Центр журналістських розслідувань «Сила правди» відзначив дев’ять років роботи. За цей рік редакція випустила 26 розслідувань – кожне третє з них мало задокументовані наслідки і за цим показником видання увійшло в десятку медіа України. Щоправда, на дискусію про те, чому після розслідувань нічого не змінюється, не прийшли запрошені представники більшості правоохоронних органів.
Захід відбувся 19 жовтня 2026 року в misto.cafe у Луцьку.
9-й день народження редакція «Сили правди» провела разом зі спільнотою «Люди правди» – читачами, які підтримують видання. Під час зустрічі підбивали підсумки роботи та дискутували про реальні результати журналістських розслідувань.
Матеріал може мати вплив і після 6 років з часу публікації
Ще у 2020-му редакція «Сили правди» розповіла, що Луцькводоканал вносить у кожну платіжку лучан витрати на повірку лічильників, а здійснюють її приватні фірми, які комунальне підприємство обирає саме. Мешканці міста звернулися до Антимонопольного комітету. Той встановив, що ця складова абонплати економічно необґрунтована й оштрафував комунальників майже на 7 мільйонів гривень.
«А правильно було б, напевно, стягувати той штраф не з самого підприємства, а з людей, які відповідальні за формування таких тарифів», – зауважив під час презентації директор центру Юрій Горбач.
Того ж 2020 року видання звернуло увагу на дорожні тендери, на яких «змагалися» товариство з обмеженою відповідальністю «АМіЛа» та приватне акціонерне товариство «Ковельське ШБУ №63». АМКУ встановив змову на 16 торгах у 2017–2020 роках і оштрафував кожну фірму на понад мільйон гривень. Компанії пішли оскаржувати стягнення, і лише в серпні 2026-го Верховний Суд остаточно підтвердив штраф фірмі депутата Волинської обласної ради Романа Микитюка.
Ще одна історія відкладеного впливу стосувалася судової влади. Як розповів Юрій Горбач, щороку з 2018-го «Сила правди» рахувала, як волинські судді карають п’яних водіїв. Регулярно потрапляв до переліку найпоблажливіших суддя Нововолинського міського суду Микола Ушаков. У 2019 році він покарав лише 10 водіїв із 41-го, справи яких розглядав. На основі зібраних журналістами даних правозахисник Роман Маселко поскаржився до Вищої ради правосуддя. Скарга дочекалася розгляду: в травні 2026-го суддю притягнули до дисциплінарної відповідальності за те, що він не встиг розглянути справи 13 водіїв і ті уникли покарання.
Траплялися випадки, коли реакція на розслідування була швидкою. Після публікації про земельні аукціони на Турійщині АМКУ оштрафував фермерське господарство «Факторія» та його бухгалтерку на понад 138 тисяч гривень за розіграні торги, а бізнесмен Руслан Роговський із родичкою визнали, що змовились на п’яти аукціонах, щоб отримати землі в заказнику «Озерянський». Усіх внесли до «чорного списку» комітету. Вони три роки не зможуть брати участі у державних тендерах і аукціонах.
Найсвіжіший приклад впливу стосується Руденського психоневрологічного інтернату, підопічні якого, за інформацією редакції, працювали на приватному господарстві директорки Олени Місюк, їх залякували та непрозоро використовували їхні кошти. Народний депутат Ігор Гузь звернувся до генпрокурора, заклад перевірили представники омбудсмана, обласна рада відклала премію директорці й ініціювала власну перевірку, а 14 жовтня в Олени Місюк відбулися обшуки. Поліція розслідує провадження про привласнення майна у великих розмірах.
Ще три розслідування змусили посадовців оновити декларації. Директор КП «Луцькспецкомунтранс» задекларував горіховий бізнес, нерухомість і авто, яких раніше не вказував. Дружина ексначальника Волинського обласного ТЦК Олега Кивлюка вперше внесла в декларацію новий будинок і дві машини. А після матеріалу про статки міського голови Ківерців НАЗК пообіцяло перевірити його декларацію.
