Депутати органів місцевого самоврядування в Україні не отримують зарплати. Втім, кожен обранець має чималенький «депутатський фонд», який розподіляє для допомоги виборцям. У Волинській обласній раді він становить – по 150 тисяч гривень на рік. Такою сумою оперує кожен депутат, а от голова облради та його заступники можуть розпоряджатися більшими сумами. Часто у суспільстві виникають дискусії навколо доцільності збільшення цих фондів, мовляв, «завжди їм – мало».
За 2021–2025 роки за зверненнями депутатів Волинської обласної ради громадянам роздали понад 51 мільйон гривень матеріальної допомоги. Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував порядок цього розподілу і розібрався, як волинські обранці витрачали кошти обласного бюджету, хто може розраховувати на допомогу від депутата і як працює цей механізм.
Фонд, якого офіційно не існує
«Депутатський фонд» – неофіційна назва коштів, передбачених в державному або місцевих бюджетах для одноразової грошової допомоги громадянам у складних життєвих обставинах за зверненням до обранців. Збільшення «депутатських фондів» нерідко стає приводом для публічних дискусій і скандалів. Показовий приклад – Верховна Рада, де збільшення компенсації витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень, у держбюджеті на 2026 рік викликало хвилю критики та суспільного обурення.
Для Волинської облради цієї каденції така підтримка регулюється Регіональною цільовою програмою соціального захисту населення на 2024-2028 роки.
А порядок надання допомоги облрада ухвалила ще у травні 2019 року. Відтоді він кілька разів змінювався, остання редакція затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації у січні 2024 року.
Цим документом передбачено, що одноразово кошти з бюджету можуть отримати жителі Волинської області, які потребують лікування, вирішення складних соціально-побутових питань, а також – потерпілі від пожежі, стихійного лиха або російської збройної агресії.
Із 2023-го в обласному бюджеті річний обсяг «депутатського фонду» складає 10 мільйонів 250 тисяч гривень. Це загальна сума, яку виділяють на весь корпус ради з 64-ох обранців.
Варто зазначити, що депутати не отримують свої 150 тисяч на особисті рахунки і тим паче не мають справи з готівкою – у них є лише ліміт, тобто сума, в межах якої вони можуть розписувати допомогу іншим. Кошти з обласного бюджету йдуть напряму на банківський рахунок заявника або на вказане ним відділення Укрпошти – ці реквізити людина зазначає у власній заяві.
Щооправда, як з’ясувалося, виборці не мають змоги перевірити, як витрачаються ці гроші.
У відповіді на запит Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Волинська обласна рада повідомила, що не може надати підтверджуючі документи щодо спрямування коштів одноразової матеріальної допомоги громадянам, оскільки вони містять персональні дані. Редакції довелося декілька разів звертатися до облради із запитами, щоб отримати хоч якусь документально підтверджену інформацію про так званий «депутатський фонд». Зрештою, там надали лише зведені дані щодо використання коштів цього фонду по роках.
Центру журналістських розслідувань «Сила правди» довелося проаналізувати 845 розпоряджень голови обласної ради Григорія Недопада щодо надання одноразової матеріальної допомоги за зверненнями депутатів за 2022-2025 роки, які розміщені на сайті органу місцевого самоврядування. З’ясувалося, що більшість коштів розподіляють колективними зверненнями, згрупованими за банками й поштовими відділеннями. Однак, відповіді на головне запитання – чи потрапили ці гроші до тих, хто найгостріше їх потребував, – у відкритих документах немає. Перевірити це може лише сама обласна рада, яка водночас є і розпорядником цих коштів, і контролює їх використання.
Як витрачали «депутатський фонд» за п’ять років
На Волині збереглася інформація про використання коштів «депутатського фонду» облради лише з липня 2021 року. Раніше грішми розпоряджався «Центр по здійсненню соціальних виплат», архів якого, як йдеться в офіційній відповіді обласної ради на запит редакції, знищили на початку повномасштабного вторгнення, аби захистити персональні дані волинян.
Отже, з липня 2021-го до кінця 2025 року депутати облради восьмого скликання роздали понад 51 мільйон гривень.
