Яка ситуація з пальним на Волині на третій тиждень війни

Перші дні війни на Волині спровокували величезні черги не лише за продуктами, а й за пальним. До деяких автозаправних станцій черги простягалися на кілька кілометрів, а водії намагалися заправити не лише автомобільні баки, а й каністри, бочки та інші ємності. 

Такий ажіотаж спровокував дефіцит пального та обмеження його продажу. Тож «Сила правди» дослідила, чи виправилася ситуація із забезпечення пальним на Волині станом на третій тиждень війни. 

За даними українського порталу minfin.com.ua, ціни на пальне на Волині до початку війни коливалися у межах 35-37 гривень за літр А-95, 34-35 гривень за літр А-92 бензину та близько 34 гривень за літр дизпалива. Газ – 18-19 гривень за літр. Втім, згодом вони суттєво змінилися. Виник дефіцит пального. Деякі його види до цього часу постачали в Україну з Білорусі, яка нині є союзником агресора.

Варто зазначити, що днями Мінекономіки встановило нові граничні ціни бензину та дизельного пального, від яких АЗС можуть встановлювати свою націнку. Відтак, середня вартість бензину збільшилася на 1,40 гривні, а для дизельного пального – на 1,59 гривні. Востаннє Міністерство оновлювало дані щодо граничних цін на пальне перед початком війни. Зокрема, як повідомляє видання «Бізнес.Цензор», з 22 до 23 лютого роздрібні мережі АЗС підвищили ціни в середньому на 41 копійку за літр.

«Сила правди» проїхалася автозаправними станціями Луцька 13 березня аби поспостерігати чи скоригували мережі свої ціни уже відповідно до нових норм уряду. Виявилося, що АЗС деяких мереж, як от «Укр-Петроль», «Avetra», «Shell», палива не продають, на більшості АЗС «Укрнафта», «БРСМ» також відсутнє пальне, в інших мереж зазвичай по 1-2 позиції пального, на багатьох відсутнє дизпаливо та газ. Деякі мережі вже скоригували ціни. Наприклад, на «Окко» та «WOG» бензин класу преміум сягає 47 грн/літр, а газ – 25 грн/літр. Ціни – у фотогалереї нижче.

Менеджери волинських АЗС зазначають, що за час воєнного стану ціни на пальне в регіоні суттєво не зросли, а помітне зростання відбулося ще у лютому, до початку воєнного стану. Щодо постачання пального, то деяким компаніям вдалося налагодити логістичні процеси, хоча у зв’язку з військовими діями ситуація стрімко змінюється. Крім того, через великий ажіотаж і потреби військового часу деякі мережі запровадили обмеження на відпуск пального.  

– З огляду на ситуацію в країні, ми намагаємося налагодити логістичний процес в такий спосіб, щоб ті АЗК, де дозволяють умови, були забезпечені пальним, а клієнти мали змогу заправити свої авто, – пояснює керівник управління зі зв’язків з громадськістю компанії  «WOG» Тетяна Калашюк. – Головна мета мережі АЗК «WOG» зараз – забезпечити можливість пріоритетної заправки авто спеціальних служб і служб критичної інфраструктури. Тому ми прийняли рішення обмежити об’єм заправки до 20 літрів на одне приватне авто. Окрім цього, автомобілі спеціальних служб і служб критичної інфраструктури заправляємо позачергово. Ціни на пальне в мережі АЗК WOG є однаковими в усіх регіонах країни.  

Подібні обмеження ввели й інші компанії. 

– Великогабаритний транспорт ми обмежили до 100 літрів, а для простих споживачів – до 30 літрів, – пояснює регіональний менеджер Волинської сітки «АМІС» Олександр Герасимчук. – Але ситуація постійно змінюється і ми дивимось по кожній АЗС окремо. В нас є своя логістика і в міру можливостей ми забезпечуємо всі АЗС. Ми надаємо пріоритет поліції, територіальній обороні, військовим – якщо є відповідні документи, то навіть надаємо безкоштовно пальне. Також пріоритет надаємо транспортним засобам, які перевозять евакуйованих, які перевозять дітей та біженців. Щодо цін, то наші заправки їх самостійно не змінюють. Тому за період військового стану наші ціни критично не змінились. 

У мережі ПАТ «Укрнафта» у Волинській області повідомили (менеджер відмовився представлятися), що перебої з постачанням були в перші дні війни, однак вже за тиждень постачання вдалося відновити і всі АЗС працюють. Обмеження на відпуск пального тут вводять лише на залишки, окремо аналізуючи ситуацію на кожній заправці. Щодо цін, то запевнили, що за час воєнного стану пальне не подорожчало. 

