Від початку січня 2024 року журналісти з Волині стикалися з різними перешкодами в роботі: фішинг, ненадання публічної інформації та боротьба за неї, судові позови.
Початок весни розпочався з неприємної новини для газети «Вісник+К». Цю газету оштрафувала комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) на суму 2 млн 130 тис. грн через рекламу азартних ігор. На сайті КРАІЛ не було уточнення конкретно, за яку саме рекламу «Вісник+К» оштрафували. Не вдалося уточнити це і у головного редактора Євгена Хотимчука, який поки не відповідає на дзвінки. Відповідно до статті 22-1 Закону «Про рекламу», реклама азартних ігор забороняється у друкованих медіа, сайтах, на радіо і телебаченні.
Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко пояснив, що норма закону «Про рекламу» щодо азартних ігор (стаття 22-1) зазнала певних змін минулого року. Закон передбачає великі штрафи за порушення в рекламі.
Крім фінансових загроз у вигляді штрафів є й поставало й питання цифрової безпеки. Наприклад, у березні цього року на електронну пошту редакції Центру журналістських розслідувань «Сили правди» надійшло фішингове повідомлення. За словами головного редактора «Сили правди» Юрія Горбача, лист надійшов 23 березня на редакційну пошту. Отримане повідомлення було схожим на сповіщення від соціальної мережі Facebook з фішинговим посиланням в кінці тексту. У тексті листа йшлося про нібито тимчасове блокування сторінки «Сили правди» у Facebook на 24 години для перевірки. І щоб підтвердити, що адміністратор сторінки, дійсно, є власником, його закликали натиснути на кнопку нижче.
Директор Центру журналістських розслідувань «Сили правди» Юрій Горбач зазначив, що наразі йому складно сказати, чи цей фішинг редакція отримала через опубліковані матеріали на сайті.
«Останнім часом у нас було чимало матеріалів різної тематики. Останнє розслідування стосувалося мережі компаній, яка видає медичні довідки у Луцьку без належних оглядів і за 8 днів після цього надійшов лист. Можливо просто збіг, ми можемо про це лише здогадуватися», – зазначив Юрій Горбач.
Перемога «Сили правди» в суді
Як вже раніше повідомляли на сайті ІМІ, на початку січня 2024 року журналістка Центру журналістських розслідувань «Силa правди» Оксана Петрук подала позов до суду через ненадання держпідприємством «Ліси України» інформації на її запит. Тому вона звернулася з позовом до Волинського окружного адміністративного суду.
А у березні цього року журналістка перемогла в суді. Так, 13 березня суд прийняв рішення щодо протиправної відмови у наданні інформації журналістці та зобов’язав ДП «Ліси України» надати відповідь на запит.
Оксану Петрук цікавила інформація про штатний розпис і зарплати співробітників Поліського лісового офісу. Після надсилання повторного запиту вона звернулася до суду. Юридичний супровід вели партнери з ГО «Платформа прав людини». Адвокат ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов зазначив у коментарі авторці тексту, що відповідь на запит мають надати після вступу в законну силу рішення суду. Тобто після того, як пройде 30 днів. У той же час, є ще час на апеляцію.
Публічна інформація має бути доступна
Журналіст сайту «Конкурент» Максим Косюр звернувся зі скаргою 4 січня до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини через ненадання повної відповіді на його запит комунальним підприємством «Луцька міська стоматполіклініка».
У своєму запиті, надісланому 11 грудня 2023 року, журналіст просив надати копію договору між підприємством та приватною юридичною фірмою. Але, як зазначив Максим, у комунальному підприємстві аргументували відмову тим, що приватна юридична фірма визначила цю інформацію як «конфіденційну».
Журналіст розповів, що навіть після скарги до Уповноваженого інформацію так і не надали: «У першій своїй відмові вони посилалися на те, що інформація є конфіденційною, але після аргументів представника Уповноваженого у медзакладі погодились, що це не так. Проте разом з тим вони відмовили у наданні інформації, посилаючись на інші статті в ЗУ «Про доступ до публічної інформації». У редакції сайту «Конкурент» зазначили, що наразі ще не вирішили чи будуть подавати до суду.