Кожен депутат Волинської обласної ради, окрім голови і заступників, має ліміт у 150 тисяч гривень на рік (лише у 2022-му суму урізали до 135 тисяч). Загалом за неповні п'ять років нинішньої каденції це 735 тисяч гривень на одного обранця. Водночас заступники голови Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт із 2023 року розписують по 250 тисяч гривень щорічно, а за всю каденцію кожен роздав понад мільйон.
Найбільший ресурс зосереджений у голови облради Григорія Недопада. У 2021-му він мав 1,6 мільйона гривень ліміту, наступного року – 540 тисяч, а далі по 600 тисяч щороку. Загалом це майже 4 мільйони гривень за останні п'ять років.
Судячи з розпоряджень, розмір одноразової допомоги найчастіше становить від однієї до 30 тисяч гривень. Хоча кілька разів траплялися суми і по 100, 110, 115 та 162 тисячі гривень.
Окремо «Сила правди» поцікавилася, як розпорядилися своїми коштами голови фракцій. Ігор Волошенюк («Аграрна партія України»), Юлія Вусенко («Європейська Солідарність»), Ігор Лех («За майбутнє», уже колишній депутат), Віктор Галан-Влащук («Сила і Честь»), Ігор Лісовський («Слуга народу»), Андрій Козюра («Батьківщина») та Анатолій Вітів («Свобода») мали такі самі ліміти, як і решта обранців, – жодних привілеїв керівники фракцій не отримують.
А от підходи до витрачання різняться помітно. Щоправда, не в сумах, а в тому, як обранці ділять однаковий ліміт.
Впродовж березня 2022 – грудня 2025 року голови семи фракцій розпорядилися майже рівними грішми: від 470 тисяч гривень у Анатолія Вітіва до 585 тисяч у Ігоря Волошенюка. А от коло людей, між якими ці гроші розійшлися, відрізняється втричі.
Віктор Галан-Влащук зробив 94 виплати 81 волинянину, здебільшого по дві-п'ять тисяч гривень. Андрій Козюра – лише 24 виплати 20 отримувачам, зате в середньому по 20 тисяч. Він та Ігор Лісовський мають одну з найвищих серед голів фракцій медіану – 10 тисяч гривень на людину. Юлія Вусенко та Ігор Лех тримаються середини: половина їхніх виплат не перевищує п'яти та семи тисяч відповідно.
Найбільша одноразова допомога серед керівників фракцій – 60 тисяч гривень. Стільки виділяли Ігор Волошенюк та Андрій Козюра.
Голова облради Григорій Недопад розподіляв найбільше допомоги – за п'ять років відреагував на майже 300 звернень, виділяючи заявникам від 500 гривень до 162 тисяч гривень – остання сума взагалі найбільша одноразова виплата з «депутатського фонду» за весь період.
Втім, приписати ці гроші конкретному депутату можна лише умовно. Персональних розпоряджень, де кошти виділяє один обранець, у голів фракцій одиниці, а в Лісовського, Козюри й Вітіва немає жодного – усі їхні виплати пройшли всередині колективних звернень.
Як витрачає «депутатський фонд» заступник голови облради
Як ця допомога розподіляється на практиці, пояснив заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.
За його словами, люди часто приходять у відділ звернень «наосліп», а вже там їм рекомендують конкретних депутатів. Найчастіше гроші просять на лікування, а з початком великої війни побільшало прохань від поранених військових. Григорій Пустовіт каже, що цього року сам 24 рази виділяв допомогу. Шість разів допомагав погорільцям. Зокрема, кошти виділялися в межах колективного звернення депутатки Людмили Кирди на підтримку сімей, які постраждали внаслідок масштабної пожежі.
За словами Пустовіта, обранці здебільшого допомагають виборцям своїх округів, у його випадку – це жителі обласного центру. Втім, це не аксіома, адже посадовець відгукувався на звернення і жителів Володимирського району, і Маневиччини. Заступник голови облради каже, що його ліміт вичерпується стрімко:
«Я, напевно, один із тих депутатів, хто перший роздає свої кошти, тому що я – тут, на місці. Люди приходять, ідуть до мене – і так виходить, що я свої кошти роздав і більше не можу. [...] Багато людей звертається, а я кажу: вибачте, я вже всі кошти виділив».
Цим заступник голови пояснює і значно більші фонди керівництва облради, мовляв, вони приймають більше людей.