Кожне третє розслідування має задокументовані наслідки
Як розповів Юрій Горбач, загалом редакція підготувала за рік 26 розслідувань, 29 аналітичних статей, 21 відеопрограму на YouTube. Сайт за цей час отримав майже 1,7 мільйона переглядів і 849 тисяч нових читачів, це на 35% більше, ніж торік.
Інститут розвитку регіональної преси за перше півріччя 2026 року промоніторив 70 медіа, які роблять розслідування. У «Сили правди» задокументовані наслідки мало кожне третє розслідування – 33 відсотки. Середній показник серед регіональних медіа майже вдвічі нижчий, 19 відсотків, у київських редакцій – 36. Тобто луцька редакція спрацювала майже нарівні зі столичними й стала одним з трьох найвпливовіших регіональних медіа.
Фігуранти судяться з редакцією і б’ють телефони журналістів
Торік на зустрічі спільноти «Люди правди» Юрій Горбач розповідав, що директор Луцькводоканалу Віктор Гуменюк намагається зареєструвати на себе торговельну марку «Сила правди». Цьогоріч історія завершилася: редакція подала заперечення і Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій відмовив у реєстрації.
Натомість триває судовий спір зі «Спецкомунтехом»: директор компанії Михайло Бухаров вимагає спростувати окремі тези матеріалу про банкрутство фірми, яка продала бюджетним закладам техніки на понад 160 мільйонів гривень. Право на відповідь до публікації він мав, але ним не скористався.
Найрезонансніший епізод року стався 28 травня, коли депутат Володимирської міської ради Микола Юнак вихопив і розбив телефон журналістки «Сили правди» Наталки Коваль – на очах у поліції. Кримінальне провадження відкрили, розслідування редакція попри все завершила. Минуло понад п’ять місяців, підозри досі не оголошено.
«Підозру Юнаку не оголосили, тому що її мав би підписувати тільки прокурор області. Попередній чомусь не підписав, а зараз, як ви розумієте, нема кому підписати підозру», – каже речниця Головного управління Нацполіції у Волинській області Ольга Бузулук.
«Без тиску ЗМІ нічого не зміниться»
На дискусію про наслідки розслідувань редакція офіційно запросила керівництво територіальних управлінь Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Головного управління Нацполіції у Волинській області та Волинської обласної прокуратури. Лише БЕБ повідомило, що участі не візьме. Долучитися до заходу зголосилася речниця обласної поліції Ольга Бузулук. Від решти відповіді не надійшло.
«Розраховували разом з правоохоронцями подумати, над чим варто попрацювати нам, журналістам, щоб наші розслідування мали кращі результати в офіційному слідстві. Але отака ситуація, мабуть, теж красномовна», – зазначила модераторка дискусії, головна редакторка «Сили правди» Оксана Петрук.
Разом із Ольгою Бузулук на тему «Чому після розслідувань нічого не змінюється» дискутували журналістка-розслідувачка Дар’я Тимошкова, голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик і редактор видання «Конкурент», депутат Луцької міської ради Андрій Лучик.
Сергій Миткалик розповів, що напередодні Антикорупційний штаб надіслав запити до всіх обласних прокуратур країни – детально відповіли п’ять, і волинська серед них. На її процесуальному керівництві перебуває понад 400 корупційних проваджень. За 2025 рік прокуратура не зареєструвала жодного провадження за матеріалами медіа. По всій країні таких знайшлося три.
За словами Ольги Бузулук, в Єдиному реєстрі досудових розслідувань є позначка про те, що провадження відкрито за результатами публікації, але вона не обов’язкова, тому правоохоронці її не ставлять.
Крім того, Андрій Лучик каже, що у справах, які порушені не за зверненням журналіста, буває дуже важко добитися справедливості, адже слідчий може закрити провадження, а оскаржити постанову про це складно, адже тоді медійник не має таких процесуальних прав.
«Слідчий, копаючи ногою хмару, робить вигляд, що щось розслідує, а потім воно десь губиться в шухляді і закривається за терміном давності», – описав типову долю таких проваджень редактор.
Дар’я Тимошкова, як приклад неналежної реакції контрольного органу на матеріал «Сили правди», навела ситуацію із НАЗК. Редакція довела, що директор комунального підприємства користується автівками, бізнесом і нерухомістю, яких немає в його декларації, – агентство відповіло, що журналісти не довели користування майном упродовж 180 днів і в останній день звітного періоду.
