Ківерцівський лісгосп відмовився від 10 тисяч гектарів мисливських угідь на користь приватного підприємства. Частина з них – це заказники «Зубр» і «Воротнів», а також селекційно-насіннєвий центр у Гаразджі поблизу Луцька. Офіційна причина – збитковість мисливського господарства. Тим часом в межах цих угідь ростуть паркани, а об’єкти нерухомості переходять у приватну власність.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував, кому довірили найбагатші ліси Волині.
У підвідомчих Філії «Ківерцівське лісове господарство» мисливських угіддях – реформа. Лісгосп відмовляється від понад 10 тисяч гектарів і змінює межі зоологічного заказника «Зубр». Тим часом вимальовується новий користувач, який має намір господарювати там наступну чверть століття. Це – не випадкова людина, а учасник скандальновідомих «вечорниць» у лазні воротнівського Лісівничого молодіжного центру.
Усе це відбувається навздогін передачі у приватну власність елітного майнового комплексу з готелем збудованого коштом держлісгоспів в мальовничих волинських лісах неподалік Луцька. Зв’язки між цими «тектонічними» змінами – очевидні. Але чомусь не для Держлісагентства і ДП «Ліси України».
Київські покупці «оволинились»
Майновий комплекс, родзинкою якого є готель для мисливців «Звірів», продали з аукціону у червні 2023-го. Найвища цінова пропозиція сягнула аж 60 мільйонів гривень, але дістався він фірмі «Деметра Стандарт», яка запропонувала за нього 16,5 мільйона гривень, бо переможець відмовився від виграшу.
На той час товариство з обмеженою відповідальністю «Деметра Стандарт» було зареєстроване в Києві, а його власником і керівником був мешканець столиці Володимир Кузнєцов. Нині ж фірма, основний вид діяльності якої – оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами й сантехнікою, «оволинилась» змінивши столичну прописку на звірівську. Крім того, навесні 2024-го офіційно керівником товариства стала волинянка Юлія Повідзьон (Веремчук).
Майнові права на звірівський комплекс «Деметра Стандарт» зареєструвала впродовж місяця після аукціону. Ще через місяць майно арештували. Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження за фактом зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Правоохоронці запідозрили, що службові особи Фонду держмайна провели аукціон з порушенням і суттєво занизили вартість об’єктів, які виставлялися як лот.
Аналізуючи результати аукціону у серпні 2023 року Центр журналістських розслідувань «Сила правди» звертав увагу на звіт аудиторської служби. Завдяки описаним у ньому витратам на реконструкцію і облаштування відпочинкового комплексу журналісти порахували, що продали готель «Звірів» дешевше, ніж лісівники офіційно інвестували у нього напередодні.
Схоже і правоохоронці не оминули цей факт увагою. Адже в ухвалі про арешт майна йдеться:
«…протягом 2018-2019 років підприємство уклало ряд договорів із підрядниками на виконання ремонтних робіт господарських будівель необхідних для ведення мисливсько-господарської діяльності контори господарства, будинків мисливця, гаражів, піднавісів для сіна, фазанаріїв, мийки, споруд, влаштування доріжок, огорож, інші роботи з благоустрою на загальну вартість 12 322 000 грн, що виконувались протягом вказаного періоду. Крім того в цьому періоді підприємством було придбано основних засобів, будівельних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, які були використані при проведенні ремонтних робіт на суму 3 752 500 грн. та оплачено вартість послуг пов`язаних з ремонтом та утриманням майна на суму 1 699 700 грн»
Та, схоже, обтяження щодо майна не надто обтяжують тих, хто ним користується.
Закрили доступ до лісу
Ще у 2023-ому мешканці Звірова били на сполох через паркан, який відрізав їм звичний доступ до лісу через подвір’я колишнього лісгоспу. Вони зібрали понад сотню підписів і звернулися до Ківерцівського лісового господарства. Проте їм порадили ходити в ліс через сусідню Олександрію.
А цього року обмеження на доступ до звірівського лісу пустили метастази.
Лучанка Яна Шенгерета – любителька тихого полювання. Жінка у червні пішла збирати гриби на звичні місця, але замість дарів природи натрапила на «подарунки» створені людською рукою.