Запитання, наскільки ефективна ця допомога і, чи достатньо для області того обсягу коштів, які нині передбачені у бюджеті для депутатського фонду, Григорій Пустовіт називає філософським.
«Якщо ми говоримо про тих людей, які отримали допомогу, то для них це дійсно спрацювало. У тих, хто не отримав такої допомоги, звичайно, виникає бажання її також отримати. Тому говорити про суму – складно. Якщо комусь не вистачає, то, звичайно, цих коштів мало», – каже посадовець.
Щодо того, що перед виборами цей фонд можуть використовувати на агітацію за бюджетний кошт і давати таким чином чинним обранцям перевагу над конкурентами, Григорій Пустовіт каже, що будь-яку депутатську діяльність можна трактувати як елемент самопіару.
Оселя згоріла в січні, гроші надійшли наприкінці травня
«Силі правди» вдалося зв’язатися з постраждалою від пожежі мешканкою Маневичів, про допомогу якій обмовився в інтерв’ю Григорій Пустовіт. Трагедія сталася 13 січня 2026 року. Без житла залишилися шість сімей, серед них – працівниця відділу кадрів місцевої лікарні Любов Приходько.
Того ранку вона взяла з собою лише сумочку і пішла на роботу.
«Я до хати більше не повернулася, тобто лишилася без нічого», – каже волинянка. Із житлом їй допоміг медзаклад, де вона працює, але, щоб налагодити побут все довелося купувати «і пральну машину, і одяг, і посуд, і ложку, і вилку, і якусь кастрюлю».
Гроші постраждалі отримали з трьох джерел. Селищна рада виділила по 10 тисяч гривень на родину, а з депутатського фонду маневицьких обранців по 24 тисячі. Депутати ж Волинської обласної ради, за словами Любові Приходько, виділили постраждалим по 63 тисячі на кожну сім'ю.
Про можливість отримати таку допомогу погорільці дізналися не самі. Спершу їх покликали у селищну раду, а щодо коштів з обласного бюджету зателефонувала депутатка облради Людмила Кирда – саме вона запропонувала оформити колективне звернення.
Пакет документів на всі шість родин збирала сама Любов Приходько.
«Мені дали список, які треба документи, я всіх постраждалих покликала, мені принесли довідки, я зробила всі копії сама, на кожного завела файлика і занесла. Це було нескладно, просто багато документів потрібно було», – зазначила пані Любов.
Щоправда, з деякими паперами їй пощастило більш, ніж іншим: як працівниця відділу кадрів вона тримала їх на роботі, тому вони не згоріли. У частини сусідів документи знищив вогонь – паспорти й витяги довелося відновлювати з нуля.
Допомога від обласних депутатів прийшла наприкінці травня – через чотири з половиною місяці після пожежі.
«Трішки з запізненням прийшли гроші – у кінці травня, але прийшли і вони дуже допомогли», – зауважує Любов Приходько.
Крім погорільців із Маневич, у переліку отримувачів допомоги «Сила правди» виявила кількох співробітників апарату самої обласної ради – тобто установи, яка цей фонд адмініструє.
Найбільше дісталося начальниці відділу забезпечення діяльності керівництва ради Олені Козюпі – майже 770 тисяч гривень двома колективними зверненнями: 218 тисяч у грудні 2024-го та 552 тисячі у квітні 2025-го.
Ще 705 тисяч виділили їй вже у лютому 2026-го. Усього ж до допомоги їй долучилися 20 депутатів. Це найбільша сума, яку за п'ять років отримала одна людина з депутатського фонду Волинської обласної ради. Найбільший ліміт використав для допомоги колезі голова облради Григорія Недопад – 162 тисячі гривень.
Консультантка загального відділу Волинської обласної ради Галина Гейник отримала 510 тисяч гривень матеріальної допомоги за чотирма зверненнями з 2022 по 2025 рік, і в її випадку кошти давав 41 обранець.
Начальник відділу комп'ютерних систем та програмного забезпечення Андрій Цимбалюк за 2024–2025 роки отримав 78 тисяч гривень, консультантка загального відділу Оксана Петрик – 71 тисячу одним розпорядженням, де скинулися 17 депутатів, а інший консультант відділу забезпечення діяльності керівництва ради Олександр Дубов – 15 тисяч у 2023-му.
