Деякі волинські медійники вже почали користуватися інструментами штучного інтелекту, бо це допомагає їх роботі. Переважно опитані журналісти використовують штучний інтелект для розшифровки аудіо та відео, перетворення їх у текст. Іноді користуються ШІ для покращення зображень, або для генерації заголовків до текстів. У ШІ є й мінуси, бо текст може розшифрувати неточно або неправильно. Тому все треба завжди перевіряти.
Редактори і журналісти поділилися своїм досвідом та лайфхаками використання ШІ.
Продюсерка лінійна «Суспільне Луцьк» Наталія Морозюк розповіла, що у їх редакції насамперед вболівають за відповідальне використання штучного інтелекту у роботі.
«Ніколи згенероване ШІ фото чи текст не матимуть більшої цінності, ніж авторське. Однак ШІ може стати незамінним помічником, якщо йдеться про технічні процеси, приміром, переклад чи транскрибування текстів. Редакція керується загальними принципами Суспільного щодо використання штучного інтелекту», — зазначила вона.
Наталія Морозюк каже, що кожен працівник відповідає за контент, створений за допомогою ШІ, зокрема, його відповідність стандартам Суспільного. Також автор обов’язково вказує про це користувачам платформи, на якій було опубліковано згенероване зображення чи інший контент.
«Наразі подібних прикладів на цифрових платформах Суспільного Луцьк нема. Щодо користі від ШІ, то нещодавно наш фахівець, який працював над програмою транскрибування (розшифрування) аудіо- та відеофайлів великого обсягу, скористався ChatGPT для написання коду. Програму нині тестують наші журналісти. Узагалі редакція наразі, радше, вивчає досвід використання ШІ, ніж його використовує. Ми пропонуємо нашим працівникам долучатися до онлайн-лекцій на цю тематику, маємо таку можливість на Суспільному. Тому не виключаємо, що у майбутньому будемо ефективніше використовувати штучний інтелект у своїй роботі», — зауважила Наталія.
Журналістка Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Ірина Кравчук розповіла, що використовує у роботі ШІ для транскрибування тексту з аудіо та відео.
«Для цього використовуємо зручний інструмент Good Tape. Також колись ставав у пригоді генератор зображень. Наприклад, щоб проілюструвати новину. ШІ чудово економить час. Ще використовую часто платформу Restore Photo, допомагає покращити якість фото», — ділиться досвідом журналістка.
Журналіст і волонтер Мирослав Ватащук розповів, що наразі не користується інструментами штучного інтелекту в роботі, бо немає для цього потреби. А от журналіст, графічний дизайнер у Центрі журналістських розслідувань «Сила правди» Антон Бугайчук штучним інтелектом у роботі користується.
«Переважно — це ChatGPT і вбудовані елементи штучного інтелекту у програмах пакету Adobe (Photoshop, Illustrator). ChatGPT використовую, щоб швидко згенерувати скрипти для аналізу та візуалізації даних, або перевірити код під час розробки сайтів. У Adobe використовую штучний інтелект для швидкого виділення об’єктів та очищення фону під час створення ілюстрацій», — розповів він.
Також Антон Бугайчук тестував генерування зображень у безплатних сервісах від Adobe Firefly та Stable Diffusion. Проте, каже він, в роботі переважно стикається з компонуванням об’єктів, безкоштовні фотографії яких вже є в інтернеті. Тому генерування штучних зображень журналіст застосовує рідко, хіба що для фону у колажі.
Журналіст сайту «Район.in.ua» Юрій Конкевич розповів, що найбільше використовує сайт deepl.com для перекладу, для розшифрування текстів — інколи Whisper UI , для генерації зображень вивчив Adobe Firefly.
«Загалом моя стратегія — знати, як користуватись ШІ вже зараз, але водночас використовувати його для оптимізації рутинних процесів в роботі, не для заміни власних думок та рефлексій. Вчуся «підучувати» всі інструменти ШІ під свої потреби, задавати правильні обмеження в запитах, аби у результаті спілкування ШІ не видавав банальщину, про яку часту пишуть колеги в соцмережах, критикуючи GPT», — говорить Юрій Конкевич.
Керівниця проєкту misto.media Людмила Яворська теж користується перевагами штучного інтелекту. Зараз працює над новим проєктом — міським онлайн-журналом misto.media, запуск якого планується на літо. З її слів, у редакційній політиці уже розписані декілька потенційних можливостей, які будуть використовувати ШІ, проте список ще доповнюється. Наприклад:
- для написання SEO-заголовків та SEO-описів. Людмила розповіла, що раніше вона вже використовувала ChatGPT, який непогано справляється, але його треба «виховувати» і вчити,
- для розшифрування аудіо (Pinpoint),
- для перекладу текстів,
- для редагування відео (OpusClip).
Зараз Людмила опановує інструмент Aixploria. Зокрема, недавно відкрила інструмент, що пише пісні.
