архівної справи Наталія Апанович також вважає, що тему «роздули» журналісти.
«В нашому питанні немає ніякого закулісся, ніяких домовленостей. Це зовсім інше. А зі «Сніговою королевою» я думаю, що це швидше журналісти цю тему виставили в такому ракурсі, ніж там є якась основа», – вважає Апанович.
Питання про поділ зникло з розгляду
Чи є в питанні поділу ділянки якісь підводні камені і чи не випірнуть вони пізніше у плівках НАБУ достеменно невідомо. Але проєкт рішення щодо поділу землі на Глушець, 37а зняли з порядку денного.
«Це все скасовано, ніхто нічого ділити не буде. Ділянка залишається цільною. З яких причин – мені невідомо. Просто не прийняли рішення на комісії, відмінили», – прокоментувала керівниця обласного комунального підприємства з архівної справи.
Про те, що питання вже не актуальне журналістів «Сили правди» запевнила і речниця Волинської обласної ради Сніжана Шевчук. І відповіла, що проєкт рішення про поділ треба видалити із сайту. Нині за посиланням такого документу вже немає.
Але заступник голови майнової комісії Ігор Лех у коментарі «Силі правди» відповів, що питання про поділ ділянки ніхто не знімав з розгляду. Його нібито поставили на паузу, щоб довивчити.
«У депутатів виникало багато запитань: «що» і «чого», поки що вивчають це питання. Ніякої відмови не було. Воно є в обласній раді, воно буде винесене на комісію і відповідно на сесію. Моя позиція така, що відмовляти директорці немає підстав, нехай здає в оренду і приводить той фонтан до ладу», – каже депутат.
1 сотка = 10 тисяч $
На відміну від ділянки на Чорновола, 3 на шести сотках в центрі навряд чи розміститься багатоповерхівка. Тим більше, що ділянка з фонтаном з усіх сторін затиснута підземними комунікаціями. Але, скажімо, офісний центр, кафе чи крамниця – цілком ймовірно.
Директор агентства нерухомості Валерій Мусійчук каже, що на ринку така ділянка площею, 0,06 га у центрі може вартувати до 60 тисяч доларів.
«Враховуючи, що це ділянка не дуже великої площі. Плюс вона знаходиться в центральній частині Луцька, з виглядом на парк, гарна транспортна розв’язка, бо вулиця Глушець не завантажена. Там можна зробити хороший заїзд, можна зробити парковку. Я схиляюсь до думки, що ціна цієї ділянки близько 10 тисяч доларів за сотку», – вважає Валерій Мусійчук.
«Сила правди» обов’язково стежитиме, чим завершиться історія з ділянкою підприємства з архівної справи у самісінькому середмісті Луцька: чи справді депутати дадуть дозвіл на її поділ, чи продаватимуть право оренди землі або ж майна архівної установи та як саме це робитимуть.
Нагадаємо, «Сила правди» писала про що спілкувалися фігуранти кримінальної справи, пов’язаної з ділянкою під «Сніговою Королевою».