Ці виплати працівники апарату вказали у своїх деклараціях про доходи – як одноразову матеріальну допомогу або соціальні виплати з бюджету, джерелом яких зазначена Волинська обласна рада.
Таким чином, щонайменше 1,44 мільйона гривень (майже 3% всього «депутатського фонду» за 2021-2025 роки) розподілили між співробітниками Волинської обласної ради.
Крім того, щонайменше 598 отримувачів із понад 2,5 тисяч за 2022-2025 роки отримували матеріальну допомогу за зверненнями до депутатів більше одного разу. А 59 осіб отримували таку допомогу майже щороку.
Як отримати допомогу від депутатів обласної ради
Щоб отримати допомогу, потрібно щонайперше звернутися до депутата Волинської обласної ради із заявою. Зразок такого документа опублікований на сайті облради. У ньому заявник зазначає свої дані, пільгову категорію, адресу й телефон, описує, на що саме просить гроші, а також дає згоду на обробку персональних даних. Внизу – окреме поле, яке заповнює вже сам обранець: пропозиція щодо розміру матеріальної допомоги.
Базовий пакет документів однаковий для всіх звернень: копія паспорта (або ID-картка з витягом із реєстру територіальної громади), копія довідки про реєстраційний номер платника податків і банківські реквізити чи адреса відділення Укрпошти, куди потрібно переказати кошти.
Решта паперів залежить від причини звернення. Наприклад, для допомоги на лікування потрібна виписка з медичної карти за формою №027/о, дійсна пів року. На соціально-побутові потреби – оригінал довідки про зареєстрованих у житлі осіб, відомості з реєстру платників податків про доходи заявника і членів сім'ї за останні шість місяців, акт обстеження матеріально-побутових умов, який складає орган місцевого самоврядування, а також документ про належність до пільгової категорії, якщо така є.
Найбільше довідок вимагають від потерпілих унаслідок пожеж, стихійних лих чи війни. Це документи на нерухомість: витяг з реєстру речових прав, свідоцтво про власність, договір купівлі-продажу чи дарування або довідка сільради про неприватизоване житло. Далі – довідка про класифікаційну ознаку надзвичайної ситуації, акт чи довідка ДСНС про пожежу, акт обстеження пошкоджених будівель із зазначенням розміру збитків. Тим, чиє житло зруйнували обстріли, потрібні ще рішення комісії з компенсацій за пошкоджене майно і довідка Нацполіції про подію.
Якщо ж допомога потрібна родичу, доведеться підтвердити родинні зв'язки свідоцтвом про народження чи шлюб або актом обстеження домогосподарства.
Гроші перераховують після того, як голова обласної ради підпише відповідне розпорядження. Його й публікують на сайті представницького органу.
Якщо ж потрібна сума надто велика – на дороговартісне лікування хвороби, що загрожує життю, чи на ліквідацію наслідків пожежі, стихії або обстрілу, – депутат може ініціювати колективне звернення до облради. Це окремий бланк із таблицею на кілька десятків рядків, де кожен обранець власноруч вписує, скільки виділяє коштів зі свого ліміту. Потурбуватися про документи, які підтверджують потребу в допомозі, у такому разі має той депутат, який ініціював звернення.
Депутати переймаються не лише офіційними фондами
Запитання про те, наскільки прозоро і раціонально волинські обранці розпоряджаються бюджетними коштами зокрема і «депутатським фондом» звучить гостріше після грудня 2025-го, коли правоохоронці викрили корупційну схему навколо будівництва на місці льодової арени «Снігова королева», в якій фігурують відомі волинські обранці. За версією слідства, депутати облради голосували за земельні рішення, за які отримали 110 тисяч доларів хабаря. Серед підозрюваних – перший заступник голови ради Юрій Поліщук і голови фракцій Ігор Лех та Анатолій Вітів. З огляду на цей та інші корупційні скандали, а також на відсутність комплексної публічної інформації про використання коштів «депутатського фонду», громадськість й обурюється кожного разу, коли йдеться про ймовірне збільшення таких видатків.
Раніше «Сила правди» писала про закордонні відрядження депутатів Волинської обласної ради під час війни: хто, куди і навіщо їздив.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «Центр журналістських розслідувань «Сила правди» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.