«Приїхали ми якогось дня в ліс збирати гриби, любимо ми це діло, в нас є така група людей, товариство грибників, і ми собі так їздимо, шукаємо… Тихе полювання, відпочинок… Приїхали на свої локації і були дуже неприємно здивовані, тому що тут виріс якийсь паркан. Звідки виріс, чому виріс, не зрозуміло. Вирішили проїхати подивитися, де ж той паркан закінчується, до кінця ми так і не доїхали. Зазвичай ми після збирання грибів йшли до ставка і там собі сиділи, обідали, відпочивали. А от зараз до того ставка вже не можна пройти, чомусь поставили замок», – розповідає жінка. – На мій допис у Facebook речниця лісового відомства відповіла, що це вольєр для звірини».
У відповідь на обурення грибників Поліський лісовий офіс описав призначення вольєрів, але жодної конкретики щодо звірівського паркану не озвучив.
«Що це за паркан у лісі?» – пишуть користувачі соцмереж. Розуміємо, що така картина на перший погляд може викликати обурення, тому аргументуємо, чому у лісі дійсно може бути огорожа. Саме так виглядає створення комфортних умов для проживання тварин. Контрольоване середовище, куди заселяються і де перетримуються дикі звірі, поки не стануть готовими до проживання в лісі» , – пишуть управлінці.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» звернувся до Філії «Ківерцівське лісове господарство», аби з’ясувати, для яких саме тварин лісівники створили комфортні умови встановивши паркан. Тим більше, що він прилягає до подвір’я колишнього Звірівського лісомисливського господарства, майно якого нині у приватній власності. Тобто між тим, що називають вольєром, і готельним комплексом немає жодної перегородки, все це тепер – одне подвір’я.
– Яка площа цієї огорожі, – запитуємо начальника відділу лісового і мисливського господарства Філії «Ківерцівське лісове господарство» Сергія Савчука, якому доручили відповісти на заздалегідь озвучені запитання.
– Не готовий сказати. Мені здається, гектарів 12, – відповідає посадовець.
– Які тварини будуть там утримуватись?
– Олені. Можливо, кабани.
– Чи зебезпечете ви людям можливість збирати там гриби, гуляти лісом?
– Ми зобов’язані надати вільний доступ.
– Чому між готелем і цим як ви кажете вольєром, де будуть утримуватися кабани і олені, немає перегородки?
– Тому це ще в процесі. Мабуть, не добудували.
– У нас закрадається підозра, що таким чином розширили територію для приватного власника.
– Ні. Не може бути такого.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» також звернувся до ДП «Ліси України» і Філії «Ківерцівське лісове господарство» з запитом щодо ознайомлення з проєктом вольєру. Обидві установи під копірку написали, що все зроблено в межах чинного законодавства, а окремого проєкту саме на цю загорожу немає, бо вона нібито передбачена і затверджена загальним Проєктом організації мисливських угідь. Хоча і його чиновники лісової галузі чомусь приховують.
«Законодавство України гарантує громадянам вільний доступ в ліси державної і комунальної власності. В тому числі і всередину вольєрів. Але лісівники і мисливці часто користуються тим, що громадяни не знають своїх прав і де-факто ігнорують ці норми, розповідаючи, що це їх «орендований ліс». Хоча всередині вольєру такий же з точки зору закону ліс, як і за його межами. В даному випадку, коли відсутній паркан між будинком та «вольєром» це схоже на спробу незаконно обмежити доступ в ліс» – коментує аналітик ГО «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов.
Оптимізація заказника і відмова від мисливських угідь
Через місяць після продажу звірівського комплексу у Філії «Ківерцівське лісове господарство» раптом вирішили, що настав час оптимізувати загальнозоологічний заказник «Зубр». 31 липня 2023 року лісівники звернулися до Інституту екології Карпат Національної академії наук України за науковим обґрунтуванням зміни його меж.
Команда з чотирьох науковців під керівництвом доктора біологічних наук, директора Інституту екології Карпат Івана Данилика підтвердила доцільність вилучення території на півдні заказника площею майже 2,9 тисячі гектарів взамін на приєднання 3,8 тисячі гектара на півночі. Офіційна причина – міграція зубрів.
«В ocтанні роки спостерігається змiщення основних мiсць перебування зубра в пiвнiчному, пiвнiчно-схiдному та пiвнiчно-захiдному напрямку вiд попереднiх мiсць його оселення», – йдеться в обгрунтуванні.
Крім того експерти апелюють до інших переваг оптимізації. Серед них і охорона інших червонокнижних видів флори і фауни, які нібито є на запланованих до приєднання територіях, і навіть культурної та історичної спадщини.