Ми спробували сконтактувати і з іншими мережами, однак відповідей від них так і не отримали, а деякі просто відмовлялися говорити через воєнний стан. 

У тому, що ціни на пальне в регіоні за час війни суттєво не зросли запевняють і в Держпродспоживслужбі. Зокрема, кажуть, що незначне зростання пов’язане із воєнним станом, але від громадян немає скарг на це. 

– На час військового стану у нас перевірки заборонені. Тому на даний час ми ніяких заходів не проводимо, крім того що моніторимо, виїжджаємо, розглядаємо зверенння громадян, беремо на замітку і після закінчення військового стану будемо вживати відповідні заходи, – пояснює завідувач сектору контролю за регульованими цінами головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Олег Янюк. – Щодо пального то таких звернень до нас не надходило. Бачимо, що ситуація зараз така, що є дефіцит газу і дизпалива, але це пов’язано із військовими потребами. Значного подорожчання пального чи спекулятивних цін немає. Так подорожчання незначне є, але це зрозуміло під час військового стану.  

Волиняни звернули увагу на те, що в окремих мереж досі є проблеми з деякими позиціями пального. Йдеться про мережу АЗК UPG, де зауважили відсутність дизпалива впродовж кількох днів.

Мережа автозаправних станцій UPG з’явилася на Волині у 2018 році. На сайті компанії йдеться, що пальне завозили з Мозирського нафтопереробного заводу в Республіці Білорусь.

Центральний офіс компанії в Україні знаходиться в Коростені Житомирської області. За повідомленням видання «Українська правда», 10 березня 2022 року базу UPG в Коростені обстріляла російська армія. Коментувати ситуацію з наявністю пального на автозаправних комплексах менеджери UPG у Луцьку відмовилися. Натомість, на сторінці компанії у соцмережі 11 березня повідомили, що відмовляються від білоруського пального через те, що країна підтримала росію у війні проти українського народу.

–  Від початку російської агресії (2014 р) UPG єдина, хто одразу відмовився і з того часу не реалізовував жодного літру російських нафтопродуктів.Наша позиція є незмінною. Тому сьогодні ми також засуджуємо підтримку Білоруссю країни-агресора і повністю відмовилися від білоруського пального, знайшовши альтернативні джерела поставок в інших дружніх країнах, –  повідомляють на сторінці мережі у Facebook .

Разом з тим луцький адвокат Артур Мартіросян у мережі Facebook висловив занепокоєння ситуацією на ринку пального і закликав владу вирішувати проблему.

– Влада, вирішіть питання постачання на АЗС палива з Європи. В нас одна за одною стають АЗС – постачання відсутнє. Це ж не складно – зробити зелене світло для бензовозів. Створіть порядок виїзду водіям, вирішіть питання з митницями – потрібно не тільки паливо, але і продукти в магазини завозити. Ми так теж до гуманітарної катастрофи підійдем. Це все можна вирішити – тільки ж займіться цими питаннями! – зазначив Артур Мартіросян.

Як Волинь вирішуватиме ситуацію на ринку пального, «Сила правди» запитала у начальника управління економічного розвитку і торгівлі Волинської обласної державної адміністрації, а нині – військової адміністрації – Анатолія Банери. 

– Паливо це продукт стратегічний. Обмеження на відпуск пального приватним особам є і буде в умовах воєнного часу. Формуємо резерв для екстрених служб і військових в першу чергу. Шукаємо нові ринки. На жаль, більше я вам сказати не можу, – прокоментував чиновник. 

До слова, днями Кабмін прийняв рішення, щоб уникнути дефіциту пального і запобігти зростанню цін. Воно полягає у внесенні змін до формули, за якою рахують максимально дозволену ціну пального на заправках та у скасуванні акцизу на пальне і зниженні ПДВ. 

Нагадаємо, Російська Федерація напала на Україну уночі з 23 на 24 лютого. З’явилося звернення російського президента, в якому він каже, що буде намагатися «демілітаризувати» Україну. Впродовж двох тижнів війни ситуація на Волині залишалася відносно спокійною, окрім кількох повітряних атак на об’єкти військової інфраструктури в регіоні. 

Валентина Куць

Журналістка Центру журналістських розслідувань "Сила правди", з жовтня 2017-го до березня 2020-го – директор Центру