«Якщо вам раптом у вашому плейлісті не вистачає пісні у стилі Лани Дель Рей про Луцьк — то тепер це не проблема. Бета-версія цього ШІ — Udio», — зазначила журналістка.
Журналістка і комунікаційниця Благодійного фонду «Рокада» Волинь Олена Кузьмич використовує ChatGPT для брейншторму, коли треба підібрати ідею для допису, або написати невеликий пост для соціальних мереж.
Особливо, якщо часто треба писати на одну тему, ШІ стає в нагоді.
«Мені подобаються ті програми зі штучним інтелектом, які дозволяють розшифровувати тексти. Тому, що якщо ми сядемо дивитися відео і будемо самі писати текстовий варіант, то це буде дуже довго, а так можемо з відео в YouTube чи Facebook отримати дуже швидкий текст, який ми вже самі перетворимо в матеріал чи новину», — розповідає вона.
За словами Олени Кузьмич, вона використовує ChatGPT для просування особистого бренду у соцмережах. Завдяки ШІ на задану тему швидко створити готовий допис для соцмереж.
«Якщо ви реалізовуєте якийсь проєкт і для нього треба креативна назва, можна запропонувати Chat GPT: «напиши мені 10 ідей назв проєкту про владу і громаду», і він видасть 10 класних назв. Можна вибрати якусь одну і вже попрацювати над нею саме з допомогою людського фактору», — розповіла Олена Кузьмич.
«Надзвичайно важливо треба вичитувати те, що пише ChatGPT, бо в нього часто буває «шизофренія», коли він придумує усілякі речі», — додає вона.
Загрози від штучного інтелекту: застереження від експертки
Старша юристка Лабораторії цифрової безпеки, експертка Експертного комітету зі штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації України Тетяна Авдєєва розповіла, що основні ризики, повʼязані з використанням ШІ, залежать від сфери, в якій працює журналіст.
«Якщо говорити суто про роботу редакцій та медіа — переважно використання ШІ може призвести до поширення неправдивої інформації (як свідомо, так і несвідомо). Варто згадати лише приклад із фейковою біографією Олеся Гончара, згенерованою ChatGPT і без перевірки опублікованою українськими медіа. Іншим прикладом було поширення генерованих зображень – наприклад, зображення плачущих після обстрілів котиків чи генерованих зображень дітей, постраждалих від війни. В таких випадках, читачі можуть почати сумніватися у надійності медіа і правдивості контенту, яке воно поширює. Пошук інформації за допомогою великих мовних моделей на кшталт ChatGPT чи Gemini також є не дуже надійним, адже вони погано фільтрують джерела і можуть посилатися на пропагандистські ресурси».
Тетяна Авдєєва зазначає, що журналісти можуть потерпати від ШІ й у інших випадках. Наприклад, коли держава вдається до технологій розпізнавання облич чи моніторингу комунікацій розслідувачів. Такі приклади вже неодноразово виникали в Китаї, Росії та інших авторитарних державах. Втім, демократичні країни часто використовують ШІ у відеостеженні і теоретично теж можуть таким чином розкривати журналістські джерела чи вдаватися до інших порушень. Тож, журналістам варто бути обережними.
Поради, як не помилитись при використанні ШІ
Експертка Тетяна Авдєєва радить декілька простих фундаментальних правил, щоб не помилятися, використовуючи ШІ: дивитися за тим, чиї технології використовують журналісти (уникати російського, білоруського, китайського чи іранського програмного забезпечення), уважно читати умови користування технологіями (особливо ті частини, що стосуються захисту персональних даних та передачі інформації, яка надходить в систему), а також дотримуватися принципу прозорості (повідомляти аудиторію про використання ШІ).
Експертка наголосила, що корисними щодо використання ШІ можуть стати Рекомендації з відповідального використання ШІ у сфері медіа, розроблені Міністерством цифрової трансформації.
«У цьому документі пояснюється, як правильно маркувати контент, створений за допомогою ШІ, як відрізняти генерований та автентичний контент, як користуватися системами рекомендацій новин та налаштовувати їх на власних вебсайтах. В цілому, ці стандарти згодом «мігрують» і в законодавче регулювання, коли в Україні будуть імплементувати Акт ЄС про штучний інтелект».
Висновки
Попри плюси використання штучного інтелекту, медійники мають зважати і на загрози, що несе ШІ. Наприклад, неточність інформації, створення штучним інтелектом фейків, контент низької якості. Щоб цього уникнути, важливо бути уважними та перевіряти надану ШІ інформацію й використовувати тоді, коли це справді необхідно.
Також варто пам’ятати, що не можна використовувати згенеровані, коли треба проілюструвати текст справжніми фото про війну. Наприклад, у мережі раніше поширювали фото з хлопчиком, який плаче нібито біля зруйнованих будівель у Дніпрі. Але з’ясувалося, що фото було створене ШІ, а не реальне. Це викличе негатив та нерозуміння, мовляв, поширюють неправду про те, що відбувається в Україні. Тому важливо, щоб фото про війну були справжні.
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