«Звірово-Котiвськi лiси мають певну історичну та культурну спадщину, оскільки у минулому вони частково належало до маєтку князя Радзiвiлла. Сучаснi лiсовi насадження закладенi переважно в перiод мiж Першою та Другої свiтовими вiйнами, проте збереглися ділянки природних насаджень вільхи чорної, сосни звичайної та дуба звичайного, віком понад 100 років. Tyт також знаходяться oкpeмi вікові дерева, зокрема дуби звичайнi, сосни звичайнi, віком понад 120-160 poків. У Першу світову війну тут, у перiод 1915-1916 рр. проходила лінія фронту, про що свідчать залишки фортифікаційних споруд (окопи) австро-угорсъкоi apмії», – пишуть науковці.
Проте, якщо поглянути на карту запропонованих лісівниками і науковцями змін, то справжня причина усіх цих рухів стає очевидною. Адже з заказника намагаються вилучити територію навколо викупленого майнового комплексу, відомого, як готель для мисливців «Звірів». На карті нижче можна переглянути запропоновані зміни, які позначені різними кольорами. Для перегляду деталей натискайте на мітки.
Обгрунтування перекроювання меж заповідної території лісівники з власним клопотанням скерували у Волинську облдержадміністрацію, а ті – у Міндовкілля. Там проєкт отримав зелене світло. Наступним етапом повинно було стати голосування у сесійній залі Волиньради. Проте ситуація вийшла з кулуарів і завдяки депутату Анатолію Вітіву набула розголосу в медіа. Після цього Міндовкілля відкликало своє погодження і повідомило обласну владу, що ситуація потребує довивчення.
«Ми вивчали документи на зміну меж заказнику «Зубр» і склалась думка, що головна мета цих змін – дозволити полювати новим власникам колишнього лісгоспівського готелю. Крім того, ще й вирубати старі дуби і вільхи. Бо в заказнику заборонено і полювання, і суцільні рубки. Територія, яку пропонували взамін – це переважно штучні соснові ліси, при цьому добряче порубані», – розповідає аналітик ГО «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов.
Водночас Ківерцівське лісове господарство заявляє про потребу відмовитись від частини мисливських угідь у Звірівському, Мощанському, Партизанському та Воротнівському лісництвах і на території селекційно-насіннєвого центру під Луцьком загальною площею понад 10 тисяч гектарів.
«У зв’язку з тим, що ведення мисливського господарства потребує значних витрат, які тільки за 9 місяців 2023 року склали по філії 2,362 мільйона гривень, що вже вплинуло і в подальшому буде впливати на рентабельність діяльності, філія «Ківерцівське лісове господарство» вважає за доцільне ініціювати питання про добровільну відмову від частини мисливських угідь на землях державного лісового фонду загальною площею 10469 га», – йдеться у листі директора філії Анатолія Ярмолюка на адресу Поліського лісового офісу.
Протягом грудня 2023-го – січня 2024-го цю відмову погодили в Державному агентстві лісових ресурсів, Державному підприємстві «Ліси України», Північно-західному міжрегіональному управлінні лісового і мисливського господарства та Поліському лісовому офісі. На карті нижче можна переглянути площі угідь, від яких відмовився Ківерцівський лісгосп. Для перегляду деталей натискайте на мітки.
Одночасно своє бажання підібрати «непотрібне» виявляє щойно створене у грудні 2023 року мисливське товариство «Відродження» з Луцька. Менш, ніж через два тижні після реєстрації фірма звертається до ДП «Ліси України» з проханням надати у користування на 25 років відмовні угіддя і знову ж таки з неабиякою швидкістю отримує «так» від усіх згаданих відомств і від Волинської обласної державної адміністрації. Залишилось лише, щоб відповідне рішення проголосували у Волинській облраді.
Якщо цифри з документів накласти на мапу то стає очевидним, що підприємству-новачку вирішили довірити не лише шмат заказника «Зубр» в нинішніх межах разом з проданим готельним комплексом «Звірів», увесь ботанічний заказник «Воротнів» разом з Лісівничим молодіжним центром, а й 32 гектари лісу біля сіл Гаразджа та Лище, які ще у 2021 році пригородили до місцевої елітної конюшні і назвали вольєром громадської організації «Горинь».