Судові справи з стоматполіклінікою
Директорка Луцької міської клінічної стоматологічної поліклініки Любов Яковчук подала до суду на видання «Конкурент» щодо захисту честі й гідності з вимогою відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 тисяч гривень. Редакція отримала судовий позов на початку січня цього року.
Любов Яковчук вимагає визнати поширену інформацію у п’яти публікаціях на сайті «Конкурент» недостовірною і такою, що завдає шкоди її гідності та діловій репутації. Крім того, вона просить суд зобов’язати медіа видалити з сайту ці публікації, у яких вона є фігуранткою та стягнути з редакції витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу.
Йдеться про матеріали, що вийшли з 19 вересня до 5 грудня 2023 року: «Скандальна Любов Яковчук таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)», «У Луцькій стоматполіклініці – скандал: замість завідувача взяли некомпетентного «адміна» (фото)», «У Луцькій стоматполіклініці хочуть переселити зубних техніків: чим це загрожує лікарям та пацієнтам», «У Луцькій міській стоматполіклініці беруть гроші з учасників бойових дій за безоплатні послуги (фото)», «У Луцькій стоматполіклініці меддиректор незаконно обіймає посаду».
Головний редактор сайту «Конкурент» розповів, що судовий процес триває, а наступне засідання заплановане на 29 березня цього року. Головний редактор «Конкурента» Андрій Лучик раніше у коментарі ІМІ заявив, що в більшості публікацій редакція подавала її точку зору.
Як за фото в Польщі журналістів депортували з країни
7 березня 2024 року польська поліція затримала волинських журналістів Юрія Конкевича та оператора Олександра Пілюка місті Бранево, які проводили фото та відео зйомку під час перетину кордону вантажними автомобілями між Калінінградською областю, Російською Федерацією та Польщею. Після цього журналістів депортували з країни.
Як розповів Юрій Конкевич, станом на сьогодні журналістам повернули лише особисті речі, які були на момент затримання, – паспорт, готівку, ключі, одяг, косметичку, в той час як обладнання залишається в Польщі.
Прокуратура Польщі після затримання журналістів Район.in.ua відкрила кримінальне провадження щодо можливого збору інформації, передання іноземній розвідці даних, які можуть зашкодити Республіці Польща (ст. 130, §3 Кримінального кодексу Польщі). Йдеться про проведення фото- та відеознімання цивільної критичної інфраструктури в місті Бранево поблизу польсько-російського кордону громадянами України.
У польській прокуратурі пояснили у відповіді на запит дії працівників поліції з КПП в Браневі, які затримували чотирьох чоловіків. Зокрема, причиною втручання поліції була їхня активність у прикордонному місті: фото- та відеознімання об’єктів цивільної критичної інфраструктури. Чоловіки знімали багато об’єктів, зокрема вантажні рампи ПКП Карго (PKP Cargo – найбільший у Польщі та другий у країнах ЄС оператор вантажних залізничних перевезень, зареєстрований на Варшавській фондовій біржі, – авт.). Також знімали гідроелектростанцію, міст, термінал для перевалки газу.
У польській прокуратурі наголосили, що журналісти не говорили спочатку, що є журналістами. За їх словами, вони подавали суперечливі між собою версії щодо причин свого перебування в Польщі.
Журналіст Район.in.ua Юрій Конкевич у коментарі підтвердив, що справді одразу не сказав поліції, що є журналістом. Коли до них підійшли працівники поліції, вони відповіли, що є українцями, які в парку фотографують місто: «На вимогу показати фото – показали їх і опинились у відділку», – пояснив журналіст.
Юрій Конкевич зазначив, що показав працівникам поліції посвідчення журналіста за кілька годин після затримання. Наразі триває слідство. Журналісти повернулися до Луцька та продовжують свою роботу. Відзнятий матеріал журналістів можна переглянути на ютуб-каналі Район.in.ua «Газ та зерно з РФ їдуть до ЄС, доки кордон Польщі та України заблокований».
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