«Журналіст не має ні важелів, ні законних підстав сидіти під будинком умовного корупціонера 180 днів», – сказала вона.
На думку Сергія Миткалика, вплинути на ситуацію можна на трьох рівнях – медійному, юридичному й політичному. Спрацьовує, за його оцінкою, приблизно кожен десятий випадок.
До дискусії долучилися й інші учасники зустрічі. Авторка розслідування про непрозоре використання керівництвом Руденського психоневрологічного інтернату пенсій підопічних Наталка Коваль розповіла, що матеріал зібрав сотні тисяч переглядів та реакцій, але жодне луцьке медіа його не поширило. Натомість чимало видань згодом поширили пресреліз омбудсманки про результати перевірки закладу, де йшлося, що серйозних порушень не виявили.
«Без тиску ЗМІ, без того, щоб ми всі разом, як журналісти, об’єдналися, нічого не зміниться», – сказала Наталка Коваль.
Хто має платити за журналістські розслідування
Журналісти «Сили правди» запитали гостей заходу, чому вони вирішили доєднатися до спільноти «Людей правди».
«На мою думку, це об’єктивне видання. Я вважаю, що кожен громадянин України, який хоче правди, зобов’язаний підтримувати і допомагати цьому виданню. Називати речі своїми іменами, чого насправді не вистачає ні в Україні, ні в нашому соціумі», – сказав депутат обласної ради, ветеран Андрій Козюра.
Колишній міський голова Луцька Богдан Шиба пояснив свою участь коротко:
«Ми тоді будемо успішні, ми тоді переможемо, коли влада і суспільство, і громадянське суспільство будуть одні іншим казати правду, якою б вона не була. Зараз вона буде болючою. Але якщо будуть казати правду, то потім буде і перемога, і успіх, і прогрес».
Стежить за розслідувальними медіа загалом очільник ГО «Луцький Науковий Парк» Антон Євтушок. Він каже, що часто наше видання порушує теми, які його турбують
«Є питання в місті, які мене тривожать. І часто це ті питання, які порушує «Сила правди», – зазначив активіст.
Про вплив видання говорила регіональна представниця Інституту масової інформації Мая Голуб:
««Сила правди» – дуже круті розслідувачі. Вони тримають всю Волинську область в тонусі».
Професорка Волинського національного університету імені Лесі Українки Світлана Кравченко прийшла до колишніх студентів, серед яких директор медіа Юрій Горбач.
«Я дуже радію з їхніх успіхів, з розвитку цієї структури. Я тішуся з того, що ми колись виховали таких достойних, гідних громадян України, таких високопрофесійних журналістів», – сказала вона.
Про тяглість говорила й викладачка тієї ж кафедри соціальних комунікацій Наталія Благовірна:
«Це одне з медіа, яке очевидно сьогодні забезпечує в регіоні ґрунтовність журналістики, а це надзвичайно важливо в цей період, коли багато делегується на аутсорс штучному інтелекту, дуже багато синтетичних медіа з’являється».
А редактор «Конкурента», депутат Луцької міської ради Андрій Лучик відповів на це запитання одним реченням: «Краще бути з вами, ніж з кимось іншим».
Що нового в редакції
Під час зустрічі «Сила правди» вперше показала власний інструмент зі штучним інтелектом – редакційного бота «Нишпорка», який моніторить офіційні джерела й повідомляє журналістів про нові документи та рішення.
У травні запрацював особистий кабінет спільноти «Люди правди», учасники якої мають доступ до чату із редакцією, сайту без реклами, їх запрошують на події, першим презентують мерч та промокоди партнерів.
За рік редакція передала військовим обладнання на понад 76 тисяч гривень – генератор, планшет із жорстким диском і два комплекти автошин. На самому святі тривав збір на п’ять автономних дизельних обігрівачів для підрозділу Сил спеціальних операцій, у якому служать волиняни.
Доєднатися до спільноти «Людей правди» можна на club.sylapravdy.com, повідомити про корупцію – на [email protected].
Раніше «Сила правди» розповідала, хто прийшов на восьмий день народження видання.