Раніше такою довірою, як нині мисливське господарство «Відродження», користувалось товариство мисливців і рибалок «Горинь». У 2017-ому йому зі скандалом надали в безоплатне користування майже 5 тисяч гектарів мисливських угідь в цуманських лісах. Частина з яких знаходяться на території заповідних урочищ Національного природного парку «Цуманська пуща».
Схоже, золотий час «Горині» минув торік, коли його директор і співвласник Юрій Шевчук потрапив під кримінал за незаконні рубки в Національному парку «Цуманська пуща».
Мисливські угіддя – товаришу по лазні
Відмову Ківерцівського лісового господарства від угідь і передачу їх зовсім новій приватній юридичній особі погодили в дуже стислі терміни. В чому ж секрет такої довіри?
Власником і керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Відродження» є підприємець з Луцька Сергій Тимощук. Це він свого часу парився в лазні Лісівничого молодіжного центру посеред Воротнівського заказника. Тоді під супровід волинських лісівників і бандитів пана Сергія визволяли з пастки, яку любителю відпочинку на природі влаштували активісти. Потім він навіть коментував ситуацію пресі. Мисливець казав, що дуже злякався.
Нині ж Сергій Тимощук не побоявся взяти на себе зобов’язання щодо відгодівлі та розведення звірів на понад 10 тисячах гектарів державного лісу.
– Хотіла б з вами поговорити стосовно вашого підприємства «Відродження» і тих мисливських угідь, на які ви претендуєте, – починаємо розмову з паном Сергієм.
– Так про що ж говорити? Мисливських угідь ще немає, – відповідає бізнесмен.
– Я хочу запитати, чи вигідно вам брати такі великі території? Що ви з ними маєте робити?
– Що я з ними маю робити, то я знаю, а вигідно воно… Життя тече, життя іде і в принципі все вигідно. Ви ж розумієте, що якщо на місці це все залишиться, то можна ж руки опустити, і все буде, і все закінчиться.
– Там понад 10 тисяч гектарів, і є такі території, де відверто полювати, наприклад, не можна.
– Ну, справа в тому, що можна було взяти карту і повирізати собі кусочки і рахувати гроші. Звичайно, воно так. Але ж угіддя мисливські не можна ж вирвати з лісу. Отут я хочу полювати, тут я хочу розводити, тут я хочу їхати… Вони надаються пакетом, ось і все. Захищати його, розводити, оберігати – потрібно все. А те, що відверто полювати можна в двох-трьох місцях, то нічого страшного в цьому нема.
Мисливське господарство, ви вважаєте, що тільки полювання? Полювання – це вершина. Це один з методів, де можна заробити гроші. А мисливське господарство, воно багатогранне. Якщо ми говоримо про полювання, то я особисто практично і не полюю. Бо вже давним-давно наполювався і настрілявся.
– Коли б таке мені казали в лісгоспі, то мені б це було зрозуміло. Але ви людина бізнесу, тому я вас питаю за якісь прибутки від полювання.
– Якби в нас було стільки звіра як в Німеччині, добувалося 600 тисяч кабанів в рік, ми б говорили за прибутки саме від полювання. Полювання, саме здобування звіра, це не основа мисливського господарства. Основа мисливського господарства – це розведення звіра, охорона і так далі. Я не буду розказувати все, чим я хочу займатися.
– Просто це передбачає велике капіталовкладення. Навіть лісгосп каже, що не може потягнути всі ці угіддя.
– Ви хочете порахувати мої гроші? Ну, то порахуйте.
– Я не можу цього зробити.
– Люди вкладають кошти у футбольні клуби, а вони не приносять ні копійки. Це їхнє життя і їхнє хобі. Так само це моє життя і моє хобі. Це моя робота і я на цьому зароблю. Якщо я вийду на нуль через кілька років, я буду щасливою людиною. Я їздив по всьому світу, я дивився і вчився. Тільки у нас чомусь всі думають, що застрелив кабана, чи оленя, чи зайця і поклав в кишеню 100 доларів. Мисливське господарство це не полювання – це зовсім різні речі. Ви просто не розумієте, про що ви говорите.
– Можливо, тому я до вас дзвоню, щоб зрозуміти. Я собі бачу мисливське господарство як створення умов для мисливців.
– Колись вважали, що мисливці толпа п’яних дядьків, які приїхали в село, щось там постріляли, ще щось вкрали і поїхали. Це зовсім не те. На сьогоднішній день мисливство змінилося: мисливство – це культура. І ми хочемо цю культуру зробити. Розведення собачок… Тож нічого не робиться, в Україні за 20 років немає культури мисливства. Хоча на наших теренах наші умови кращі, ніж в тій же Угорщині, Словаччині і Польщі. Якщо вдасться і цього року піднімуть на державному рівні тему про знищення бродячих і хижих звірів, то це да… Про це треба піднімати, про це говорити.
– Між селами Гараджа і Лище, там «Горинь» відмовилася, чи яким чином ці землі, цей ліс міг би перейти вам?
– Поки ще нічого не переходить, поки ще над цим я працюю. Запитайте в «Горині». Там прекрасний вольєр, там живуть звірі. Все розвалити можна, але там вольєр шикарний.
– А «Горинь» вже ним не опікується?
– Запитайте в «Горині». Я ще нічого не маю і нічого не знаю. Я думаю, що якщо угіддя будуть надані, то треба хоча б рік, щоб показати, що хтось зробив. Ми говоримо про ненароджене телятко.
– Ну, там же практично всі погодження отримані, тільки, я так розумію, затримка за обласною радою, так?
– Нема ніякої затримки. Все робиться крок за кроком.
– Вам відомо, коли будуть виставляти на голосування це питання?
– Відомо.
– Коли?
– Чому я маю з кимось це обговорювати? Я ж вас не бачу.
– Ну, я просто запитую, але ми можемо зустрітися і поговорити про це.
– А про що ми можемо говорити, Оксан? Ви мене спитали про мої наміри, я вам їх в принципі розказав реально. Та ви мені задаєте питання, наче я керую обласною радою чи ще щось. Тут кожен день прожив і слава Богу.
– Дивіться, а це, що біля звірівського готелю, там зараз вольєр поставили, це ваша робота?
– Я до цього не маю ніякого відношення. Взагалі, ні до готелю, ні до нічого. При чому тут готель?
– Ну, просто це теж ті угіддя, які ви маєте взяти, я так розумію. Тому я про це питаю. Нещодавно там з’явився паркан.
– Ліс великий. І в лісі купа є всього. Багато доріг, об’єктів. Тут для того, щоб у все це вникнути і це все організувати, потрібен час. Ви хочете отримати відповідь, яку я сам навіть не знаю. Тим більше, на сьогодні угіддя належать частина лісгоспу, частина заказники, якісь там сільськогосподарські угіддя. Це не так просто як ви думаєте. Якщо, дай Боже, за рік ми будемо говорити, я вже буду на 100% ваших запитань мати 95% відповідей.
– Наскільки я знаю, ви в близьких стосунках з Олександром Кватирком. Вас обох бачили в Воротнівському заказнику в лазні на території Лісівничого молодіжного центру. Це ж ви були, правда?
– А що перебування в лазні є якимось кримінальним злочином чи не хорошим вчинком? Те, що там екзальтовані люди, можливо, я допускаю, що за гроші, але в мене просто немає доказів… я цього не можу говорити, зробили якийсь шабаш непонятний, то це було. Але якщо я допустив якийсь злочин чи проступок, то давайте про це поговоримо.
– Я запитую про зв’язки з Олександром Кватирком.
– А до чого тут Кватирко?
– Ви ж там разом були.
– А, ну, звичайно! А якби з нами там був Білл Гейтс? Робота журналіста – це ж робота висвітлення подій, аналіз. А придумувати, притягувати і натягувати на глобус те, що не натягується, ну це ж не робота журналіста.
– Я для того й телефоную до вас, щоб розібратися, а не придумувати.
– Для того, щоб розібратися, потрібно підготуватися. Я спілкуюся в різних сферах з журналістами. Буває, що я за них пишу статтю, тому що вони не хочуть розбиратися. Особливо молоді. Тому, якщо хочете в чомусь розібратися, підготуйтеся. А то «от, ви там в близьких відносинах»… Це вже якийсь сміх починається. До побачення.
На жаль, усе це наштовхує на думку про те, що реформа лісової галузі не призвела до вихолощення корупції і кумівства. З волинського лісу витискають не тільки червонокнижних зубрів, а й звичайних грибників. Можновладцям не потрібні зайві очі в мальовничих закутках Полісся, а свої вони можуть примружити в разі потреби.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала про те, яку зарплату отримують посадовці ДП «Ліси України» і Поліського лісового офісу.